Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2018.12.11 17:02

Від новин...

Коробить сон мій хвал тривоги:
"Помер відомий кенгуру..."
У нім відсутні були роги
Ще оспівав був Азнавур
Цей Шарль завжди мене цікавив
Та трохи менш Ален Делон
А ще рецепт смачної кави...
І хто ж писав той "Тихий Дон…"
Перелік збільшиться сут

Сергій Гупало

2018.12.11 16:19

Петро Сорока про «Мою несподівану радість»

Про Сергія Гупала знаю тільки те, що навчався у Літературному інституті ім. Горького в Москві, видав історичний роман про Радзивіллів у «Факті» Фінкельштейна(до читання руки не дійшли), мовчав довгих 15 років і ось тепер випустив у світ чималий том пое

Олександр Бобошко Заколотний

2018.12.11 15:56

Про що це Ви...

Про що це Ви, лікарю?!
Жити б йому ще та жити…
Нехай і не лідером,
без охоронців і джипів;

нехай і не визнаним
і не обтяженим славою.
Порвіть Ваші висновки:
Бог таки більше послав йому.

Олена Кіс

2018.12.11 15:25

Зимове хокку

Глибокий спокій...
Тонкої різьби дерев
ніжна голизна.

День коротшає,
життя здається миттю.
Невже минає?

Зимова пора.

Анонім Я Саландяк

2018.12.11 12:45

Аргументи 9-8

Аргумент дев’ять (спроба простої логічної схеми) ПРО ІДЕАЛЬНЕ ДАЛІ... ... і чому то я, в попередньому Аргументі, згадав “марксисько-ленінський матеріалізм”? – Бо то був час штучного протиріччя між матеріальним та ідеальним, так би мовити - вигід

Олександр Сушко

2018.12.11 09:10

Хрон

Хрон (infernum) - це делікатес,
Чистить чакри творчості шалено.
У сучасних супер-поетес
Вже не кров, а сік із нього в венах.

З'їв кеге - світлішають думки,
Вірші пруть глибокі та охайні.
В мене хрону бодні, баняки,
На десерт щодня даю коханій.

Сонце Місяць

2018.12.11 02:41

харукі

що не знайшовши загубив
в перелюбі чи навіть шлюбі
про що уста чи хай там губи
не усміхнулися тобі ~

не знаєш голомозий буддо
простуючи поміж гроби
від боротьби або ганьби
до тиші над усі усюди

Наталя Мазур

2018.12.11 00:15

Чом, каштане, пожовк?

Чом, каштане, пожовк? Може, ночі вже зовсім холодні?
Чи боїшся, що рине хурделиці білий загін?
Ти так довго стояв у зеленім вбранні, а сьогодні
Уночі пожовтів, мов за сонцем побіг навздогін.

Ніч минула-майнула, немов надломилася доля,
Хоч, насправд

Домінік Арфіст

2018.12.10 20:49

грудень

грудень на груди впав
снігом… снагою неба…
сон золотого Феба…
спав би… спав би і спав…
сніг на моїх устах –
тайна… не та… не тане…
сил небесних братання…
доля долає страх…
магія забуття –

Олександр Сушко

2018.12.10 08:32

Батьки та діти

Доста глупства! Посивіли пейси,
Додалося у лобі ума.
Покататися на пікінесі
Ізнадвору гукнула кума.

В упряж "левів" пакую попарно,
Трохи сала стоплю з ненажер.
Пси могутні, потягнуть титана,
Я ж манюній - із пудом центнер.

Василь Кузан

2018.12.09 21:00

У тимчасовому житті

У тимчасовому житті
Усе крихке і тимчасове.

Міняють обриси світи
І деформуються основи,
В літописанні літ і сфер
Міняють межі континенти…
Ментальне прагнення рости
Міняє напрям.

Микола Дудар

2018.12.09 20:09

Двір...

…зійшлися до лопат своїх понурих
Шкребли той сніг, що падав кілька днів
Ячіли горобці на мерзлих фурах
Невимкнутий ліхтар ніяковів…
Неначе світло денне знову зайве
На поручні обпершись лаяв пес
Ось-ось і баба Нюра вийти має
У неї давня хартія - Соб

Володимир Бойко

2018.12.09 20:08

Фантазія

Польоти мрій – у снах і наяву,
Польоти мрій крізь ночі до світанку,
Коли туман лягає на траву
І сонце зазирає у фіранку.

