Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Іван Світличний (1929)

Інфо
Літугрупування: Невільнича поезія
* Народний рейтинг 4.924 / 5.71
* Рейтинг "Майстерень": 4.477 / 5.67
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Переглядів сторінки автора: 33871
Дата реєстрації: 2008-09-08 08:04:19
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2012.01.23 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Іван Олексійович Світличний народився в селі Половинкине Старобільського району Луганської області 20 вересня 1929 року. Після закінчення середньої школи, в 1947 вступив на навчання на українське відділення філологічного факультету Харківського університету. Згодом, після закінчення університету, вступив до аспірантури Інституту літератури ім Т.Г. Шевченка. Навчався у відділі теорії, темою його кандидатської дисертації була теорія художнього образу.
Під час перебування в інституті літератури, опублікував ряд літературознавчих статей в періодичних виданнях.
Перший арешт 1965 р. та тимчасове помилування.
13 січня 1972 р. Івана Світличного було заарештовано. Вирок по звинуваченню в антирадянській пропаганді та агітації, що полягала у виготовленні та поширенні самвидаву, був – сім років таборів суворого режиму та п’ять років заслання.
Роки, проведені у тюрмах та виселках, підірвали здоров’я поета.
У жовтні 1992 року Івана Світличного не стало.

Сайти про Івана Світличного:
http://archive.khpg.org.ua/en/index.php?id=1113995279
http://visnyk.irpen.kiev.ua/2004/09/lycar.html
http://www.donbaslit.skif.net/tvorchist/Svitlichniy.html
http://poetry.uazone.net/svitlychnyi/
http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=6756&read=true

_______________________________________________________
Творчість автора анонсується адміністрацією "Поетичних Майстерень"

Найновіший твір
* * *
Ми – мужчини, й за кодексом честі ми чинимо –
Не для вигод і пільг, не для слави й хвали.
Є високий, шляхетний закон між мужчинами:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Підла наволоч рано богує без спротиву,
Рве зубами, де жирно, де кайф, де калим.
Ми їй ребра полічимо, віку вкоротимо.
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Якщо нечисті – море, й зла підступного – повідь,
Не кажи, що не можеш, що нерви здали.
Вмри й воскресни, а виконай лицарську заповідь:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Рвуться жили? Ми зв’яжемо в вузол залізний їх,
Хай нам леви позаздрять, позаздрять орли.
Ми, мужчини, – двожильні, і нашим девізом є:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Ми, мужчини, на інших кивати не любимо.
Кажеш, гиді багато? А ви де були?
Ми спитаєм, як слід, і себе не забудемо:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?

Ти – мужчина? Ти – справжній мужчина?
Прекрасно.
Хай вітри, хай шторми, хай дев’яті вали,
Стій, мов скеля, й пильнуй наш девіз, наше гасло:
Як не я, тоді хто? Не тепер, то коли?