Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Калинець (1939)

Інфо
* Народний рейтинг 4.694 / 5.38
* Рейтинг "Майстерень": 4.472 / 5.2
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Переглядів сторінки автора: 78795
Дата реєстрації: 2006-02-18 11:32:16
Звідки: ЛЬВІВ
Група: Користувач
Номінація:
Ш.Пр1992
Від редактора: Лауреат премії Тараса Шевченка 1992р
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2010.10.25 13:16
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився 9.07.1939 р. у Ходорові.
1956 р закінчив Ходорівську середню школу, вступив до Львівського університету ім. І. Франка. Закінчив 1961 р. Тоді ж одружився з Іриною Стасів. Працював у Львівському обласному архіві аж до арешту в серпні 1972 року. Шість років таборів суворого режиму на Уралі та три роки заслання в Читинській області за антирадянську агітацію і пропаганду.

Премії:
ім. І. Франка (Чикаго, 1977 р);
ім. В. Стуса (1991 р);
Національна премія ім. Т.Шевченка (1991 р);
Міжнародна премія родини Антоничів (1997 р);
Міжнародна поетична премія "Кальвір-и-Квір" (Франція, 2003 р).

В останнє десятиліття пише і видає книжки для дітей.

Ігор Калинець, письменник, лауреат премій Тараса Шевченка 1992р, Василя Стуса, Івана Франка, колишній
політв'язень.

____________________

І́гор Калине́ць. Поет і прозаїк, один із чільних представників т. зв. «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні. Живе і працює у Львові. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Поетичну творчість Калинець, за пропозицією самого автора, прийнято хронологічно поділяти на дві головні частини: дев'ять книжок, написаних перед ув'язненням у 1972 р. (з них офіційно в УРСР опубліковано було лише першу — «Вогонь Купала», 1966, решта функціонувала у самвидавному обігу) і вісім — написаних під час ув'язнення та на виселенні (до 1991 р. функціонували тільки у самвидаві). Згідно з цим поділом і було підготовлено та випущено два томи поезій Калинця — «Пробуджена муза» (Варшава, 1991) та «Невольнича муза» (Балтимор — Торонто, 1991). 1991 р. збірку вибраних поезій «Тринадцять алогій» видано було також в Україні. Один із найтонших дослідників поезії Калинця Данило Гусар Струк у передмові до «Невольничої музи» виокремлює «три головні течії» в його поезії: «оспівування культури, любовно-еротичне прагнення та суспільний протест». Висока культура поетичного мислення й мовлення, любов до текстових стилізацій, надзвичайна формальна винахідливість притаманні Калинцю упродовж усього його творчого розвитку, а такі риси як ерудиція, іронічність, шляхетність у поводженні зі словообразом роблять цю поезію без перебільшення видатним явищем. Саме з появою в укр. літ. процесі Калинця почалися дискусії про необароко. Українське бароко і справді можна розглядати як одне із джерел Калинцевих інспірацій, іншим таким джерелом є, безперечно, творчість Б.-І. Антонича. Ще одна вельми цікава особливість: поет ніколи не писав окремих віршів, його метод полягав у творенні циклів, які своєю чергою переростали у книжки (свідчення «структуралістського» бачення світу). Творчість Калинця суттєво вплинула на багатьох укр. поетів пізніших поколінь, виявившись дуже суголосною найновішим поетичним пошукам. Після повернення з ув'язнення та виселення 1981 р. Калинець, за його словами, цілком замовкає як поет (завершене явище) і стає «імпресаріо колишнього Ігоря Калинця». Тим часом пише і публікує казки для дітей (напр., «Дурні казки», 1998), готує перевидання власних поезій. 1994 р. журнал «Сучасність» опублікував його повість «Молімось зорям дальнім», написану ще 1972 р. під час перебування у слідчому ізоляторі львівської в'язниці. Проте поза всякими сумнівами Калинець був і залишається передовсім поетом, творцем вельми індивідуального, легко впізнаваного (за всієї стилістичної різноманітності) і в той же час напрочуд цілісного світу.

Андрухович Юрій

_____________________________________
Творчість анонсується редакцією "Поетичних Майстерень".
Автор, при бажанні, може отримати ключики для перебування в зручний для нього час.

Найновіший твір
Старовіцькі вірші
*
Сидиш одна у білій вежі
до наших покликів німа.
Вирують пристрастей пожежі,
а ти сидиш у білій вежі,
немає на лиці збентежень
та й радості також нема.
Сидиш одна у білій вежі
до наших покликів німа.

*
В пивницях цідим давній мед,
пісні складаєм для розваги:
п'янить любовний тріолет,
як у пивницях давній мед.
А в чадну ніч лише стилет
утаємничений у зраді.
В пивницях цідим давній мед,
пісні складаєм для розваги.

*
Гарцюють нетерпляче коні -
розпочинається турнір!
Цвітуть китайчані попони -
гарцюють нетерпляче коні.
А князь на злоченім ослоні
до всіх прихильно зводить зір.
Гарцюють нетерпляче коні -
розпочинається турнір.
Збудись князівно, і ожий,
бо нам потрібні ідеали,
без них мечі немов у ржі -
збудись, князівно, і ожий!
Серед вогненних вітражів
кричу, відкинувши забрало:
Збудись князівно, і ожий,
бо нам потрібні ідеали!

*
У герці вибитий з сідла,
лечу під ковані копита,
заслала світ червона мла -
я в герці вибитий з сідла.
Та з вежі промінець тепла
ще вічі встиг мої прикрити,
У герці вибитий з сідла,
лечу під ковані копита.

1970