Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Бражник (1981)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Трасо-логічне
    Порожні осінні гнізда збирають дощ
    У мареві над ланами пасеться тінь
  •   Тризначне
    Біля того будинку, що ледве не став моїм,
    я морозяним ранком дихаю
  •   Сидріада
    Воно таки визріє в міць, бо в тобі неприкаяно бродить,
    Шукаючи виходу там де найважче – з вузеньких до ширших дверцят,
  •   Кілька слів про любов
    Ти такий же, як я, тому сльози нічого не змінять,
    Важливіший за принципи всепоглинаючий зиск.
  •   ЯблукаYOU
    Чорні яблуньки дикі розбіглись по снулому садові.
    Сонце сходить і сходить, та щось не заходить давно
  •   ***
    Чуєш, у двері дзвонить
    той, кого не чекали?
  •   Сон буремної ночі
    На табло 0-07. Прибувають агенти зі штабу.
    На загал – в камуфляжі, та для конспірації – без.
  •   Медійне
    Доброго ранку, друже, світлої днини.
    (теплі іще відбитки твоєї спини)
  •   Чекання синього коня
    А понеділок настане - нікуди не дінеться,
    стріне його у дворі сонне сонце у чоботях,
  •   Антиутопія
    Як стогнатиме злива, стікаючи мідними ринвами,
    Як її гіркота темп-оральний присмачить процес,
  •   ***
    Нехрещений дух безкінечно зимового місяця
    Гримить колодками – у пеклі погрітись не гріх!
  •   Маска
    Маско, мені здається – я тебе знаю.
    Годі твоїх дакфейсів, піди розвійся,
  •   Кристалізація
    Як розгублені мрії похрустують під ногами,
    Із сентенцій ванільних – рожевий будинок Барбі...
  •   Рецидивірш
    Це давно вже не той будинок, де я живу,
    Мене в жодному не лишилося більше, ні.
  •   Именослов и другие существительные
    Ведьмин круг замкнулся плотно, ведь мы на ты же.
    (Потому что пока на вы – не всё дозволено)
  •   Разочаровательное. Фрагмент из ненаписанного
    А задумавшись, что же тебя тогда привлекало,
    Вдруг отметишь, что не на что и опереться-то,
  •   Предикативне
    Там, звідки ми приходимо щодня,
    настільки тихо, темно й непритомно –
  •   Тенденціо
    Спустошений замок і привиди, привиди, привиди:
    Король, королева, і подих, холодний як лід…
  •   Божья коробка
    Мир под луной – это божья коробка,
    Все мы в ней – кто карандаш, кто – ластик,
  •   Принцип простоти
    В очах у метелика – мрії твоєї ночі,
    вони як курці, що теж помирають рано.
  •   Фрейдистика затяжной весны
    Примавера из мыльно-оперного театра:
    Что ни выходка – Оскар, ну как минимум – Тэфи,
  •   Пингвиниум
    Слушай, а были бы мы, например, стрижами…
    Низко летать… Ну на чуть-чуть хотя бы?
  •   Равлики
    Ну давай, паркуй свій пафосний Сітроен
    На краю обніжка.
  •   Любомж
    А у скронях тисне. Но-шпи або кави.
    І пейзаж у вікні звичний, а там вона –
  •   ***
    Що за дивна манера – на ниточку долю чіпляти,
    Що за доля така – пожинати не свій урожай?
  •   ***
    Зима все така ж пихата,
    Розпатлана й недоречна,
  •   залишкове
    Кожен із нас мріє про власну Парму
    Чи про Париж – не більше одного в руки
  •   Заздравне
    Дівчинка хоче сенсу а не бушпритів
    в водах її нейтральних солоних талих
  •   Їду...
    Їду додому – ледве землі торкаюся,
    Фара погасла, колесо відвалилося...
  •   адюльТерра інкогніта
    Тоді – нісенітниці милі,
    тепер уже – донт белів,
  •   Клептовуманське
    Тепло на горішки поцупили мишки.
    На сході дощі, в супермаркеті знижки
  •   ***
    Кольорові фіранки у вікнах відчинених
    І за вушком улюблений о де парфум…
  •   сумноворічне
    Така хвороблива дійсність:
    не буде дива.
  •   Різдвяний сюр
    Вечори побіля Диканьки нудні та довгі,
    Коли снігу бракує, навіть глінтвейн – безглуздя.
  •   Сентиментальна загадка
    Я здаватися можу проблемою, рідше – грою.
    Мені байдуже - з ким я сьогодні, кому належу.
  •   Прикладні аспекти окремо взятого патріотизму
    Я учора брела Ворожбою,
    Бо туди мене потяг привіз.
  •   Циганочка без виходу На тему №16 (народна)
    Я пам"ятник собі
    Руйную методично,
  •   №16 Дитяча
    З листопада в грудень
    Їхала карета,
  •   На тему№16 (народна)
    Листопад – напитися й топитися…
    Ах, П"єро – програв усе ущерть!
  •   Майже котяче
    Буде підказка: читайте в наступному номері.
    Майже котяче: якщо проти шерсті – то пазурі.
  •   Біо_гео_графія
    Вії-метелики,
    Війни по телику,
  •   Тридцать девятый попугай:)
    Водевильная пьеска,
    Бант на грифе гитары,
  •   Дзвінке
    Децибели зашкалюють
    Понад рейками-шпалами
  •   Шоу триває. Новий сезон.
    Мости, як намиста, щодня електричка нанизує,
    Заплющивши очі, безтямно гасає тунелями.
  •   Дещо з Лема. Дещо зле.
    На дикому заході сонця тебе я покину
    На те, що лишилося від тривіальних відносин.
  •   ***
    Сльозинка на твоїм плечі, мій білий ангеле,
    Давно б замерзла вже, якби не рук моїх тепло…
  •   ***
    Віддай моє літо – я кину майбутні весни тобі до ніг.
    Віддай моє тіло – воно й не належить тобі, до речі.
  •   Термічне
    Кошик блідих поганок
    Хтось залишив на ганку.
  •   ***
    Із мішка виглядає шило,
    Чахне фікус на підвіконні...
  •   ***
    Ти сліпим був, як дощ, той що зранку мене заскочив,
    це жахливо заразно - тепер ми сліпі обидва...
  •   Ab initio
    Крізь регалії і чини
    Через тисячі тисяч миль
  •   Чорна лірика:)
    Я вже давно стою на перехресті
    у шапці-невидимці, а вони
  •   ***
    Доторкнулися вишні морозом
    На порозі чуттєвого піку
  •   Імпресії
    Була як ніч душа моя,
    Бувало й гірше, mi fa male…
  •   Тисяча і одна
    Ці рухи навзаєм, ці рукоплетіння тіл,
    Ледь чутно на вушко палаючий хіттю подих:
  •   ***
    Ти надзвичайно лагідна і ніжна,
    В очах – свята наївність від небес,
  •   Іт-альянс
    Мінлива ферментована весна
    катає на таксі тосканське сонце,
  •   ***
    Земля здригнулась і застогнала
    Це що – пришестя? Це що – напасть?
  •   Модернова казочка
    Темно. Десь у дубах розходилися знову сичі.
    Стукіт клямки крізь ніч – мокрим холодом, снулою рибою...
  •   ***
    Прості форми світ заполонили...
    Це здалось на перший погляд тільки
  •   Чому бути - того не минути (автопародія)
    За мотивами власної поезії "Не судилося"
  •   Не судилося:)
    Вечір сіє з неба втому,
    У крові доволі млості...
  •   Майже реклама...
    Вздовж лугу пролягла стежина
    Від дому рідного до школи...
  •   ***
    І будуть питання без відповідей...
    А що? Вони завше були і ще будуть.
  •   ***
    Не буде світла точно відтепер.
    Його, щоправда, і не обіцяли...
  •   ***
    Душа - метелик. Візерунки крил
    Химерно постають у гущі кавовій.
  •   ***
    Я бачу осінь. Осінь каже - "Все..."
    Я хочу осінь, теплу, наче літо,
  •   ***
    Лечу за небокраєм навздогін
    З очима королівського пінгвіна...
  •   ***
    Я завагітнів вашими словами
    І перший весь вагітності триместр
  •   ...
    Любов гаряча і безтямна
    Пірнала з берега у річку.
  •   ***
    Не мати спокою -
    судилося бути такою.
  •   ***
    Хто бачив коли-небудь ночі очі
    На тлі лиця зомлілої землі?
  •   ***
    Безумовні рефлексії стильного літа...
    А торік ми здавалися ледве знайомими...
  •   ***
    Загостювалася зима
    І загострилася недуга...
  •   ***
    Вам прекрасно відома картина в моєму вікні.
    Пам"ятаєте, як ми раніше вітались крізь шибку?
  •   Предновогоднее
    Я игрушка на ёлке - огромный сиреневый шар.
    Я сверкал и вертелся на тонкой серебряной нити...
  •   Fusion
    Та хто ти -
    чи сонце, що ложкою змішує барви,
  •   тема: Душа на скрижалях вічності...
    Душа на скрижалях вічності...
    Не драма - закрита брама.
  •   Тема
    -----Думки-ординці мозком-степом
    -----Ю.Буберов
  •   ***
    Покидає думку сумніву неспокій,
    Від"їжджає. Може, потяг підірвати?
  •   ***
    Троянський конюх робить хід конем:
    І шпори - в бік, і, наче струни,- віжки,
  •   ***
    Життя під лекало тебе не лякало,
    Професор незнаних наук.
  •   Дощове
    Дощове
  •   Ліричне
    Чи ти хворий, чи я закохана,
    Чи ти бачиш мої думки?
  •   ***
    В коробці утримую нерви і в тонусі м"язи
    І вірю, що варта, аби вартували мене,
  •   Дурнувате чуття...
    Дурнувате чуття - ніби втрата,
    ti voglio bene...
  •   Ви це знали...
    Ви це знали, чи ви не знали,
    Чи не чули кришталю дзвони?
  •   Грані...
    Грані безмежної радості сумом сповиті -
    Ким і завіщо покарані - знати не нам.
  •   Я не скоро ще..
    Я не скоро ще побачу світло,
    Бо тобою очі затулила
  •   Лякали...
    Лякали пащами
    гріхів непрощених
  •   Визнання
    Одне дитя чекою гралося,
    Уламком - іншого поранило.
  •   ...
    ...А не найдя иного выхода
    Вы пожалеете о том,
  •   ***
    Фантазії хрещена мати - злість,
    Несправедливий осуд - їй месія.
  •   *** (І)
    Блюзнірство глянцеве, лаковане
    Легалізовано,
  •   Злам свідомості
    Лампа в торшері, заблимавши, гасне.
    Знати - проблема, не знати - прекрасно:
  •   ***
    Світ - перезбуджений, ідол - надуманий,
    Гамір - посилився, я ж бо й сама
  •   У прохолоді неминучій...
    У прохолоді неминучій
    Серед морозів і вітрів
  •   ***
    Час мотузочку Вам звива...
    Чи найважча у світі ноша -
  •   :)
    Чудове колективне божевілля -
    Дарунок необмежених стихій
  •   Свободовладдя
    Від просторових нарікань
    І зауважень у нікуди
  •   Гостини
    Заходьте в гості, не проігноруйте,
    Згадаймо все, що не згадати гріх,
  •   У цей чудний...
    У цей чудний святковий вечір,
    Що по краплині в нічку збіг,
  •   Предивне диво...
    Предивне диво - відчуття свободи,
    Ламка, хистка субстанція - бажання...
  •   Рядки віршовані...
    Рядки віршовані
    задобре сховані
  •   Як дитя невдячне...
    Як дитя невдячне, коника малого
    Із окрайця зліпиш,
  •   Химерний вишкір...
    Химерний вишкір злого напівтроля
    Можливо, не лякав би уві сні,
  •   На базарному майдані...
    На базарному майдані
    Дивували чародії
  •   ***
    Назви мене так, як не боляче буде для мене,
    А іншим незболеним словом Господь нарече.
  •   Звернусь...
    Звернусь до неба поглядом нескореним
    І полетить у вирій дирижабль.

  • Огляди

    1. Трасо-логічне
      Порожні осінні гнізда збирають дощ
      У мареві над ланами пасеться тінь
      І більше не актуальні фонтани площ
      І вечір розсипався зграйкою миготінь
      Пора через кожне сито цідити глей
      Опеньково-прілий жовтень займає: «Ну?»
      Із літа автобус вичавлених людей
      І вишкір комбайна: «Не бійсь, не наздожену»
      Лелеки по кісточки клешнями у стерні
      І вітер облизує «Хто ж тебе, як не я?»
      І сонячний овид над обрієм посмурнів
      І дражниться із нори язиком змія
      Бадилля попалене і виграє вино
      І лопнув обруч і нудотний осінній блюз
      І літо не те щоб настільки уже давно
      Та в льосі давно ні для кого лежить гарбуз
      На ниточку бабину ниже росу павук
      А поле і траса упоперек і вподовж
      Не випустити канву і керма із рук
      Порожні осінні гнізда збирають дощ

      26.09.2015



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": 6

    2. Тризначне
      Біля того будинку, що ледве не став моїм,
      я морозяним ранком дихаю
      на скляне віконечко брами,
      заглядаючи у під'їзд.
      Життя дуже довге, тобі хтось народить іще,
      а мене хтось під себе виховає -
      витягне, себто, зі сховку, де я причаїлась.
      І видасть. І з'їсть.
      Слухай сюди, я змінилась -
      ревную до кожної фотографії.
      Дай мені точку опори -
      я все поверну навспак!
      Наші війська руйнували імперію,
      ми передбачили крах її.
      Море горіло, синиця робила, що мала,
      і янгол тремтів у руках...
      В янгола дев'ять життів, ми вже два відібрали,
      але під його егідою
      я заселилася в інший будинок.
      Руки не подам, але вірю, що Бог подасть.
      І, якби знав, куди йти -
      ти теж би приходив сюди з огидою,
      як і решта усіх, хто приходить,
      але не лишається, бо не в масть.
      Правильно, що не прийдеш,
      а раптом все добре - з машиною і посадою,
      раптом складається з іншим -
      по вертикалі й горизонталі, як ти хотів?
      Але мене у ломбарді заставлено,
      між сторінок закладено
      і по два серця на рік відростає
      на місці двох янголових життів.
      Нам ще покажуть чимало,
      допоки обох із розетки висмикнуть.
      Солодко смокче всередині,
      гаряче, коли згадаю, як там і там...
      Я пам'ятаю від брами цієї код,
      але зроду не стану тиснути.
      Це той будинок, що ледве не став моїм.
      Але так і не став.
      11. 02. 2017



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    3. Сидріада
      Воно таки визріє в міць, бо в тобі неприкаяно бродить,
      Шукаючи виходу там де найважче – з вузеньких до ширших дверцят,
      А я у волоссі собі пробираю рівнесенький проділ,
      Оббризкую ліжко святою водою й тримаю під ним гребінця.

      У стосах розумних книжок ти примножуєш давню скорботу,
      Від світу цього беручи фотосинтез, і, з рештою, тільки його,
      Щоб зірваним надзелень бути, бо ще перезрієш, або ти
      Помреш у теплі, застрахованим бувши від цілого списку негод.

      Погрудь або статуй чекати – вже краще рубати хвоста, ти й
      Незчуєшся, як перескочиш назавжди ту зламану сходинку, де
      Уже не важливо, о котрій в неділю податися спати,
      Бо вже понеділком датовані метрики мертворожденних ідей.

      Я сонний Грааль, порцеляна, надщербнутий глиняний кухоль –
      Залежно від того, червоний ранет ти настояв чи білий налив.
      І ми, воз’єднавшись, у небо запустимо з брата – по духу,
      Щоб босий Господь не колов собі п’ят об верхівки столітніх ялин.

      03.11.2013



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Кілька слів про любов
      Ти такий же, як я, тому сльози нічого не змінять,
      Важливіший за принципи всепоглинаючий зиск.
      Так, керманичі - сила, та що в порівняні із ними
      Переляканий світ, що завмер у чеканні грози?

      Ти так само зіщулено видихнеш у атмосферу
      Кілька слів про любов. А подвійна з вершками війна
      Вистигає в холодну. Якесь благодійницьке стерво,
      Збудувавши ковчега, дасть місце на палубі й нам.

      Ми з тобою пліч-о-пліч, немов ті бурлаки в упряжці,
      Сорок років пустелями тягнемо лямку одну...
      Он сорока листа принесла. Пишуть, буде ще тяжче.
      Я вже якось сама тутки. Чуєш, іди на війну...

      13.03.2014



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. ЯблукаYOU
      Чорні яблуньки дикі розбіглись по снулому садові.
      Сонце сходить і сходить, та щось не заходить давно
      просто так, без запрошення. Хто тебе нині порадує,
      коли коле, коли калатає у цинкове дно?
      Хто збира для сестер ції музи сестерції трепетно,
      напуває по вінця таким, що ні сік, ні кора,
      і ні світ ні зоря напихає фальшивими скрепами
      дивне слово "пора", коли справді іще не пора?
      Не пора, не знайшли, все ще сліпо тим садом блукаємо,
      залишаючи в чашці робусту, в городі - храбуст...
      І все швидше - "швидка". І тоді вже усім Ново-Каїну.
      І тоді вже відпустить.

      17.11.2014



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. ***
      Чуєш, у двері дзвонить
      той, кого не чекали?
      Бачиш у вікнах спалах?
      Він запалив горище
      там, де два роки поспіль
      серце тобі латали
      цінні такі метали.
      Голос – дедалі нижче…
      У череп'яній мисці
      вишні в хламіття п'яні,
      півень піє – опівніч,
      крилами криє зорі.
      Годі йому, потворі,
      звір не чекає – лис це.
      Краще в онлайні квіддіч,
      аніж такі лав-сторі:
      пустиш його до хати –
      каятиметься, в сльози…
      Вкажеш тоді на двері –
      піде собі покірно.
      Господи, як же вірно
      не обирати пози,
      голосно не зітхати.
      Буквами на папері
      всі залишати віхи,
      похапцем, без емоцій...
      Згадка – Умберто Тоцці
      (хто це у біса, хто це?)
      і догорає стріха.

      11/07/14



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Сон буремної ночі
      На табло 0-07. Прибувають агенти зі штабу.
      На загал – в камуфляжі, та для конспірації – без.
      Чути брязкіт розбитого. Серце? Наметовий табір?
      Чи то берега шмат десь на півдні із кригою скрес?
      Шумовиння в ефірі, висить кулемет на одвірку,
      По підлозі холодній, відсирілій стелеться чад,
      Попід сволоком кіт вигляда у прострелену дірку…
      І нема тому ради – вони повернулись назад.
      Ми спросоння спроквола сповзаємо до бомбосховищ:
      Там поміститься – сила, бо всі відчайдушно малі.
      Ти за сонцем мерщій до найближчого маркету сходиш.
      Трохи боязно: раптом забрали й його москалі?
      Я чекатиму зовні, боронячи рідну криївку
      Від розпечених куль атрофованих східних півкуль,
      І прокинусь від того, як ти там якусь українку
      В патріотському запалі… Тьху! На табло 7-00...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    8. Медійне
      Доброго ранку, друже, світлої днини.
      (теплі іще відбитки твоєї спини)
      Що відбулося за ніч, які новини?

      Як мене чути? На лінії неполадки…
      Скажемо поки – на сході усе в порядку,
      тут Новий рік , а потім іще колядки.

      Що там у вас? За спиною, бачу, люди.
      Дивно, а нам обіцяли, що їх не буде.
      (ти там обачно, не підхопи застуди)

      Ну і про спорт: намічаються перегони,
      ставка на лідера – жоден іще його не
      наздоганяв. Із Києва до Сайгону.

      Трохи реклами, згодом - прогноз погоди.
      (де репортер наш, носить тепер його де?)
      Про небезпеку – дуже обмерзли сходи.

      Далі в програмі – фауна Суринаму,
      потім кіно про тітку з двома синами.
      Не вимикай каналу, лишайся з нами



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    9. Чекання синього коня
      А понеділок настане - нікуди не дінеться,
      стріне його у дворі сонне сонце у чоботях,
      ледве розчепить обійми неділя-розбійниця
      з криком в істериці: знов надурив мене вчора ти!

      Стукає кінь на зорі у ворота копитами,
      гучно ірже - бач, підкови ще не заіржавіли.
      Все, що тече та міняється, нахилки питиме,
      доки наступного грудня не вдавиться жабою.

      Гей, запасаймося, браття, ми кров"ю ігристою,
      грудкою цукру у грудях, в кишені - капустою.
      Кінь нас нестиме, топтатиме, питиме й гризтиме,
      доки ми віжки йому не відпустимо.

      12/2013



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    10. Антиутопія
      Як стогнатиме злива, стікаючи мідними ринвами,
      Як її гіркота темп-оральний присмачить процес,
      Ти писатимеш довгі листи коринфянам і римлянам,
      А лжесвідки, як завжди, наплутають щодо адрес.
      Чим сьогодні узяти тебе – гвалтуванням чи ласкою?
      Як давно закладався кошторис енерговитрат…
      Твій торговий союз, безперечно, був повен фіасками,
      Через те, що тебе колективний виховував лад.
      Королевою Англії або маркізою ангелів –
      Ким керованим бути волів би твій егомайдан?
      І тобі так давно не давали читати євангелій.
      Ні від кого. З тієї ж причини. А хочеш – я дам?
      Ох, міцний мій горішку, як довго тебе я розколюю,
      Серед прагнень своїх не прогавити хочу ні дня й
      Доки ти виглядаєш мене із Європи й Московії –
      Твого ідола скинуто. Ну ж бо, тепер – доганяй!

      10.12.2013



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    11. ***
      Нехрещений дух безкінечно зимового місяця
      Гримить колодками – у пеклі погрітись не гріх!
      Він був таким лютим, що з люті своєї повісився
      І з кожного даху звисає бурульками ніг.
      Верніть його молодість або змініть йому прізвище,
      І паводком сліз каяття хай стікає у Стікс…
      Замало ми молимось, от і дзвенить його тризна ще,
      А не впильнували варнака – вже вкотре утік!
      І все повертається – босий, безсилий, розлючений,
      Дощенту розтринькавши срібло – на храм і на крам…
      Подайте, хто-небудь! Подайте йому на розлучення,
      Щоб весен не крав!


      2013



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    12. Маска
      Маско, мені здається – я тебе знаю.
      Годі твоїх дакфейсів, піди розвійся,
      Вітер уже гілки дерев розминає,
      Келих виновій кралі повнить по вінця,
      Дрібно довкруж стрибає лякливим бісом -
      Очі прозорі стиглим німують криком…
      Кажуть, учора був уже повний місяць
      І воно знову вило тут на санскриті.
      Ось тобі вила, маско, не хочеш – мусиш,
      Книгу твою не скоро іще допишуть,
      Мало би бути швидше - та мало музик,
      Вимкни усе до дідька, хай буде тиша.
      Прийде тоді смугасте і волохате,
      Згорне тебе рядниною в оберемок,
      Може й не зразу вбити, ще позітхати.
      Маско, тобі б театру, йому б – арену…
      Ти йому, маско, сутності не показуй,
      Ший йому рукавиці, лагоди мешти…
      Буде тобі нагородою мідний тазик
      На день сьогоднішній, завтрашній, ну і решту.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Кристалізація
      Як розгублені мрії похрустують під ногами,
      Із сентенцій ванільних – рожевий будинок Барбі...
      Посеред усіх раніше бачених моногамій
      Перед очі – гітарно-наметова святість бардів
      І дівчатка, що гострі на слово, м"які на дотик,
      Їм про це вже давно, не один і не раз казали.
      Не біда, навпаки, компліменти, вони ж – наркотик,
      Навіть вихованим на «Катрусинім кінозалі».
      І тоді вони підсідають і знову пишуть,
      І тоді їх читають, так – аж у вухах ляскіт,
      І тоді кристалізується сутність миші,
      Коли осьде три коти, два коти, раз кіт…

      17.10.12



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    14. Рецидивірш
      Це давно вже не той будинок, де я живу,
      Мене в жодному не лишилося більше, ні.
      Неважливо – чи вогнепальну, чи ножову,
      У природний чи неприродний... А в вишині
      Нині порожньо, не літає (а як літав!)
      Білосніжний бусол, світлий бусол моїх надій…
      Ось фром мі тобі, ось від мене тобі, віз лав,
      А знімати тут заборонено – тож надінь
      Почорнілу свою каблучку. Дарма купляв,
      А чи то свідомість заляпала каламуть?
      Моє сонечко-альбіносе без чорних плям,
      Полети на небо, мо там і такі живуть.

      04.06.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Именослов и другие существительные
      Ведьмин круг замкнулся плотно, ведь мы на ты же.
      (Потому что пока на вы – не всё дозволено)
      зафиксировать ракурс пикантный в таком бесстыжем
      Цейсовском глазу. Слышишь – перезвонами
      на седмицу Светлую
      нежности нерастраченной пузырьки
      напряжения не выдерживают – взрываются
      и над плотским Плоским миром (из Терри Пратчетта)
      сублимируются в звуки регги (из Ленни Кравица).
      Ты…
      Вы это…Коль что - пишите, и вот Вам марка,
      да держите, крепко держите и не роняйте!
      Энтропия чувств – от Гарсиа Маркеса до Ремарка,
      мизантропия – сдвиги с Твигги до Киры Найтли…
      Отыщу тыщу методов четкого доказательства
      (Половина из них Вам явно покажутся некошерными),
      посмотрите сами – вот ещё показалось два
      силуэта под зонтиком в древней чащобе Шервуда.

      25.04.2012



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Разочаровательное. Фрагмент из ненаписанного
      А задумавшись, что же тебя тогда привлекало,
      Вдруг отметишь, что не на что и опереться-то,
      Скажешь: "Вот ведь склочная баба по вертикали,
      Да и по горизонтали, в общем, весьма посредственна.
      И размер третий с годами вырос, но только сзади,
      И язык без костей, и натура лживая насквозь…"
      Но сейчас еще всё к месту и при параде,
      И поэтому, как ни в чем ни бывало – здравствуй,
      Несмотря на ежеутренее сожжение
      Тоста и омлета, сбежавший кофе…
      Может быть глаза прельстили? Так отражение
      В них с годами то же самое. Только в профиль.

      19.04.2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Предикативне
      Там, звідки ми приходимо щодня,
      настільки тихо, темно й непритомно –
      хіба що зброя, летаргія й домна
      у праві виправляти помилки…
      Там, де стрибало хитре мавпеня,
      сліди від еволюції затерті,
      там, звідки ми стартуємо до смерті,
      чіпкі обійми згадують гілки,
      зірки скептично споглядають світ,
      з витками літ все більше недолугий,
      зітхають, не витримують наруги,
      і падають додолу, сміючись.
      А світ собі стоїть, на чім стоїть –
      на тім його іще й частенько лають,
      що зовнішній – нічий, у край із краю,
      а внутрішній – обов"язково чийсь.

      14.04.12



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Тенденціо
      Спустошений замок і привиди, привиди, привиди:
      Король, королева, і подих, холодний як лід…
      Була у ворожки, то взнала – не пройде і три доби,
      Як буде вогонь, у якому розплавиться мідь
      Фанфар. Фанфаронство розсіється, оберти, оберти
      У обер-тонах надчутливості унтер-не-менш –
      Не меншим, не гіршим здаватися… Що се ви робите?
      Чи стачить силят відчепити прикріплений бейдж?
      Замки навісні і поламані весла і весни не
      Потішать ні око, ні душу – для кого, скажіть,
      Винищувач кордовий, дружно гуртківцями тесаний
      Над містом химер закладає круті віражі?
      Вітражного скельця уламки – не калейдоскопами,
      Скалками засядуть в реальності завтрашніх злив…
      Чого ж ми жорстокі? Це модно так – бути жорстокими?
      Порожні палаци. Літак, який сонце закрив…

      02.04.2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Божья коробка
      Мир под луной – это божья коробка,
      Все мы в ней – кто карандаш, кто – ластик,
      Кто просто фантик, принц-полукровка,
      Кто-то вообще не из этой сказки…
      Божья коробка для всех открыта,
      В ней, как в матрёшке: ящик Пандоры –
      Классика жанра. А в нем – корыто,
      Счастье в котором.
      Бисер еще в расписной шкатулке,
      Свиньи (иначе – зачем же бисер?),
      Лямки, дилемки, заклёпки, втулки,
      Пакля, белила, мёртвая крыса…
      Мы там меняемся волею судеб –
      Судьбами, волей, местами в коробке…
      Надо же было припомнить всуе
      Лямки, заклёпки…

      27.03.12



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Принцип простоти
      В очах у метелика – мрії твоєї ночі,
      вони як курці, що теж помирають рано.

      /Збирати колекцію милих для серця збочень
      в дорозі до храму./

      Можливо, що Оккам забув про свою бритву,
      обставин лабети,
      з глухого кута – тангенс…

      /Натхненно шукати помилку (а вона є там)
      в шаленому алгоритмі
      чийогось танго./

      І шкіра без тебе сохне і погляд тоне
      у каві. Чорніє небо, та це не значить,
      що завтра більше не буде. А море солоне –
      бо риби плачуть.

      25.03.2012



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Фрейдистика затяжной весны
      Примавера из мыльно-оперного театра:
      Что ни выходка – Оскар, ну как минимум – Тэфи,
      Ведь замашки на уникальность не столь затратны,
      Обглодают зато потом не черви, а трефы.

      Зачастую такие внутренние конфликты
      В нетяжёлых случаях лечатся и наружно.
      Пригодится, значит, ружьишко из реквизита,
      То, которое в первом акте ещё не нужно.

      Поддавки в таких дивных жанрах, как джиу-джитсу,
      «Без белья» - в обратном билете - на рай похоже,
      Можно сколь угодно ложиться, да не ужиться,
      Эффективнее гор - лишь ямы, но это позже.

      Пятистопочных ямбов ужас… Оставим стансы,
      Потому что не надо, ибо - всего лишь люди.
      Ярче прочих светят огни тех транзитных станций,
      На которых сходить не будем.

      10.03.12



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Пингвиниум
      Слушай, а были бы мы, например, стрижами…
      Низко летать… Ну на чуть-чуть хотя бы?
      В норке чирикать утром в льняных пижамах…
      Поздно – октябрь.

      Время морским коньком, золотой пираньей
      /нужное вставить/ или волшебной сельдью
      Тайно исполнит третье моё желание.
      Третье, последнее.

      Может и зря – стрижами, давай – пингвинами.
      Знаешь, у них ведь тоже мечты и планы:
      Ходят на службу, греются у камина…
      Учатся плавать.

      Хочешь – старайся, или же просто сдайся:
      Волки морские любят пиццу Ди Маре,
      А сухопутные – ловят в трамваях зайцев,
      Чёрствых и старых.

      Просто так холодно… Даже аура синяя,
      Нашего моря дно – вязкое, пресное.
      Жалко тонуть, как никогда – сильными.
      Там уже тесно.

      21.02.12



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    23. Равлики
      Ну давай, паркуй свій пафосний Сітроен
      На краю обніжка.
      Світоглядний нокаут енного міста N –
      Репортажі з ліжка…

      Не проблема, можна всюди, куди кортить,
      І не тільки в сексі.
      Я не півтебе, я навіть не цілий ти,
      Я – окремий Всесвіт.

      Як набрид мені мережаний твій обрус!
      Мине другий тиждень,
      І тоді я ще подумаю й повернусь:
      Мене другий ти ждеш.

      Із нічого поналіплюємо погрудь
      Раз, два, три – вчетверте,
      А коли борги наважуся повернуть –
      Невідомо, стерто.

      А коли пігмеї виструнчаться в ряди
      І у наступ рушать –
      Ми з тобою рік повзтимемо до води,
      Не знімавши мушель.

      Я сплету чотири лапті й один вінок,
      Стане жити краще.
      Ми зіграємо ще в кіно, і в доміно.
      А набридне – в ящик.


      18.02.2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Любомж
      А у скронях тисне. Но-шпи або кави.
      І пейзаж у вікні звичний, а там вона –
      Кілька літ уже тиняється смітниками,
      В марних прагненнях повітряного човна.

      Непотрібні клапті збирає, до серця тулить,
      Колекціонує тріщини від корит...
      Горобці навісні й ненависні лементують,
      А сусіди згори нав"язують темпоритм.

      Розгубили персні роззявоньки-нібелунги,
      Грошенята в море кидали – на розрив,
      На повернення. В кризі свердлили ніби лунки,
      Ніби нори для смішних волелюбних риб.

      А вона тинялася – з першого і по п"ятий,
      Обирала поверх, щоб оптимальним був
      Для прицілу оптичного. Серце її – в п"ятах,
      І важезний такий хрест і по фазі зсув.

      І така недолуга, і рукава до ліктя,
      Як на Савці свитка, скроєна уподовж…
      Вже у пресі писали про ті квазіделікти,
      А читати ніколи. В мене живе Любомж.

      13.02.2012



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. ***
      Що за дивна манера – на ниточку долю чіпляти,
      Що за доля така – пожинати не свій урожай?
      Слухай, Як_Тебе_Звати, ти бачив, що хмари із вати?
      І що вікна виходять на Завтра назавжди, на жаль.
      Твої очі такі ж, як у всіх пілігримів зіркових –
      Наскрізь бачать усе, тільки нас би не бачити скрізь.
      Світ повнісінький тих, до снаги кому гнути підкови,
      Тільки пуп"янок істини жодному з них не розкривсь.
      А от жаль віддавати. Ну так, це дурня, сентименти…
      Разом з тим, слід зазначити, отже… Шаблони, кліше…
      Я - хіба Дроворуб Металевий, а ти хто? Не Лев ти.
      Так як серце у Лева мого зачарованіше.

      2012




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. ***
      Зима все така ж пихата,
      Розпатлана й недоречна,
      Як та міська божевільна -
      До неї всі звикли, та…
      Її би не помічати -
      Оті загребущі клешні,
      Незрячі очині більма,
      Слизькі крижані вуста.

      До неї би не ходити,
      Порогів не оббивати,
      Триває прозорий смуток.
      То я? Та то все вона
      Питає тебе – куди ти?
      Святкує порожні дати,
      Твої кільцеві маршрути
      Обценьками розгина.

      На неї би не зважати,
      Та тільки вона повсюди,
      У темряві запах миті,
      Несказаності, безтям…
      Як хоч – не тримайся хати.
      Хто винен, коли ти взутий
      У латане, зовсім літнє,
      В таке незручне життя.

      05.02.2012



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. залишкове
      Кожен із нас мріє про власну Парму
      Чи про Париж – не більше одного в руки
      Де той будинок по стороні непарній
      де докумен-
      туються акти злуки
      й розлуки
      Власне і все
      я в прожитковім міні
      Купер
      не той що писав про індіанців
      шкіри кармінні і язики зміїні
      так сковорідка має сичати
      вранці
      дві голови гарячі уже остигли
      до однокімнатної темпера-
      тури
      а от кого я так і не відпустила –
      prior tempore –
      po-
      tentior jure

      24.01.2012



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Заздравне
      Дівчинка хоче сенсу а не бушпритів
      в водах її нейтральних солоних талих
      білих голубок, благовістів і літій

      Крупно мазками
      сенси малює хлопчик за пару євро
      На катедральній площі його фігура
      раптом веде рукою лоскоче нерви

      Химині кури

      Варто лише хотіти казали мудрі
      буде усе що треба какао з чаєм
      сенси і секс і діти золотокудрі

      Стіни дощами
      відгородили реальність її не видно
      Тільки осьо Рубіка дивний кубик
      долі склада абсурдно ідуть новини
      хоче то купить

      Чоловік хоче ключі від машини й хати
      спати не сам
      хоче
      Вони як діти.
      А якщо жінка шити не хоче й прати –
      то що робити?

      22.01.2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Їду...
      Їду додому – ледве землі торкаюся,
      Фара погасла, колесо відвалилося...
      Що на вечерю, що там, агов, на камбузі?
      Змилуйся, змилуйся...
      Змилуйся,
      Тільки не плітку, цією рибою
      Довго у світлі софітів іще смердітиме,
      А он раніше ліпили людей із хліба ми -
      Так і не стрітими РІздвами.
      Діти ми.
      Їду я ,
      їду вже,
      стосами, просами ситими,
      Стоунхендж
      чутиме стогони – блискає: близько,
      Скоро вже, скоро сорочку твою носитиму.
      Мізки
      багріють роз"юшено – дай мені, дай ,
      що там на камбузі – терції, унції, ком цу мір...
      помсти? реваншу? Ай -
      стронцію.

      11.01.2012



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. адюльТерра інкогніта
      Тоді – нісенітниці милі,
      тепер уже – донт белів,
      тепер уже скепсис:
      не слід було починати…
      Від калію
      перманганату
      нудитиме,
      як від слів:
      Нікому-нікому, чула?
      І чула. І берегла.
      Ти -
      моя,
      але я… не можу!
      Не йди… Або йди,
      і забудь пароль…
      А я пергідроль
      дурепа, купила,
      і стала на неї схожа,
      аби перехожі

      впізнали
      яскраве пальто
      на вокзалі,
      де ми нісенітниці милі
      казали
      ін -
      ког-
      ні-
      то.

      04.01. 2012



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Клептовуманське
      Тепло на горішки поцупили мишки.
      На сході дощі, в супермаркеті знижки
      На пиво й кав"яр.
      В повітрі знущально дзвенить: «Мarry Christmas!»
      Ось так би й сидіти, заклякнувши, в кріслі,
      Чекаючи чар.
      От кляті звірята - все тягнуть до хати,
      Вже нікуди все те накрадене пхати:
      У ванній - тепло,
      У спальні за шафою зуби молочні,
      Листи, що згубила дорогою пошта,
      Гарпун і весло.
      Он там на полиці підкови із криці,
      І те, що забула як зветься – іскриться…
      Згадала – то сніг!
      Якесь випадково украдене щастя,
      Шкарпетки і дама непевної масті,
      Оленячий ріг,
      Он там на канапі чиїсь наречені
      І схиблені вчені, індички копчені
      І кабріолет,
      Собака, шматочок дорожнього знака,
      Чи то часова, чи статева ознака –
      У шафі скелет.
      Та годі вам, мишки, вчиняти крадіжки,
      Та майте ви совість, інакше вам кришка,
      Бо ви із простих.
      Ви знаєте, мишки, у нашій державі
      Уже й не таких мишеняток саджали,
      Ховайте хвости.

      30.12.2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. ***
      Кольорові фіранки у вікнах відчинених
      І за вушком улюблений о де парфум…

      Ай, хлопчино, якими ти бродиш площинами?
      А я когіто_ерго_примножую_сум.

      А здобути якби іще дві ноги, дві руки,
      (Елементи кунсткамери - власний мейнстрім),

      То чого б не міняти на тугрики вибрики?
      Обминав, уникав, але знову зустрів.

      Той фантом, у якому ти весь - тебе виплюне
      У асфальтних реалій наступний фантом.

      Он зіяє гуртожиток темними вікнами -
      То ми більше не вміємо жити гуртом.

      29.12.2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. сумноворічне
      Така хвороблива дійсність:
      не буде дива.
      Сьогодні
      правдива буду.
      Не вір.
      Не смійся.

      Христос народитись має.
      Я ледве вірю.
      А хочеш кефіру?
      Сідай.
      Сонце сідає.

      А може давай какао?
      Було, малою -
      принцеси, герої…
      Бабуся, дідусь…
      Цікаво -

      ще День Перемоги буде,
      чи все пропало?
      І ніч на Купала…
      Лишень - пережити грудень...

      29.12.2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Різдвяний сюр
      Вечори побіля Диканьки нудні та довгі,
      Коли снігу бракує, навіть глінтвейн – безглуздя.
      Анемія в повітрі, в неї холодні ноги
      І життя безстатеве, як кімоно чи смузі.
      На нейтральній смузі давно не бракує кітчу.
      Полетіли в Манчестер, він як завжди Юнайтед.
      І суддю на мило, і миле таке обличчя…

      Ой, не можу, тримайте.

      Як озимі у полі тужать за хлорофілом,
      Як сіртакі танцює криза, убрана в тогу
      Меркантильні мрії, таке несміливе тіло,
      Бо тілець у крові немає крім золотого.

      Безпардонні протяги шастають у кватирку,
      Дні до свята збігають, нудяться в шафі туфлі.
      А бджола прокинулась раптом.
      Бджола в клітинку.
      Як підлога на кухні.

      19.12.2011



      Коментарі (42)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    35. Сентиментальна загадка
      Я здаватися можу проблемою, рідше – грою.
      Мені байдуже - з ким я сьогодні, кому належу.
      Проти мене у них є отрути, хвороби, зброя...
      Ну і клоуни – зовсім не бачать межу манежу.
      Я таке непомітне – а в них закоротка пам"ять,
      Просто звично проходжу чи то - пролітаю мимо.
      Я огидне і бідне, вони мене просто палять.
      Найсерйозніші не уявляють мене без гриму.
      Я все ставлю на місце. Вони все карбують дати.
      Вони люблять мене, я маленьке таке, чудове.
      Ну й смішні – обіцяють за когось мене віддати.
      А назавжди лишитися досі ніхто не вмовив.

      13.12.2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Прикладні аспекти окремо взятого патріотизму
      Я учора брела Ворожбою,
      Бо туди мене потяг привіз.
      Говорила сама із собою,
      Було темно і страшно до сліз.
      Білопіллям блукати - не краще,
      Можна впасти й розквасити ніс,
      Маніяки у паркових хащах –
      Хто не вимер – ті просто спились…
      Всюди швендяють тічки собачі,
      Сміттєвоз одинокий гуде…
      Хто бував тут і все те побачив –
      Той світ зА очі звідси піде.
      Я в районі своїм вечоровім
      Часто думаю думку таку:
      Ну й халепа, що я не у Львові,
      Ну і класно , що не в Синяку!:)

      25.11.2011



      Коментарі (25)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    37. Циганочка без виходу На тему №16 (народна)
      Я пам"ятник собі
      Руйную методично,
      З примарності чудес
      Вивищую мости.
      Такий тривожний сон…
      До тіла по дотичній –
      З любов"ю, а чи без –
      Не важить: я не з тих.
      Багаття і зірки.
      Лиш подиху відлуння
      Розносить по степу
      Містерія німа.
      Заснув давно барон,
      Притихла семиструнна…
      Циганочка-то є,
      А виходу – нема.

      21.11.2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. №16 Дитяча
      З листопада в грудень
      Їхала карета,
      Нависали всюди
      Крижані тенета,
      Пакувала осінь
      Листячко у клунки,
      Дід Мороз потроху
      Лаштував дарунки.
      У шапках пухнастих
      Тішаться дерева,
      Радо зустрічають
      Зиму-королеву.



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    39. На тему№16 (народна)
      Листопад – напитися й топитися…
      Ах, П"єро – програв усе ущерть!
      На завісі театральній китиці
      Чимось теж нагадують про смерть.
      "Жовтий лист" – банальність із банальності,
      "Журавлі у вирій" – боже збав!
      Ти б зіграв Октавіана Августа,
      Але хтось його уже зіграв.
      Ніч як ніч. П"янкі блакитні кучері,
      Виє в підворітті Артемон…
      Брівки, у гримасі закарлючені.
      Вгору – вниз... Тіара і хітон…

      16.11.2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Майже котяче
      Буде підказка: читайте в наступному номері.
      Майже котяче: якщо проти шерсті – то пазурі.
      Місце печатки. Два підписи – трохи розмазані…
      Дев"ять тест-драйвів, а вже майже вісім гейм-оверів.
      Як не прогавити передостаннього – восьмого?
      Легко: «Натисніть на нуль. Оператори зайняті…»
      Де вона - дефрагментована пам"ять без осені?
      Де та навмисно знеструмлена осінь без пам"яті?

      Мурр, - дуже дякую, - зірці не треба супутників.
      Дев"ять. Не страшно. І все-таки трохи задушливо:
      знов приземлитися на всі чотири подушечки
      і шкодувати, що зір активується в сутінках.
      Там одноокі ляльки і повії фарбовані,
      Вії, розмазані чорним, за всіми ознаками –
      перевантаження. Ентер. Сторінку поновлено.
      Вибрати: «Так» або «Ні». Жаль, немає – «Однаково».

      14.11.2011




      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    41. Біо_гео_графія
      Вії-метелики,
      Війни по телику,
      Упс… *прокидається мафія*
      Ліжко застелене,
      Дим попід стелею,
      Плями по всій біографії…
      Стовпчики-дротики,
      Як щодо готики?
      Шлях від Одеси до Харкова
      Ледь потривожений
      Хондами, Доджами
      І Мерседесами-Смартами.
      З Шостки до Ніжина
      Вимоги знижено:
      Упс… *захиститися гумою*
      Як би тебе звести
      В безум із безвісти
      завтра? Сьогодні подумаю.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Тридцать девятый попугай:)
      Водевильная пьеска,
      Бант на грифе гитары,
      Говорить бы – а не с кем,
      Подарите мне Ара.
      В мельхиоровой ложке
      Преломление века:
      Ах, чернёная брошка,
      Ах червлёная дека!
      Ах, проклятые тайны,
      Ах, дурные привычки…
      Ара много болтает,
      Ара хочет водички.
      Слишком сладкая вата,
      Слишком скучно иначе.
      А ведь мог бы и матом…
      Старый злой попугайчик.

      24.10.2011



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Дзвінке
      Децибели зашкалюють
      Понад рейками-шпалами
      В світанковій імлі.
      Мало марить коранами,
      Снити снами поганими -
      Діставати б землі,
      Де тонами високими
      Детонатор вицокує:
      Промине, промине!
      Місто Києве й Щекове
      Не стуляє пащеки: Ви
      Не дратуйте мене!
      Довгополими пальтами
      Два мільйони вітань тому
      Поцяцькований сквер.
      Гучномовці-динаміки!
      Вам найкраще - а нам яке?
      Що ж то буде тепер…
      Місто очі примружує,
      Із думками байдужими
      Випускаючи смог.
      Мамо Божа, навіщо ми
      Кастан’єти понищили
      І не каємось. Цок…

      20.10.2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Шоу триває. Новий сезон.
      Мости, як намиста, щодня електричка нанизує,
      Заплющивши очі, безтямно гасає тунелями.
      Хронічної кризи давно не лікують стриптизами.
      Як файно – на шиї камея, в волоссі – камелія…
      Стираються обриси і обертаються глобуси,
      І вже гладіолуси стрілок не тягнуть до сонечка,
      І вже нецікаво казати відвертості в лоба всім,
      І вже не бонтонно ганяти стежками босоніж так,
      Як місяць тому зачудовано «Ось вона, ось вона»,
      Як нині відверто байдуже «Іди собі, йди собі»,
      Як той пошматований лист від пихатої осені
      Такому ж рудому, як жовтень, і хитрому лисові…

      07.10.2011



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Дещо з Лема. Дещо зле.
      На дикому заході сонця тебе я покину
      На те, що лишилося від тривіальних відносин.
      Повір мені, погляд у спину – не постріл у спину.
      Підняти на кпини – дієвий загарбницький спосіб.
      Ти мариш? Ти марно чекаєш нікчемного зиску
      Від тої святої корови, що сам її вивів…
      Моя тобі рада – пустити її на сосиски –
      Нескорені і волелюбні. Копита і вим’я…
      "В ім’я" – не судилося, ми відбувалися "попри".
      І не відбули, бо засуджені вже на форевер.
      Якби були там – ми б у шоу знімалися в Опри,
      А тут простирадла намарно висять на деревах…
      Моменти кохання такі прикладні – з інтелектом –
      О, музо! О, мазо і садо, і ліво і право...
      Ходи-но до мене, неси-но сюди свою лепту!
      Nessuno ti amo, кому ж ти обновоньку справив?
      Зашерхла від шин, вся вібрує, гуде естакада.
      Осіннє загострення? Хм... А не так і погано.
      Я знову пишу, уявляєш? Пишу Іліаду!
      Народжую стільчик з трьома (не повіриш!) ногами.

      01.10.2011



      Коментарі (42)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. ***
      Сльозинка на твоїм плечі, мій білий ангеле,
      Давно б замерзла вже, якби не рук моїх тепло…
      Що стало із твоїм просвітленим чолом
      І крилами твоїми, до польоту спраглими?
      А знаєш - і вода була тоді прозоріша,
      Коли між нами ще не пролітали блискавки,
      Тепер ти ангел і мені до тебе високо,
      Але ж ми знаємо, чим наші спогади давно грішать…
      Якщо презумпція невігластва керує зграями,
      То просто вір – я все одно колись літатиму,
      Змирюся з тим, що вчора називала втратами,
      Бо знаю: ми у цьому світі ніц не маємо.

      17/08/2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. ***
      Віддай моє літо – я кину майбутні весни тобі до ніг.
      Віддай моє тіло – воно й не належить тобі, до речі.
      Богемне життя сліпо ліпиться до житія святих,
      Та, може, і з них дехто не гидував би зліпити глечик.
      Довкруж - арматура, за спиною - досвід: урбаністичний верблюд…
      В надії – подіє? – голубка листи електронні носить…
      То чим присягатися маю у тому, що не люблю?
      Правицю на відсіч дати? Стривай, заплету наостанок косу.
      На зрізі твоєму кілець вікових не злічити – бракує слів.
      Повісив на шию ярмо й називаєш його намистом…
      Якщо моє місто проти занадто тісних зв’язків –
      То я проти того, щоб жити в такому місті.

      07.09.2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Термічне
      Кошик блідих поганок
      Хтось залишив на ганку.
      Гарний мені сніданок,
      Все-таки не вівсянка.
      Мед зі смаком лимона...
      Хто там сьогодні знизу?
      А уночі горгона -
      Кігтями по карнизу.
      Я на термометр – сорок.
      В метрику – майже тридцять,
      Себто, ну майже хвора.
      Себто - тому й не спиться.
      Вогнетривка обнова...
      Не із того ми тіста,
      Щоб затівати змову.
      Господи! Егоїсти…
      Треба якої цноти?
      Я не від цього світу…
      Хто там – Алло! – на дроті?
      Треба з цим щось робити…

      28.08.2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    49. ***
      Із мішка виглядає шило,
      Чахне фікус на підвіконні...
      Надто часто вже ми спішили,
      Забагато загнали коней...
      Я пізнала тебе і те що
      Відбувається вколо тебе,
      Чуєш - море в долоні плеще,
      Загляда під спідницю неба...
      Сплять метелики, склавши крильця...
      Що я, гірша? Я теж так буду!
      Ах, на роль Головного Принца
      Довга черга простого люду...
      Десь далеко сирена скиглить,
      Десь так поряд чаїться Каїн..
      Не спіши, моє серце, встигнеш.
      Нас давно уже там чекають.

      12.08.2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. ***
      Ти сліпим був, як дощ, той що зранку мене заскочив,
      це жахливо заразно - тепер ми сліпі обидва...
      А десь там, вище пупа, метелики ще тріпочуть,
      тобто - дзуськи - так просто узяти й піти - не вийде.
      Що, писати пора мемуари, о мі аморе,
      як неправда моя потонула в твоїх зіницях?
      Я так хочу на море, напевно, поїду скоро.
      Як синиця в руках мій квиточок на залізницю.
      А журавлики в небі- "Курли!" - обирай, на бога.
      Свої довгі носи не в свої вони пхають справи...
      Справа - ти, зліва - сонце, вода і одна дорога,
      та дорога - по колу і знову-таки - направо.
      І чого так хотілося бути твоєю фройляйн,
      а як видно - не доля, мабуть - зодіак у змові...
      А де двоє, ти знаєш, там часто буває троє.
      І не завше той третій - народжений від любові.

      А на волі так солодко...Нащо ж мене закрито?
      Добровільною бранкою у колодки закуто...
      А тобі підкоряються лейн, авеню і стріти.
      Їм однаково, просто, чиїми сьогодні бути.

      01.08.2011



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    51. Ab initio
      Крізь регалії і чини
      Через тисячі тисяч миль
      Я постукаю – відчини.
      Не здивуєшся? Гарний стиль.

      Простір давить. Життя криве.
      Не чекали? А ось і я!
      Де триглавий орел живе –
      Триголова повзе змія.

      Поміж хат загубився кат,
      Бачиш танго, а чуєш вальс
      І ще майже немає втрат,
      Тільки втрачений аусвайс.

      Пролечу понад сотню неб,
      Не один відчиню замок
      Винуватцю моїх халеп,
      Насолоді моїх думок…

      12.07.2011



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Чорна лірика:)
      Я вже давно стою на перехресті
      у шапці-невидимці, а вони
      нервують, їдуть, тицяючи жести
      такі - навзаєм - боже борони!

      Я посміхаюсь, ніби все за планом -
      в невидимості аура така...
      Все вигладяю - де ж то мій коханий,
      що за кермом асфальтного катка?

      Моя примхлива вишукана ніжність,
      як і його терпіння, має край:
      він розчавив мене на роздоріжжі.
      Гуд бай, май лав. Воістину - гуд бай!

      03.07.2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. ***
      Доторкнулися вишні морозом
      На порозі чуттєвого піку
      На чужої квартири порозі.
      Вдих і видих.
      І вхід і вихід.

      Від вина з бульбашками – мурашки,
      А з твоєї вини – аж по спині,
      Нижче, глибше…
      Забуду – неважко.
      І довіку, і вже віднині.

      Педантично записують кадри
      Провидіння нахабні очиці…
      Ти радієш?
      Я чую литаври.
      Гарно вийшло,
      без репетицій!

      Я не проти такого порядку –
      Поміняти видовища з хлібом…
      Тане на язику шоколадка
      Так вершково,
      Щастяподібно…

      29.06.2011



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Імпресії
      Була як ніч душа моя,
      Бувало й гірше, mi fa male…
      Che bella cosa – то не я
      Думки за хвостики тримаю!
      Відхилення всього лише
      Два градуси одна мінута,
      А прірва нездоланна вже..
      О, cara mia, benvenuto
      До ніг ганебного стовпа…
      Робитиму, innamorata,
      Тулупи, фуете і па
      До вже сьогоднішнього ранку
      Па…
      Купа лушпайок від слів,
      Eх, жаль – всього не домовчала:
      Не знала як, а ти – не смів…
      О, bella, ciao-ciао-ciaо...

      10.06.2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    55. Тисяча і одна
      Ці рухи навзаєм, ці рукоплетіння тіл,
      Ледь чутно на вушко палаючий хіттю подих:
      - Це просто так вийшло, я сам того не хотів...
      - І я не хотіла. Біда ж бо одна не ходить...
      Бузкове безумство - парфумами Жіванші,
      Трансляція наживо - ледь не на всіх частотах,
      Натільні хрести розміняли на бариші,
      А бач як... Нічого і не додалось, достоту.
      В ті ночі, якими так повен вчорашній флер,
      Душа виростала із тіла - до Дивосвіту.
      О, руки! Кого обіймаєте ви тепер?
      Не сміти!

      22.06.2011



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    56. ***
      Ти надзвичайно лагідна і ніжна,
      В очах – свята наївність від небес,
      Твоя голівка повна істин книжних,
      Білявий чуб - бубновий інтерес...

