Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
Гузьким лежить між блискавиць,
Летить крихке між довгих віт,
По гіллю сходить чорний кіт,
До змерзлих відьом на льоду
Підносить всохлу лободу,
Говорить відьмам: — Ворожба
Перлинам пер знайшла гриба!
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.
Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:
Ніяковіють пізні хризантеми
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.
Мене викреслив світ з електр
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса?
Можливо є підтвердження чи заперечення, це важливо для нас усіх.
Зростаємо далі.
Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса Назаретянина?
На тему:
Також, думаю, корисно ознайомитись з деякими розділами праці й цього автора...
""И вот эта страшная мафия ни словом не обмолвилась о богохульстве? промолчала о том, что Иисус почему-то европеец, и все друзья его европейцы, и окружение европейское, а не иудо-палестинское, и дело происходит не в пустынях далеких стран?... неужели? Заметим, что ни разу на суде никто из инквизиторов не сказал "а почему, любезный, у вас тут на картине не палестина 1-го века, а новейшая история?!". Ни разу, даже из инквизиторов! И уж конечно, никто из попов, хотя картина писалась именно для них, а Веронезе работал как раз на монастырь. Это говорит только о том, что в те годы (15 век) сказка про еврейского Иисуса из еврейского Вифлеема еще не была изобретена. Так же, скорее всего, еще не были правлены Евангелия на предмет "палестинщины". Или, что еще более вероятно, еще не был совершен перенос евангельских событий на палестинкие земли, где типично галлийские названия Сьон, Еридан и прочие были установлены много лет спустя. Ну, как в США есть города Санкт Петербург, Москва и Одесса.
Представьте сегодняшний день. Русский художник берет и рисует для РПЦ картину, где Иисус сидит в джинсах и кожаной куртке во Франции, а РПЦ на это НЕ РЕАГИРУЕТ?.... Именно, потому что такого не может быть в принципе. И еще потому что в те годы даже такой бредовой идеи не могло придти в голову людям, чтобы Иисус, известный на всю Галлию проповедник, вдруг оказался иудеем из далекой еврейской страны..."
https://www.proza.ru/2015/09/23/156"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
