Ігор Калиниченко (1983)
|
Гуляй, вітре, по полю, і я разом з тобою...
|
Молодий поет з м. Запоріжжя, 30 років. Закінчив історичний факультет ЗНУ. Вірші пише з 1996 р. Основні напрямки творчості - громадянсько-патріотична поезія, сільська та пейзажна лірика, вірші про кохання. Друкувався в різноманітних газетах, журналах і альманахах. Автор поетичної збірки "Зоряна дорога" (2008). Кандидат в члени Національної Спілки письменників України. Лауреат премії Запорізької облдержадміністрації для обдарованої молоді у галузі літератури (2012). На деякі вірші написано пісні (композитори В. Ярцев, Г. Скупинський, Я. Моісеєва, В. Томченко).
На риболовлю
Ішов я з батьком у траві високій,
І так мені ввижалося в ту мить,
Що вереском розцвів у серці спокій,
А світ навколо стогне і гримить.
Крізь дивні нагромадження акацій
Світився синім полум’ям ставок,
І щось кричали круки-голодранці,
Гойдавсь на небі сонця образок.
Усе здавалось рідним і незвичним:
І глина, й очерету білий шум.
А сонях з пошматованим обличчям
Застиг, мов дід, в полоні сивих дум.
Дістали вудки, як мечі із піхов,
І вже стирчать настирні поплавки…
А день липневий диким степом дихав,
Торкаючись маленької руки.
2012