Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.04
11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!
Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!
Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,
2026.11.04
11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно
Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно
Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш
2026.11.04
09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом
2026.11.04
08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.
Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.
Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею
2026.11.04
07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.
2026.11.03
23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен
2026.11.03
14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!
По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!
По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
2026.11.03
13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
2026.11.03
10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
2026.11.03
10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
2026.11.03
08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
2026.11.02
23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь
2026.11.02
22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості.
Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими.
Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом.
Основні функції диявола нині виконує путін.
Об
2026.11.02
20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.11.02
20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.
ІІ
Одні й останні воїни у полі
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Критика | Аналітика
«Вийду заміж на час кризи...»
Публікуємо суто антидепресанти!
На кшталт:
Оголошення
• «90-60-90. Вийду заміж на час кризи, готую смачно, говорю тихо, голова не болить...»
А щодо "голова не болить" даємо ось повтор для тих, хто забув, але наголошуємо, що ця історія сталася до кризи, тому як би все відбувалося нині, не відає ніхто:
• "Підходить подружжя до клітки з горилою. Тикають пальцями. Зненацька горила хапає за руку мадам і затягує її до своїх апартаментів, починає задирати спідницю...
Жінка кричить: "Васю! Васю!..."
- А що "Васю"?! То вже і йому пояснюй, що ти втомилася, що у тебе голова болить, що у тебе ..."
Анекдоти від ПМ
• Економимо не лише на туалетному папері!
Дістаньте з-за шафи старі календарі 1987 і 1998 років - дні збігаються, картинки близькі і зрозумілі, надписи - до болю знайомі! і попереду теж саме, що й нині...
• "На екрані телевізора, відразу після новорічного привітання Президента, за дванадцять секунд до закінчення 2010 року, строго на п'ять ударів секундної стрілки з'являється В.Пинзеник і напружено-врочисто промовляє:"Мало хто знає про те, що й обіцяну Росією знижку на ціну на газ наприкінці року буде зараховано до суми боргу України перед РФ. І так – до 2017 року!"
З шостої і до передостанньої секунди 2010 показують, як танцює В.Янукович з Ганною Герман.
На останній секунді на екрані з'являється Санта Клаус, який вручає Главі МВФ і Лідеру РФ довідку з диспансеру "Венеціанської комісії" щодо нелегітимності влади України за останні 6 років. Скупа сльоза плине суворими обличчями владних мужів. І остання секунда все триває і триває, триває і триває..."
Теж ось сьогодні прийшло до голови щось схоже на гумор.
• Триєдиність часів кризи
- Дивовижно, ви стали таким побожним, шефе! Але і зовсім перестали довіряти, - геть усе намагаєтеся тримати у своїх руках… :(
- Нічого дивного, дорогий заме! Я воістину вірую, як ніколи раніше! Та й сам зауваж - на небі Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух. А в оцьому кабінеті «я» - і директор, і главбух, і касир!!!
• Що таке чоловіки?
Коли жінки у часи кризи важко задумуються над тим, як оновити свій гардероб, у жодному випадку не варто вважати, що чоловіки обійдуться лише пальмовим листям і гілками на тих пальмах, на яких так приємно у звично важкі часи висіти на хвостах, уважно визираючи тих же прекрасних дам, із одвічним запитанням в очах - чого ж вони не падають в їхні обійми :(
Та чоловіки не пропадуть! Принаймні, доки є банани, і жінки, час від часу, попри всі закони, таки потраплятимуть в їхні обійми!
___________________________
Алісія Пардус [ 2009-06-19 21:18:57 ] -
•
- Мамо, а що таке криза?
- Не криса, а щур, доню. Це така неприємна тварина, яка полюбляє все їсти і гризти. Ми проти неї тримаємо пастку з сиром.
- То що ж в новинах кажуть лишень про кризу, а про пастку - жодного слова? Хоч би про сир натякнули...
Тамара Шевченко [ 2009-05-20 14:38:12 ]
•
Прогулюються центром міста чоловік із жінкою, задивляються у вітрини. Біля однієї зупиняються, дружина і каже чоловікові:
- Подивися, коханий, кажуть, що криза, а тут ціни такі низькі: вечірнє плаття - 40 євро, сорочка - 30, светрик - 35, шкіряна куртка - 58. Де ж та криза? Може зайдемо, га?
- Зайдемо, люба, але це не магазин, а хімчистка...
З ефіру
• Що таке криза?
Копирсаються на смітнику два бомжі. Один втикається в газету:
- Поглянь, про якусь кризу пишуть, не вкурю, про що це вони?
- Про що, про що! В тебе друзі-банкіри є?
- Нема.
- А скоро будуть!..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Вийду заміж на час кризи...»
Публікуємо суто антидепресанти!На кшталт:
Оголошення
• «90-60-90. Вийду заміж на час кризи, готую смачно, говорю тихо, голова не болить...»
А щодо "голова не болить" даємо ось повтор для тих, хто забув, але наголошуємо, що ця історія сталася до кризи, тому як би все відбувалося нині, не відає ніхто:
• "Підходить подружжя до клітки з горилою. Тикають пальцями. Зненацька горила хапає за руку мадам і затягує її до своїх апартаментів, починає задирати спідницю...
Жінка кричить: "Васю! Васю!..."
- А що "Васю"?! То вже і йому пояснюй, що ти втомилася, що у тебе голова болить, що у тебе ..."
Анекдоти від ПМ
• Економимо не лише на туалетному папері!
Дістаньте з-за шафи старі календарі 1987 і 1998 років - дні збігаються, картинки близькі і зрозумілі, надписи - до болю знайомі! і попереду теж саме, що й нині...
• "На екрані телевізора, відразу після новорічного привітання Президента, за дванадцять секунд до закінчення 2010 року, строго на п'ять ударів секундної стрілки з'являється В.Пинзеник і напружено-врочисто промовляє:"Мало хто знає про те, що й обіцяну Росією знижку на ціну на газ наприкінці року буде зараховано до суми боргу України перед РФ. І так – до 2017 року!"
З шостої і до передостанньої секунди 2010 показують, як танцює В.Янукович з Ганною Герман.
На останній секунді на екрані з'являється Санта Клаус, який вручає Главі МВФ і Лідеру РФ довідку з диспансеру "Венеціанської комісії" щодо нелегітимності влади України за останні 6 років. Скупа сльоза плине суворими обличчями владних мужів. І остання секунда все триває і триває, триває і триває..."
Теж ось сьогодні прийшло до голови щось схоже на гумор.
• Триєдиність часів кризи
- Дивовижно, ви стали таким побожним, шефе! Але і зовсім перестали довіряти, - геть усе намагаєтеся тримати у своїх руках… :(
- Нічого дивного, дорогий заме! Я воістину вірую, як ніколи раніше! Та й сам зауваж - на небі Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух. А в оцьому кабінеті «я» - і директор, і главбух, і касир!!!
• Що таке чоловіки?
Коли жінки у часи кризи важко задумуються над тим, як оновити свій гардероб, у жодному випадку не варто вважати, що чоловіки обійдуться лише пальмовим листям і гілками на тих пальмах, на яких так приємно у звично важкі часи висіти на хвостах, уважно визираючи тих же прекрасних дам, із одвічним запитанням в очах - чого ж вони не падають в їхні обійми :(
Та чоловіки не пропадуть! Принаймні, доки є банани, і жінки, час від часу, попри всі закони, таки потраплятимуть в їхні обійми!
___________________________
Алісія Пардус [ 2009-06-19 21:18:57 ] -
•
- Мамо, а що таке криза?
- Не криса, а щур, доню. Це така неприємна тварина, яка полюбляє все їсти і гризти. Ми проти неї тримаємо пастку з сиром.
- То що ж в новинах кажуть лишень про кризу, а про пастку - жодного слова? Хоч би про сир натякнули...
Тамара Шевченко [ 2009-05-20 14:38:12 ]
•
Прогулюються центром міста чоловік із жінкою, задивляються у вітрини. Біля однієї зупиняються, дружина і каже чоловікові:
- Подивися, коханий, кажуть, що криза, а тут ціни такі низькі: вечірнє плаття - 40 євро, сорочка - 30, светрик - 35, шкіряна куртка - 58. Де ж та криза? Може зайдемо, га?
- Зайдемо, люба, але це не магазин, а хімчистка...
З ефіру
• Що таке криза?
Копирсаються на смітнику два бомжі. Один втикається в газету:
- Поглянь, про якусь кризу пишуть, не вкурю, про що це вони?
- Про що, про що! В тебе друзі-банкіри є?
- Нема.
- А скоро будуть!..
Важкий 2010 рік
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нове на сайті. Рейтингові голосування серед авторів R і R1"
• Перейти на сторінку •
" Відкрита головна сторінка іншомовної поезії ПМ"
• Перейти на сторінку •
" Відкрита головна сторінка іншомовної поезії ПМ"
Про публікацію