      Різниця в суті планів і реалій
      На те й існує, що поки живеш –
      Блефуєш в гурті псевдолібералів
      В надії на кінцевий роял-флеш…

      І ось душа в ломбарді на полиці,
      А попит на уживані тіла
      Давно побив рекорди всіх позицій
      Добра і зла

      05.05.2011



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    1. Іт-альянс
      І
      Мінлива ферментована весна
      катає на таксі тосканське сонце,
      стара бруківка, погляди масні,
      розчахнуте готельне полотенце,
      і ліжко, що поскрипує, і крем
      на шкірі мідній, - наче у живицю,
      дахи, ледь-ледь зволожені дощем,
      мокнули керамічну черепицю.
      ІІ
      І мачо - середземний квітень-пан,
      стискає груди (і не тільки груди),
      і в голові, де весняний бедлам,
      мартіні асті і прошутто крудо,
      зникають рештки пережитих драм,
      і фалосні античності споруди
      бажання перемножують на крам,
      на хтиві зори покупця зусюди…
      ІІІ
      «О скільки маєш – більше не проси!» -
      ба, навіть я давно уже не плачу
      за тим, що залишилось від краси –
      від гарних ніжок і простої вдачі.
      Так пучка ніжна ковзне по хребту,
      малюючи лиш їй відомі руни,
      і невтямки, що знов бере не ту.
      Не там і не тоді. Тре, дуе, уно…

      26-27.04.2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    2. ***
      Земля здригнулась і застогнала
      Це що – пришестя? Це що – напасть?
      А я це знала, а я ж казала,
      Розбите люстро – сім літ нещасть…
      Нема пророка в своїй вітчизні –
      Є тільки схиблені диваки,
      А їм не вірять, бо дуже різні
      МетОди входження у віки.
      Тепер відомо, що є цунамі,
      А ще – цукіні, де синій йод…
      Та нам не страшно, бо це не з нами,
      Бо вистачає своїх турбот.
      В нас теплі ковдри і срібні таці,
      Тому ми впевнені – пронесе…
      В одній із перших реінкарнацій
      Я знала, як це – втрачати все…

      10.04.2011



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    3. Модернова казочка
      Темно. Десь у дубах розходилися знову сичі.
      Стукіт клямки крізь ніч – мокрим холодом, снулою рибою...
      Пробурчавши „От лихо, кого там ще носить вночі?”
      У від сну відсахнувшись, дивитись у вічко подибає.

      - Швидше, бабо, не вельми-бо затишно ранком в траві!
      - Ну а хто тебе, іроде, кликав, до чесного дворища?
      - Не цурайся, потворо, відьмацтво у тебе в крові:
      І наврочиш, і знімеш прокляття, і зуб заговориш ще!
      Увімкни монітор – із богемського ввесь кришталю,
      Покажу тобі дівчину - ту, що мені так потрібна є.
      Приворожиш мені її. Сили нема – так люблю!
      Або вб”ю тебе. (Чим вас? Осикою? Кулею срібною?)

      - Ну подивимось, що ж, випий чаю, поки я на сайт...
      Достобіса ж ти гарний - (тихенько) – як я подивлюся...
      Нащо треба вона тобі? - (тихше) - Ти спи, засинай.
      Ну а я поки вмиюся й до фотошопу візьмуся...

      30.06.2010



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. ***
      Прості форми світ заполонили...
      Це здалось на перший погляд тільки
      Просто - тиша. Просто - чорне й біле,
      Тони звуку, кольору відтінки.
      Ну і молодці - брати Люм"єри -
      Монохромна дійсність у повторі...
      Це ознака гарної манери:
      Доля - в такті. Сі бемоль - в мажорі.
      Може й правда, що земля плеската,
      Може й смішно, як в обличчя - тортом?
      А у грудях гупає стаккато
      І дзвенить у вухах меццофорте.
      Ми ховаєм душі в теплі пальта,
      В мізках - каша, руки й ноги - з вати...
      Я не знаю, що таке контральто
      І не впевнена, що мушу знати.
      У раю, зруйнованім дощенту,
      Лиш ворота клацають залізно.
      Я пізнала, що таке крещендо,
      Та боюсь - дізналася запізно.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Чому бути - того не минути (автопародія)
      За мотивами власної поезії "Не судилося"

      Вечір сіє з неба мряку,
      Порятунок - тепла постіль.
      Газда не жене собаку -
      Ти ж позвав мене у гості.
      Обіцяв - не буде нудно,
      І вино, і нові фото,
      І без витівок облудних...
      Спати б - завтра на роботу...

      Ну привіт. (Які привіти -
      Аж стискаються пружини:
      Я ж хотіла до Бред Піта...
      Стоп. Умова - без дружини!)
      В серці млість, кінцівки ватні...
      Що? Трикутні піраміди?
      Я ж хотіла, щоб квадратні!
      Трап. Літак. Я звідси їду.
      Сапераві? Ні, о небо!
      Я ж замовила мускату!
      Геть усе не так як треба.
      Капелюх. Пальто. Із хати.

      Щось нема таксі. Халепа!
      Вже й згадала Бога всує...
      Вулиця. Ліхтар Аптека.
      Sos! Міліція! Грабують!
      А, це ти... Не смів залишить
      В парку темнім і безлюднім?
      Хм... Приємніше. Тепліше...
      Все. Завіса. Далі - буде:)




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Не судилося:)
      Вечір сіє з неба втому,
      У крові доволі млості...
      Не вбачаю дива в тому,
      Щоб піти до тебе в гості,
      Взяти пляшку сапераві,
      Зготувати чахохбілі...
      Під розмову по спіралі -
      Геть бокали обміліли.
      В ледь помітних теплих хвилях
      Потонули наші очі...
      Підсвідомість мерехтлива
      Керувати тілом хоче.
      Дай же руку, доторкнися,
      Світлочолий янгол новий -
      Надто справжній, надто близько,
      Щоб наважилась відмовить...
      У крові ж - доволі млості...
      Вечір сіє з неба втому...
      Всесвіт - хата. Хмари - постіль...
      Охолонь! Таксі. Додому.

      20.12.2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Майже реклама...
      Вздовж лугу пролягла стежина
      Від дому рідного до школи...
      А я б жила і не тужила,
      Якби - бігмак і кока-колу
      І чобіточки на підборах,
      І невеличку іномарку,
      Будиночок в Альпійських горах
      І шубку з хижака немарку.

      А ще - якби давала школа
      Гарантії, окрім освіти,
      Що нас держава не розколе
      І не пошле блукати світом.
      Щоб не латати власних мантій
      Було під силу королевам...
      Та хто ж їх дасть - отих гарантій?
      Хіба Au pair чи Work and Travel...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. ***
      І будуть питання без відповідей...
      А що? Вони завше були і ще будуть.
      І завжди - форевер, щодня - еврідей
      Того, що немає, шукатимуть люди.

      Гаразд би - не знали, та принцип людський -
      Себе виділяти із натовпу люду:
      "А я особливий, не згоден ні з ким,
      Всім прийде кінець, а у мене - не буде.

      Я знаю, як слід лікувати чуму,
      Я вмію як треба заварювать каву..."
      Але ж на могилі поставлять йому
      Не нолик, а хрестик. І все ноу-хау.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. ***
      Не буде світла точно відтепер.
      Його, щоправда, і не обіцяли...
      Не видно те, кому хто носа втер
      І де дірки, заштопані місцями.

      Нема тепла і вже до нього - зась.
      Аршин єдиний за мірило править...
      Нема любові - де б вона взялась?
      Не буде й світла. Буде світла пам"ять...

      04.12.2010



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. ***
      Душа - метелик. Візерунки крил
      Химерно постають у гущі кавовій.
      Комусь судилось боронити тил,
      А іншим - долі міряти лекалами.

      Так повелось - асфальтове шосе
      Не так давно ще не було і стежкою...
      Хто власну долю в секонд-хенд несе?
      Всі - щастя ковалі. Кують. Я теж кую.

      Бетон і скло, пластмаса і акрил -
      Щоднини обростаємо фортецями...
      Душа ж - метелик, візерунки крил
      Незмінні - з Атлантиди до Венеції...

      Квапливо виголошуємо спіч,
      Пакуємо валізи і несесери...
      А Попелюшка колупає піч.
      І стане, стане - вірите? Принцесою!

      03.12.2010



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. ***
      Я бачу осінь. Осінь каже - "Все..."
      Я хочу осінь, теплу, наче літо,
      Щоб написати й видати есе
      Про те, кому і скільки днів налито.
      Аби спитати в неї, де взялось
      Моє життя. Чи важить і що значить.
      Я бачу осінь, ось вона вже, ось!
      Я бачу. А вона мене не бачить.
      Підбори невисокі - тихий рай,
      Прощально шелестять шматочки сонця:
      "Це я. Ти все дізнаєшся, чекай..."
      А мимо - літо, кроком іноходця...

      2.12.2010



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. ***
      Лечу за небокраєм навздогін
      З очима королівського пінгвіна...
      Твоя душа не прагне перемін.
      Як думаєш, не я у цьому винна?
      Давно нема спонтанних рандеву
      І зникли десь серпанки кольорові...
      Моя вина - у тім, шо я живу
      Із поглядом вагітної корови?
      Все може бути: простори без меж,
      Гортанний спів і ритуальні танці...
      Чия вина у тім, що ти живеш
      З душею наполоханого зайця?

      01.12.2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. ***
      Я завагітнів вашими словами
      І перший весь вагітності триместр
      Симптоми токсикозу діставали:
      То нудить, то голодний, то замерз...
      Ну трохи відлягло в триместрі другім -
      На оселедця з медом потягло..
      Здається, що набрякли трохи груди,
      Та ті, хто бачив, кажуть - так було.
      Я довго ждав, поки відійдуть води -
      Я Нобелівську премію хотів..
      Коротше, так - я дивний від природи,
      А не вагітний від якихось слів.
      (Але таким як я не зробить шкоди
      На вуха натягти презерватив)

      26.11.2010



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. ...
      Любов гаряча і безтямна
      Пірнала з берега у річку.
      Зелені дивні чоловічки
      За нею стежили у плавнях.
      Вона стрибала з мосту в воду,
      Вона купалася у щасті...
      А зореліт чекав нагоди,
      Аби лишень любов украсти.
      І ось – розставлені тенета,
      Зловили, налягли на весла...
      Любов померла й не воскресла,
      Свою покинувши планету.
      Вона живе – поки тріпоче,
      До тями прийде – миттю зникне!
      Такі в прибульців гарні очі...
      Проте від заздрості – великі.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. ***
      Не мати спокою -
      судилося бути такою.
      Тут - вмій, чи не вмій -
      довірятимеш долі своїй.
      Коли б не з собою
      щодня приступати до бою,
      Де кожен двобій -
      неминуче - до краху надій...
      А раптом ця правда -
      потворна, гірка й марнославна
      Не тямить сама,
      коли пагін зелений лама?..
      То хто як не бог би
      все нові вигадував догми:
      Сама й не сумна.
      Чи то, може: сумна - й не сама...

