Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.06
15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний.
«Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з
2025.12.06
05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
2025.12.05
14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
2025.12.05
14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
«Вийду заміж на час кризи...»
Публікуємо суто антидепресанти!
На кшталт:
Оголошення
• «90-60-90. Вийду заміж на час кризи, готую смачно, говорю тихо, голова не болить...»
А щодо "голова не болить" даємо ось повтор для тих, хто забув, але наголошуємо, що ця історія сталася до кризи, тому як би все відбувалося нині, не відає ніхто:
• "Підходить подружжя до клітки з горилою. Тикають пальцями. Зненацька горила хапає за руку мадам і затягує її до своїх апартаментів, починає задирати спідницю...
Жінка кричить: "Васю! Васю!..."
- А що "Васю"?! То вже і йому пояснюй, що ти втомилася, що у тебе голова болить, що у тебе ..."
Анекдоти від ПМ
• Економимо не лише на туалетному папері!
Дістаньте з-за шафи старі календарі 1987 і 1998 років - дні збігаються, картинки близькі і зрозумілі, надписи - до болю знайомі! і попереду теж саме, що й нині...
• "На екрані телевізора, відразу після новорічного привітання Президента, за дванадцять секунд до закінчення 2010 року, строго на п'ять ударів секундної стрілки з'являється В.Пинзеник і напружено-врочисто промовляє:"Мало хто знає про те, що й обіцяну Росією знижку на ціну на газ наприкінці року буде зараховано до суми боргу України перед РФ. І так – до 2017 року!"
З шостої і до передостанньої секунди 2010 показують, як танцює В.Янукович з Ганною Герман.
На останній секунді на екрані з'являється Санта Клаус, який вручає Главі МВФ і Лідеру РФ довідку з диспансеру "Венеціанської комісії" щодо нелегітимності влади України за останні 6 років. Скупа сльоза плине суворими обличчями владних мужів. І остання секунда все триває і триває, триває і триває..."
Теж ось сьогодні прийшло до голови щось схоже на гумор.
• Триєдиність часів кризи
- Дивовижно, ви стали таким побожним, шефе! Але і зовсім перестали довіряти, - геть усе намагаєтеся тримати у своїх руках… :(
- Нічого дивного, дорогий заме! Я воістину вірую, як ніколи раніше! Та й сам зауваж - на небі Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух. А в оцьому кабінеті «я» - і директор, і главбух, і касир!!!
• Що таке чоловіки?
Коли жінки у часи кризи важко задумуються над тим, як оновити свій гардероб, у жодному випадку не варто вважати, що чоловіки обійдуться лише пальмовим листям і гілками на тих пальмах, на яких так приємно у звично важкі часи висіти на хвостах, уважно визираючи тих же прекрасних дам, із одвічним запитанням в очах - чого ж вони не падають в їхні обійми :(
Та чоловіки не пропадуть! Принаймні, доки є банани, і жінки, час від часу, попри всі закони, таки потраплятимуть в їхні обійми!
___________________________
Алісія Пардус [ 2009-06-19 21:18:57 ] -
•
- Мамо, а що таке криза?
- Не криса, а щур, доню. Це така неприємна тварина, яка полюбляє все їсти і гризти. Ми проти неї тримаємо пастку з сиром.
- То що ж в новинах кажуть лишень про кризу, а про пастку - жодного слова? Хоч би про сир натякнули...
Тамара Шевченко [ 2009-05-20 14:38:12 ]
•
Прогулюються центром міста чоловік із жінкою, задивляються у вітрини. Біля однієї зупиняються, дружина і каже чоловікові:
- Подивися, коханий, кажуть, що криза, а тут ціни такі низькі: вечірнє плаття - 40 євро, сорочка - 30, светрик - 35, шкіряна куртка - 58. Де ж та криза? Може зайдемо, га?
- Зайдемо, люба, але це не магазин, а хімчистка...
З ефіру
• Що таке криза?
Копирсаються на смітнику два бомжі. Один втикається в газету:
- Поглянь, про якусь кризу пишуть, не вкурю, про що це вони?
- Про що, про що! В тебе друзі-банкіри є?
- Нема.
- А скоро будуть!..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Вийду заміж на час кризи...»
Публікуємо суто антидепресанти!На кшталт:
Оголошення
• «90-60-90. Вийду заміж на час кризи, готую смачно, говорю тихо, голова не болить...»
А щодо "голова не болить" даємо ось повтор для тих, хто забув, але наголошуємо, що ця історія сталася до кризи, тому як би все відбувалося нині, не відає ніхто:
• "Підходить подружжя до клітки з горилою. Тикають пальцями. Зненацька горила хапає за руку мадам і затягує її до своїх апартаментів, починає задирати спідницю...
Жінка кричить: "Васю! Васю!..."
- А що "Васю"?! То вже і йому пояснюй, що ти втомилася, що у тебе голова болить, що у тебе ..."
Анекдоти від ПМ
• Економимо не лише на туалетному папері!
Дістаньте з-за шафи старі календарі 1987 і 1998 років - дні збігаються, картинки близькі і зрозумілі, надписи - до болю знайомі! і попереду теж саме, що й нині...
• "На екрані телевізора, відразу після новорічного привітання Президента, за дванадцять секунд до закінчення 2010 року, строго на п'ять ударів секундної стрілки з'являється В.Пинзеник і напружено-врочисто промовляє:"Мало хто знає про те, що й обіцяну Росією знижку на ціну на газ наприкінці року буде зараховано до суми боргу України перед РФ. І так – до 2017 року!"
З шостої і до передостанньої секунди 2010 показують, як танцює В.Янукович з Ганною Герман.
На останній секунді на екрані з'являється Санта Клаус, який вручає Главі МВФ і Лідеру РФ довідку з диспансеру "Венеціанської комісії" щодо нелегітимності влади України за останні 6 років. Скупа сльоза плине суворими обличчями владних мужів. І остання секунда все триває і триває, триває і триває..."
Теж ось сьогодні прийшло до голови щось схоже на гумор.
• Триєдиність часів кризи
- Дивовижно, ви стали таким побожним, шефе! Але і зовсім перестали довіряти, - геть усе намагаєтеся тримати у своїх руках… :(
- Нічого дивного, дорогий заме! Я воістину вірую, як ніколи раніше! Та й сам зауваж - на небі Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух. А в оцьому кабінеті «я» - і директор, і главбух, і касир!!!
• Що таке чоловіки?
Коли жінки у часи кризи важко задумуються над тим, як оновити свій гардероб, у жодному випадку не варто вважати, що чоловіки обійдуться лише пальмовим листям і гілками на тих пальмах, на яких так приємно у звично важкі часи висіти на хвостах, уважно визираючи тих же прекрасних дам, із одвічним запитанням в очах - чого ж вони не падають в їхні обійми :(
Та чоловіки не пропадуть! Принаймні, доки є банани, і жінки, час від часу, попри всі закони, таки потраплятимуть в їхні обійми!
___________________________
Алісія Пардус [ 2009-06-19 21:18:57 ] -
•
- Мамо, а що таке криза?
- Не криса, а щур, доню. Це така неприємна тварина, яка полюбляє все їсти і гризти. Ми проти неї тримаємо пастку з сиром.
- То що ж в новинах кажуть лишень про кризу, а про пастку - жодного слова? Хоч би про сир натякнули...
Тамара Шевченко [ 2009-05-20 14:38:12 ]
•
Прогулюються центром міста чоловік із жінкою, задивляються у вітрини. Біля однієї зупиняються, дружина і каже чоловікові:
- Подивися, коханий, кажуть, що криза, а тут ціни такі низькі: вечірнє плаття - 40 євро, сорочка - 30, светрик - 35, шкіряна куртка - 58. Де ж та криза? Може зайдемо, га?
- Зайдемо, люба, але це не магазин, а хімчистка...
З ефіру
• Що таке криза?
Копирсаються на смітнику два бомжі. Один втикається в газету:
- Поглянь, про якусь кризу пишуть, не вкурю, про що це вони?
- Про що, про що! В тебе друзі-банкіри є?
- Нема.
- А скоро будуть!..
Важкий 2010 рік
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нове на сайті. Рейтингові голосування серед авторів R і R1"
• Перейти на сторінку •
" Відкрита головна сторінка іншомовної поезії ПМ"
• Перейти на сторінку •
" Відкрита головна сторінка іншомовної поезії ПМ"
Про публікацію
