Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ідан Мерол (1986)

Інфо
* Народний рейтинг 4.925 / 5.79
* Рейтинг "Майстерень": 4.925 / 5.79
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Переглядів сторінки автора: 6431
Дата реєстрації: 2023-01-25 00:39:49
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2024.05.09 18:04
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
сон (триптих)
*
так ніби я можу упасти камінням на дно
так ніби для кроку забракло надії і сили
так ніби на мить засвітилось розбите вікно
і тіні усіх що наза́вжди піти не просились
так ніби слова застрягають у горлі ножем
печуть на вустах і пульсують затравленим болем
а мить роздає нагороди — то смуток то щем
то волі ковток то простори безкрайого поля
так ніби це сон де проснеться не кожен із нас
і я у тім сні серед перших і серед останніх…
а десь на табло по нулях і закінчився час
і німо ворушаться губи в простім запитанні

**
вже ніщо не важливо, ніде не болить,
все мені вже давно відболіло.
зачепили мою детонаторну нить ―
вкотре смерть помилилася тілом.
всі мости у воді, вся вода на мостах,
берег лівий із берегом правим
не з'єднає ніхто; розростається страх,
що йому ні кінця, ні управи.
я не знаю, хто тут, я не знаю, хто там
і чиї то надії всі рвані...
тільки от: помилився нікчемним життям
той, хто перший, і той, хто останній…

***
і сниться спокій дурному краю
такий жаданий і віщий спокій
а світ повільно собі вмирає
дивись хоч зверху
дивись хоч збоку
дивись зусібіч ―
це справедливо
усім воздасться по їхній вірі
хіба ж розумно чекати дива
у рідну хату впустивши звірів?
а ті біснуються
ті ґвалтують
і тіло зморене рвуть на шмаття…

кажіть що хочете: я не чую ―
вони не сестри мені
не браття

2014-2016