      2008



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. ***
      Хто бачив коли-небудь ночі очі
      На тлі лиця зомлілої землі?
      То домінанта девіанту хоче
      Впустити в пустку моря кораблі...
      Пора корів коралового рифу -
      Лінивих і гладких гламурних дів...
      Скидається на покрив апокрифу:
      Злови зле слово! - Знову не зумів...
      Зелене лезо зовнішнього змісту -
      Не ті, не ті натянуті нитки!
      Моє замаслене місцями місто -
      Елементарний лемент слимаків.
      Прокралась крапля в килим домотканий
      По ніжній оксамитовій щоці...
      А крізь канкан вулканів і парканів
      Безсонне сонце тягне промінці...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. ***
      Безумовні рефлексії стильного літа...
      А торік ми здавалися ледве знайомими...
      І гіркої ж настоянки вдосталь налито!
      А так солодко - вилиці зводить судомою.
      Суміш: болю три чверті - на чверть аспірину
      Безконтрольно, свавільно сама собі випишу.
      Гран мерсі, познайомились. Аж на хвилину
      Стала трохи дурніша і талановитіша.
      Ні, не смутком самотнім, не хлібом єдиним
      І не навпіл роздертим строкатим метеликом,
      А рожевими вежами в мареві димнім
      І панічним життям на порозі істерики -
      швидкоплинним.То як, не пора вже, панове,
      Потихеньку знайомитися з шавасаною?
      Що натерте до блиску - ще зійде за нове.
      Я в наступнім житті буду знов тою самою.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    18. ***
      Загостювалася зима
      І загострилася недуга...
      Бліда, самотня й недолуга
      Я жду тебе у сінема.
      І вже нема того розмаю,
      Я п"ю без тебе каркаде
      І все чекаю. І не знаю,
      Коли зустрінемось і де.
      Іде в гріхи і перелюбство
      І зараховується в стаж
      Повільне людства самогубство,
      Зневіра, злидні, епатаж...
      Та навесні і не згадаю -
      Дивилась чай? Пила кіно?
      І плакала... Оце б розмаю!
      А звідки - майже всеодно.
      Пальто куценьке, в шафу - шапку
      І в радість - праця задарма...
      Усе циклічно. Все спочатку.
      Загостювалася зима...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. ***
      Вам прекрасно відома картина в моєму вікні.
      Пам"ятаєте, як ми раніше вітались крізь шибку?
      А іще ви, бува, посміхалися чемно мені...
      То я, звісно, придумала. То була місяця скибка...

      Я зсередини замкнена і загубила ключі...
      Ваш розхристаний комір, скуйовджене вітром волосся...
      Ну помітьте, відчуйте долоню на вашім плечі,
      Поцілунок у скроню, мій шепіт на вухо :"Та ось я!"

      Перетерлася нитка часу і намиста разки
      Врізнобіч розлетілись. Розвиднілось. Зникла полуда...
      Ви питали у мене? Та ні, я, панове, ні з ким.
      І не гайте свій час - я і з вами ніколи не буду...

      21.11.2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Предновогоднее
      Я игрушка на ёлке - огромный сиреневый шар.
      Я сверкал и вертелся на тонкой серебряной нити...
      Вы разбили меня. Что ж - наверно, я вам помешал...
      Если в праве осколки об этом просить - извините...

      Бой часов, и шампанским всё больше разбавлена ночь,
      Никотино-парфюм-феромон-мандариновый запах...
      Ладно, ёлка, попробуй оставшимся чем-то помочь...
      Ну - до встречи на свалке, старушка, держи себя в лапах...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Fusion
      Та хто ти -
      чи сонце, що ложкою змішує барви,
      Щоб згодом картини піарить
      за авторський кошт?
      Достоту -
      не варто, не вчасно
      і зовсім негарно.
      М"якої посадки:
      на всіх вистачає галош.
      Та що ж ми...
      Усі краєвиди - на кшталт гобеленів
      давно з молотка
      до приватних пішли галерей.
      А все так серйозно:
      "Всього один день на арені!.."
      І клоун сумний
      потішає веселих гостей.

      Хита головою собачка у джипові чорнім
      із заздрістю
      сворі брудних безхазяйних собак...
      А що моветоном відгонять "крестьянские корни" -
      То так...



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    22. тема: Душа на скрижалях вічності...
      Душа на скрижалях вічності...
      Не драма - закрита брама.
      Незвично, але обличчя всі -
      Портрети в дешевих рамах.
      (Прозріння пройшло - дотичною).

      Хто - вітер черпає відрами,
      Хто - ловить таксі до прірви...
      А ми - дивні люди, - вибрали
      Як рішення - то невірне.
      Скільком же той ікс дорівнює?!.

      У ніч з середи на п"ятницю
      (Був дощ у четвер, ми спали)-
      Всі терміни вийшли в Матриці -
      Розсипалась - і не стало...
      А щось-таки мало статися...

      Ні втрата психозних пристрастей,
      Ні інших чуттів принади,
      Ні очі - їх здатність вицвісти,
      Однаково, ні - не вада.
      Зловив - зачини й не випусти...




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    23. Тема
      -----Думки-ординці мозком-степом
      -----Ю.Буберов

      Думки-ординці мозком-степом...
      Ти наодинці із чар-зіллям...
      Із Кліо та Аменхотепом
      Ви упиваєтесь дозвіллям.
      Поганці-нерви б"ють на сполох,
      Душа-дурепа рветься з тіла...
      Скидайте геть усе зі столу -
      Я танцювати захотіла.
      Облуднику! Бажав стриптизу?
      Тримай же - ось, а ще - добавку:
      Мішок образ, брехні валізу,
      А в слід - держак від томагавку.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.19 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    24. ***
      Покидає думку сумніву неспокій,
      Від"їжджає. Може, потяг підірвати?
      Чи узяти у заставу гнів, допоки
      Пасажири закладуть у вуха вату?..

      Як далеко мене вибухом відкине?
      Чи покаюсь, чи потраплю у систему...
      А, гори усе вогнем - беру квитки на
      Той експрес, що їде в напрямі твоєму.

      Донедавна ми, здавалося, дружили.
      У гранаті, ще новісінькій, чека є...
      Геть вокзал, квиткові каси, пасажирів...
      Потяг їде. Ні на кого не чекає.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    25. ***
      Троянський конюх робить хід конем:
      І шпори - в бік, і, наче струни,- віжки,
      І жмутки іскор з-під копит - вогнем...
      Не з"їхати б ні з глузду, ні з доріжки...

      Крізь простори й часи... Натисни газ,
      Відкрий балон і підпали конфорку,
      Аби світи зустрілися у нас
      В квартирі: з Карфагену - до Нью-Йорку.

      Так просто і не важить - план чи збіг,
      І час уже не створює загрози
      Переступати больовий поріг
      До скону, сказу чи лімфолейкозу.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. ***
      Життя під лекало тебе не лякало,
      Професор незнаних наук.
      І горда, як пава, і чорна, як кава -
      Душа - восьмилапий павук.

      І серця не крає, бо хата із краю,
      До щастя - сім років дощу.
      Я знаю - ти з нею. Погано, що знаю.
      Ніколи, повір, не прощу.

      Як дивно, як щемно - чужа наречена,
      Ой, Боже, зриваюсь на плач...
      Я чесна, я чемна, я варта прощення,
      Я знаю - ти можеш, пробач!



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.42

    27. Дощове
      Дощове

      Розітнулось повітря довкруж і, не стримавши втоми,
      Небо впало додолу і вкрило цілунками став.
      Хоч цей рік, що минув, не роздав по заслузі нікому,
      Він пройшов, безперечно, та тільки колишнім не став.

      Крізь озонові діри помалу сочиться прозріння,
      Крізь провали у пам"яті дивне чуття вирина...
      Чую дихання власне - тихеньке й до болю нерівне
      У той бік, де стіна. Де світи розтинає стіна.

      16.04.2008



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.55 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    28. Ліричне
      Чи ти хворий, чи я закохана,
      Чи ти бачиш мої думки?
      Чи зізнання оте непрохане...
      Всі однакові, й ти такий.

      Чи ти дивний, чи я розпещена,
      Що не варте - того не жаль.
      Тільки тріщини перехрещені
      І на вибір - одна педаль,

      Щоб наосліп - в підлогу - тиснути,
      Лиш молитись: єжи єси...
      Ах, які ж-бо ви всі пройдисвіти!
      Пригальмуй - або спокуси.

      Що ж це - я оживила статую?
      Дивний видався день якийсь...
      Що задорого - є розплатою:
      Неспроможний - не спокусись.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    29. ***
      ***
      В коробці утримую нерви і в тонусі м"язи
      І вірю, що варта, аби вартували мене,
      І що тільки змусило - чи папільотки, чи стрази
      Піти за тобою? Можливо, що хтось дожене...

      Ми разом не їли ні солі, ні перцю, ні хрону,
      Хоча, на хвилину здалося - знайомі сто літ.
      І час - не на користь, і діти, і все - перепони.
      Нерівності знак поміж модулів наших стоїть.

      У тебе душа маніяка і янгола погляд,
      Не кращі за інші ні руки, ні губи твої...
      Та хто тебе кличе ночами, що мариш і стогнеш?
      Я знаю. Та що тебе змусило зрадить її?



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    30. Дурнувате чуття...
      ***
      Дурнувате чуття - ніби втрата,
      ti voglio bene...
      Це не те, те не тре"
      намагатися ТЕ повернуть.
      І ти знову у гостях,
      і знову ти в гостях не в мене -
      Конценторвана правда,
      та не екстрагована суть.
      Понесуть
      імена - і твоє, і моє до погосту,
      Відспівають молебен,
      складуть у жертовний вогонь...
      Це не страшно, повір.
      Ой, занадто ж ти довго у гостях!..
      Та збирайся, пора тобі
      й честь уже знати, либонь.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    31. Ви це знали...
      Ви це знали, чи ви не знали,
      Чи не чули кришталю дзвони?
      Попід стелею в пишній залі
      Всі збувалися забобони.
      Звеселілі гриміли звуки,
      Тупотіли в підлогу танці,
      Пролітали у вікнах луки
      І вогні незнайомих станцій.
      Швидко-швидко земля крутилась,
      Стало гаряче в небі хмарам...
      Спало марево і з"явилась
      Нездоланна небесна кара.
      І здалося відтак, що сходить
      Сонце в небі на диво чорне
      Й дивнуваті якісь закони,
      Й потойбічні моральні норми.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    32. Грані...
      Грані безмежної радості сумом сповиті -
      Ким і завіщо покарані - знати не нам.
      Прошу, залишмось назавжди у бабинім літі,
      Даймо спочинок помученим нами млинам.

      Годі змагатися з натовпами порожнечі -
      Безліч нулів - не загроза одному нулю.
      Геть донкіхотство, не варте ні битви, ні втечі,
      Досить, кінець, викорінюємо без жалю!

      Все, ліквідовано суєтність, більше не буде
      Гурту марнотних ідей, що зійшли нанівець.
      Знову повернеться біль, розтинаючи груди...
      Це вже досягнення, та далебі - не кінець.

      З ваших очей упаде вже, нарешті, полуда
      Псевдогеройства, що на перевірку - пусте.
      Ви зрозумійте: не втримаєте амплітуди
      І, щоб лишитися в спокої, все віддасте.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Я не скоро ще..
      Я не скоро ще побачу світло,
      Бо тобою очі затулила
      І до темряви очима звикла,
      І на шило поміняла мило.
      Так давно не розрізняла барви,
      Аж здається, що сліпа вродилась
      І непрохану твою неправду
      Вже випрошую, як Божу милість.
      Та чомусь і не спада на думку
      Самогубство - аж на грані втіхи -
      Навіть смішно, як ти з цих стосунків
      Наполегливо шукаєш вихід.
      Кимось мило-синтетично-зблідлим
      Заміню колись тебе нестачу...
      Я не скоро ще побачу світло,
      Але все-таки його побачу

      25.01.05



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    34. Лякали...
      Лякали пащами
      гріхів непрощених
      святі отці,
      Коли б не бачили,
      як ходить площами
      на манівці
      Благенька істина
      у білім савані,
      в тернах образ,
      Ніким не пізнана,
      на трон не ставлена,
      в розстріл - не раз.
      А гнів, незбороний
      ані хвилиною
      чужих забав
      Ізнову гореньку
      вклонить голівоньку
      погордував...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Визнання
      Одне дитя чекою гралося,
      Уламком - іншого поранило.
      Що комедійно починалося -
      Бува, закінчується драмою.

      З урахуванням жінко-фактору,
      По фазі зсуву невеликого,
      Хвороб спадкового характеру -
      Це винні місце, час і випадок.

      А може, просто, винні кактуси -
      Текіли випарів надихались...
      Ховаймо зброю, досить пафосу,
      Сушімо весла, все, приїхали.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. ...
      ...А не найдя иного выхода
      Вы пожалеете о том,
      Что Вы - не выходец, а выходка
      И что по жизни - за бортом.
      Но не испытывать сочувствия
      Привыкший издавна народ
      На Вашей казни поприсутствовав,
      Без сожаления уйдет.
      И ни динамика, ни оптика
      Уже не вовремя - увы...
      Подозреваю - Вы утопнете
      В бездонном омуте молвы.

      2001



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. ***
      Фантазії хрещена мати - злість,
      Несправедливий осуд - їй месія.
      О, душе навісна, не озирнись
      У лісі на сльозаве голосіння!
      А звернеш погляд - папороті цвіт
      Спахне вогнем і розвінчає ніби
      Ті чола, на яких по сотні літ
      Цвіли вінки і красувались німби.
      Який же толк від безуспішних спроб
      Зловити й зачинити птаха вдачі?
      Давно доведено і сумнівався хто б -
      Без приводу каміння не заплаче.
      Пришестя друге в кожного своє,
      А може, хто запрошений на п"яте?
      Пофантазуймо: як би нам зіп"ястись
      Туди, де ще ніхто не дістає...

      2003



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. *** (І)
      Блюзнірство глянцеве, лаковане
      Легалізовано,
      В футлярчик файненький заховане -
      Перестраховано.
      Ховаймося за спину сильного-
      Не перепало би,
      Навчитися давно вже встигли ми
      Буть канібалами.
      Ті догми збочені, усталені
      Вже стали звичними,
      Уславлені, чи то - знеславлені
      В язицех притчами.
      Та ті, на кого вилки гостримо,
      Ножі клепаємо,
      Вже перестали бути гостями,
      Давно - "хазяєва".
      Кого ще за життя знецінено,
      Кого - повішено...
      Що, не виходить зжерти сильного?
      Зжеріть слабішого.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.2 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Злам свідомості
      Лампа в торшері, заблимавши, гасне.
      Знати - проблема, не знати - прекрасно:
      Десь не контачить ланцюг.
      Мікроінсульт у судинах мережі
      Очі засліпить, розсунувши межі
      Рівня підшкірних напруг.
      Вибух відбудеться - потім чи нині,
      Зовні - не змінить, але всередині -
      Геть на клітини порве.
      Дивно: мене не цікавило досі -
      Біла ворона у синій панчосі
      Де і навіщо живе.

      2006



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. ***
      Світ - перезбуджений, ідол - надуманий,
      Гамір - посилився, я ж бо й сама
      Не вдовольнилась кінцевою сумою:
      Мрії здійснилися - щастя нема.
      А порцеляна - врізнобіч - монетами,
      Не катастрофа - скарбничка надій.
      Чиркне сітківкою кров фіолетова
      На волосинках бурштинових вій.
      М"яко розчавиться гнів - під подушкою,
      Сором - між пальців, легенями - спів.
      Сумнів підкрадеться мишкою-злючкою
      Й порозгризає мережі зв"язків.

      2006



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    41. У прохолоді неминучій...
      У прохолоді неминучій
      Серед морозів і вітрів
      Людина - лищ нездібний учень
      Своїх невидимих майстрів.
      Усі тріумфи поверхові -
      То лише тло, не головне,
      Бо до величного без крові
      Навряд чи кожен досягне.
      Аби здолати цю безвихідь,
      Щоб другорядне відійшло,
      Не у долоні треба дихать,
      А віддавать душі тепло,
      Не напинати з буднів сірих
      Собі благесенький намет,
      А обідрати з серця шкіру
      І з неї скроїти жакет.

      2001



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    42. ***
      Час мотузочку Вам звива...
      Чи найважча у світі ноша -
      Ні до кого звертать слова,
      Витрачати на себе гроші?
      у сусідній кімнаті спить
      Донька істини та потвори.
      Не будіть її, не будіть,
      Закривайте щільніше штори,
      Бо заплаче - аж запече
      Усередині - до загину,
      В люстро гляне через плече
      Й анулює у Вас людину...

      2004



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    43. :)
      Чудове колективне божевілля -
      Дарунок необмежених стихій
      Руїнами прадавнього Трипілля
      У авангард вривається застій.
      А чи, бува, не пропустили риму
      З країни, де вклоняються рублю?
      Ні, я не помилилася дверима,
      Я щось тут, виявляється, роблю.
      Свобода - дика, молодість - доступна,
      На амбразуру - скромність не пуска...

      Чудова річ - капуста сухопутна,
      Не набагато гірше, ніж морська.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Свободовладдя
      Від просторових нарікань
      І зауважень у нікуди
      Не відійдеш - тож перестань
      Ходить з вертепом поміж люди.
      Ніхто не чинить перепон,
      Не занижає вищих балів -
      Отож облиш свій лексикон
      З латинських телесеріалів.
      Що - хіть? Маніакальний зиск?
      Коли б собі хоч пояснити...
      В уяві іншій приверзись -
      Мені ж бо є кому наснитись.
      Ніхто не чинить перепон,
      Щоб ти пробачив і побачив,
      Що це вже дійсно - моветон -
      Незграбний саморобний мачо



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.1 | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Гостини
      Заходьте в гості, не проігноруйте,
      Згадаймо все, що не згадати гріх,
      Забудьмо все, що у хвилини скрути
      Жить заважало і збивало з ніг.
      Чарівна осінь - пустка кольорова
      Розвіє сумнів - правильно чи ні
      Сказали певне легковажне слово
      Чи то я Вам, чи може, Ви - мені...
      І в розпалі непевної розмови
      Всі розпачі невиказаних слів
      Без сліду згинуть. Світе вечоровий!
      Чого ж до ранку ти не досвітив?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. У цей чудний...
      У цей чудний святковий вечір,
      Що по краплині в нічку збіг,
      у звуки втілювались речі-
      Зимовий лист. Осінній сніг.
      Літали звуки над землею:
      Зимовий сміх. Осінній свист.
      Зійшли із першою зорею
      Гучне мовчання, тиха злість.
      У повідомленні нізвідки -
      Цей давній лист, цей дивний збіг,
      Бажання вирватися з клітки:
      Хотіло тіло - дух не міг



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Предивне диво...
      Предивне диво - відчуття свободи,
      Ламка, хистка субстанція - бажання...
      Не через тебе, це ж бо від природи
      Зродилася в мені примхлива пані.
      Вінець безкарності не приміряй - утримай
      Бодай би те, що, слава Богу, маєш,
      А то ще справді зрозумієш рими,
      Які в мені відверто зневажаєш.
      А навкруги - агонія і дикість,
      А замість серця - грудочка металу,
      А те, що врешті втратило безликість,
      Іще обличчям через це не стало.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Рядки віршовані...
      Рядки віршовані
      задобре сховані
      на дні шухляд.
      Давно не бачили
      такої повені -
      сто днів підряд.
      Святими, грішними
      словами втішними
      молились всі.
      Щоб не здавалися
      хати затишними
      трава в росі.
      Спливали кригами
      та й пішки бігали
      питать порад.
      Та довго марили,
      поки оклигали,-
      сто днів підряд.
      А небо, зоране
      плугами-зорями -
      химерний злет...
      Такою прозою
      позбавив розуму
      себе поет.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Як дитя невдячне...
      ...
      Як дитя невдячне, коника малого
      Із окрайця зліпиш,
      Сідельце позначиш,
      Випустиш скакати на курну дорогу...
      Чи це я осліпла?
      Чи те саме бачиш?

      Чи не захід сонця обізвали сходом,
      А дивацтво – дивом,
      А незнане – раєм?
      Врізали хлібину – намастили йодом,
      Ми розталі в зливу
      Крихти підбираєм...

      Проштрикнули Землю віссю – аж навиліт,
      Розітнув екватор –
      Намагаюсь досі
      Винайнять задарма верхню половину...
      Зіпсувавсь характер,
      Розплелися коси.

      Не зречися, друже, не згуби святого:
      Ми пройшли вже сотні
      Безкінечних вулиць.
      А здорожив – шляху не питай ні в кого.
      Щоб ми провалились!
      Щоб ми повернулись...




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Химерний вишкір...
      Химерний вишкір злого напівтроля
      Можливо, не лякав би уві сні,
      Коли б у лекції з самоконтролю
      Не викреслити букви голосні.

      І в тім біда не покоління „пепсі”,
      Коли ніде, ні з ким і ні про що,
      Коли у світі розсип епілепсій
      Лікується будинками з дощок.

      Безпривідні безпровідні контакти
      Якби розрізать наживо ножем,
      Напевне, в когось вистачило б такту
      Прозрівши, не сказати: „Та невже?”

      Аеропланам – не ламати б крила,
      А замінити б їм аеродром.
      Тоді, можливо, душу б не ятрили
      Стандартні жарти із подвійним дном.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. На базарному майдані...
      На базарному майдані
      Дивували чародії
      Неймовірними ділами:
      Літні люди – молоділи,
      Змахом палички на вина
      Перетворювали воду,
      По-всілякому дурили
      Давню матінку-природу.
      Кришталева долі кулька
      Скаже – вмреш, чи вийдеш заміж,
      Рибка в склянці щось пробулька
      Золота, коли спитаєш.
      - Хто останній? Як це – запис?
      Як – немає вже прийому?
      Я ж хотіла ще дізнатись,
      Що там – для сім”ї, для дому...
      Загадати заповітне...
      Віддавайте жменю міді,
      Що платила! Хто я? Відьма?
      Ні, із вами не поїду.
      Сумно. Виплакані очі.
      Семиквітку – геть на силос!
      Хто посмів розбити ночви?
      Я в царівни не просилась.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. ***
      Назви мене так, як не боляче буде для мене,
      А іншим незболеним словом Господь нарече.
      Чого тобі треба, якої біди, супермене,
      Коли вже від тої, що є, аж між ребра пече.

      А я позбавляю свободи усі радикали,
      Аби, порозкидані світом, блаженні, вони
      З”єднавшись в єдину систему, рядочками стали,
      І ми увірвали бодай би шматок таїни.

      А хто і якого походження – марні то теми,
      Пізнай, розчаруйся, кричи, та сльози не рони.
      Чиї то проблеми, коли озвірілі тотеми
      Обличчя свої змалювали з твоєї спини…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    53. Звернусь...
      Звернусь до неба поглядом нескореним
      І полетить у вирій дирижабль.
      То покажи мені свою історію,
      Коли тобі показувать не жаль.

      Із ложки сліз просвітлено й замріяно
      Підводним човном спокій виплива...
      Якщо не жаль, то подаруй мені його,
      Аніж казати правильні слова.

      Тобі не втямить, віриш, не подужати,
      О, друже мій, одружений з нічим,
      Що однією фразою байдужою
      Ти сам від себе вічне відлучив.

      Мене ж, як холодильник, розморозило,
      Ніхто й калюжі втерти не зумів...
      Нехай тобі всміхнеться риба з озера,
      Як їй не жаль показувать зубів.

      2006



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25