Фокусник показує свої фокуси & зникає. Меланхоліки занурюються собі в меланхолію & зникають. Нетлі в нічній стихії, сповнена значення зайвість par excellence. Мажорні ноти перемішуються із мінорними & зникають. Душí видноколом анідушí, брами Ирію призачинено. Час тобі спати, зникаючи, теж ~ в оздобах сепійного кінохроніки марива & там появляються навіть персонажі, щоби зникнути & ти появляєшся там, зникнувши ще десь інде. Які знову лабіринти двері сходи, все спочатку але інакше. До якого ще саду тінь сепійна твоя приткнеться, із ким деякий час тікатиме, з того саду. Вітають зникаючи містечка діра на дірі, залізнодорожні насипи вбитий асфальт закавулки при урнах умовні пляжі & фокусники що інакші ніби & фокуси ніби інакші їх



 

 
Насправді тебе поймає тільки все разом, без окремості. Пилюга на вулицях мабуть та, що був сніг. За пилюгою звичним гіпертекстом шедеври & дива, дерева в обіймах гірлянд, за ними вокс популі, комусь недруги або друзі. Комусь кохані, комусь джаст бізнес, мегаполіс байдужий до всяких. Безхмарний вавилон, о так. Розмовляючі сленгом, розмовляючі в’яззю. Стіни вікна асфальт небо. Все інше миттєвість & місто Х., сповнене глюків. Що ховаються від приїжджих попри очі тутешніх немісцевих, у вавилоні безхмарнім, днями. А щодо немісцевих тутешніх, вони неспішно квапні, часом платонічні, загалом ще присутні. Транспортний фактор змазана різкість апокаліпсичні сирени амб’юленс інкасатори патрулі охоронці мисливці. Повітря влягається, й далі пилюга та, що був сніг, вокс популі гіпертекст і в’язь, і немісцеві тутешні, глюки міста Х., стіни вікна асфальт & небо―у миттєвості вавилонській, надалі безхмарній




 

 
Карикатурист малює собі сюжети. Випадкові штрихи педантичні натяки. В етері камерний моцарт, весна ось вона, радість. З-за вікон пташки, котики, алкогольний перелюб. На підступах міні без колготів, пломбір 19+, ввімкнені фонтани. Замріяні зустрічні. Активовані акційні номери. Свіжі акцизні марки. Біржова кіномеханіка. Стріт-арт доставляє особливо. Про ліхтареві німби що вам вже розписувати. Найважливіші святкування звісно відбуваються вночі, коли на балконі стоїш куриш, а стихія гуркотить & поблискує. Бруньки вже щось більш, ніж просто бруньки. І нове плаття короля шиється саме зараз, як раз. Самі бачите, тонкий класицизм. Природа граційно не заморочується. Можливостей обмаль. Карпедіем & щодо фінального штриха, хибна пам’ять і дежавю в різних містах, всі ці весняні іди, містерії не заблукай хіба, але якщо би, начебто зрозуміло ж