ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2019.03.25 02:06
Я не вельми жалкую, що залишаю сайт. У моєму віці і статусі перебувати тут можна лише за умови підтримки адміністрації.

Коли я у 2009 році прийшла на майстерні, мені зауважували, я дослухалася, зростав коефіцієнт прозорості.
Мені дали статус майстра

Ярослав Чорногуз
2019.03.25 01:03
Ми ледь зустрілися, і ти пішла –
Хворіють рідні – біль сіпнув за очі.
Боги дозовано дали тепла,
Чи наших зустрічей вони не хочуть?

Чи хочуть, щоб ми друзями були?
Ми ними й так уже віддавна стали.
Та більше не ходжу, на долю злий,

Віктор Кучерук
2019.03.25 00:17
Тремтять зіщулені дерева
Іще в притишених садах,
А вже кохання березневе
Проторувало в душу шлях.
І так уміло розбудило
Поснулі міцно почуття,
Що побіліли почорнілі
Убогі залишки життя.

Олександр Сушко
2019.03.24 22:04
Собачий хвіст заважав зосередитися. Веселий песик Шобтиздох віддано дивився мені у вічі, очікуючи аби я його погладив, і вихляв обреп’яченим вертуном як пропелером. На носі сидів кліщ завбільшки з ніготь і безплатно ссав кров з мого гавкуна. Як тут мож

Юрій Сидорів
2019.03.24 21:34
Пале-Рояль, одеський сквер -
Не Чарльзу Дарвіну присвята.
Святила влада біснувата -
Така ж, як сам СРСР.

Старий своє дожив - і вмер.
Це для науки дійсно втрата.
Пале-Рояль, одеський сквер -

Віктор Кучерук
2019.03.24 18:25
Одній не стати на крило.
Без двох – самому не злетіти.
Але двом долям повезло
В одну з’єднатися край світу.
Тобі пасує голубе, –
І я блакитне уподобав,
Як покохав нараз тебе
За гарний смак і пишну вроду.

Сергій П'ятаченко
2019.03.24 18:19
взимку всі запахи важчі й гостріші
дух аромат і парфюм і амбре
цей стане спогадом той стане віршем
хтось мов метелик до квітня завмре
глибшає день і ростуть перемети
взимку всі лінії леза гостріш
ляжуть вони й на перетині плетив
буква до букви плес

Володимир Бойко
2019.03.24 15:47
Коли завершиш путь земний,
Не помилившись ні на кому –
Висять борги, хоч вовком вий,
А ти не винен вже нікому.

Дмитро Куренівець
2019.03.24 15:23
На дистанції – четвірко первачів,
Кожен думає, що краще відпочив,
Що спритніший він за інших, що мастак,
Кожен хоче на високий п’єдестал.
Хтось – навідчай, а хтось спершу полічив, –
Всі відчули вболівання глядачів,
Кожен зранку рівну пайку наче їв –

Марґо Ґейко
2019.03.24 14:39
Не кидай каміння помноживши осуд,
Не вір у ворожий брудний поговір,
А може ця жінка обпалений острів,
А може у прозу розпатланий вірш…

А може вона натерпілася вдосталь,
Бо ближні на плечі скидали хрести.
В той час як метал роз’їдає короста,

Світлана Майя Залізняк
2019.03.24 14:23
Друзі пішли за вітром:
винні туман і мряка...
Всім допоможе "вітрум".
Снилася мла-Ітака.

Руно сухе і мокре
хтось колошматив, різав...
Дух розбудився - окрик:

Олександр Сушко
2019.03.24 13:48
Спитаю в лоба, тільки не лякайтесь,
Хоч знаю - будуть дикі воплі, крик:
Писаки мають право на пихатість
Й цілодобове надимання щік?

Співав би, наче жайвір понад лугом,
Нехай би світ вигукував "Овва!".
Але біда - став схожий на ропуху,

Іван Потьомкін
2019.03.24 11:34
І добре,
Що не відреклися від ілюзій.
«Літаючі верблюди»
Не заважають літакам.
А в замки на піску
Ніхто не поривається вселятись.
...І добре,
Що безнадійних нема поміж дівчат.