Польоти вище зради і брехні,
Обмов, лукавства, підступів і скверни.
Фантазія ще оживе у сні,
Але любов – ніколи не поверне.

Олександр Сушко

2018.12.09 13:22

Жінка

Час минув еротичних поез,
Їх чимало писалося літом.
Дощ - це сльози богині небес,
Восени їй завжди сумовито.

Віршомазики їй не рідня,
Тільки пишуть, показують розум.
Ну, а я її звично обняв,
Укриваю од вітру й морозу.

Мирослав Артимович

2018.12.09 13:10

Запрошення

Запрошую всіх охочих, котрі шпацируватимуть центральною частиною м. Львова
у п’ятницю 14 грудня 2018 року, на презентацію моєї чергової збірки поезій «Повінь осолоди» на 18.00 за адресою: м. Львів, вул. М. Грушевського, 5 (поблизу пам’ятника М. Гр

Марія Дем'янюк

2018.12.09 13:03

Любов

Поцілована полум'ям ранку
В Божий Світ відслонила фіранку-
В золотаве з багрянцем небо
Птах молитви злітає до тебе.
Він присяде на Божій долоньці,
Де блакитна Земля і Сонце,
Де заграви та дивохмари
Мрій людських випасають отари.
Небовогнику птах

Іван Потьомкін

2018.12.09 12:59

Відходимо од страху так повільно

Поволі так збуваємося страху,
Що дивними здаємось молодим.
Тим, хто не знав доносів і на плаху
Не сходив безневинним чи на дим
Із газових печей у небеса полинув...
Хто не вставав з молитвою єдиною:
«Спасибі батьку Сталіну за те,
Що жи

Домінік Арфіст

2018.12.09 12:14

я пізнав тебе...

я пізнав тебе по жесту…
я пізнав тебе по звуку…
у глибинах палімпсесту
у гущавинах бамбуку
тихе-тихе бурмотіння
виливається віршами
в моє ледве животіння
долітає голос мами…
дух літає де захоче

Сонце Місяць

2018.12.09 04:51

Катрани (Rammstein)

Витримуй екзамен
Із кимось бути до кінця
Вір тому хто позаду
Не задержуйся
Тримайся задля вірних
Бо це правдива честь
Дотримуючись правил
Хай інші грають без

Володимир Півторак

2018.12.09 00:13

* * *

Коли погляд -
пружиною скручений нерв.
Коли твоє мовчання кричить,
Поступово дорешти втрачаю себе,
Розчиняючись у тобі.

Твої хмари - червоні, і скали морські
Доторкаються стоп твоїх.
Я тебе роздягаю в уяві своїй.

Серго Сокольник

2018.12.08 21:58

"Записано вірно..."

поетичний сюр***

Пробився совиний клич
крізь сплетіння дерев і тьму-тьмущу...
О час неймовірний! Ніч
і трамвай, що прямує із Пущі.
"записано вірно", хоча у квит-
ку і місця вже майже немає...

Ярослав Чорногуз

2018.12.08 20:43

Сяюча гора

Туманом сірим все заволокло:
І небо, і дороги, і дерева.
І простір весь – як потьмяніле скло,
Його укрила курява сталева.

І сіється, і сіється, і сі…
Крізь туманець іскринами пороша.
І падає завіса… Й у красі –
Вогні дніпрові в золотий горошок.

Ванда Савранська

2018.12.08 17:35

Розповідь жінки про те, як їй подзвонив друг юності

Хтось подзвонив. Питаю: «Хто ви?
Без імені нема розмови».

І чую: «Не впізнали друга?»
Дочка злякалась: «Це злодюга!»

