Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Артур Курдіновський (2023)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Дорога на південний схід
    Я написав таємний звіт
    Тому, з ким буде несамотньо.
  •   Не життя
    Неначе все - так само, як раніше...
    Але чомусь хапається рука
  •   Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
    Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
    І не тремтіли голос та рука.
  •   І буде осінь...
    ...І буде осінь. А мене не буде.
    Холодний вітер душу пригорне...
  •   Спливає мій січень
    Відверті слова не повторюю двічі.
    Я знов розгубився. Спливає мій січень.
  •   Їжак
    Послухай, враже! Твій огидний дотик
    Відбитий міццю наших контратак.
  •   Нотний зошит
    У старомодній та незграбній шафі
    Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
  •   Зимова ніч (сонет)
    На білий сніг стікає з ліхтарів
    Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
  •   Вітражі дитинства
    Наприкінці двадцятого сторіччя,
    Без дозволу прийшов у цей я світ.
  •   iPhone 15 (сонет)
    Неначе той омріяний журавлик,
    Який відкрив до всіх бажань портал,
  •   Каштановий салют (сонет)
    Фарбує квітень зеленню паркани
    Красиво, мов поезії рядки.
  •   Уламки зими (вінок сонетів)
    МАГІСТРАЛ
  •   Гнів (сонет)
    У цій війні я сам себе зустрів.
    Перегорнув минулого сторінку.
  •   Дух нескорений
    Небо зоряне...
    Поле зоране...
  •   Без кумирів, без авторитетів
    Наче, сам собі могилу вирив
    У відлунні нецікавих справ.
  •   Талант (сонет)
    Я бачив сон, в якому я - поет.
    Де слово має безперечну владу.
  •   Щоп'ятниці (тріолет)
    "Мені б побачити суботу!" -
    Щоп'ятниці такі думки.
  •   "Еталони" моралі
    У нас війна. Б'ємося ми завзято.
    Тут кожний - воїн. Кожний тут - козак.
  •   Кожному загиблому Солдату
    Кожному загиблому Солдату,
    Кожній нашій матері, вдові
  •   Мій келих
    Війна нав'язала криваву дорогу,
    Страшна та ганебна війна!
  •   Подаруй мені, Осінь...
    Подаруй мені, Осінь, барвисту свою вишиванку!
    З візерунком минулого... Там, де дитинство, ставок...
  •   Позитивний сонет
    Зрадіє сонце, зникнуть чорні хмари,
    Всміхнеться на болоті очерет.
  •   Не стріляй!
    Смерті не треба нікому бажати!
    Краще молись за омріяний мир!
  •   Вільна думка (онєгінська строфа)
    Усупереч життю навколо
    Є слово. Вільне та просте.
  •   Сподобатися всім
    Сподобатися всім - мета примарна,
    Нікчемна та невдячна самоціль.
  •   Пройшовши...
    Пройшовши крізь приниження і сум,
    І погляди недобрі та зрадливі,
  •   Харків. Вулиця Весніна
    Рідна вулице Весніна!
    Серце Харкова - славного міста!
  •   Осіння перемога
    Хай осінь принесе нам перемогу!
    На неї заслуговує народ!
  •   Харківські сльози
    Харківські сльози, серпневі краплинки,
    Ллються на листя живе.
  •   Чи потрібна вишиванка?
    Прийшло розуміння. А що було треба,
    Щоб випити з чаші прозріння сповна?
  •   Я - не жебрак!
    Я - не жебрак! Я - біженець, панове!
    Приїхав я сюди не від нудьги.
  •   Лютневий сонет
    Здавалось - літо... Ні! Ще досі лютий -
    Єдиний звук безрадісних сонат.
  •   Біля храму
    Ідуть до храму люди православні.
    Вони ідуть освячувати воду.
  •   Пів окупанта
    До нас ішов напівтверезий "брат",
    Нав'язуючи сморід і неволю.
  •   Чорне простирадло
    У пульсі відіб'ється кожна мить,
    Покрита чорним простирадлом ночі.
  •   Харківський сонет
    Коли я зустріч сам собі призначу
    Поміж вечірніх вікон на Сумській -
  •   Журба (сонет)
    Журба... Не обіймай мене, не треба!
    Взаємністю тобі не відплачу.
  •   "Промінчики добра"
    Промінням дивним світяться корони.
    Безсила проти нього вся жура.
  •   Жінка у розбитому вікні
    Жити серед вигуків війни.
    І благати порятунку в долі.
  •   Нє тронь!
    Хто до сих пір у вбивці бачить брата?
    На облік треба брати цих людей.
  •   Українські гниди
    "...Нам не страшні московські воші, нам страшні
    українські гниди." (Симон Петлюра)
  •   Харкову
    Я ледве впізнав. Чи це ти?
    Безлюдний, сумний та похмурий.
  •   До вас війна ще не прийшла
    До вас війна ще не прийшла,
    Байдужі покидьки та вбивці.
  •   Боляче (сонет)
    Розфарбував світанок мій колючий
    Якийсь незрозумілий темний щем.
  •   Горять архіви (віланела)
    Горять усі мої архіви.
    Їх знищує вогонь омани.
  •   Спогади. Вінок сонетів
    МАГІСТРАЛ
  •   Нотний зошит
    У старомодній та незграбній шафі
    Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
  •   Червоний спалах (онєгінська строфа)
    Забилося частіше серце...
    На тлі помилувань і страт
  •   До мови
    Мовонько рідна! Ти вмита сльозою
    Кольору довгих, запеклих боїв.
  •   Стілець без ніжок
    Ай, який я молодець!
    У крамниці знижок
  •   Застиглі фарби у прозорій кулі
    Застиглі фарби у прозорій кулі...
    У кожного відтінку - власний стиль.
  •   Бо це жінка!
    Тут зловили зовсім нещодавно
    В нас коригувальницю одну.
  •   Осінній Шопен
    Блідий туман не зможе загасити
    Ліричну щирість вистражданих нот.
  •   Калейдоскоп зими
    Я думав, біла... Абсолютно біла...
    Без натяку на гаму кольорів...
  •   Хлопчик неслухняний
    (толерантний вірш з дієслівними римами)
  •   Парад людей чужих (рондель)
    Цей світ - парад людей чужих,
    Незрозумілих та незнаних.
  •   Він та Вона
    Верлібром він ніколи не писав.
    Увесь він був в рядках твердої форми.
  •   Осінній ґлінтвейн
    Немає більше й сліду від бравади,
    З якою в душу стукала весна.
  •   Квасний патріотизм
    - Що зробиш тут? Людина я маленька!
    Але, як патріот, пишу рядки.
  •   Осінь на вулицях Харкова
    Ця осінь на вулицях Харкова,
    Зажурена та чарівна,
  •   Вересень - листопад
    Алея - жовта, а повітря - кавове.
    Не чути вже пташиних серенад.
  •   Перший сніг (рондель)
    І перший сніг... І перший сніг...
    Останній подих листопаду.
  •   Ця осінь забере мене з собою (квартон)
    Ця осінь забере мене з собою,
    Покриє душу саваном жури.
  •   Махнуть рукою (глоса)
    Мій кожний подих, осередок болю,
    Для інших - надихаюче кіно.
  •   Лист у порожнечу (квартон)
    Пишу листа у порожнечу
    Не всупереч, а завдяки...
  •   Перехожий
    Я - лише перехожий. Блукаю зажуреним містом.
    Передзим'я виконує снігом написаний блюз.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки