Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ніна Мальона (1984)




Огляди

  1. Благовіщення
    Не ангела прихід її збентежив,
    Як промінь, сонячний чи місячний
    Людьми буває непомічений,
    Приймуть його зустрівши як належне
    Рослини чи предмети пересічні

    Її обурив! Ні , не янгол зовсім...
    Чи знати було їй, у ту годину!
    Як був тяжкий йому, тілесний образ
    (якби ми знали , всю її невинність).

    Коли у джерело тієї чистоти,
    Лань лісова- ляклива недотрога
    Поглянула! То без самця повір,
    Зачати спромоглась єдинорога!
    (Звір світлоносний, чистий звір).

    Не ангельське обличчя, а юнацьке
    Схилилося над нею ...так зненацька
    Здригнулись плечі, під тонким хітоном,
    Два погляди зустрітися посміли
    Щоб Діва та без перепони...
    Усе довкола ніби спорожніло
    Вона пізнала, чим живі мільйони!
    Обтяжених! Із нею він, для неї другом...
    Вона та він, одні на всю округу;

    Відчувши грань, ту саму потаємну
    Збентежено мовчали на початку
    Мужчина ангел- злякане дівчатко
    А потім у красі її, натхненний!
    Він заспівав для неї вість благу.

    7.03.2024
    (Переклад Райнер Мария Рильке " Благовещенье")



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Сльози
    Мене не вб'ють плітки та пересуди
    Прокльони вражі кинуті у вічі
    Убити можна словом - кажуть люди
    Мене не вб'є, хіба що...покалічить

    Я не помру від муки розтавання
    Сухих прощань на протягах скажених
    Мене не вб'є, кохання невзаємне
    Переболить і шрамами затягне

    Не вб'є байдужість, пустота в зіницях
    Вона лиш наскрізь душу обморозить
    Мене убити можуть.... тільки сльози
    О Бог ! Прошу не дай же їм пролитись

    Сльозам дитячим, рани невигойні
    Хандра чи біль - одне ж бо каяття
    Та серце хай і в полум'ї агоній
    Ще буде битись, стукати в життя

    Жіночі сльози, ви мені як сестри
    Галактик морось, втомлено одвічна
    Помру на мить і в усміху воскресну
    А справжня ж смерть....у сльозах чоловічих

    Мене тоді й перо не порятує
    Не напишу про них печальні станси
    Тоді на плаху зразу...щоб напевно
    Без роздумів і реверансів

    Бо чоловічих сліз бува й не видно
    Дурних стереотипів- вічні кпини
    Коли назовні сльози, то не стидно
    Біда- коли сльоза усередину.

    2.02.2024



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5