ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ніна Виноградська
2019.04.19 09:11
Впускаємо троянського коня
У дім наш, у світлицю, в серце й душу.
Щоб вже не знати спокою ні дня,
Розшукуючи в океані сушу.

Бо хтозна, що чекає нас тепер,
Тож балансуєм між війною й миром.
Живеш сьогодні, а назавтра – вмер,

Олександр Сушко
2019.04.19 08:14
Який же цей чудовий світ!
Достоєн полотна і вірша!
... Упав у грязь пахучий плід -
На тин дружок садок мій ріже.

Шляхами з товченого скла
Ступаю босою ногою.
А юнь безхмарною була,

Микола Дудар
2019.04.18 23:12
Я бачив Смерть. Вона була звичайна
Увічлива, спокійна… без емоцій
Відмовилась було від мого чаю
Мовляв, колись… але не в цьому році
Я задивлявсь в ЇЇ глибокі очі…
Крутилось коліщатко кінострічки
Було у Ній приємне і пророче…
І небо, океан… можливо

Світлана Ковальчук
2019.04.18 21:44
Се подих слова.
Дерево - як тіло,
сухе, і тепле,
і пропахле глицею.
А ще душа,
до сповіді доспіла,
а ще ті сосни,
що старими птицями

Сергій П'ятаченко
2019.04.18 21:13
Завдання птахів нагадати нам вкотре про вирій.
Завдання весни – це, як мінімум, вчасно прийти.
І взяти на облік зимові хвороби й зневіри,
Під звіт всім роздати по дрібці жаги й теплоти.

Стоїть березіль, мов лелека, в снігу по коліна.
Під снігом ще

Віктор Кучерук
2019.04.18 20:25
Тобі подобається світло...
Мене приваблює пітьма
Тим, що від яблуньок розквітлих
І тіні жодної нема.
Тебе завжди лякає вітер…
Мене гнітить одвічно штиль
Тим, що проросле зерня літер
В рядки кидаю без зусиль.

Ігор Герасименко
2019.04.18 17:49
І мечами, і свічками кличете:
"З криці й висі принципи візьми!"
Пізно, милі білопінні грицики,
білолиці лицарі весни!

Ви, напевно, зиму всю батрачили,
та зусилля не в пусту потрачені
на роботу й квітоінститут,

Юрій Лях
2019.04.18 13:44
Холодний Яре, ворог на порозі!
Скажи, у час, коли вогонь пала,
Як нам не вибрать в гетьмани пронозу,
Що приблукала в нашому обозі,
Та в битви час нам в зашпори зайшла?

Як нам не вибрать замість отамана,
Що супротив орди удар тримав,

Ніна Виноградська
2019.04.18 10:09
Зашифрований час у великому місті,
Кожен день боротьба у собі і з собою.
Тільки істина вся у зеленому листі!
Не завжди переможцем виходим з двобою.

Те, що нині цвіте – відцвітає навіки,
Буде зав’язь чи ні, нам оте невідоме.
У чеканні проходить жит

Тетяна Левицька
2019.04.18 08:37
Не личить бабці Ганні
співати про любов!
У роті зуб останній 
і любий в даль пішов,
і пелюшки на плоті
зітліли вже давно,
і хризантеми жовті -
життя просте руно.

Олександр Олехо
2019.04.18 08:07
Ми хочемо правди, обравши оману?
Шеренги затятих гримлять в барабани…
Ми хочемо ладу у дикому полі?
На рани минулі насиплемо солі…
Ми хочемо Бога в полоні безвір’я?
У сонному небі погасли сузір’я…
Ми хочемо пісні, джерельного слова?
Шансон ріже вух

Ігор Деркач
2019.04.18 08:01
– Я є народ. І усім ґарантую,
що ні за кого я не агітую.
Порохнявію, бо нікуди йти,
і зеленіти немає мети.

Вухо народу туге і не чує:

– О, мій народе, почуй мене! Sorry

Тетяна Флора Мілєвська
2019.04.17 22:17
Заплачу за всі плачі
Що постали на дорозі
Я живу мов на морозі
У будинку що на розі
Де незбирана в обозі
Ще тремтить німа сльоза...

Заплачу за всі тривоги

Ігор Герасименко
2019.04.17 16:21
Абрикоси, розумієш, розцвіли.
І блакить, і синь цілують пелюстками!
А злотисті бджоли і джмелі
у обіймах у дзвінких їх постискали!

Абрикоси, відчуваєш, розцвіли.
І хоч сумніви давить не перестали,
ти повір мені: і болі, і жалі

Олександр Сушко
2019.04.17 11:41
Уранці прочитав поез кіло,
Пегасик-реготун утік у небо.
Критикувати генія - це зло,
А бевзика, панове,- завжди треба.

Кошлата рима, фабула - туман,
Вся творчість - пресолодка з медом каша.
Богемний туз, насправді,- графоман,

Володимир Бойко
2019.04.17 10:00
Людям остогидли казнокради
Люди утомилися від влади.
Люди сподіваються на зміни...
Що чекати? Третьої руїни?

Тетяна Левицька
2019.04.17 09:55
Знов шаленіє весна, розсипається сніжно.
Вишням розкішним недовго віночки плести.
На попелищі повітряні замки запізно
зводити - й падати серцем на тлін з висоти.
Вітер роздмухує ватру, палає червоним,
в полум'я жар підкидаємо - дужче горить.
Чи

Любов Бенедишин
2019.04.17 09:54
Не журися.
Берись до роботи:
як спечеш, так і будеш їсти.

…Замісила із туги й скорботи
несолодке тужаве тісто.
Замість дріжджів –
ілюзій три жмені,

Іван Потьомкін
2019.04.17 09:46
– Куда это подевался Миша? – спросил я как-то приятеля, когда мы возвращались после тенниса. – Давненько что-то не видел его... – Как, ты в самом деле ничего не знаешь, что случилось с ним? – Ну и привычка же у тебя: вопросом на вопрос. Так что же с ним

Олександр Сушко
2019.04.17 09:29
Розкажу про капосне потроху,
З читачем контракт-ангажемент.
Страсті випробовували довго,
Ставили щодня експеримент.

Чарувало взор солодке лоно,
Думав що до раю дотягнусь.
Вигравали у душі валторни,

Віктор Кучерук
2019.04.17 00:19
Попід вікнами коти,
Вуличні й домашні, –
Догори деруть хвости
Й скручують у зашморг.
І нявчать так щовесни,
Тихими ночами, –
Що і я забув про сни
Разом із котами.

Ярослав Чорногуз
2019.04.16 22:49
Ну чому піддався безголов`ю? –
Я і досі слів не доберу.
Полюбив гріховною любов`ю
Я свою духовную сестру!

Я помру від горя і воскресну,
Чорт із печі попіл вигорта.
Бо вона – лебідонька чудесна,

Світлана Ковальчук
2019.04.16 21:25
Білі сльози -
наповнення, Боже,
тонкострунних вишневих дерев
вже опісля зимової прози.
Вже опісля...
(Сніги ж і морози!)
Вже опісля всіх мрев.

Вікторія Лимарівна
2019.04.16 19:03
В пожежі нищиться Нотр-Дам.
Бентежить звістка епохальна,
Це звернення до всіх мирян.
В серцях їх зріють запитання:

Чому так болісно для нас
Почути про велику втрату?
Можливо, це останній шанс,

Ігор Деркач
2019.04.16 18:13
Мовчати, солодко зітхати –
така оказія у нас.
Погода б'є у тулумбас,
але заказано – мовчати.

Пенати кликали не раз
ховатися у наші шати...
І забуваємо на час

Олександр Сушко
2019.04.16 16:30
Згар у серці. Сиплеться зола,
Непотрібен більше анестетик.
Не устиг очиститись від зла,
Тінь огуди чорної відтерти.

Ох і гарний в мене був дружок,
Раб краси, відома всім людина.
Збив із ніг з отрутою плювок,

Адель Станіславська
2019.04.16 14:58
скажи мені
що доля нас не зрадить
скажи мені
скажи мені
скажи...
не знаю
чи поради чи розради
чи правди хочу

Адель Станіславська
2019.04.16 14:43
Життєві ваги хиляться на чорно.
Злоба людська, мов селевий потік.
Пекельний млин "розкочегарив" жорна,
щоб жоден спраглий світла не утік.
Дивлюсь, як швидко янголів маліє:
калічать крила і падуть у вир,
де чорно-каламутно багровіє
війна за душі з

Ігор Герасименко
2019.04.16 13:17
Весна звелить - і вмить бажання змеле,
але кохання зразу не спече.
Весна дзвенить, в траві князює джмелик,
але його правління не з мечем.

Позабував, чим володіє змалку.
Сів на недопалок старий, без тютюну,
на фантик висохлий, нарешті на фіалку

Олександр Сушко
2019.04.16 12:00
Я не біла ворона, лише не такий, як усі,
На усміхнену кривду спокійно дивитись не можу.
От і впала із неба анафема громом грози,
На схизматика висі оскалилися зловороже.

Каже Батько-Творець: - О, холопе! Ну, як же ти міг
Заогудити словом невдячнос

Володимир Бойко
2019.04.16 11:07
Із пари лих найменше вибираєм,
І жоден вибір не веде до раю.
Якщо й судились райдужні путі –
То, певно, не при нашому житті.

Іван Потьомкін
2019.04.16 11:07
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Віктор Кучерук
2019.04.16 10:52
Коли десь щастя стрінеться мені –
Чи наяву я розпізнати зможу
Побачене у нетривалім сні,
Вже призабутім і на казку схожім?
Коли такий колись настане день –
Схитнуться звички, настрої, устої, –
І небо в здивуванні упаде,
А плин часу зупиниться в

Петро Скоропис
2019.04.16 10:13
Не полежите в столі? Ще б пак,
суперечите: "Був здраву,
і скормитись червам – несмак".
Одпускаю вас. Чом ні? Праву
на свободу не зволять – гріх. Инші
діждуть і мене – тут, мислю,
не вірші – гріхи. Іч, рідші
з вами забавки. Свою, кислу

Світлана Майя Залізняк
2019.04.16 10:04
Діряві джинси, пейсаті боси...
Тут українці чи малороси?
Позірна єдність, рушник - про свято.
Кують собраття благенькі лати.
В гаман проблеми трамбує доля.
"...верніться в села..." - шумить тополя.

Ще б'є в цеберце молочна цівка.

Тетяна Левицька
2019.04.16 09:42
Святою водою очищу пороги нудьги
і душу розкрию, щоб промені сонця впустити.
П'яніти від млості, зривати ромашки у житті
ми будемо разом, як тільки знайдем береги!

Нас Бог поєднає і плакати буде свіча -
вінчальна обітниця вірності щастя, любові.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори на сторінці:

Вігілант Вігіланттт
2019.04.10

Зоя Войтович
2019.04.04

Євген Чорний
2019.04.01

Юлія Савіцька
2019.04.01

Валентина Філонич
2019.03.24

Ліліт Легенда
2019.03.18

Ярослав Куцела
2019.03.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




 
 
Поезія


  1. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.16 10:08 ]
    ...про свято

    Діряві джинси, пейсаті боси...
    Тут українці чи малороси?
    Позірна єдність, рушник - про свято.
    Кують собраття благенькі лати.
    В гаман проблеми трамбує доля.
    "...верніться в села..." - шумить тополя.

    Ще б'є в цеберце молочна цівка.
    Кар'єру гейші обрала дівка.
    Жирніші сенси видзьобуй, птахо...
    За пенс і гривню убито маху.

    У землетрощі чимало втіхи,
    зі шкаралущі зростуть горіхи.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (2)


  2. Тетяна Левицька - [ 2019.04.16 09:11 ]
    Тобою і небом...

    Святою водою очищу пороги нудьги
    і душу розкрию, щоб промені сонця впустити.
    П'яніти від млості, зривати ромашки у житті
    ми будемо разом, як тільки знайдем береги!

    Нас Бог поєднає і плакати буде свіча -
    вінчальна обітниця вірності щастя, любові.
    Згадаються весни, літа і хустини тернові,
    трояндова ніжність, з якою мене зустрічав.

    Я буду стелити під ноги шовкову траву
    тому, хто всім серцем повірить в Божествені дзвони.
    Між нами ще прірва духовна, буття перепони,
    та вір, хоч не вір, я тобою і небом живу!
     





