Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса?
Можливо є підтвердження чи заперечення, це важливо для нас усіх.
Зростаємо далі.
Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса Назаретянина?
На тему:
Також, думаю, корисно ознайомитись з деякими розділами праці й цього автора...
""И вот эта страшная мафия ни словом не обмолвилась о богохульстве? промолчала о том, что Иисус почему-то европеец, и все друзья его европейцы, и окружение европейское, а не иудо-палестинское, и дело происходит не в пустынях далеких стран?... неужели? Заметим, что ни разу на суде никто из инквизиторов не сказал "а почему, любезный, у вас тут на картине не палестина 1-го века, а новейшая история?!". Ни разу, даже из инквизиторов! И уж конечно, никто из попов, хотя картина писалась именно для них, а Веронезе работал как раз на монастырь. Это говорит только о том, что в те годы (15 век) сказка про еврейского Иисуса из еврейского Вифлеема еще не была изобретена. Так же, скорее всего, еще не были правлены Евангелия на предмет "палестинщины". Или, что еще более вероятно, еще не был совершен перенос евангельских событий на палестинкие земли, где типично галлийские названия Сьон, Еридан и прочие были установлены много лет спустя. Ну, как в США есть города Санкт Петербург, Москва и Одесса.
Представьте сегодняшний день. Русский художник берет и рисует для РПЦ картину, где Иисус сидит в джинсах и кожаной куртке во Франции, а РПЦ на это НЕ РЕАГИРУЕТ?.... Именно, потому что такого не может быть в принципе. И еще потому что в те годы даже такой бредовой идеи не могло придти в голову людям, чтобы Иисус, известный на всю Галлию проповедник, вдруг оказался иудеем из далекой еврейской страны..."
https://www.proza.ru/2015/09/23/156"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
