Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Христина Грицевич (1982)




Огляди

  1. ***
    Ти як солодкий і спокусний подарунок
    як недосяжна, заповітна мрія
    і я не знаю де від тебе є рятунок?
    І жити не для тебе я не вмію.
    Ти ліпиш з мене все, що лиш захочеш
    і я тобі слухняно піддаюсь,
    то можеш подзвонити серед ночі,
    то зникнути... А я тебе боюсь,
    боюсь очей твоїх джерельного відтінку
    і голосу, і слів твоїх п*яннких,
    боюся дивної твоєї поведінки
    і втратити тебе боюся назавжди.
    Пробач мені за мої одкровення
    і за здригання в голосі прости!
    Ти сон мій найдорожчий- нездійсненний
    і сенс мого життя то тільки ти!



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": 4.5

  2. Чужина.
    Ми приїзджаємо усі сюди
    І все навколо мило й любо посміхається,
    А на щоках і у очах сліди,
    Тих сліз якими дома ми прощаємось.
    А в посмішках отих лиш купа фальші
    І ти із сумом думаєш собі:
    "Такий початок, тоді, що вже буде дальше?"
    І в серці місце лиш відділене журбі.
    Тут море, пальми і більша половина року
    Тепло і сонце, що не так сіяє.
    А де наш сніг, калина, горобці, сороки
    І лісу й зелені таких не має,
    Нема землі такої, чорнозему,
    Усе навкруг із каменю червоного,
    Ми тут назавжди будем чужоземцями,
    Хоч скільки часу будем тут задовго.
    А як з людьми ти починаєш спілкутися,
    Вони хвалять й дивуються: яка ж ти сильна!
    І нам також лишається фальшиво посміхатися,
    Так сильна, та безцінна і невільна...
    Ти думаєш собі і з сумом повторяєш:
    "- Візьми собі ту силу,
    Віддай мені діти,
    Що в дома лишила-
    Вони ж мої квіти!.."
    Сумління жорстоке тобі докоряє,
    Не можеш терпіти й комок підступає
    Гарячий до горла і сльози в очах,
    Чому воно так є? Чому у чужих ми краях?
    Чому я не можу ту рідну усмішку,
    Побачити, торкнутись ?
    І сльози безмовні на ліжку...

    І нам залишається щиро молитися,
    Щоб в рідній країні могло щось змінитися,
    Щоб ми вчили й ростили своїх дітей,
    Доглядали й любили своїх людей.
    І нам залишається щиро лиш вірити,
    Не буде ще довго наш край у руїнах,
    З терпінням чекати і мріями міряти,
    Той час коли зацвіте ще і наша країна.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Пробачити
    Пробачити за те, що ти не любиш,
    Не любиш, хоч тобою я живу.
    Пробачити за те, що губиш, губиш
    Мене - і я тебе за це прощу.
    Прощу за дні розлуки і страждань,
    Прощу твої палкі нові кохання,
    Прощу заради неземних бажань,
    Якими запалив мої світання.
    За те, що показав таку любов,
    Навчив того, чого колись не знала,
    Збудив життя у мені та й пішов,
    А я з любов’ю віч-на-віч зосталась.
    Пробачити, що живемо лиш раз
    І тільки раз без розсуду кохаєм...
    Нехай. Книжки напишуть не про нас
    І не про нас у пісні пригадають.

    За ту любов, що радістю не квітла,
    І незгасимим спалює вогнем.
    Прощаю все тобі - хай і не гідний,
    Прощаю! Залишаю пам'ять-щем.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. Львів
    Найкраще місто на землі це місто Львів
    Століть багато як король Данило його звів,
    А він і до тепер чарує давниною
    Будинків архітектурою старою.
    У центрі розмістився Оперний театр,
    Він як із зовні так з середини багатий,
    А поруч з ним театр Зенковецької,
    Позаду них вирує вернісаж
    Із виробами натури чудернацької:
    Картини, вишивки, казкові персонажі.
    А справжній наш авторитет
    Це старий і всіма знаний Університет,
    Тут вчилась не одна талановита особистість,
    Франко як сторож доповняє урочистість.
    Також є Площа Ринок, Львівський замок,
    Чи парк Культури, Стрийські парки...
    І ще багато можна розказати,
    Про пам’ятки культури і театру,
    Та все ж доречніше відвідати наш Львів,
    Який красується багато вже віків,
    Він сам про себе все вам розповість,
    Байдужим не залишиться наш жоден гість.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": 4