    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.71)
    Коментарі: (2)


  3. Нінель Новікова - [ 2019.04.15 20:13 ]
    І завтра знову я прийду (Яків Баст) Переклад з рос.
    Я зустрічаю тут зорю
    В приємнім сутінку смеркання.
    У тиші цій не говорю…
    Давно вже сказано останнє…
    Не треба вимучених слів
    І фраз фальшивих та невдалих.
    Не гнусь під натиском вітрів.
    Старий і море… І що далі?
    Сюди приходжу я один.
    Беру пивця у ближнім барі.
    І штучний змій, як серпантин,
    Летить у небі… На гітарі
    Хтось грає… Сів на парапет…
    Бреду по лінії прибою.
    Вечірній неба фіолет
    Ліниво кличе до покою.
    І завтра знову я прийду,
    Притягнутий якоюсь силою.
    І першу зіроньку знайду,
    Що цяточкою невгасимою
    Вже світить в гаснучому дні,
    Який упав, мов сірий парус.
    Стою, завмер в німій вині…
    Дивлюсь на море і не каюсь.

    Примітка: Оригінал вірша
    И завтра снова я приду...
    Яков Баст
    Встречаю нежную зарю
    В приятном сумраке заката.
    Молчу в тиши. Не говорю…
    Всё сказано давно. Когда-то…
    Не надо вымученных слов
    И фраз, несущих запах фальши.
    Не гнусь под натиском ветров.
    Старик и море…Что же дальше.
    Сюда я прихожу один.
    Беру пивка в ближайшем баре.
    Воздушный змей, как серпантин,
    Летает… Кто-то на гитаре
    Играет, сев на парапет…
    Брожу по линии прибоя.
    А солнечный багровый свет
    Зовёт к ленивому покою.
    И завтра снова я приду,
    Ведомый непонятной силой.
    Привечу первую звезду.
    На небе точкой негасимой
    Горящей в предвечерней мгле,
    Упавшей словно серый парус.
    Стою, застыл в немой вине…
    Смотрю на море и не каюсь.


    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.44)
    Прокоментувати:


  4. Сергій П'ятаченко - [ 2019.04.15 19:53 ]
    Горить трава
    сизий дим облягає околиці – палять траву
    наче фото колишніх своїх наче міст за собою
    і дорога стає за мостом ніби мова прямою
    і я без розділових ось так і пишу і живу
    а навколо країна горить і горить трин-травою

    а над прірвою діти біжать по згорілій стерні
    а по згарищу дибає сумно цибатий лелека
    гар лягає на серце і я полетів би далеко
    і кричав би із неба слова які-небудь журні
    ну а вам би вчувався внизу нерозбірливий клекіт

    дим їсть очі і погляд туманить пекуча сльоза
    на жертовниках згарищ згорають офіри і треби
    в небі клекіт лелечий з прийдешньою вірою в себе
    глянь - де стебла посохлі язик вогняний облизав
    гострий палець нової трави нам указує в небо

    14 квіт.


    Рейтинги: Народний -- (5.47) | "Майстерень" -- (5.42)
    Прокоментувати:


  5. Ігор Герасименко - [ 2019.04.15 16:19 ]
    З музою одружуюсь
    З музою розлучений, у відчаї
    до натхнення я б не докульгав,
    та побачив грициків уквітчаність
    і готовність розцвісти кульбаб.

    День давив сумними перехожими,
    оточивши звідусіль дощем...
    Я завмер, журбою переможений.
    Врятувало диво це, бо ще

    мить одна, і ладен був зарюмсати:
    рими і метафори, ви де?
    А тепер я вірю: на заручини
    ви кульбаб цвітінням позвете.

    Ви сріблястим блискотінням грициків
    і рожевим сяйвом споришу
    на весілля з Музою покличете -
    на високих крилах полечу!

    04.2016


    Рейтинги: Народний -- (5.48) | "Майстерень" -- (5.38)
    Прокоментувати:


  6. Олександр Сушко - [ 2019.04.15 14:03 ]
    Покора
    Лютуй, кохана, мовби та гюрза
    І розцвітай від бійки, наче мальва.
    Бурчи, вихлюпуй гнів,- я тільки за,
    А от у ліжку будь завжди ласкава.

    Хай штукатурка сиплеться зі стель,
    Від гніву щічки й носик аж бордові.
    Гримаска невдоволення - пусте,
    Під нею тепле озеро любові.

    Дружина - вередливе божество,
    Сьогодні гарно, завтра секс - розпуста.
    Борвію не противиться єство,
    Перечити стихії самогубство.

    І хоч ходжу постійно у сльозах
    Та злякано здригаюся від крику,
    Дружинонька - неклепана коса!
    Нехай такою лишиться довіку!

    15.04.2019 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (4)


  7. Віктор Кучерук - [ 2019.04.15 12:06 ]
    * * *
    Колись я думав: трохи ще помучить
    Мене життя і стане веселіш,
    Бо маю щастя стріти неминуче
    Або придбати за останній гріш.
    Та, певно, легше упіймати пташку,
    Ніж тішитись надіями дарма,
    Що купить чи зустріне бідолашка
    В житті оте, чого ніде нема…
    15.04.19


    Рейтинги: Народний -- (5.51) | "Майстерень" -- (5.71)
    Прокоментувати:


  8. Іван Потьомкін - [ 2019.04.15 12:40 ]
    ***

    Нема сильнішої з-посеред юдейських молитов
    за «Шма Їсраель» - «Слухай Ізраїль».
    З цією молитвою на кострища йшли,
    аби у віру іншу не перейти живим,
    на подиху останньому з нею
    відходили на той світ з камер газових.
    І тільки молодикові, що уподібнюється до царя,
    на вимріяну першу шлюбну ніч
    дозволено не читати «Шма Їсраель».





    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.72)
    Коментарі: (1)


  9. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.15 11:33 ]
    Туман яром


    Тасування, міазми, безпредметні дебати...
    Опоненти зійшлися - куш уваги зірвати.
    Колотнеча на сцені, кулуарні розмови,
    акробати, статисти... Дійство знов безтолкове.

    Хто ж наводити лад самовіддано буде?
    Мляве Завтра бреде повз церкви, халабуди...
    Виживай, споглядай траляляків хитрющих.
    На торговиці мар обезцінене суще.


    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (1)


  10. Тамара Швець - [ 2019.04.15 11:22 ]
    Простим речам...
    Простим речам-
    Любов, увага, подбати -
    Щастя, позитив!
    15.04.19 10.30


    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  11. Тамара Швець - [ 2019.04.15 11:25 ]
    Якщо больно – поплачь…
    Побачила цю світлину невідомого автора і вирішила перекласти на українську мову, так як звернення автора заслуговують уваги.Дуже важливо, що є такі люди. які готові підтримати в тяжкі хвилини.
    Якщо больно – поплачь…
    Сліз своїх не стидись.
    Полоса невдач...
    А потім знову життя!
    Життя не навмисно нам дане,
    Пітьма пройде...знову світло,
    Волю просто в кулак,
    Посильніше зажми... .
    Ну, а якщо ніяк,
    Мої рядки прочитай
    Знай що ти не одна,
    Просто мені напиши,
    Розділи на двох,
    Біль усталої душі.
    Я пойму ...ти повірь,
    Щоча я і далеко,
    Привідкрий в серці двері,
    Враз стане легше...
    Переклала на українську мову 15.04.19 10.00



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  12. Олександр Сушко - [ 2019.04.15 10:54 ]
    Весняний чар
    В шибку дзьбом вистукує шпак,
    Кличе стоси покинути книжні.
    Від Ерато отримано знак -
    Завесніло, брунькуються вишні.

    На ралець приблукало дівча,
    Шепче: - Дідо! Стрибай під запаску!
    У розмай із розгону помчав,
    Надчуттєву утнув свистопляску.

    Ох і гони! По шкірі мороз!
    А виною - весна-жартівниця.
    Я кохаюся завжди всерйоз,
    Хоч уже у поважному віці.

    Дві доби як нічого не їв,
    Душу й серце Венері намуляв.
    Тишу рвуть на шматки солов'ї,
    Аж захрипла кувати зозуля.

    Міць у чреслах (себе не впізнав)!
    Не дідок, а юнак безбородий!
    Ось така вона, казка-весна,
    Хай бере в оборот. Я не проти.

    15.04.2019 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (15)


  13. Неоніла Ковальська Гуменюк - [ 2019.04.15 10:23 ]
    Україна в вишитті
    Вишиванки день сьогодні
    Україна відзнача.
    Не виходять вони з моди,
    Носить їх мале дівча,

    Одягне юнак сорочку,
    Також літній чоловік,
    Візьмуть її у дорогу
    Й берегтимуть увесь вік.

    Жінка молода вдягає
    Сукню вишиту завжди
    Й літня також її має.
    Оберегом від біди

    Рушники є вишивані,
    Скатертини теж лляні.
    Це творили наші мами,
    Щоб було тобі й мені.

    Вишивати вчили дочок,
    А своїх навчали ті.
    Споконвіку так велося -
    Україна в вишитті.

    2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  14. Ніна Виноградська - [ 2019.04.15 09:30 ]
    На Паску


    Ці п’ять років, моя матусю мила,
    Як вас уже немає на землі.
    Любити так, як ви мене любили,
    Ніхто не зможе. Птаха на крилі

    У Піски вже нову приносить весну,
    На цвинтар, де ви з татом назавжди
    В заквітчаній могилі. Не воскресли.
    І вас вже не злякає час біди.

    А ми до вас, батьків, на свято Паски
    Злітаємося із усіх країв.
    Село згадати, погляд ваш і ласку,
    Зустріти друзів і почути спів

    Пташиний, перший. Та у водах Сейму
    Побачити ясну небесну синь.
    І бігти, як в дитинстві, навперейми,
    Де човен колисає голубінь.

    А в хатах пахне пасками, ваніллю,
    І крашанки сміються на столі.
    Де поряд із освяченою сіллю
    Лежать вербові котики малі.

    І прибрано у вибілених хатах,
    Сміються радо давні рушники.
    Та вже немає в світі мами й тата,
    Ніколи не торкнутись їх руки.

    Тому і летимо тепер додому,
    За спогадом дитинства і тепла,
    Забувши вік, свою життєву втому,
    Туди, де мама сонечком була.
    15.04.19



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (5)


  15. Микола Дудар - [ 2019.04.15 09:28 ]
    Послухай, друже...
    Послухай, друже… тема спадкоємна
    І ширшає і глибшає щороку
    Ти теж на вірність присягнув? - приємно..
    Навіщо протидіяти, морока…
    Ярмо оте, це все таки, ментальність
    Індігрієнди - стадність і покора
    На противагу вогнику моралі -
    Там вогнище своє - з одного горя
    І вартові із псами… телевежі…
    Кістки за розкладом… і щіпки меду…
    Лиш на свята дозволено за межі
    Таке воно сучасне наше кредо…
    По-слу-хай, друже…
    15.04.2019.


    Рейтинги: Народний -- (5.5) | "Майстерень" -- (5.54)
    Прокоментувати:


  16. Юрій Сидорів - [ 2019.04.15 09:17 ]
    Мішок
    Земного повітря небесний мішок,
    Пришитий до обрію швом оверлока,
    Тримав без турбот янголят і пташок.
    І звірів усяких. А з нами - морока.

    Де ми виникаємо, там - і біда,
    За нами крокують проблеми, як тіні.
    Тепер мішковина дірява й худа.
    Обладнання якось працює донині.

    Захмарний компресор повітря жене
    В наземний ресивер живильного газу.
    Воно бездуховне і досить курне -
    Тож вугільні фільтри псуються щоразу.

    Немає начальників і запчастин,
    На ладан втомилися дихати труби.
    А замість прокладок - скловата й ватин.
    В цілому система доходить до згуби.

    То краще не буде. Захопить її
    Диявольський геній науки розгрому.
    Фанфари не гратимуть і кураї,
    Радіти-співати не вдасться нікому.

    А може, і буде щось краще за все,
    За ці дисонанси мої когнітивні...
    Краса поетична - вона і спасе.
    Щоб тільки була на природному рівні.


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (10)


  17. Тетяна Левицька - [ 2019.04.15 08:57 ]
    Прости мені мамо.. .
    Прости мені, мамо, і більше не плач,
    не виправдала я твої сподівання.
    Не вийшла у люди, так вийшло - пробач,
    твоя непокірна, безхитрісна Таня.

    Ти вчила, як гідність і хліб берегти,
    збирати у кошики стиглі суниці.
    Людей шанувати, іти до мети,
    жасминовий цвіт діставати з криниці.
    Хрести фарбувати блакиттю, а ще
    розучувати на баяні етюди,
    косу полоскати липневим дощем.
    На жаль, не навчила втікати від  бруду.
    Огидної зради, облуди і від
    безсонних ночей, заплямованих буднів,
    болючих утрат, несподіваних бід,
    що скальпелем гострим спотворили груди.
    Повчала цінити життя промінці
    і пісню любити у світі найкращу.
    Та не розтлумачила бідній вівці,
    що можна потрапити звірові в пащу.
    Ти дуже хотіла, щоб виросла я
    І вищою, і розумнішою, рідна.
    Дала все мені, тільки доля моя
    в зіницях помітити зорі не здібна.
    2019р


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.71)
    Коментарі: (5)


  18. Ярослав Чорногуз - [ 2019.04.14 23:07 ]
    Дозріває кохання


    Іще гряде зелена злива,
    Немов у повені - ріка.
    На вітах зелень несмілива,
    Неначе дівчина сільська.

    Вона така, як легке мрево,
    Як ті розмиті береги.
    Ще нею світяться дерева,
    А не густіють навкруги.

    Надія в ній гніздиться рання,
    Крила, ще молодого змах.
    Мов дозріває в ній кохання,
    Як щастя у твоїх очах!


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (6)


  19. Олена Багрянцева - [ 2019.04.14 19:44 ]
    Позмагайся за день, у якому цвітуть матіоли...
    Позмагайся за день, у якому цвітуть матіоли.
    Бо життя - це метал. І нещадно шкребе наждаком
    Колотнеча тривка, до якої звикаю поволі.
    Я ховаю кастет за ажурним своїм рукавом.
    Позмагайся за час. Бо несеться усе за рікою.
    І не вистачить сил зупинити бурхливий потік.
    Верховодь і веди до шалених вершин. За тобою
    Я готова іти, якщо ти
    САМЕ ТОЙ Чоловік.
    13.04.2019


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (3)


  20. Олександр Сушко - [ 2019.04.14 18:52 ]
    Звільнення
    Фестини у столиці, День кота,
    Салют, парад, гопак, хавана гіла.
    А ув окопі братчиків чота
    Опруху смерті порівну ділила.

    А світ зліта з орбіт. Панбоже мій,
    Погасло сонце, розум - темна нічка.
    Тут, за Дінцем,- прострілля, смертний бій,
    Гердан безцінний - кулеметна стрічка.

    Підложжя в ямі - запашний полин,
    В атаку скоро, підтягнули труни.
    Шваргон у пекло, з труп'я равелін,
    В югу стрибає пакоренок юний.

    А порох пахне чисто бульденеж,
    Пристрільна черга - віртуозне соло.
    Підстережем вражину на тотеж
    І мстою в серце шпигонемо сполом.

    Але противник встиг раніш!Ти ба!
    Чудовий постріл! Навіть мойра зблідла.
    Хитнулась твердь, розтанула гнівба,
    Летить душа очищена до світла.

    14.04.2019р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (7)


  21. Ніна Виноградська - [ 2019.04.14 16:54 ]
    Звідки правда?


    Ніхто не чує і не хоче чути,
    Ніхто не бачить, бо кругом сліпці.
    І замість правди п’ють гірку отруту
    Минулі покоління, нині й ці.

    Чи справдиться мальоване майбутнє,
    Хоча боротись треба за життя?
    Та люд у планах влади вже відсутній,
    В офшорах бачать багачі буття.

    Тому вони втечуть за океани,
    Вивозячи родини і дітей.
    Отам згодяться наші з вами мани,
    Що призвели до багатьох смертей.

    До бідності, а також геноциду,
    Де нація від влади помира.
    І ці чужинці вже не мають стиду,
    В країні вбита радість, є жура.

    І підуть нині обирати люди
    Із зол обох якесь найменше зло.
    То звідки правда у країні буде?
    Нам з вибором ніколи не везло.
    14.04.19


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  22. Вікторія Лимарівна - [ 2019.04.14 14:13 ]
    Жага до життя
    Птахи все мандрують у пошуках їжі:
    Можливо знайдеться вона на траві?
    У тиші ранковій, відчутні та свіжі,
    Кисневі напої ідуть дарові.

    Вдихати повітря – така насолода!
    Неначе цілющий для серця бальзам.
    Вражає розквітчаних красенів врода:
    Дерев та кущів, що весняним садам

    Зібрали докупи всі пахощі світу,
    Наповнені пригоршні щедрих дарів,
    ПринЕсло щоб зрілі плоди для нас літо:
    Весела пора, що пробуджує спів.

    Ми вдячні від нього отримати втіху.
    Вже чутно знайомої пісні мотив:
    Не з’явиться більше налякане лихо.
    Жага до життя – зазвучав лейтмотив.

    14.04.2019
    Свидетельство о публикации №119041405230


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.35)
    Прокоментувати:


  23. Ніна Виноградська - [ 2019.04.14 13:56 ]
    Без коханого


    День минає і час пролітає крізь простір і вічність,
    Крізь безмежжя життя, зір нічних безкінечний потік.
    Не втрачає кохання свою таїну і незвичність,
    Бо його береже той один, хто до неба високого звик.

    Не злетів у захмарні й холодні його високості,
    На землі із одним залишився від втрати крилом…
    Та міняється все і стають уже квітами брості,
    А літа безупинно ідуть крізь роки напролом.

    Через нетрі утрат і доспілі, вже зібрані зерна,
    Через болі й спасіння твого відчайдушного крик.
    Бо ніколи й ніхто нам кохання уже не поверне…
    Не танцюю в калюжах, минаю, беру дощовик.
    13.04.19



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  24. Маріанна Бек - [ 2019.04.14 12:31 ]
    Близькість
    цей тихий день, помножений на сонце,
    в обіймах вітру, в посмішках цвітіння…
    цей ніжний день – як світанкові роси
    в тремкому і бентежному світінні.

    я чую час в миттєвостях взаємних,
    після яких – ні грама старизни,
    після яких мільярди невід’ємних –
    забуті і незгадані лжесни.

    і тільки тут – у цій поточній мислі –
    після штормів і штильових улещень,
    як зазвичай, ми - своєчасно стислі:
    пренайрідніші вчора нетутешні.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  25. Тетяна Левицька - [ 2019.04.14 12:29 ]
    Ми збережемо почуття
    Не обертайся ти назад
    і не жалкуй, життя триває.
    Черешні піняться розмаєм,
    буяє сакурою сад.
    Не обертайся ти назад!

    О, скільки весен, скільки днин
    ходили різними стежками,
    була пустеля поміж нами...
    І ти одна, і я один.
    О, скільки весен, скільки днин!

    Та доля нам вінок плела
    з ромашок, м'яти, розмарину.
    Благословляю ту хвилину
    галузок ніжності й тепла.
    Та доля нам вінок плела.

    Ми збережемо почуття.
    Із порцеляни будем пити
    любов, що постелила в житі
    шовковий килим забуття!
    Ми збережемо почуття!


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.71)
    Коментарі: (4)


  26. Козак Дума - [ 2019.04.14 11:43 ]
    З ніг на голову*

    Стривай!.. Ти переплутав щось в запалі!
    Це кожному відомо пацану:
    На вас не нападали. Ви – напали!
    Ви першими затіяли війну.

    Ви громадянам захист обіцяли,
    та вийшло навпаки, якийсь скандал.
    Кого ви і від кого захищали,
    якщо на вас ніхто не нападав?!

    А скільки на землі людців підступних…
    На жаль настали вже такі часи!..
    Під подвиг підлість ви маскуєте, паскуди,
    ще й ордена за це бажаєте носить!


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  27. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.14 10:28 ]
    Метушіння... баласти...
    1

    Оті, що здають, наговорюють лишку,
    гортають щодення заплямлену книжку,
    підходять на крок, сантиметр...
    Відпливаю...
    Не хочу бруднитись на стежці до раю.

    2

    Я чуйна, охайна і чесна у міру.
    "Занадто барвиста..." - злостивляться сірі.

    Піднявши вуальку, прямую на сонце.
    Солодкою ватою - мрій волоконце...

    Хлюпоче ріка...
    метушіння...
    баласти...
    У кожного - власні критерії щастя.

    3

    Топилася Правда - мерзенна і гола.
    Нікому не треба? Спливає ось - кволо...
    Несуть оковиту. Каміння відв'яжуть -
    оті, що святили і зброю, і сажу.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (2)


  28. Олександр Сушко - [ 2019.04.14 10:15 ]
    Охвітнє
    Я людоловом був усе життя,
    Невільницький налигач - красне слово.
    Натхненно славив синьо-жовтий стяг,
    Вишиванку, бандуру, рідну мову.

    Компонував сонетне експозе,
    В окрутну січу виштовхнув у плечі
    Своїх братів. Можливо й повезе
    Комусь із рідних вийти із хуртечі.

    Десь там - трутизна гніву, смертна чадь,
    Безплідну рінь виорюють снаряди.
    Поетова ж стезя - перо, не рать,
    Потрібно берегти від куль талантик.

    Дивання сотня на один копил,
    За Україну - на словах, горою.
    Посмертний славень, жалісливий квил,
    Для тих, хто впав навік на полі бою.

    P.S.:

    В інеті сльози, регітня, бла-бла,
    Оплакуються віртуальні крипти.
    Страждає псевдотворча омела
    У Спілці та на пляжах у Єгипті.

    14.04..2019 р.


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (5)


  29. Любов Бенедишин - [ 2019.04.14 10:07 ]
    Любили мене...
    Любили мене очима…
    Обожнювали словами…
    Згубила надію з отим, а
    он той – про важливе! – в грамах.

    І гори мені обіцяли,
    й примарні вогні Ельдорадо…
    З одним – ледь вернулась до тями,
    а з іншим – прощалася радо.

    Молилася: «Де ж єдиний,
    мій суджений, Богом даний?!»

    …Ти поруч.
    – Спасибі за сина,
    й за доньку – спасибі,
    коханий!

    14.04.2019



    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (10)


  30. Тамара Швець - [ 2019.04.14 10:40 ]
    Твій характер...
    Твій характер –
    Любов, тепло, щирість -
    Успіх , красота !
    14.04.19 9.40



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  31. Тамара Швець - [ 2019.04.14 10:14 ]
    Думки початок...
    Думки початок,
    Справи, праця, зусилля,
    Подяка Всесвіту!
    14.04.19 9.30



    Рейтинги: Народний -- (5.38) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  32. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.14 08:50 ]
    Навмання
    1

    Мене підранено.
    Ця куля - навмання...
    Жгута немає. Вуличка безлюдна.
    Повчора троль диванний запевняв,
    Що пацифістом бути препаскудно.

    От він таврує, п`є - а я в крові.
    Липкучі руки... Дефіляди смерті...
    Ні поліцейських добрих, ні повій...
    Лиш двері в безвість, кулаком підперті.

    2

    Хилюся на траву. Ламкучий бриль,
    Дорожня сумка, блекота і туї.
    Свинець застряг у товщі сухожиль.
    Штанину непіддатливу шматую.

    Недокохала... недо...
    Млосно. Шок.
    Отак ішла - і на тобі... неждано.
    Собаки брешуть... здавлений смішок.
    Фор...те...піано...

    3

    - За що вмираєш? - підступає Тінь. -
    Сьогодні ти у мене тридцять третя...
    На вибір є хатинка, де черінь,
    Або казан... елітний - для поетів...

    - Мені б окреме... літепле... село.

    Швидка спиняється... Тверезі санітари.
    ...........................................................
    - Цю запроторимо... жива ж... у Фонтенбло...

    Лютнева ніч-завія...
    Сни-кошмари.


    2017


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (3)


  33. Володимир Бойко - [ 2019.04.14 00:02 ]
    * * *
    Ні обіцянок, ні пробачень –
    Ну що б, здавалося, слова....
    Який «прикольний» Вова «парєнь»!
    Та це – інакше амплуа.


    Рейтинги: Народний -- (5.42) | "Майстерень" -- (5.53)
    Коментарі: (6)


  34. Козак Дума - [ 2019.04.14 00:13 ]
    Голий король*
    Сором’язливий мій герой
    ганьби уникнув як майстерно!
    Як довго грала я цю роль
    і вправно йшла одна по тернях.

    За допомогою до тебе
    я не зверталася, нівроку.
    Серед куліс, не сині неба,
    ти спасся, не моргнувши оком.

    У соромі і маячні
    ішла одна в борні жорстокій.
    Все на біду, вся на виду,
    як завше в ролі одинокій.

    Нещадно реготав партер,
    не вибачавши очевидність –
    моїх утрат, тоді й тепер,
    моєї посмішки невинність!

    Ти жадно гнав свої стада.
    З печалі повними очима
    одна, одна серед стида
    стою з опалими плечима.

    Та нерозважливій юрбі
    героя справжнього не видно.
    Герою, боязко тобі?!
    Не бійся, я тебе не видам.

    Вся наша роль – моя лиш роль.
    У ній жорстоко все програла,
    бо голим виринув король,
    а скільки болі я зазнала!..


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  35. Ніна Виноградська - [ 2019.04.13 23:47 ]
    Все попереду


    Березневий туман вже заліг над світами,
    Кучугури снігів почорніли і тануть.
    Ще попереду птаством озвучені гами
    І осонцений день, що відкриє нам брами.

    Все попереду. Так. Перший пролісок в лісі,
    Горобців цвінь-цвірінь у солом’яній стрісі.
    І зелена трава поміж листу сухого,
    Великодні свята і благання до Бога.

    Зберегти цю красу і мою Україну,
    За яку на війні знов сини наші гинуть.
    Їм до раю тепер протяглася дорога…
    А живим всім потрібна лише перемога.
    13.03.19


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.58)
    Коментарі: (1)


  36. Ніна Виноградська - [ 2019.04.13 23:32 ]
    Життєдайні дощі


    За снігами дощі все помиють навколо –
    І сади, і поля, і дороги, і поле.
    Життєдайні впадуть – ярина зеленіє!
    І внесе в наші душі велику надію.

    На врожай, на добро і на грози з громами,
    На веселе зело і пташинії гами.
    На сережки черешень, смарагдові трави,
    І річок голубінь, і зелені отави.

    А всього треба нам - в світі щедро прожити,
    Щоб побачити, як половіє тут жито.
    Пережити війну і страждання народу,
    Щоби втримати врешті добуту свободу.

    Щоб раділа край поля висока раїна,
    Позбулася усіх ворогів Україна.
    13.03.19


    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.58)
    Прокоментувати:


  37. Галантний Маньєрист - [ 2019.04.13 20:23 ]
    Сни на трьох
    Ігор Римарук:
    „Ці нічні голоси за столом,
    о нестерпно, Мойсею,
    ці нічні голоси
    про загублену неньку Вкраїну!
    Ге-ра-си-м’юк! - не мовчи!
    Й ти, Фiшбeйнe, по-братськи, чарчину
    підійми за словесність
    даровану тут іудею!

    Мойсeй Фiшбeйн:
    „Чортівня загуляла, завила!
    Рятуй мене Отче! -
    Тут один-бо Поет!
    Як клубочеться в грудях, клекоче!
    Цей мовчить, той цілується, тьху,
    і семітське питання -
    чом єдиний у Неньці горланю
    на інших мовчання?!”

    Василь Герасим’юк:
    Я прокинувся в ніч,
    мов зі скелі зірвався смерекою
    у тіснину Дністра,
    так летіла у Рейн Лорелейн!
    От наснилося! –
                       краще б
    цілунки з якоюсь Ребеккою,
    чи ж бо хоч Леді Джейн,
    але не Римарук і Фiшбeйн!..



    Рейтинги: Народний -- (5.49) | "Майстерень" -- (5.5)
    Коментарі: (2)


  38. Світлана Ковальчук - [ 2019.04.13 19:20 ]
    Сім голубів
    Сім голубів у сонячній ріці
    подрібнені на крихти сонця й щастя.
    Опісля бур, опісля манівців
    мені чи голубам - святе причастя.

    Сім голубів нарощені з води,
    такі ж прозорі і такі ж хвилинні,

    як ранок цей блаженно-золотий,
    як я, на трохи птаха і дитина.




    Рейтинги: Народний 5.5 (5.47) | "Майстерень" -- (5.48)
    Коментарі: (4)


  39. Козак Дума - [ 2019.04.13 19:21 ]
    Вечірнє щастя*
    Ми маримо про щастя з дивограєм,
    воно ж повсюди, навкруги воно.
    Бо щастя – сад зелений за сараєм,
    повітря чисте, що пливе в вікно.

    В бездонній висі, аж під небокраєм,
    одна хмарина в’ється, мовби птах.
    В житті ми мало бачим, мало знаєм,
    а щастя лине знаючим під дах.

    Вікно відкрите, тихо у саду,
    на підвіконня з писком пташка сіла.
    Я від книжок свій погляд відведу –
    вже вечоріє, небо потемніло.

    Малюю словом на життєвім полотні
    і бачу, чую – щастя все в мені.


    Рейтинги: Народний -- (5.29) | "Майстерень" -- (5.31)
    Прокоментувати:


  40. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:47 ]
    КОХАННЯ
    Водойми повні береги
    У вербах вітер позіхає...
    У гладі темної води -
    Небесна синь відпочиває...

    Ранок туманних верховин
    Новому дню заповідає...
    Літай подалі від вершин -
    Любов сьогодні сповідає...

    Сліпить потоків бірюза
    Людського серця спілкування...
    З крапель струмка потік ріка
    Душам світанками кохання

    Водойми повні береги
    У вербах вітер задрімає...
    Над гладдю чистої води -
    Голубка з голубом літає.




    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  41. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:17 ]
    КРИТИКА
    Рано з ранку на базарі
    Все кругом вирує
    Хто з прилавку , хто з землі
    Продає , торгує

    Вибір в різний гаманець
    Контрастний попит вжитку
    Для когось пил , комусь капець
    Від фірмового зиску

    Як з власних рук , за свій товар
    Ціна цілком прийнятна
    А де вже профі - спекулянт
    Там мінімальній амба

    Маркетинг весь тут на коні
    Із глини ліплять кулю
    Для їх усе ціна - ціні
    Проценти солять шкуру

    І так кругом у нас завжди
    Політика абсурду
    Хто воза тягне , спину гне
    Працює за копійку.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  42. Петро Дем'янчук - [ 2019.04.13 09:24 ]
    РОМАНС
    Стиглих ягід приваблива розкіш
    Мов гарячі любові вуста
    Грає звабливий , лагідний промінь
    Танго осені , вальсу душа

    Ми з тобою очей оксамити
    Дні короткі у довгих ночах
    Наших барв кольорів - фаворити
    Талий солод , цілунків каскад

    Білим цвітом ранкові світанки
    Віртуозність сонат скрипаля
    Двох закоханих чари - окраси
    Мелодійність весняного дня.


    Рейтинги: Народний -- (4.82) | "Майстерень" -- (5.13)
    Прокоментувати:


  43. Любов Бенедишин - [ 2019.04.13 09:35 ]
    ***
    Переверти, верески, грюки…
    Свідомість задраює люки.
    Гряде (з клоунадою – драма)
    Епоха Веселого Хама.

    13.04.2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (14)


  44. Ярослав Чорногуз - [ 2019.04.13 01:24 ]
    Світ краси
    Люблю отут, на роздоріжжі,
    На милій лавочці сидіть.
    Мене квітневий легіт ніжить
    І сон колише верховіть.

    І розчиняє шум далекий,
    І лагідніють небеса.
    З найменших атомів, молекул
    Зринає відчуттів краса.

    О ця добра висока ніша,
    Духовності резервуар!
    Усе, в житті що наймиліше –
    Гармонія природних чар.

    Без неї світ краси загине,
    Зла магма сточить береги.
    Природо, мамо, Берегине,
    Розлий ці чари навкруги!

    12 квітня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)


    Рейтинги: Народний -- (5.67) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (10)


  45. Гренуіль де Маре - [ 2019.04.12 22:52 ]
    Лама савахфані
    У світі моєму постійно і вічно смеркається:
    День чвалом промчав, наче витягнутий семихвісткою,
    Скотилися тіні в кущі полохливими зáйцями –
    І пісню вечірню знов шпак на горіху висвистує.

    Ні хмар, ані зір – лиш на тлі каламуті небесної
    Воскресле гілля свої спомини тихо вигойдує…
    Одвірок підперши, смиренно у сутінках мерзну я -
    І вже не питаю: «Пощо полишив?» у погаслого обрію.


    Рейтинги: Народний 5.5 (5.58) | "Майстерень" -- (5.64)
    Коментарі: (12)


  46. Тетяна Левицька - [ 2019.04.12 15:30 ]
    Думка
    Приходиш раптово, ніяк не засну,
    аж поки повіки не стулить світанок.
    Гойдає минуле розлогу сосну
    і шишки скидає з верхівки на ганок.

    Хвилююся, ніби картате тобі
    стелю простирадло на ветху канапу.
    Ми разом у радощі, тузі, журбі,
    в далекій дорозі безсоння у  скайпі.

    Тобі довіряю і розсипи слів,
    три крапки, тире і загублені коми,
    хто топить нещадно мої кораблі,
    не знає ніхто окрім тебе і втоми.

    І з ким я на сьомому небі живу,
    хто зморшки розгладжує, сивить волосся,
    витягує з зашморгу, косить траву,
    з ким навпіл ділити хліб-сіль довелося.

    І тишу плекаєш, і любиш грибні
    дощі монолітні, осінні, холодні,
    шукаєш натхнення в бокалі на дні,
    з душі вивертаючи прозу назовні.

    Бентежиш молитвою сонми надій -
    ніколи не виплачеш небо сльозами.
    Твій біль на стежинах і кінчиках вій -
    мами.


    Рейтинги: Народний -- (5.61) | "Майстерень" -- (5.71)
    Коментарі: (8)


  47. Світлана Майя Залізняк - [ 2019.04.12 12:11 ]
    Тверезо
    1

    Перефарбується сіре і жовте,
    злине поземне, утоптане в гальку...
    Ви не мовчіть, а жаління промовте.
    Вдарить у стелю підпиляна шалька.

    Мегаарена, цяцьковані стіни,
    перекидаються столик і лезо.
    Знову апное... і кров України...
    Я додивлюся це шоу тверезо.

    2

    Пальці - униз. Добивають і плачуть...
    Сонячно, тепло, тож нумо на дачі.
    Вгору - часник...
    Ось розквітне красоля.
    Гречечку сію, оспівую волю...

    Знову гостинці від зайця, синички...
    Не шикуватися входить у звичку.

    2019


    Рейтинги: Народний -- (5.75) | "Майстерень" -- (5.88)
    Коментарі: (3)


  48. Неоніла Ковальська Гуменюк - [ 2019.04.12 09:19 ]
    Тут доленька моя
    Далеко через поле
    Стежина повела
    Туди, де хлібне море
    Знов хлюпнуло тепла.

    Де колос ваговитий
    І зерна золоті
    Та мак, росою вмитий
    Й блакитні васильки.

    Де жайвір в високості
    Тріпоче прапорцем,
    Іду сюди не в гості,
    В душі приємний щем.

    І де й поділась втома,
    Бо почуваюсь я,
    Неначе в ріднім домі,
    Тут доленька моя.

    2019 р.


    Рейтинги: Народний -- (0) | "Майстерень" -- (0)
    Прокоментувати:


  49. Любов Бенедишин - [ 2019.04.12 09:06 ]
    Сюр-реалістичне
    – Мовою серця спілкуються браття.
    Агов, українці!
    …Хиже мовчання. За натовпом натовп –
    «чужі» та «інші».

    12.04.2019


    Рейтинги: Народний - ( - ) | "Майстерень" - ( - )
    Коментарі: (8)


  50. Юрій Сидорів - [ 2019.04.11 21:01 ]
    ♡♡♡
    Магічно світили червоні вогні.
    Оптичні ефекти не менше чудні.

    Я йшов, як літак на безпечну глісаду.
    Приземлення час - і вони вже позаду.

    Вдавалися всі забаганки мені -
    Допоки фінанси були в гамані.

    Давав - і у ласках купався, але
    Бувало від них апатично та зле.

    Щоразу я борсався між відчуттями,
    Та після спочинку вертався до тями.

    Чуття оголяються від наготи -
    І важко байдужість на них натягти.

    Для преси це все по-бульварному жовте.
    Насмішники, жодного слова не мовте.

    Нехай не тривожить і слабкість моя -
    Хвалька невиправного та хвалія.

    Сердечне буяння змінити на штиль
    Незмога - це вище граничних зусиль.

    І перед очима, як фата моргана -
    Принадне багаття вогнів Репербана.

    ♡ ♡ ♡ ♡


    Рейтинги: Народний -- (5.53) | "Майстерень" -- (5.57)
    Коментарі: (14)



  51. Сторінки: 1   2   3   4   5   6   ...   1471