Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Антоніна Мілян

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Антоніна Мілян, [ 2007-05-12 10:55:16 ],
на сторінці поезії     "Очі"   Мілян Антоніна

Вельми вдячна за допомогу. Без окличних знаків справді краще. А щодо закінчення, Ваші думки цікаві, але я спробую якось у свому варіанті. не люблю красти чужі ідеї.
Дякую.
Коментатор Антоніна Мілян, [ 2007-05-17 10:59:40 ],
на сторінці поезії     "Космос"   Мілян Антоніна

Юріє.
Не зовсім зрозуміла вашого зауваження щодо образності
Коментатор Антоніна Мілян, [ 2007-05-17 11:01:19 ],
на сторінці поезії     "Космос"   Мілян Антоніна

Ярославе, а що для вас поезія? І що у вашому розумінні означає:
ХОЧА ВІДЧУВАЄТЬСЯ НАМАГАННЯ АВТОРКИ ВИЙТИ ЗА РАМКИ ОЗНАЧЕНЬ ТИПУ "любовь-морковь"... :)
Коментатор Антоніна Мілян, [ 2008-02-27 22:08:17 ],
на сторінці поезії     "Згубна похвала чи вічне визнання"   Мілян Антоніна

Вельми вдячна за Ваші теплі слова.
На рахунок юного віку я не ображаюсь, хоча і побутує така думка, що дівчата до 20 років прагнуть виглядати старшими, а після 20 здаватися мало не немовлятами. На це ми і купуємося. Але не вводьте себе в оману. Справжня краса — внутрішня.
Коментатор Антоніна Мілян, [ 2008-02-27 22:11:01 ],
на сторінці поезії     "Згубна похвала чи вічне визнання"   Мілян Антоніна

Вельми вдячна за Ваші теплі слова.
На рахунок юного віку я не ображаюсь, хоча і побутує така думка, що дівчата до 20 років прагнуть виглядати старшими, а після 20 здаватися мало не немовлятами. На це ми і купуємося. Але не вводьте себе в оману. Справжня краса — внутрішня.
Коментатор Антоніна Мілян, [ 2008-02-27 22:11:56 ],
на сторінці поезії     "Згубна похвала чи вічне визнання"   Мілян Антоніна

Вельми вдячна за Ваші теплі слова.
На рахунок юного віку я не ображаюсь, хоча і побутує така думка, що дівчата до 20 років прагнуть виглядати старшими, а після 20 здаватися мало не немовлятами. На це ми і купуємося. Але не вводьте себе в оману. Справжня краса — внутрішня.
Коментатор Антоніна Мілян, [ 2008-02-29 19:47:35 ],
на сторінці поезії     "Самотній відчай"   Мілян Антоніна

Спасибі за сувору критику. Прийму до уваги. На рахунок приведених вище зауважень скажу ось що:
Хіба, коли ви втрачаєте кохану людину, вам не здається, що всі залицяння та подарунки подальших претендентів на право бути поруч із вами здаються несправжніми, фальшивими, навіть брутальними. І всі їхні намагання привернути вашу увагу дорогими ( у даному випадку "товстими") сувенірами, викликають лише невдоволення, ба навіть відразу. І навіть книги, які дуже вам подобаються дуже-дуже, втрачають свою цінність, коли їх отримуєш ледь живими із гуманітарки, та ще й з рук людини, котра не викликає у тебе ніяких приємних відчуттів. Книги, принесені з гуми — це така собі паралель із подарунком, який був уже колись дарований іншій людині, а вона ним скористалася і повернула. Такий собі відтінок другого сорту.
Але, якщо усе вище згадане не було в достатній мірі зрозуміло читачу, тоді це моя помилка.
Бо, хоча твір повинен містити якусь загадку, своєрідну "ізюминку", так вона не повинна покриватися пилом незрозумілих і непотрібних слів.
Спасибі ще раз. На помилках вчаться.