Сергій П'ятаченко
2019.03.24 11:32
сіра відлига остання декада зими
промінь самотній блукає в насупленій хмарі
вірш цей маркітний на спомин про зустріч візьми
місяце лютий мій брате смутний фебруарій

мова прощання хай буде велична й проста
ми іще тут та думками уже ми не поряд
мрія

Мирохович Андрій
2019.03.24 11:21
садок вишневий і блокпост
колись хати, раніше, не зараз,
і лінія розмежування
як лінія життя на твоїй долоні
зі шрамом від опіку недопалком
рівно посередині
ти ж пам'ятаєш як це боліло
колись, раніше, не зараз,

Вікторія Торон
2019.03.24 11:10
Він був великий і вайлуватий. Він ходив широкими кроками, запхавши руки в кишені і наспівуючи. Серед загального напруження він один здавався безтурботним і невимушеним, навіть якимось «домашнім», і це привертало до нього серця. Людина без задніх думок. Ча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Огляди авторів/користувачів):

Володимир Тимчук
2010.02.24

Ярослав Нечуйвітер
2007.02.07

Редакція Майстерень
2006.12.10

Ігор Павлюк
2006.09.28

Майстерень Адміністрація
2006.07.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Огляди авторів/користувачів

 Мойсей Фішбейн. ПРОРОК
Образ твору Анотація:

Виринаючи з глибин прачасовості, поезія Мойсея Фішбейна сягає позанебесної височіні. Долаючи земне тяжіння, слово Мойсея Фішбейна сягає значень серафічних. Пам’ятаючи свої джерела, мова Мойсея Фішбейна сягає віртуозності. Пейзаж його творів - простір, де зустрічаються буття і небуття, і в цій зустрічі народжується Поезія. Поезія Мойсея Фішбейна є, як є Космос.

До цієї книги унікального українського поета й перекладача увійшли його оригінальні поезії й поетичні переклади з різних мов.

Для шанувальників високої поезії.
Бібліографія:
304 с., оправа; розмір 19,0 х 15,0 см

Мойсей Фішбейн. ПРОРОК , видавництво ЛИБІДЬ








Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-03-06 12:44:59
Переглядів сторінки твору 1795
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.494 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.500 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.860
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.18 17:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-03-06 13:51:17 ]
Мойсей Фішбейн

* * *

Це пульсування безлічі краплин
там, де правічний безмір часоплину.
Тремтливу невпізнавану краплину
несе у нескінченне часоплин.
А у краплині падали сніги,
перелітали віхоли грудневі,
і все довкола ждало день по дневі
приходу празникової снаги,
світилися прикраси ялинкові,
засяяло засніженим світам
те свято світле й сріберне, і там
дивилось немовля у сповиткові
крізь плівочку краплини: часоплин,
і цей правічний безмір часоплину
несе у нескінченне ту краплину,
де свята ждуть, між безлічі краплин.

29 липня 2013 року, Київ

http://mosesfishbein.blogspot.com/2013/07/blog-post_29.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-07 17:59:21 ]
Ліричне послання. Поезія Мойсея Фішбейна

Води клекотіння, трави шепотіння і тіні
Біблійні снують у священнім твоїм бурмотінні.
Творіння вірша – це вершина, горіння пророче.
Не хочу – а йду на вогонь і вбираю у очі,
У сполохи пам’яті йду. У думок плутанину.
Загину! Свідомість мою розминаєш, як глину,
І ліпиш – людину… Так от воно – слово в основі!
Так ось де наш код, де людська таємниця, –
у слові!
Де «л» прохолодне і лине, і любить, і ллється,
Сміється, голубить і коле, і грається з серцем,
Де первісне «о» - наче коло чарівне, й ніколи
Не вийти з твого нам чаклунського вічного кола.
По колу… Жерці і пророки, волхви і шамани –
Це стани, поетів душевні піднесені стани!
Осанна…
02.01.2007