Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Нестор Німцов
Хитаючись, бреду кордоном між Буденністю і Нірваною. Один чобіт у болоті марноти, на другому - відблиски Чарівного Світу.
Ненавиджу Вітер, який норовить зіштовхнути мене у той чи інший бік...




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Циганське Танго
    Серед Хвиль опівнічного Неба,
    Над Прибоєм солоних Сузір’їв,
  •   Якщо
    З полегкістю в саду зітхнули квіти,
    Яких тобі я більше не нарву.
  •   Кольори
    Жовтим кольором закінчується Літо,
    В’ялим запахом знесилених лісів.
  •   Ось вам!
    Іду і дивлюсь на зловісну комету,
    Котра перекреслила небо безхмарне.
  •   треба йти...
    Сіру фарбу видушує Осінь сумна
    На палітру, ущент розграбовану Літом.
  •   Стогін Адама
    Осінь нишком прокралась в Едем
    Обпекти жовтизною листя.
  •   Камінь
    Я міг би стати каменем,
    Лягти під твій поріг,
  •   Марш
    Калини вогненний сік
    Я
  •   Розставання
    Випаровує ніч тугу втрати з очей,
    Вітер листям закидує двері до Раю,
  •   Критична точка
    Що з тобою зробили, брате,
    Хто примусив так низько впасти,
  •   Первоцвіт
    Чи можеш ти звільнитись від вітрів,
    Які у серці творять хуртовину?
  •   ОСТАННЯ МОЛИТВА БЕРСЕРКА
    Великий Одіне! Не дай ось так піти:
    Конати безпорадно в тиші сірій.
  •   ***...***...***
    Життя - ессей!
    Зіпсовану картину
  •   **********
    Позаду смогом душаться міста:
    До нас не долітає жоден крик.
  •   Колискова для сина
    Моя любо дитино!
    Спи,
  •   Вибір
    Твоя печаль - це реквієм для муз,
    Немає сил для подвигів і звершень.
  •   Кроки
    Готуйся: завтра за своїм порогом
    Почуєш кроки. Це приходить Хтось,
  •   Відчай
    Я вже йду -
    А ти залишаєшся.
  •   Прихід
    Весна рубає білий кокон снігу,
    Я, розпростерши крила, рвуся в світ,
  •   Літня злива
    Дивлюсь на дощ
    Крізь брудну призму скла,
  •   О, як би я...
    За сотні миль
    Крізь часу павутину
  •   -*-*-*-
    Очі закльовані зорями,
    Пальці порізані струнами,
  •   Осіння мУка
    Вмирати Літо заповзає
    Під жовту ковдру Осені,
  •   Зірка
    Пізньої ночі,
    Йдучи по дорозі,
  •   Церква
    Закрита церква
    На осілому горбку.
  •   Останній бій
    Неба стогін, Землі двигтіння...
    Я пірнаю в безумство бою,
  •   Весняна гроза
    До світанку не сплю.
    Ніч втікає вікном,
  •   АНТИПО-10
    Їдеть поїзд номер десять
    Прямо у своє депо.
  •   Лабіринт
    Неспокій. В серці гупають литаври:
    Я заблукав, заплутався в думках;
  •   Орбіти
    На перехресті двох наїжджених орбіт
    Застряг шматок розбитої планети.
  •   ПИХА
    Знов мої божевільні музи
    Мене украли у Землі
  •   ЖАЛО
    Коли закінчував Господь
    Творити Світ-
  •   Щем
    Десь там, де палить буйні трави
    Із неба скинута зоря,
  •   Осінній етюд
    Серпень з неба
    Змітає у воду
  •   Час лікує
    На мене сідає
    Галактик зруйнованих пил.
  •   Поза часом
    Ігноруючи час,
    Нелегально живу,
  •   Порив
    Нам, молодим, проститься божевілля.
    Меча бери частіше до руки:
  •   Пастух
    Вертикально
    Гніздяться
  •   Підморгування на
    Це все не так: вино вином- весна весною!
    До пекла встигнемо - для нас там є броня.
  •   Революція
    Відцвіли помаранчеві квіти
    Листопадової весни.
  •   * * *
    Я змагався із ним -
    Хто швидше
  •   Чому?
    О Націє! Чом твої пишні груди
    Зів'яли у брудних руках чужинця,
  •   Смерть Літнього Сонця
    Над слизом густого смогу
    Голови повітряна куля
  •   Всихання
    Всихаємо...Замало нам поживи,
    Щоб рясно-буйно квітнути-рости.
  •   Заповіт
    – Скажи, мій батьку, тільки не мовчи:
    Чому згасає в погляді вогонь,
  •   Над Стіксом
    В каламутній воді по коліна,
    Руками вчепившись міцно
  •   Янголи із брудними ногами
    Ви бруд місили босими ногами
    Під сміх товпи, що наче жало в спину.
  •   Останнє слово
    Без сповіді я хочу відійти
    І виплюнути в світ всі рештки яду.
  •   Сірий ранок
    Дощ, як садист, гвалтує підвіконня,
    На кухні кран вторить йому луною.
  •   Голос із неба
    Я дивився на вас, комахи,
    Що зовете себе людьми,
  •   Хіть
    Поспати-б... Та знову блукаючий нерв
    Знайшов епіцентр спокуси.
  •   Сліпий
    Щербатий Місяць татуює
    Мільйон сузірь на грудях Ночі,
  •   Поети
    Кожен ранок поети все гірші...
    Каліопа, згвалтована Бахусом,
  •   Нервів праща
    Повертаюсь без тебе,
    Гашу ліхтарі,
  •   Справжнє кохання
    Справжнє кохання – це губи
    цілунками скусані в кров,
  •   Замрія
    Коли вирушаю в дорогу,
    Розтинаючи тілом простір,
  •   *******
    Швидше від вітру,
    Крізь райдуг палітру
  •   Місто
    Світ ліхтаря в перегарі міста
    Над головою змикає простір,
  •   Смеркає
    Смеркає,
    Сонце падає
  •   Самозванець
    В сорочку чоловіка
    я витираю ноги,
  •   Божевільний
    Хто я?
    Бог, що від божих прав
  •   * * *
    Звідкіля ця нелюдська сила
    У людей, що тримають небо,
  •   * * *
    У небі нічному
    на цвяхах зірок
  •   Весна
    "Кипить Весна! А я покусаний, сиджу.
    Не ким-небудь - "коханою особою"!
  •   Верба
    Ніч залазить до мене у ліжко,
    Називає своїм єдиним,
  •   Ностальгія
    Там, де під музику відлиги
    в танці бавились ми,
  •   * * *
    – Що є для тебе вічність?
    – Мить одна!
  •   Мірка
    Час вимірює простір
    Годинника кроками.
  •   Моя гальба
    Ми так мріяли в путь - та не встигли,
    День промчався повз нас на захід.
  •   Покута
    У флейту комина осінній вітер свище,
    Зриває зжовклу черепицю з даху.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки