Усі поеми - Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2018.05.13 23:07

Шкереберть

маленька сюрреалістична поема***

Змеркли зорі. Бо впали у сни світанкові.
......................................................
Повтікали дракони в печери казкові
(себто ящірки вилізли грітись на плити,
Та втекли... У дитинство... Я вмів їх ловити

Серго Сокольник

2018.04.11 00:35

Хто вони?..

маленька філософська еротична сюрреалістична поема***

Жрець. І Діва, дарунок у жертву Богам...
-що за діло до них мені? Я не віддам
Вождеління Богів. В них удосталь всього.
Ти- моє і моя. Не зречуся свого!
.........................................

Олексій Кацай

2018.03.05 13:14

Сонетографія Планети Загиблих Зорельотів

Людей, країн, галактик розбігання
на атоми знов крає світ, а в нас
перепалило обрії і час
історії коротке замикання:
засліплені, ми втратили свій шанс
вогнеходіння (чи вогнелітання?),
ходу перетворивши на блукання
серед церков та продуктових

Ярослав Чорногуз

2018.02.28 07:59

Світло кохання (корона сонетів ХV - магістральний вінок)*

І-й Магістрал

Світи мені, любове осяйна,
О, кожна мить наповнена тобою,
Як небо, сонцем вигріте до дна,
Габою оповите голубою.

Натхнення нескінченна дивина –
Впиваюся поезії водою,

Ярослав Чорногуз

2018.02.26 23:24

Світло кохання (корона сонетів (ХІV-й вінок )*

І (ХІV)

Його кохання світло окриляє,
Вись обіймає летом, наче птах.
Осіння хмар завіса димовая
В сяйливих розчинилась міражах.

Проміння дивовижне – надзвичайно –
Любові золото -

Ярослав Чорногуз

2018.02.24 22:19

Світло кохання (корона сонетів (ХІІІ-й вінок )*

І (ХІІІ)
Найвища краса – це краса вірності.

Олесь Гончар

Імлу прониже ніжний сонця спис –
На луках бродять красені Пегаси –
Зберігачі кохання таємниць,
Натхнення українського Парнасу.

Ярослав Чорногуз

2018.02.23 00:39

Світло кохання (корона сонетів (ХІІ-й вінок )*

І (ХІІ)

Веди вперед, за межі небокраю
Душа – об`ємна вдалеч і ушир
Усесвіт неохопний обіймає,
Лише уяву їй розворуши.

У ній – печаль, розпука світовая
Ще й оксамит, роз

Ярослав Чорногуз

2018.02.21 23:58

Світло кохання (корона сонетів (ХІ-й вінок )*

І (ХІ)

Омани серця непролазний ліс –
Які картини дивні поставали:
Вкраїнець пив із радістю кумис,
Єврею смакувало наше сало!

Глобалізацію здолав «Green peace*»,
Порокенролив Преслі у Ла Скала.

Ярослав Чорногуз

2018.02.19 23:46

Світло кохання (корона сонетів (Х-й вінок )*

ЧАСТИНА ІІІ

ЛЮБОВ СПРАВДЕШНЯ

Як надійшла любов справдешня,
Хлюпнула пригорщу тепла,
Моя душа, немов черешня,

Ярослав Чорногуз

2018.02.18 14:31

Світло кохання (корона сонетів (ІХ-й вінок )*

І (ІХ)

Це наслання з диявольських куліс,
Метелик мов, од сяєва осліпши,
Я полетів на чари світлих рис
Лиця твого, для мене - щонайліпших.

Вгорі лунало слово: «Стережись!» -
В красиве небо ли

Ярослав Чорногуз

2018.02.16 14:31

Світло кохання (корона сонетів (VІІІ-й вінок)*

ЧАСТИНА ІІ

ПРОЗРІННЯ

О высший дар, бесценная свобода,
Я потерял тебя и лишь тогда,
Прозрев, увидел, что любовь – беда,
Что мне с

Ярослав Чорногуз

2018.02.15 08:14

Світло кохання (корона сонетів (VІІ-й вінок)*

І (VІІ)

Леліє сни чарівні таїна.
Любов неначе тихо задрімала.
Розкішне ліжко там, а не труна,
Ось балдахін, перини й опахала.

І вітерець ізлегка напина,
Як східний газ, вітрило-покривало.

Ярослав Чорногуз

2018.02.13 21:55

Світло кохання (корона сонетів (VІ-й вінок)*

І (VІ)

У пречудову та похмуру днину,
Чи ніч оздобить зоряний неон -
Пливе моя небесна субмарина
Й перетинає царства мрій кордон.

Десь чути воркування голубине,
Щипок на скрипці – лине ніжний тон.

Ярослав Чорногуз

2018.02.11 22:59

Світло кохання (корона сонетів (V-й вінок)*

І (V)

Люблю тебе, небесная й земна,
Сучасна і заглиблена в минуле…
Мов замку чарівна старовина,
Що височить над озером заснулим.

Ранесенько, щоб хтось не перегнав,
Як та бджола, свій залишаєш вули

Ярослав Чорногуз

2018.02.11 00:13

Світло кохання (корона сонетів (ІV-й вінок)*

І (ІV)

Тонкого болю ронячи перлини,
Поете, по життю отак ідеш –
Знаходиш для травини, бадилини
Із вишуканих образів одеж.

Коханій найдорожчій неодмінно

Ярослав Чорногуз

2018.02.10 00:48

Світло кохання (корона сонетів (ІІІ-й вінок)*

І (ІІІ)

І музику, де плаче глибина,
Писав би, як всесильнії Богове,
Дев`ятий вал там гребінь вигина
У океані, що коханням повен.

Неначе з мариніста полотна
Яв

Ярослав Чорногуз

2018.02.08 21:39

Світло кохання (корона сонетів ІІ-й вінок)

І (ІІ)

Весну життя даруй душі, Богине,
Мов промінь із твоїх чудових кіс
Взяла зима волоссям хмаровинним -
Поміж гілля він інеєм завис.

Ця снігова така легка ліпнина
І дивовижна витонченість рис…

Ярослав Чорногуз

2018.02.07 00:16

Світло кохання (корона сонетів (І-й вінок )*

Світи мені, любове осяйна,
У мирний час чи дні гіркі сваволі,
Бо Україну рідну рве війна,
Стоять од вибухів будинки голі.

Вогонь лама залізо, вигина,
Найкращі вої падають на полі.
Й коли усе закінчиться – хто-зна,
Пораненим пісні гамую

Богдан Манюк

2018.01.25 09:17

Роздвоєне серце

Дія третя

Лісові хащі, з яких видніється вхід у печеру. До входу добігає ледь помітна стежина. Ближче до глядача, праворуч, – невелика галявина. Похмуро. Закричала сова. Понеслося відлуння совиного голосу. З печери виглянула баба Євдокія, якийсь ча

Серго Сокольник

2018.01.04 15:19

Імператора вбито. Сюр. Маленька поема

маленька філософська поема***

Імператора вбито.
Загинув тиран!
Мур палацу пробив
Плебісциту таран!..
....................
Не злукавив.
Криваво віддався мечу,

Богдан Манюк

2017.12.28 21:55

Роздвоєне серце

Дійові особи

Оксана, молода гуцулка
Петро Стахів, завідця
Настя, дружина завідці
Баба Євдокія
Стах Кавуляк, тесля
Іван Чекан, парубок
Федір Когут, парубок

Ванда Савранська

2017.11.28 02:11

Як бабуся Олена розповідала про Голодомор у Чернігові

То страшна була голодовка. Виживала моя сім’я:
Золотий ланцюжок свій ловко на козу обміняла я,
Молочко було сину; сіно із деснянських возили лук;
Свій садок... Та біля «Торгсіну» відчувала я стільки мук!

Де тепер магазин «Тканини», там, навпроти НК

Серго Сокольник

2017.10.30 13:27

Я, Сонце, Хайям і думки... Маленька поема

крізь розірвані хмари
Сонце світлом зійшло,
Бюст Хайяма Омара
Увінчавши чоло...
....................................
-щось на серці... Та годі!
З ким би випити як?..
Сонце, ти у нагоді.
Сонце, любиш коньяк?

Серго Сокольник

2017.09.20 19:01

Здійснилось. Маленька поема

Ця ніч віршування відточує стиль.
Неначе чорнило розлите на стіл,
Вона тобі в душу втіка, ніби жах,
Що вірш не напишеться... Пишеться... Ах...
.....................................

Складаються зорі. Підходить пора...
Ще тоне у мороці твій Катр-Бра

Серго Сокольник

2017.09.06 15:41

Непоборне. Маленька експериментальна поема ( 16+ )

перелив теми" (авторське ноу-хау))), еротичний елемент***

Роздуває майданом минулого тлін...
Скільки часу чекати ще маємо, блін,
Дощ очищення?.. Чи він проллється колись
На піарореклами скопичений слиз?..
..........................................

Ірина Вовк

2017.07.23 09:19

Драма "Горизонт Хуфу". Візія VІІ "Оселя Хет-Ка-Пта"

Панорамний вид лівого берега Нілу - усипальниці єгипетських фараонів. Над Єгиптом прослалася Небесна Зоряна Корова - Нут і огорнула "Та - Кемет" м'якими, теплими сувоями Ночі. Спочиває "Та-Кемет", розкривши своє плодоносне,

Ірина Вовк

2017.07.23 09:08

Драма "Горизонт Хуфу". Візія VІ. "Червоний Ніл "

Над "Оселею бога Птаха" зависло понуре дощове Сонце.
Ра-Атум у зажурі. Важкі непрозорі склепіння його небесних володінь, здається, усім тягарем лягли на плечі виснаженої хамсином землі "Та-Кемет". Крилатий Сонячний Диск покрили темні плями. Єгипет

Ірина Вовк

2017.07.22 10:35

Драма "Горизонт Хуфу". Візія V. "Поля Іалу"

Злетівши у Небо, Ра-Атум* 82 продовжував т в о р и т и світ, бо сотворене було ще не все. Він промовив таємне:

-- Упокоється Поле Велике!

І вийшли Поля Упокою -- Загробнеє Царство.

-- І будуть для мене рости очерети між трав соковитих! -- і

Ірина Вовк

2017.07.22 10:01

Драма "Горизонт Хуфу". Візія ІV "Пісня Семи Хатхор"*64

Родюча Чорна земля "Та - Кемет" в очікуванні свята врожаю. "Перт"*65 добігає кінця, за ним знову настане "шему" -- і все повториться з початку. "Білий Ніл" стане "Зеленим", а далі "Червоним" і, нарешті, "Голуби

Ірина Вовк

2017.07.21 10:24

Драма "Горизонт Хуфу". Візія ІІІ."Хеб-Сед"

Правий берег Нілу недалеко від Мемфіса -- "Хет - Ка - Пта". Велелюдна юрба єгиптян зібралася святкувати "ХЕБ-СЕД" *39, оте "30-ліття царювання" фараона Хуфу, що призначене на період "ахета" -- часу, коли розливається Ніл і о

Ірина Вовк

2017.07.21 10:11

Драма "Горизонт Хуфу". Візія ІІ."Шему"*

Лівий берег Нілу, біля самої пустелі. Тут визначене місце для майбутньої усипальниці Хуфу. Вже закладений фундамент, зводяться стіни піраміди. Глибоко, під фундаментом, у скелі висічені склепіння для саркофага і підземний кор

Ірина Вовк

2017.07.20 10:47

Драма "Горизонт Хуфу". Візія І."Під знаком Життя"

Після того, як Птах*1 сотворив світ, він сотворив божественні чудодійні слова - заклинання і встановив справедливість на землі."

"... І було подароване життя миролюбному, і була послана смерть злочинцеві, і були освоєні всі

Ірина Вовк

2017.06.20 10:26

"В садах Семираміди" (драматичний етюд)

Підслухані голоси Стародавнього Вавілону)

СПІВРОЗМОВНИК І

- А й справді, диво: на камінні – сад!
Сяга на кілька ярусів угору…

СПІВРОЗМОВНИК ІІ

Ірина Вовк

2017.06.19 09:08

Маскаради Історії (драматичний діалог)

драматичний діалог, навіяний знаменитим
вальсом Арама Хачатуряна)

ВОНА:
- Всі драми починалися з любові…

ВІН:
- … І врешті доходили до безумства –
згадай безумну з горя Клеопатру,

Ірина Вовк

2017.06.18 09:30

Епоха новітніх динозаврів. Країна Плазунів.

РАДІАЦІЙНА АЛЕГОРІЯ
З ЧАСІВ НЕЩОДАВНО МИНУЛИХ

«Мен, текл, – о горе! – ве-парсин»…
О, Батьку-Атом, де твій Блудний Син?
В якій водневій, чи безводній аурі
виводить він Новітніх Динозаврів!

Отой найбільш облудний із синів

Ірина Вовк

2017.06.17 08:40

Рапсодія танучої свічки, або Галицька елегія

Я впізнала т е б е –
в мою уяву ти врісся
корінням старезного дуба,
дупло якого поросло мохом
і здивовано дивиться
широко розплющеним оком
на цей звичний
і щоразу новий світ.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів