Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.26
07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
2026.01.26
06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к
2026.01.26
00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.
Зійшла у крижані сніги —
коли і як —
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.
Зійшла у крижані сніги —
коли і як —
2026.01.25
23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!
Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.
Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.
Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.
Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.
Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.
Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.
2026.01.25
21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт
Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт
Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?
2026.01.25
19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2026.01.25
18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
2026.01.25
16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.
Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.
Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л
2026.01.24
23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.
Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.
Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
2026.01.24
19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
2026.01.24
16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.
Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.
Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
2026.01.24
09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
2026.01.23
22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
2026.01.23
20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
2026.01.23
18:46
Із Леоніда Сергєєва
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
2026.01.23
17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
«Вийду заміж на час кризи...»
Публікуємо суто антидепресанти!
На кшталт:
Оголошення
• «90-60-90. Вийду заміж на час кризи, готую смачно, говорю тихо, голова не болить...»
А щодо "голова не болить" даємо ось повтор для тих, хто забув, але наголошуємо, що ця історія сталася до кризи, тому як би все відбувалося нині, не відає ніхто:
• "Підходить подружжя до клітки з горилою. Тикають пальцями. Зненацька горила хапає за руку мадам і затягує її до своїх апартаментів, починає задирати спідницю...
Жінка кричить: "Васю! Васю!..."
- А що "Васю"?! То вже і йому пояснюй, що ти втомилася, що у тебе голова болить, що у тебе ..."
Анекдоти від ПМ
• Економимо не лише на туалетному папері!
Дістаньте з-за шафи старі календарі 1987 і 1998 років - дні збігаються, картинки близькі і зрозумілі, надписи - до болю знайомі! і попереду теж саме, що й нині...
• "На екрані телевізора, відразу після новорічного привітання Президента, за дванадцять секунд до закінчення 2010 року, строго на п'ять ударів секундної стрілки з'являється В.Пинзеник і напружено-врочисто промовляє:"Мало хто знає про те, що й обіцяну Росією знижку на ціну на газ наприкінці року буде зараховано до суми боргу України перед РФ. І так – до 2017 року!"
З шостої і до передостанньої секунди 2010 показують, як танцює В.Янукович з Ганною Герман.
На останній секунді на екрані з'являється Санта Клаус, який вручає Главі МВФ і Лідеру РФ довідку з диспансеру "Венеціанської комісії" щодо нелегітимності влади України за останні 6 років. Скупа сльоза плине суворими обличчями владних мужів. І остання секунда все триває і триває, триває і триває..."
Теж ось сьогодні прийшло до голови щось схоже на гумор.
• Триєдиність часів кризи
- Дивовижно, ви стали таким побожним, шефе! Але і зовсім перестали довіряти, - геть усе намагаєтеся тримати у своїх руках… :(
- Нічого дивного, дорогий заме! Я воістину вірую, як ніколи раніше! Та й сам зауваж - на небі Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух. А в оцьому кабінеті «я» - і директор, і главбух, і касир!!!
• Що таке чоловіки?
Коли жінки у часи кризи важко задумуються над тим, як оновити свій гардероб, у жодному випадку не варто вважати, що чоловіки обійдуться лише пальмовим листям і гілками на тих пальмах, на яких так приємно у звично важкі часи висіти на хвостах, уважно визираючи тих же прекрасних дам, із одвічним запитанням в очах - чого ж вони не падають в їхні обійми :(
Та чоловіки не пропадуть! Принаймні, доки є банани, і жінки, час від часу, попри всі закони, таки потраплятимуть в їхні обійми!
___________________________
Алісія Пардус [ 2009-06-19 21:18:57 ] -
•
- Мамо, а що таке криза?
- Не криса, а щур, доню. Це така неприємна тварина, яка полюбляє все їсти і гризти. Ми проти неї тримаємо пастку з сиром.
- То що ж в новинах кажуть лишень про кризу, а про пастку - жодного слова? Хоч би про сир натякнули...
Тамара Шевченко [ 2009-05-20 14:38:12 ]
•
Прогулюються центром міста чоловік із жінкою, задивляються у вітрини. Біля однієї зупиняються, дружина і каже чоловікові:
- Подивися, коханий, кажуть, що криза, а тут ціни такі низькі: вечірнє плаття - 40 євро, сорочка - 30, светрик - 35, шкіряна куртка - 58. Де ж та криза? Може зайдемо, га?
- Зайдемо, люба, але це не магазин, а хімчистка...
З ефіру
• Що таке криза?
Копирсаються на смітнику два бомжі. Один втикається в газету:
- Поглянь, про якусь кризу пишуть, не вкурю, про що це вони?
- Про що, про що! В тебе друзі-банкіри є?
- Нема.
- А скоро будуть!..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Вийду заміж на час кризи...»
Публікуємо суто антидепресанти!На кшталт:
Оголошення
• «90-60-90. Вийду заміж на час кризи, готую смачно, говорю тихо, голова не болить...»
А щодо "голова не болить" даємо ось повтор для тих, хто забув, але наголошуємо, що ця історія сталася до кризи, тому як би все відбувалося нині, не відає ніхто:
• "Підходить подружжя до клітки з горилою. Тикають пальцями. Зненацька горила хапає за руку мадам і затягує її до своїх апартаментів, починає задирати спідницю...
Жінка кричить: "Васю! Васю!..."
- А що "Васю"?! То вже і йому пояснюй, що ти втомилася, що у тебе голова болить, що у тебе ..."
Анекдоти від ПМ
• Економимо не лише на туалетному папері!
Дістаньте з-за шафи старі календарі 1987 і 1998 років - дні збігаються, картинки близькі і зрозумілі, надписи - до болю знайомі! і попереду теж саме, що й нині...
• "На екрані телевізора, відразу після новорічного привітання Президента, за дванадцять секунд до закінчення 2010 року, строго на п'ять ударів секундної стрілки з'являється В.Пинзеник і напружено-врочисто промовляє:"Мало хто знає про те, що й обіцяну Росією знижку на ціну на газ наприкінці року буде зараховано до суми боргу України перед РФ. І так – до 2017 року!"
З шостої і до передостанньої секунди 2010 показують, як танцює В.Янукович з Ганною Герман.
На останній секунді на екрані з'являється Санта Клаус, який вручає Главі МВФ і Лідеру РФ довідку з диспансеру "Венеціанської комісії" щодо нелегітимності влади України за останні 6 років. Скупа сльоза плине суворими обличчями владних мужів. І остання секунда все триває і триває, триває і триває..."
Теж ось сьогодні прийшло до голови щось схоже на гумор.
• Триєдиність часів кризи
- Дивовижно, ви стали таким побожним, шефе! Але і зовсім перестали довіряти, - геть усе намагаєтеся тримати у своїх руках… :(
- Нічого дивного, дорогий заме! Я воістину вірую, як ніколи раніше! Та й сам зауваж - на небі Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух. А в оцьому кабінеті «я» - і директор, і главбух, і касир!!!
• Що таке чоловіки?
Коли жінки у часи кризи важко задумуються над тим, як оновити свій гардероб, у жодному випадку не варто вважати, що чоловіки обійдуться лише пальмовим листям і гілками на тих пальмах, на яких так приємно у звично важкі часи висіти на хвостах, уважно визираючи тих же прекрасних дам, із одвічним запитанням в очах - чого ж вони не падають в їхні обійми :(
Та чоловіки не пропадуть! Принаймні, доки є банани, і жінки, час від часу, попри всі закони, таки потраплятимуть в їхні обійми!
___________________________
Алісія Пардус [ 2009-06-19 21:18:57 ] -
•
- Мамо, а що таке криза?
- Не криса, а щур, доню. Це така неприємна тварина, яка полюбляє все їсти і гризти. Ми проти неї тримаємо пастку з сиром.
- То що ж в новинах кажуть лишень про кризу, а про пастку - жодного слова? Хоч би про сир натякнули...
Тамара Шевченко [ 2009-05-20 14:38:12 ]
•
Прогулюються центром міста чоловік із жінкою, задивляються у вітрини. Біля однієї зупиняються, дружина і каже чоловікові:
- Подивися, коханий, кажуть, що криза, а тут ціни такі низькі: вечірнє плаття - 40 євро, сорочка - 30, светрик - 35, шкіряна куртка - 58. Де ж та криза? Може зайдемо, га?
- Зайдемо, люба, але це не магазин, а хімчистка...
З ефіру
• Що таке криза?
Копирсаються на смітнику два бомжі. Один втикається в газету:
- Поглянь, про якусь кризу пишуть, не вкурю, про що це вони?
- Про що, про що! В тебе друзі-банкіри є?
- Нема.
- А скоро будуть!..
Важкий 2010 рік
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нове на сайті. Рейтингові голосування серед авторів R і R1"
• Перейти на сторінку •
" Відкрита головна сторінка іншомовної поезії ПМ"
• Перейти на сторінку •
" Відкрита головна сторінка іншомовної поезії ПМ"
Про публікацію
