Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ісая Мирянин (2000)

Інфо
* Народний рейтинг 3.611 / 5.25
* Рейтинг "Майстерень": 3.611 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Переглядів сторінки автора: 795
Дата реєстрації: 2024-05-20 19:10:51
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.06.03 07:03
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Сумна балада про підступи тульського пряника, або Як я став патріотом української випічки
Коли життя земного половину
Спокійно перетнув я без турбот,
Зустрів раптово знижечку на ціну

Рашистського я джерела скорбот –
То пряник був із яблучним начинням,
Якого разом кинув я у рот.

І був я вражений отим творінням
Режиму Путіна до самих сліз,
Бо пряник за добро воздав злочинням:

До шлунку, клятий, чомусь не поліз,
А зачепився деся у горлянці
І зовсім не хотів іти униз.

Тут почалися в мене дики танці,
За горло ухопився і скавчав,
І тягся до води в своєму ранці,

«Мершій! «Боржомі», де ти? Кхав-кхав-кхав...»
Та більшого не міг сказати потім,
Бо Господу вже душу віддавав.

Я червонів і заливався потом,
А всі довкола смішками ревли
Над «дурником німим» й «порохоботом».

О що би трапилось тоді, коли б
Не виблював я пряник із обідом?
То не знайшлося б трупу похвали,

Закінчився б поет з дебільним видом,
Від пряника прийняв би люту смерть,
І так валявся би отам підкидом,

Роздягнений, обісраний ущерть
Звичайними безхатьками з району,
А в тельбухах би була шкереберть.

Та вижив я, аби самим Законом
Всі тульські пряники заборонить,
Аби соломку їли ми солону,

А не оцю сухляву тверду гидь!