«Та хто ви, хто ви, як вас звати?» –
Тривога в серці, йду із хати…

Анонім Я Саландяк

2018.12.08 16:46

із радянськоі публіцистичної думки – вибране

Ю. Шрейдер, доктор філософських наук ІДЕОЛОГІЯ ЧИ СВІДОМІСТЬ? ЩОДО ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ. (СРСР - березень 1990 р.) Роки репресій та застою не заглушили руху філософської думки в нашій країні (СРСР). Можна було би назвати десятки імен тих, хто вик

Олександр Сушко

2018.12.08 15:52

Астероїд

Байдуже - бомжак ти із трущоб
Чи владар, гартований у битвах:
Не врятує світ уже ніщо -
Ні краса, ні розум, ні молитва.

Смерть впаде уламком із небес
(сірка та вогонь - шикарний посаг).
- Лиш один Ісус Христос воскрес!
Людям - тьма! - реве мара б

Таміла Леськів

2018.12.08 11:18

Сон

Котиться місяць по тину.
Сяйвом залито долину
І білобоку хатину,
Ліжечко в ній і дитину.
Солодко спиться дитині
В теплій, затишній хатині.
Сон їй приснивсь: на ялині -
Фея у срібній свитині.
Раптом вікно відчинилось.

Микола Дудар

2018.12.08 11:15

Я иду... ты ведь дома?

Я возьму твою боль
Это боль, несомненно
Застилается коль -
Буду грошей разменной…

Я возьму твою боль
Разолью по стаккато
Выбор смелый не столь
Буду вновь снегопадом…

Сонце Місяць

2018.12.07 18:05

Любі

Cвіт переповнений чуттями
згадаю я про це тобі ~
коли ми будемо котами
& обтікатимемо всі

Cкладні матерії нерівні
безвинні бильця & кути
неначе витончені тіні
ачей романс як не крути

Домінік Арфіст

2018.12.07 16:11

іду...

іду за дітьми… світлими путями…
вбираю мову вільної води…
не відаю – навіщо і куди
кочую непрожитими життями…
у тишини навчаюсь забуттю
у світового дерева під тінню…
любов моя старцює попідтинню
віддаючи себе передчуттю…
іду за дітьми… весело і ж

Олександр Сушко

2018.12.07 11:02

Какофонія

Якщо поезії немає у душі -
Нелегко жити, серце в онімінні.
Тому Пегас щодня ірже: - Вставай! Пиши!
Коли жуєш чи робиш омовіння...

Найголовніше - ухопити олівця,
Заглибитись у думах в потойбічне.
І - бац! Лопух перетворився на митця,
А графоман у

Іван Потьомкін

2018.12.07 10:00

Діані Сливінській, професору й неабиякому кулінарові

Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині
Із долоню добру десь.

Юрій Лазірко

2018.12.07 06:27

постосiннє танго

де небокрай
по стежці журавлиній
іде зима
по опіки розлук
опалий рай
кривавить у калині
і вже нема
солодких мрій і мук

Ігор Деркач

2018.12.06 22:30

Дальнє плавання

До гавані далеко кораблю.
Вітрило не біліє, а линяє,
тому що довго плавати люблю,
і ліпшого нічого не буває.

Каюту драю, люльку не палю...
На палубі ночей не коротаю.
Я запрягаю вітер, а рулю
іти автопілотом дозволяю.

Олександр Олехо

2018.12.06 20:42

* * *

Вмикаю ніч, натиснувши на вимикач.
Вмикаю сон, залізши під перину.
Старий годинник цокає… стукач,
рахуючи невиспану годину.

А я слонів рахую. Гайна річ –
немов скажені, не стоять на місці
(ще й хлопають вухами увсебіч).
А хом’ячок посопує у кліт

Микола Дудар

2018.12.06 15:24

Cohfiteor суб’єктивного мислення на…

Ще не вели Ісуса на розп’яття…
Ще в снах дрімала річка-каяття
Тримались берегів своїх ще "браття" -
Сказав мій Бог: - Дружище сядь, затям
Бо все оте, що вбите і забуте
Пройдут віки, воздвижеться на Хрест
І буде вам всім боляче, ох буде
І буде вам

Ігор Шоха

2018.12.06 12:10

Презумпція безкарності

Ну й заварили! Аж валує дим.
І не поймеш: чи п’яні, чи бандити?
І як забути, що немає з ким
у цьому казані куліш варити?

Що Раша, що Малі, що Сомалі...
віщає і показує у сіті:
герої епопеї москалі –
«Пірати ХХІ-го століття».

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів