Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оксана Єфіменко (1988)

Рубрики

Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу

  •   Свято
    Десь далеко імлиться промінь,
    забутий звечора, зарубка вітру на обрії,
  •   Темрява
    Стигне крок у темряві.
    Атмосфера тисне тріскуче і байдуже,
  •   Вперше за довго
    Березневий холод тулиться до колін,
    немов закудланий кіт:
  •   Причетність
    Перша вчасність задовго.
    Перше зізнання причетності.
  •   Рано вранці
    Передосінь викочується вологим сонцем,
    плямує холод зрошеними лапами.
  •   Вертання
    Поле, поросле суничником і полином,
    духмяність і гіркота дитинства -
  •   із Сильвії Плат «Випадок»
    Все так закамяніло! -
    це сяйво місяця, ця скеля крейдяна,
  •   Здалеку
    Вогкий лискучий батіг розтяв синяве поле
    навпіл.
  •   Кілька годин
    Вулиця мовчить
    теплом, яке втратило чимало крові,
  •   Зустріч
    Льодяна шкаралупа місяця
    міцніша за сон. Тож не спи,
  •   Пруг
    Ця дорога рине до лісу,
    розгубленого від раптового інею,
  •   Із Уоллеса Стівенса, "Триндацять поглядів на дрозда"
    Між двадцятьма засніженими вершинами
    Єдине, що було рухомим,
  •   Стяг
    Грудневий вітер
    гладить небо,
  •   Шипшина
    Хтось знесе воду із ганку,
    виллє під ноги холоду,
  •   Прогноз
    Вигляни у вікно -
    там погода не бажана ніким,
  •   Третій пейзаж
    Середина місяця - сивина
    розбіглася по скронях вечора.
  •   Дім
    Десь височіє дім, де є примара -
    маленька дівчинка із пальцями,
  •   Три
    Перший.
    Ти зійшов із листя зеленого,
  •   Порох
    Якби я спала я би не бачила
    худорби твойого тіла
  •   Камінь
    політ каменю
    над ненависною травою
  •   Годинник
    годинник пробив і час
    вже ставати тужливим
  •   Другий пейзаж
    Все однакове: дерево,
    вічно-оголене снігом, який не прийшов
  •   з Робінсона Джефферса, "Скеля і сокіл"
    Ось символ, у якому
    є безліч найтрагічніших думок,
  •   з Робінсона Джефферса, "Поранені яструби"
    Надломлений стрижень пробитий між брудних пір'їн,
    немов знамено у поразку, волочиться долом крило,
  •   з Робінсона Джефферса, "Пожежа на схилах"
    Олені розбігалися, крізь дим і рокіт полум'я
    із-під завіс пожежі, немов опале листя, гнане вітром;
  •   з Робінсона Джефферса, "Літня відпустка"
    У криках сонця і юрбі людей
    подумалось: були сторіччя каменю, період
  •   Прелюдія
    З вулиці мене кличуть
    лицарі у обладунку з люстер,
  •   Із Робінсона Джефферса, "Касандра"
    Божевільна із поглядом пильним і білими довгими пальцями
    На кам'яній стіні,
  •   Один день
    коли день захлинається в радості літа
    як рудий спаніель перед блідими колінами
  •   Тихо
    Ми говорили тихо до її приходу,
    на півтону нижче, ніж
  •   Долу
    Долу нічна перина стелиться,
    клапті білі, клапті чорно-блакитні
  •   Із Леса Маррея, "Скошена низина"
    Коли жовтизна покидає небо,
    її заманюють в будинки,
  •   Із Леса Маррея, "Сенс існування"
    Все знає сенс буття,
    крім мови.
  •   Із Леса Маррея, "Картина Аманди"
    На цій картині я сиджу в щиті,
    вертаючись додому тінистою рікою.
  •   Бузок
    Крізь сяйво мойого ока
    нічна пташка летить
  •   Безвітря
    Сьогодні безвітря
    і тепло твого рота
  •   Троянда
    Напівсвідомо квітка пелюстку губить
    і вітер жене її на захід
  •   Вона все забула
    усе на світі забула
    сонце вставало із дна
  •   Букет
    Не буде голосу сьогодні поміж вуст
  •   * (donum)
    Печать на пам`яті - це дим і віск,
    подвійно мідь дзвенить,
  •   Навік
    Згадуй світло моє
    як ми не спали тої ночі
  •   Із Леса Маррея, "Сон на свіжому повітрі"
    Дитинство спить на веранді
    на залізному ліжку коло стіни
  •   Із Леса Маррея, "Досвід"
    Я чув як кицька гавкала немов лисиця
    Бо перебільшене муркотання мотору
  •   Із Леса Маррея, "Вивчення наготи"
    Хтось, тобою роздягнутий,
    рідко буває голим.
  •   * (тінь гори)
    Та тінь гори, яка тебе сховала,
    вже тут, і вітер все частіше
  •   Із Езри Паунда, "Віланела: психологічний час"
              I
    Я надто стáранно підготував подію,
  •   Із Езри Паунда, "Повернення"
    Дивись, вони вертаються; ах, бачиш,
         їх обережні рухи і неквапний крок,
  •   Із Езри Паунда, "Голка"
    Ходім, бо зоряний прилив вже відступає.
