Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Важким камінням падають години,
А я все йду. Хоча би знав, куди!
Мене чекають осяйні світи,
В яких любов'ю грівся я щоднини.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Важким камінням падають години,
А я все йду. Хоча би знав, куди!
Мене чекають осяйні світи,
В яких любов'ю грівся я щоднини.
Буває, зігрівають холоди
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
2026.01.29
10:42
ЯК ПРО НАС
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталка Криничанка (1970) /
Критика | Аналітика
Літературно-співаний клуб у Львові
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.
Останнє дійство
5/03/2009
Вечір у Львові. Вогні вулиць. Мокра бруківка. Суєта. Усі поспішають. А нас, затишним подихом кави і книги, прихистила маленька кав'ярня зовсім непомітна у гаморі вечірнього міста. Здалось, що колись тут жив Майстер, а на столі у вазі ось-ось з"являться жовті мімози Маргарити. І перетворення у часі і просторі, як продовження стилю спілкування у форматі інтернет-сайту, захопили усіх, хто знайшов себе у тому місці і тоді. А далі круговерті слів.
• "Бредуть народи і віки над темним лісом.
Ховається у нім, немов дитя від злих очей,
Моє життя..." від Вікторії Рябовол.
• "І все навколо:Я і Ти- пекельна плоть в колисці Раю зорею падає й згорає у сон земної висоти..." від Юлії Курташ-Карп.
• "Приснись мені!Крізь білий снігопад .
З країни мрій візьми мене за руки.
Підемо вдвох
в чарівний світлий сад –
У сад стрічань,
де вже нема розлуки …" від Ярослава Нечуйвітра.
• "Тебе прошу піднятися зі мною
У вись, між хмари. Тільки не тремти.
Торкнусь плеча, упевнено рукою
Зніму твій страх. Не бійся висоти," від Тараса Плахтія...
До кола авторів "Поетичних майстерень" долучилась юна Іванка Кушнірук, яка захопила усіх присутніх майстерним виконанням пісень на вірші Лесі Українки.
І ,звичайно, Богдан Лялька! Відданий і закоханий у поезію виконавець, продовжуючи традиції менестрелів, у сніг і негоду, з гітарою, він завжди там, де потребують його чарівного голосу.
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.
Запрошуються автори сайту і взагалі прихильники поезії. У програмі поезія і пісні на слова Ліни Костенко напередодні її дня народження.
Вхід вільний.
Чекаю. Криничанка Наталка.
8 097 323 11 93
8 066 911 76 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Літературно-співаний клуб у Львові
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.Останнє дійство
5/03/2009
Вечір у Львові. Вогні вулиць. Мокра бруківка. Суєта. Усі поспішають. А нас, затишним подихом кави і книги, прихистила маленька кав'ярня зовсім непомітна у гаморі вечірнього міста. Здалось, що колись тут жив Майстер, а на столі у вазі ось-ось з"являться жовті мімози Маргарити. І перетворення у часі і просторі, як продовження стилю спілкування у форматі інтернет-сайту, захопили усіх, хто знайшов себе у тому місці і тоді. А далі круговерті слів.
• "Бредуть народи і віки над темним лісом.
Ховається у нім, немов дитя від злих очей,
Моє життя..." від Вікторії Рябовол.
• "І все навколо:Я і Ти- пекельна плоть в колисці Раю зорею падає й згорає у сон земної висоти..." від Юлії Курташ-Карп.
• "Приснись мені!Крізь білий снігопад .
З країни мрій візьми мене за руки.
Підемо вдвох
в чарівний світлий сад –
У сад стрічань,
де вже нема розлуки …" від Ярослава Нечуйвітра.
• "Тебе прошу піднятися зі мною
У вись, між хмари. Тільки не тремти.
Торкнусь плеча, упевнено рукою
Зніму твій страх. Не бійся висоти," від Тараса Плахтія...
До кола авторів "Поетичних майстерень" долучилась юна Іванка Кушнірук, яка захопила усіх присутніх майстерним виконанням пісень на вірші Лесі Українки.
І ,звичайно, Богдан Лялька! Відданий і закоханий у поезію виконавець, продовжуючи традиції менестрелів, у сніг і негоду, з гітарою, він завжди там, де потребують його чарівного голосу.
Наступна зустріч запланована на 18 березня о 18 00 год. у тій же Академічній кав"ярні, що на вулиці Нижанківського, 5а поряд з музичною Академією.
Запрошуються автори сайту і взагалі прихильники поезії. У програмі поезія і пісні на слова Ліни Костенко напередодні її дня народження.
Вхід вільний.
Чекаю. Криничанка Наталка.
8 097 323 11 93
8 066 911 76 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"18 березня, 18-00. Зустріч авторів ПМ у клубі «Розсипані перли»"
• Перейти на сторінку •
"Львів. 5 березня, 18 00. Зустріч у клубі Поетичних Майстерень"
• Перейти на сторінку •
"Львів. 5 березня, 18 00. Зустріч у клубі Поетичних Майстерень"
Про публікацію