    На схід, щоби ніколи нас не настиг відлив,
  •   Із Езри Паунда, "Сад"
    Немов моток легкого шовку, розкинутий біля стіни
    вона іде біля перил стежками парку Кенсінгтон,
  •   Із Езри Паунда, "Заклик"
    Я не вхилюся, щоб до тебе припадати
    ні зі словами, ніби мед, ні з поцілунком, як пелюстка,
  •   Реквієм
    Свічі загораються одна за одною під льодом
    і скляне знамено підняте до твоїх очей
  •   * (той що минає)
    Зелена пустка вдивляється
    у очі перехожого
  •   * (і врятованим буду)
    Не розíрве той, який спить,
    повсті кокону, повсті спокою,
  •   На упокорення
    Третя особа ховає до кишені
    невигадану суть, яка могла би
  •   Переродження
    Твій слід залишиться
    щастям розпеченого піску,
  •   Сонце ніяк не перейде, М.
    Сонце ніяк не перейде через комин
    на чистий бік неба.
  •   Із Сильвії Плат, "Лист із листопаду"
    Коханий, світ
    раптово змінюється, змінює свій колір.
  •   Вечір
    Ввечері заливається небо,
    ввечері кидається у ріллю хмар
  •   Про чорного
    Сьогодні їй подумалось:
    вода, що на її руках,
  •   Обернення
    Вогонь загас
    щоби дати нам холод
  •   *** (минулаcя ще...)
    "Минулася ще..." -
    скажеш ти,
  •   Наостанок
    Ніби заворожена стою,
    дивлюся, як тлію від кінчиків пальців.
  •   Второе письмо Оксаны Ефименко к Алу Пантеляту
    Решила написать, что здесь
    деревья стали тише, безучастней,
  •   Молитва
    Я обрала собі гостя,
    який розділить потріскування
  •   На виріст
    Солоніє звертання на язиці,
    і я не смію випустити з рота жодної крихти,
  •   Завершення
    Літнє завершення попливе
    над просмоленими дорогами
  •   *** (над снігом)
    Туман над снігом
    спиняє птахів у польоті,
  •   Софія
    Присталий твій зір до кута,
    де було твоє дзеркало,
  •   Із Теда Х'юза, "Пісня про любов"
    Він любив її а вона любила його
    Його поцілунки висмоктували
  •   Із Сильвії Плат, "Зимові дерева"
    Розмочені світанкові чорнила течуть у синяві.
    Крізь кальку туману
  •   *** (у місті, де перехожі ловлять лише третій погляд)
    Про що ти в мене запитаєш
    у місті, де перехожі ловлять лише третій погляд?
  •   Пейзаж
    На його чолі відбивався горизонт
    і два сухих дерева.
  •   Жоржині на пору
    Відчуваю себе так, ніби побачила
    не свої долоні на склі
  •   Пробудження
    Вночі хтось ходить кімнатами крон
    і розсуває завіси.
  •   Сонце
    Каміння вирощує змій зі своєї тіні,
    чорних і юних, чорних і сильних,
  •   Із Теда Х'юза, "Зрив Ворона"
    Ворон відчуває, як свідомість відходить,
    і власне пір'я він бачить жертвою прадавнього убивства.
  •   На нову ніч
    Вимикається світло,
    букви зникають, зникають значення.
  •   Із Теда Х'юза, "Падіння Ворона"
    Коли Ворон був білим, він вирішив що сонце надто біле.
    Він взрів у ньому забагато білизни.
  •   Із Сильвії Плат, "Ранкова пісня"
    Любов завела тебе, і ти йдеш, немов великий золотий годинник.
    Акушерка ляпнула по твоїх сто́пах, і голий крик твій
  •   На згадку
    З цієї миті
    починається мій вік,
  •   Із Теда Х'юза, "Вересень"
    Ми пізно сидимо і дивимось, як темрява поволі розгортається:
    жоден годинник не рахує це.
  •   Із Теда Х'юза, "Повний місяць та юна Фрида"
    Свіжий затишний вечір, що збігся до собачого гомону та лязгу цеберка -
    і ти слухаєш.
  •   З південного алькову
    Чоловік навпроти важко сковтує,
    ніби ковтає круглі кольорові камінці.
  •   Після
    Так минається пора
    із найдовшим іменем, що не промовиться,
  •   Грань
    Все було завсім не так.
    Не тобі він клав руку на чоло,
  •   *** (чути, як крига йде)
    Чути, як крига йде вулицею,
    і останні знахарі осені покидають місто,
  •   Затемнений
    Розкажи мені про місце,
    куди потрапимо тільки окремо,
  •   Опалений
    Торішня трава горить синім полум'ям,
    і комашня мре, не досягнувши вогнища,
  •   Перед-світ
    Тшшш... Ти чуєш?
    Це задверні коханці підбирають ключі,
  •   Заморочене
    Лишень би не почути голосів,
    закрити двері, ватою закласти
  •   Перехід
    В серпневому тумані,
    що айстрами пропах,
  •   ***
    В цю пору завжди здається,
    що думки поростають травою,
  •   ***
    Дівчинка з сивим поглядом
    підрубувала крильця
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки