Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Наталя Радкевич (1992)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Слабка та непідкорена
    Змучена коханням, змучена нелегким життям,
    але вона не піддалася сильним вітрам...
  •   Акварель
    Скрипака...Акварель...Ненависть...Страх...
    немає спокою в моїй змученій душі і моїх снах...
  •   ЗУПИНИСЬ!
    Зупинись! Ця метушня полонить з середини нас,
    ми лише тіні, ми вже не виділяємося з людських мас...
  •   А я не стидатимусь свого кохання
    Осяяний сонячним світлом твій образ являється мені,
    Я закриваю очі і ти передімною, і знову ти прийдеш у сні,
  •   Вона не така
    Для неї складають поеми, перед нею вклоняється світ,
    чоловіки захоплюються нею,вони стелять троянди до ніг...
  •   ТангО...
    Танго - це танець насолоди, пристратсей, палаючого вогню,
    крок за кроком, а пристрасть стає дедалі більша, я не пройду...
  •   Дикий Ангел
    Як тяжко приручити Ангела, що літає там на небесах,
    для нас вони завжди щасливі, а сум таїться в їхніх серцях...
  •   Інший...
    Уже не той...уже хтось інший...
    і доля з нами поганий жарт зіграла,
  •   Не так як ти хотіла...
    Дощ, не дощ, та й не сніг здається,
    а тут все раптом у сонце обернеться...
  •   Марення снів...
    А небо голубе, і ця хмаринка біла у моїх руках...
    нажаль, таке буває тільки в моїх снах....
  •   Самотність
    Самотність...коли тікає годинник, коли ти знову одна,
    і вже для тебе ця весна не весна...
  •   Дружба і любов
    У нас в суспільстві є дві проблеми,
    дві такі не розгадані дилеми.
  •   Дівчина - не друг...
    Я вірила, що дружба на світі існує,
    що вона лише щастя на Землі карбує...
  •   *****
    Він йде! А хто???....незнаю...
    Щастя дзвін мене минає...
  •   Правила життя
    Небоюся болі, небоюся страху і страждань я небоюсь,
    але такою, як раніше, я більш не залишусь...
  •   Минуле...
    Для чого знову минуле ворушити?
    Для чого старі рани, що зажили, ятрити?
  •   Весна...
    А за вікном весна прийшла...
    і ця троянда на вікні теж зацвіла...
  •   Запаморочення
    Я йду по темним вулицям і вітер розвіває моє волосся,
    страх охоплює мою душу і знову моє серце затреслося...
  •   Свій образ
    на Землі ми маємо свій образ і той образ має декілька сторін,
    а ті сторони - духовності, естетики, етики - діляться на декілька половин.
  •   три слова...
    Сотні тисяч слів...сотні тисяч зайвих слів,
    а три самих головних ти так мені і не прошепотів...
  •   Муза
    Знову Муза поряд мене сіла,
    знову розказати щось нове мені хотіла...
  •   Сіре серце
    Сіре серце...чорне серце...серце без любові...
    в ньому не живе кохання, в ньому немає більше крові...
  •   Основа основ і метушня
    Життя прекрасне, його основою основ,
    початком і кінцем, і щастям є любов...
  •   Лезо ножа
    так тяжко йти по лезу ножа,
    коли незнаєш коли той кінець...
  •   ХТО Я???
    Хто ти???І хто є я??? в цьому житті себе ще не знайшли,
    хоч скільки років по стежині життя йшли...
  •   котенятко...
    Тиша...спокій...і лиш сльоза з очей тихо падає...
    котиться....тремтить...а за нею летить наступна...
  •   Кар"єра...
    ти хочеш жити, хочеш щось в житті змінити?
    а задля чого, невже карьєру хочеш ти зробити?
  •   для тебе одна..
    якщо хочеш сказати, не бійся скажи,
    скільки вже можна грати в цю гру?
  •   Він мене любить!!!
    він мене любить!!!він мене любить...він сам це сказав,
    і покотилась сльоза по щоках коли він в очі мені споглядав...
  •   Любов сліпа
    Любов сліпа...Її по світу водить божевілля,
    і в той момент коли приходить, в голові - свавілля,
  •   Болить душа
    Болить душа....болить...страждає....
    уже вона нічого, крім болі не відчуває...
  •   Любов - це крила, що обламала я собі сама...
    Чи це є та сама, оспівана любов???
    Чи це є те, що я все життя шукала???
  •   ХАОС
    В голові думки літають, сідаєш записати -
    а неможливо, бо серце хоч думками бажає літати.
  •   Останній сонет для тебе...
    Я тобі ніколи цього не казала,
    я про це тільки в своїх віршах писала...
  •   Сумні очі...
    Мій любий, як я рада знову бачити очі твої,
    тільки чому вони знову такі сумні???
  •   Ця любов...
    Кожен день з тобою - щасливий,
    І цей світ з тобою - мрійливий.
  •   Сьогодні
    Сьогодні хочу вовком на місяць вити,
    хочу тебе більше так сильно не любити.
  •   Зів"яла троянда
    Зів"яла троянда, і сльози з очей так і пливуть,
    невже, вони мої спогади зітруть?
  •   Новий Рік
    Вже давно годинник дванадцяту пробив,
    вже Новий Рік прийшов, а Старий - рікою сплив...
  •   Я не буду сонцем...
    Ні, я не буду сонцем, я буду вічністю в руках,
    тебе ніжно обіймати, й приходити у снах.
  •   Без тебе...
    Без тебе я не жива, без тебе -помираю,
    і як прожити ще день без тебе я незнаю.
  •   А я чекала...
    Вечір. Зірки. І знову тебе немає поряд,
    отак без тебе місяць цей проходить.
  •   Підійду не помітно
    Я підійду непомітно, щоб ти подиху мого не відчув,
    щоб обличчя мого непобачив і голосу мого не почув.
  •   Щастя - це ТИ!
    Щастя - це коли ТИ поряд зі мною,
    тоді й найсуворіша зима здається весною.
  •   Дорослі...
    Ми ще не дорослі, але вже й не діти,
    повиростали, юні вже, квіти,
  •   Все буде добре...
    Все буде добре, по-іншому не можу бути,
    для цього зроблене все, все щоб щасливими бути.
  •   Щоб все як раніше було...
    Навіщо я тобі вчора те сказала,
    чому ж тоді я не промовчала???
  •   Юнацьке кохання
    Закінчився зошит...зламалось перо...
    але все ж почалося, щойно зацвіло.
  •   * * * * *
    ...Телефон не дзвонить, і не ти з"являєшся у снах,
    смс не приходить, я вже не в твоїх руках,
  •   Люблю...
    Люблю...слово це прекрасне,
    як сонечко на небі ясне,
  •   Ми приходимо, щоб любити...
    Дуже часто ми переконуємо себе
    в питанні, що для нас дуже просте.
  •   Серденько...
    Тікає годинник і серденько стукає,
    про нашу розмову воно все думає.
  •   Вічне кохання...
    Я більше не вірю в кохання,
    воно приносить одні розчарування,
  •   Останній причал...
    Її ти любиш, її одну,
    таку красиву, таку струнку,
  •   Бочка пороху
    Я тобі не ворог, але й не друг,
    Ось і закінчився дружби круг...
  •   Слова...
    Слова, що кинуті на вітер більше значення не мають,
    вони десь в голові, десь там блукають...
  •   * * *
    День за днем, а життя минає,
    все вперед, а не просто так,
  •   Щаслива...
    Я щаслива, що тебе кохаю,
    що тебе я кожен день посмішкою зустрічаю..
  •   Час...
    Я знов одна, а час не зупиняється,
    нажаль, назад він не повертається.
  •   Розтавання
    Розталися вони...і їх кохання снігом замело,
    нічого не залишилось, що було то вже прошло...
  •   Кімната очікування
    Чекала десять років і знашла,
    Те, що колись давно втратила я.
  •   Ангел - Біс...
    Я - ангел, а ти - біс...
    обидва настільки різні
  •   Образа...
    Образити можна з пів-слова...гудка,
    така наша доля, така ж нетривка.
  •   Падає листя
    Ось і осінь в місто пришла,
    в двері не стукаючи просто зашла.
  •   "Привіт" і "Прощай"
    Як тихо просто ніжно остиває чай,
    які безмежні ці слова "Привіт" і "Прощай"....
  •   Счастье...
    Найти счастье - проблема,
    еще труднее удержать...
  •   Дзвіночок
    Перепишу пару рядочків....вже всерівно...
    мій подих до тебе анітрішки йде нерівно...
  •   Прости....
    Ти сказав над цим потрібно подумать,
    а на наступний день "ні" сказав ти
  •   А як хотілося....
    Тримаючись за руки ідем по парку містом,
    а серце завмирає і тихенько мовчить.....
  •   Тебе люблю...
    Тебе люблю і знов страждаю,
    тебе ніколи я не розгадаю.
  •   Думки-каліки...
    Твій погляд - мені покарання,
    коли нарешті стане явним моє кохання.
  •   Сповідь Маргарити
    Послухай...у тім раю для нас - звучить мелодія,
    Послухай...у тім небеснім раю панує лиш гармонія.
  •   Кохання-Зітхання
    Чому людина, невміючи літати,
    Чому людина, хоче так кохати.

  • Огляди

    1. Слабка та непідкорена
      Змучена коханням, змучена нелегким життям,
      але вона не піддалася сильним вітрам...
      Трималась скільки в неї є ще сил,
      розправляючи всю міць білих вітрил..
      вона сильна, незламана життєвими тривогами,
      вірна, незаплутана рідними дорогами...
      а в коханні: зрада, горе, біль, розчарування,
      написаний сонет, а в душі зхалишаються вагання..
      Летіти проти вітру, без підтримки та допомоги?
      Впасти..і в житті піднятися немати змоги...
      Але вона підведеться, нескорене життя, нескорена вона,
      і буде колись свято, і запанує на її вулиці весна...
      Змучена та сильна, але водночас слабка та непідкорена,
      зрадливим коханням та тяжким життям своїм зморена..
      Але тримається, незламали її ще вітри,
      вже не боїться болі, вже не боїться самоти..






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 3

    2. Акварель
      Скрипака...Акварель...Ненависть...Страх...
      немає спокою в моїй змученій душі і моїх снах...
      Мене щось турбує...а що? Я й сама незнаю,
      і над своїми віршами тихенько зітхаю...
      Печаль...Сльоза...Втрачений момент...
      із кругової діаграми вже пустий сегмент..
      А як хотілося б...та життя тернисте,
      то плаче, то насміхається навмисне....
      Ручка..Зошит...Пензлик...Акварель...
      а щастя тут... а ми шукаємо втрачених земель...
      А ми все біжимо...життя потребує чимало сил,
      а ми все тліємо всередині своїх змарнілих тіл..
      Акварель...Бузок...Пейзаж...Картина...
      в дитті ми вже нізто, безбарвна порожнина...
      І тікає годинник, сповіщаючи про прожитий час,
      а ми не такі, ми частина тих пустих мас...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. ЗУПИНИСЬ!
      Зупинись! Ця метушня полонить з середини нас,
      ми лише тіні, ми вже не виділяємося з людських мас...
      Подивись! Цея світ заворожує нас своєю красою,
      а ми біжимо кудись, біжимо за своєю метою...
      Зачекай! Не спіши тікати, тут чекає хтось тебе,
      і плаче ночами, і старається для тебе зробити все...
      Подумай! невже сонце не так тебе гріє, як інших,
      ти бачиш все не так, а ти поглянь у фарбах дивовижних...
      Озирнись! Цей світ створений для нас з тобою,
      для нас це небо синє, що пропливає наді мною....
      Зупинись! Подивись як ніжно вітер плекає листочки,
      із кульбаб діти на траві зеленій плетуть віночки...
      Не ховайся! від себе не втечеш, а потрібен ти тут,
      тікаючи від себе ти незмиєш той палючий бруд...
      Зачекай! Мені ти тут потрібен, без тебе пустий цей світ,
      без тебе я не бачу неба голубого, і сірою здається його блакить...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. А я не стидатимусь свого кохання
      Осяяний сонячним світлом твій образ являється мені,
      Я закриваю очі і ти передімною, і знову ти прийдеш у сні,
      Очі неповторні, щира посмішка, найпрекрасніші твої вуста,
      Але ми не можемо бути разом, тому пишу тобі цього листа...
      Ти легко ходиш по цій грішній Землі,і тобі покоряються сніги,
      перед тобою, АНГЕЛОМ, вклоняються всі земні чоловіки...
      А я стою у стороні...я вже дуже старий для тебе...
      Мої руки працею зморені, і пенсія моя не так далеко...
      Я закохався у свої, перші і останні, п"ятдесят літ,
      Але нашому коханню позаздрить острів Крит...
      Так, я старий, а ти леді молода, але я буду поряд тебе,
      і це буде найкращим подарунком долі в житті для мене...
      Я не стидамусь свого кохання, мені не буде мало,
      Мені вперше за життя, так легко і чудово стало...
      І ти моя, і ти мій Ангел, що спустився із небес,
      і тепер я не хочу, щоб тій образ від мене щез...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Вона не така
      Для неї складають поеми, перед нею вклоняється світ,
      чоловіки захоплюються нею,вони стелять троянди до ніг...
      А вона все зітхає, а їй серед них не потрібен ніхто,
      тепер сидитьу кімнаті сама й попиває благородне вино.
      Чоловіки у слід їй зітхають, а жінки просто ненавидять її,
      зневажливим поглядом проводятьу слід, немає для них їдкіше змії...
      Нікого не кохає, - горда і несамовита, - земна орхідея,
      для жінок - розпусниця і звабниця, а для чоловіків - лілея..
      але у тілі неземної краси, живе душа одинока,
      там є річка кохання, ще ніким не займана та глибока.
      Стоїть на балконі розкішного будинку, попиває вино,
      під впливом гордого погляду стає п"янкішим воно.
      Неприступна, зваблива, але одинока в душі вона,
      хотіли б ми вірити, що насправді вона не така,
      що насправді, і її душі панує кохання й весна,
      але сумніви Наші розвіє перевернутий келих вина...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. ТангО...
      Танго - це танець насолоди, пристратсей, палаючого вогню,
      крок за кроком, а пристрасть стає дедалі більша, я не пройду...
      При кожному дотику руки, загорається щось в середині тебе,
      і здається, що на крок вперед від тебе воно в танці йде....
      Легке запаморочення, та знову я в його міцних руках,
      цей ритм грає у моєму тілі, він заполонив все у моїх думках...
      Цей ритм, ртм захоплення, нагадує пристрасний поцілунок,
      на дерев"яному паркеті, це був би найкращий дарунок....
      Ще крок вперед, у сторону і я знову втрачаю рівновагу,
      та легка рука партнера іде по моїй нозі, і додає мені наснагу...
      І він мене тримає неначе, щось ніжне, неначе кришталь,
      та музика закінчується, в очах моїх з"являється печаль...
      Та раптом, я знову втрачаю рівновагу, та продовжується ритм,
      таких раптомих і приємних, я ще в житті не зазнавала змін...
      Ритм життя, пристрасний і незбагенний, танець бажання
      легкого, ніжного, але водночас нестримного кохання...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    7. Дикий Ангел
      Як тяжко приручити Ангела, що літає там на небесах,
      для нас вони завжди щасливі, а сум таїться в їхніх серцях...
      І як на Землю вони спускаються раз в житті своєму,
      вони дикими стають і ми їх не впізнаємо...
      О, Дикий Ангел! Де ти літаєш? чи там у небесах, чи ходиш по Землі?
      та тільки тут я тебе бачу, як ти сумний ходиш там в далі...
      Невже кохання ти даруєш, воно назавжди в наших серцях,
      та ти приходити до нас невмієш, тому приходиш тільки в снах...
      А як тебе ж я можу приручити? якщо живеш ти серед хмар...
      собі ти не береш, а коному із нас вручаєш дар....
      Чому ти ніколи не говриш? чому спускаєшя на Землю тільки раз?
      адже хто ми є для тебе?але ти всеодно на Землі охороняєш нас...
      Робота Ангела тяжка й невдячна, але вони щось бачать у наших серцях,
      вони це бачать, чують і розповідають всім на небесах....
      Але живуть Ангели і на Землі....вони спускаються в подобі людини,
      ці Дикі Ангела, і ми так само змішуємось в побуті разом з ними...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Інший...
      Уже не той...уже хтось інший...
      і доля з нами поганий жарт зіграла,
      А доля каже: " Цей не такий, цей -дивовижний..."
      а що ж якщо душа тільки того кохала...
      А друзі кажуть: "Тебе він ніколи не любив..."
      але поглядом мене завжди услід проводив
      і як покинути тоді мене зумів,
      він всеодно погляду від мене не відводив....
      Любив...не любив...та тільки він знав про це...
      але мені нічого на прощання не сказав...
      лише просто і бездушно відвернув лице,
      а мій погляд за його очима тікав....
      Уже не той...уже хтось інший....
      а вулиці анітрішки не змінюються,
      і кожен дім на вулиці дивовижний,
      лише щодня пари, що ідуть, змінюються...
      А йду не з тим...я йду вже з іншим...
      а в самоті моїй з"являється картина...
      для мене він здається смішним,
      бо для його лише пам"яті моєї половина....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Не так як ти хотіла...
      Дощ, не дощ, та й не сніг здається,
      а тут все раптом у сонце обернеться...
      Ось так і у житті: то дощ, то сніг,
      і хоч би промінь сонця допоміг!
      Крапля за краплею, дощ починається,
      від нас біжить, куди - незізнається...
      Сніжинка кружляє і вже на Землі розтає,
      свою прохолоду їй віддає...
      То знову сонце з-за хмар посміхнеться,
      і та посмішка у кожному з нас відіб"ється...
      Ось так і у житті: то падаємо, то знову вгору летимо,
      і здається ж не спіши, а ми жити - спішимо...
      Дощ, не дощ, та й не сніг здається...
      а то знову із-за хмар сонце посміхнеться...
      А у нашому житті: то смуга чорна, то смуга біла,
      але все не так, як ти хотіла....



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 6

    10. Марення снів...
      А небо голубе, і ця хмаринка біла у моїх руках...
      нажаль, таке буває тільки в моїх снах....
      а я щоночі тебе шукаю....там на небесах....
      а тебе немає...і я знову як завжди одна....
      А ось і вечір, і небо синє-синє, і сяють вже зорі,
      немов перлини такі прекрасні у синьому морі...
      і вже темніє небо....й темно тут надворі....
      А я все одна, як та далека зоря...
      А я все в небі і на Землю не спускаюсь,
      за ці білі хмаринки, за зорі тримаюсь,
      та ні...сон кінчається і я на Землю повертаюсь...
      Ось так завжди! Хороше так швидко кінчається....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Самотність
      Самотність...коли тікає годинник, коли ти знову одна,
      і вже для тебе ця весна не весна...
      Самотність...коли не дзвонить телефон і ася більше не квакає,
      і вже тобі про сонце у житті нічого не нагадує...
      А у житті: то вільний в небо взліт, а то падіння,
      а душа вже більше не думає про вознесіння...
      А у житті: ти біжиш за щастям, а ще у прірву крок,
      а душа більше не прагне летіти до зірок...
      Самотність...коли ти хочеш йти, а немає до кого,
      коли поряд тебе абсолютно немає нікого...
      Самотність...як цього стану я боюсь,
      боюсь, що у людях яким я довіряю - помилюсь...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    12. Дружба і любов
      У нас в суспільстві є дві проблеми,
      дві такі не розгадані дилеми.
      Що важливіше: любов чи дружба, дружба чи любов?
      від одного холоне, а від іншого закипає наша кров...
      Що є любов? коли душа падає вниз, а думає - до раю,
      О, ця заблукавша душа, як її зупинити я незнаю...
      Любов - це пристрасть, вона мине, і сльози по собі залишить,
      і навіть ні разу сонячним промінцем не потішить...
      Дружба...після любові посмішку вона лишає,
      і почуття знайомі, друзів хороших вона залишає...
      Дружба на все життя, вона одна єдина,
      для тих людей самосвідомість вірна...
      Але що робити, коли ибір між любов"ю і дружбою стоїть,
      чим з них нам дійсно варто дорожить?
      Дилема дійсно непроста, а тут вже справа вірності пішла...
      Чому? Бо хто друзів не зрадить, той зрозуміє, що любов - справа пропаща...
      Ми постаємо перед вибором і знову вибір робимо ми,
      загубились....згоріли з правильними рішенням листи...
      Так що ж робити? Вірну дружбу цінувати,
      чи цю "вічну" любов плекати?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Дівчина - не друг...
      Я вірила, що дружба на світі існує,
      що вона лише щастя на Землі карбує...
      Я помилялась, ти вибрав її, але зрадив мене,
      ні...цей біль ніколи не мине...
      Ти мав двох хороших друзів,
      звичайно, ти вислухати нас мусив...
      І ми тебе коли тобі погано було підтримати змогли,
      а тепер..у твоєму серці місця не знайшли...
      З"явилась вона...ти любиш її одну,
      тобі вона замінює все і навіть весну...
      Одного із нас ти у серці своєму залишив,
      лише одного і його ти потішив...
      Мене не задній план відкинув,
      її на моє місце ти впустив....
      Тепер я тобі більше не потрібна,
      але моя сторінка для тебе завжди відкрита...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. *****
      Він йде! А хто???....незнаю...
      Щастя дзвін мене минає...
      Хочеш бігти, незнаєш за ким,
      вже розвіявся правди дим...
      Він йде. А хто???....незнаю...
      я тебе більше не кохаю...
      Стала для тебе зовсім чужою,
      не такою, як всі, - жорстокою і німою...
      Падає дощ - крила опустила
      і забула все, що колись хотіла...
      Їде колісниця...ще одна...одна одну переганяє,
      Він йде! Хто він??? він сам незнає...
      Очі закрию. Піду у нікуди,
      думаю, колись я щастя зможу знайти...
      Закрилось небо хмарами густими,
      тільки уві сні, вони здаються, легкими...
      Холодно. Але весна.Лиш думка серце гріє,
      а душа...а душа все про щастя мріє...
      Він йде! а хто він???...незнаю...
      Але щастя своє в нім відшукаю...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Правила життя
      Небоюся болі, небоюся страху і страждань я небоюсь,
      але такою, як раніше, я більш не залишусь...
      Я все переживу, я сильна, але іноді слабка,
      від рішень своїх, вже сталих, непохитна...
      Я вирішила, що тебе для мене більше не існує
      і навіть погляд твій мені услід, й гроша не вартує...
      Я знаю, мені ти боляче зробив, але зробить й інший,
      він каже, що кохає, а не розуміє, що це лиш захоплення...
      Небоюсь я темряви, вона мене лиш розуміє,
      від тебе захистить та від болі, і зі мною помріє...
      Я сильна, я справлюсь з новими переживаннями
      і буду жити за течією, і гратись різними коливаннями...
      Та ні, я так не вмію, я граю тільки за правилами,
      але чому всі грають проти них, а я стою за ними...
      Правила прості: грай поки живеш, живи поки граєш,
      тоді ти абсолютно все в своєму житті пізнаєш....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Минуле...
      Для чого знову минуле ворушити?
      Для чого старі рани, що зажили, ятрити?
      І знову біль, і знову мука, і знову я не жива,
      і знову не своїм голосом душа закрича...
      Але кров вже звідти більше не тече,
      лише вода, але воно так сильно пече...
      І знову поглядом мене услід проводиш,
      і знову смс, і знову вечором подзвониш...
      І знову душа моя, знову бідненька страждає,
      я думала воно ожило, а воно ще досі кохає...
      Знову ридає моя душа, знову чавить її біль,
      ще крок у нікуди...ще крок до божевіль...
      Для чого ворушити минуле? чого воно Вам вартує?
      Серце тільки ожило, а тепер знову печаль мурує...
      У серці рани...рани від любові...
      Там лиш вода...там немає більше крові...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Весна...
      А за вікном весна прийшла...
      і ця троянда на вікні теж зацвіла...
      зацвіло у серці кожнім кохання,
      все нові й чаруючі переживання...
      А надворі так свіжістю пахнить,
      зупинитись би...вдихнути її хоч на мить...
      Так сонечко все ніжніше душу гріє
      і все пізніше надворі темніє...
      Так хороше там за вікном,
      зігріває сонце своїм теплом...
      небо чисте-чисте, ні хмаринки,
      ніби чиста голуба матерія - ні пилинки...
      Весна прийшла і посміхнулася до нас,
      пройшла зима, пройшов той холодний час...
      Здається, весна прийшла,
      своє місце у серці моїм знайшла...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Запаморочення
      Я йду по темним вулицям і вітер розвіває моє волосся,
      страх охоплює мою душу і знову моє серце затреслося...
      Охоплює жах, страшной печально водночас....
      забувається все...абсолютно все про нас....
      Запаморочення...лежу на снігу у глухому куті...
      одна...без телефоу...без друзів..як завжди в самоті...
      і сниться мені моє світле майбутнє,
      таке чисте, неймовірне, справжнє, незабутнє...
      Там ми разом, рука в руці, щасливими ми там були...
      саме там(у майбутньому) щастя в одне одному знайшли....
      Зараз я одна і ти не поряд, не кохаєш ти мене....
      це лише захоплення, воно з часом мине...
      а там...там ми щасливі, але чому???
      про це я не скажу ні тобі...взагалі нікому....
      Біль....здається душа вже не болить....
      але все-таки у цьому житті вона не вміє любить...
      загублена...втрачена колись...всіма забута,
      до тіла мого моя душа прикута...
      Щастя мені зараз, на жаль, не знайти,
      цей шлях тернистий потрібно осмислити, ще раз пройти...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 6

    19. Свій образ
      на Землі ми маємо свій образ і той образ має декілька сторін,
      а ті сторони - духовності, естетики, етики - діляться на декілька половин.
      Але все про одне і те ж саме ми завжли говоримо,
      і десь там... в душі вихід з депресії знаходимо...
      а де Душа??? вона ж не в тілі приречена сидіти,
      вона не приручена, вона бажає між хмарами летіти...
      А моя Душа у небі голубім безмежнім літає...
      а тіло...а тіло її на ниточці тоненькій тримає...
      Могла б вона втекти - втекла б, могла б кохати - покохала б,
      але без обдуманості рішень і свободи, страждань зазнала б...
      Душа літає десь там у світлих небесах...
      я зрозуміла, моя Душа, то є вільний птах...
      Але її тримає клітка металева...
      ну я перебільшую, вона звичайно не сталева....
      але це є тіло наше дане нам у цьому житті...
      і дане воно нам щоб щастя знайти у майбутті...
      Душа - у небі, тіло - на Землі, а де краса?
      запитала я сеье просто тихоша...
      Відповіді немає....у кімнаті я сама...
      така одинокай водночас щаслива, як пані Весна...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. три слова...
      Сотні тисяч слів...сотні тисяч зайвих слів,
      а три самих головних ти так мені і не прошепотів...
      там де віра в серці є...там є і надія, і любов...
      це коли знову при зустрічі з тобою закипає кров..
      той поцілунок...ніжний поцілунок у вуста...
      і саме тоді ти мені ти мені три слова на вушко прошепта...
      їх навіть тяжко написати...запам"ятати...
      бо коли любиш, ти не зможеш їх просто так сказати...
      рука біля руки...очі в очі...і думка десь моя літає...
      а серце не спить, воно лиш горить і кохає...
      все знову і знову повторюється, як жаль...
      і всу думки злетіли вниз, неначе шаль...
      боюсь нового і старе забути я не можу...
      лише серденько своє цим тривожу...
      та ні, тривожила...а зараз я знову ожила,
      і як ця квіточка прекрасна зацвіла...
      ніжний поцілунок у вуста...ніжні спогади про нього,
      любов сама-по-собі не говорить і поряд Ангела тримає німого...
      але нарешті він сказав: "Як без тебе жити я незнаю....
      бо тебе сильніше всього і всіх на світі я кохаю!!!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Муза
      Знову Муза поряд мене сіла,
      знову розказати щось нове мені хотіла...
      Та ні... цього разу вона закрила свої очі...
      і сказала, що прийде ще проти ночі...
      Вона прийшла...сказала, що осліпла...
      сказала, що за ниткою душевною прийшла...
      "А що за нитка? і навіщо вона тобі?
      навіщо їй ті муки одразу на весні?"
      Сказала, що мене не чує і не бачить,
      що одну людину вона посміла пробачить...
      і втратила все...душевний спокій, зір і слух,
      і набула порожнечі, і нових недуг...
      Ця порожнеча ввірвалась у душу мою,
      і тут я опинилась у прірви на краю...
      Стою, ні вдиху, ні видиху зробити не можу,
      жаль...серце своє я більше не потривожу..
      Муза поряд мене стала,
      мою душу ніжно обійняла,
      сказала, що буде все добре і знову пішла...
      вона сліпа десь в світі спокій знайшла...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Сіре серце
      Сіре серце...чорне серце...серце без любові...
      в ньому не живе кохання, в ньому немає більше крові...
      незалишилось нічого живого в серці тім,
      і ніхто його не рятує, і ніхто не біжить за ним....
      Серце без любові, серце у стражданнях,
      все життя воно живе у вічних ваганнях...
      Сіре серце...чорне серце...воно вже не живе....
      але воно з життя теж не піде...
      його зігріє лише серце повне кохання,
      і згинуть, розвіються, як туман, ті вагання...
      воно оживе, але не скоро це буде,
      адже не багато тих сердець, що любов"ю окуті....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    23. Основа основ і метушня
      Життя прекрасне, його основою основ,
      початком і кінцем, і щастям є любов...
      Живемо нею, у снах вона з нами поряд літає,
      а час іде, а час кінця незнає....
      Все біжить кудись і ми біжимо услід,
      і все не припиняється душі політ...
      Коли йдеш по вулиці, а поряд йдуть сотні людей,
      у пошуках істини біжать, нагадуючи нам дітей....
      І кожен у руках несе якийсь предмет,
      у пошуках мети, істини святої, кудись біжить...
      Але в пошуках істини, стикаємося з новими турботами,
      з новим щастям, і новими негодами...
      Життя не вічне, істину просту збагни
      і замість тої метушні, важливе щось зроби..
      а ти біжиш, біжиш у нікуди, але колись ти спинишся,
      але таким, як раніше, ти не залишишся...
      Життя прекрасне!!! його основою основ,
      є ця неповторна, прекрасна любов...
      живе вона у наших душах і серцях,
      у нашому життя, у наших снах....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Лезо ножа
      так тяжко йти по лезу ножа,
      коли незнаєш коли той кінець...
      все тихше на душі...все тихоша...
      але колись зійде все нанівець...
      ти думала, я зупинюсь,
      покину я тебе і назавжди залишу???
      без тебе, я нічим не залишусь,
      лише пощадити мене порпошу...
      по лезу ножа з закритими очима
      навпомацки мене ведеш,
      і що я за така людина???
      коли боюсь я що ти мене кинеш і підеш...
      як боляче, як боляче це розуміти...
      так тяжко усвідомлювати суть...
      але тебе, повір, тебе ніхто невмів так любити,
      і я прошу ще мить зі мною побуть...
      не зоставляй мене одного,
      не зоставляй мене на самоті,
      я для тебе зіграю ангела німого...
      але образити тебе я не хотів..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. ХТО Я???
      Хто ти???І хто є я??? в цьому житті себе ще не знайшли,
      хоч скільки років по стежині життя йшли...
      А все ж незнаємо ми, ким ми є у цьому житті,
      і ким ми будемо, у нашому світлому майбутті...
      Ким є ти поряд зі мною??? і ким при зустрічі з тобою я стаю???
      І куди, на який край світу, від тебе я тікаю....
      Ким зі мною є ти???Бо я тебе чомусь не розумію....
      в житті - один, а в інтрернеті - інший, твоє ж я серце не нагрію...
      Хто я?? я заблукала у тенетах життя і кохання,
      я вже не розрізняю, де є щастя, а де є страждання...
      Хто я??? Я вже ніхто, лиш крапка у кінці рядочка,
      Я більше не кохана, я більше студентка і не дочка...
      Я вже ніхто!!! Я навіть ніким до цього не була,
      я щастя своє то втратила, то знайшла...
      Хіба ж я людина, якщо щастя у руках незуміла втримати???
      Хіба ж я - Наталя,яка не може більше кохати???
      І ким в такому разі можеш бути ти поряд зі мною???
      невже тобі такий холод, здається весною???
      невже ти мене справді так сильно кохаєш???
      бо навіть за мої помилки мене ти не зневажаєш....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    26. котенятко...
      Тиша...спокій...і лиш сльоза з очей тихо падає...
      котиться....тремтить...а за нею летить наступна...
      а серденько б"ється....від думки тремтить...і все ж кохає...
      а вона для нього...ота єдина... неповторна.... недоступна...
      Тихо...тікає годинник...і щосекунди падає з очей краплина болі...
      жагучої...колючої... що не лікує серце, а лиш ранить його...
      щастя й любові не існує... шукати його? шукати його доволі...
      воно для нас єдине...воно для нас частка неповторного...
      сумно...дзвінок у двері... затихло серце, з очей витер сльози...
      щоб небачили... щоб не відали... що на серці у парубка є...
      бо страшніше таких днів, таких коли на серці грози...
      для людини більш немає...коли серце кохає...
      підійшов...відчинив....а там кошеня маленьке у кошику лежить...
      зупинись...під кошиком записка...цікаво від кого, для чого???
      її почерк...слова кохання...і проте що життя летить...
      вона ж тебе любить...тебе єдиного...для неї одного....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Кар"єра...
      ти хочеш жити, хочеш щось в житті змінити?
      а задля чого, невже карьєру хочеш ти зробити?
      а потім...потім карьєру зробиш...років два...
      прийдеш додому,до свого дому... а там відлуння віддало...
      ти хочеш кохати, а чому тобі одразу в очі не сказати?
      чому свою любов ти хочеш десь у серці приховати?
      а потім років сто про це лиш жалкувати,
      за те що і вона хотіла тебе кохати....
      невже в грошах, невже в кар"єрі щастя для тебе?
      зробити щось в житті, зробити щось для себе,
      коли щасливий ти, і інші посміхаються,
      коли такі як ти незможуть зробити вибір і вагаються...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. для тебе одна..
      якщо хочеш сказати, не бійся скажи,
      скільки вже можна грати в цю гру?
      всі почуття до мене мені ти покажи
      я ж все одно твій номер колись наберу...
      але тоді вже буде пізно телефонувати,
      не тому що ніч, бо багато років пройде,
      і напевне, тоді ти зімною не захочеш розмовляти,
      і душа по стежині гордості піде...
      піде...полетить...впаде і розіб"ється...
      невже заслуговує на це вона?
      і все....серце вже не б"ється...
      а в тебе інша...для тебе одна вона..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Він мене любить!!!
      він мене любить!!!він мене любить...він сам це сказав,
      і покотилась сльоза по щоках коли він в очі мені споглядав...
      Він ніжними міцними обіймами мене обійняв,
      але що ж...відповіді від мене він не діждав...
      А серце так рвалось сказати йому: "Кохаю",
      а розум спиняв, а розум кричав6 "Незнаю!"
      можливо блефує, можливо неправду сказв,
      але чому ж тоді кулак зімкнутим тримав???
      Ви не повірите, а я розумію...так тяжко сказати правду в очі,
      коли ти сам сидиш дивишся і думаєш про неї щоночі...
      А всі почуття були замкнутими декілька місяців,
      ну після того, як він це сам зрозумів...
      Він мене любить!Він мене любить...а як я його люблю,
      невже колись...не зараз...я йому це теж скажу...
      він мене любить! в його міцних обіймах я це зрозуміла,
      і фразу: "Я тебе люблю", йому теж на вушко прошепотіла...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Любов сліпа
      Любов сліпа...Її по світу водить божевілля,
      і в той момент коли приходить, в голові - свавілля,
      Коли вона прийде, ти одразу ж відчуєш,
      голос серця і душі, ти не раз тоді почуєш...
      І тоді вестимуть вони нас під руки, крізь перешкоди,
      і перевірити нове кохання...краще не буде нагоди.
      Вони дарують щатя й радість, але водночас й біль,
      вони призводять разом до явних божевіль.
      Любов сліпа...не очі в натовпі коханого шукають,
      це лиш душа й нитки серед мільйонів його пізнають...
      З закритими очима, з душею навстіж відкритою,
      прямую по стежці з любов"ю, дорогою ще не прожитою.
      Я буду своїй любові за поводиря, буду її оберігати,
      буду, як хранитель, лише його так сильно кохати.
      Любов сліпа...І зв"язані ми невидимими нитками,
      ща називаються любов"ю, що завжди з нами!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Болить душа
      Болить душа....болить...страждає....
      уже вона нічого, крім болі не відчуває...
      Ти хочеш жити, хочеш кохати,
      але повір, кохання краще не пізнати...
      Бо потім боляче кожен удар приймати,
      а ще гірше взаємної любові не відчувати...
      Мене ігноруєш, ну і нехай,
      тепер я сміливо скажу: "Прощай!"
      Я йду, але в серці надія горить,
      що ти мене повернеш, але ти можеш затушить...
      Мені боляче...розлука - це завжди біль,
      особливо після стількох пережитих неділь...
      Болить душа...страждає і болить,
      уже і в серці надія більше не горить.
      Згасла...тепер її не відновити,
      але лише ж тебе сміла я любити....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Любов - це крила, що обламала я собі сама...
      Чи це є та сама, оспівана любов???
      Чи це є те, що я все життя шукала???
      Коли при зустрічі з тобою закипає моя кров,
      а при прощанні на хвилину - остивала...
      Чи це є та сама незвідана любов???
      Чи це є те, що люди все життя шукають,
      хоча і бачаться з коханими знов і знов,
      а розмови про почуття вони оминають...
      Чи це є те, коли душа співає і підноситься до раю,
      чи це є те, коли йдучи по росі - літаєш?
      Коли хочеться щораз тобі шепотіть "кохаю",
      і і запитать: "Чи ти мене так само кохаєш?"
      Чи це є та сама казкова любов?
      Чи це є те, що так давно шукала?
      Чому ж тоді сумую за тобою знов?
      Чому ж тоді сама собі крила обламала?


      "Люблю тебе понад усе,
      а жаль що ти цього нерозумієш...
      і від мене тікаєш знов..."



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. ХАОС
      В голові думки літають, сідаєш записати -
      а неможливо, бо серце хоч думками бажає літати.
      Без крил, бз чистих почуттів, мене не існує,
      а серце й думка мені ці рядки дарує,
      В голові повний хаос, боляче мені
      не розцвіте моя душа, коли думка в самоті.
      Чи ти прийдеш. чи ти мені рядок напишеш,
      чи просто на столі прощальний лист залишиш...
      В голові безлад, мені соромно, бо там є ти,
      а отже,ще не спалені наші мости,
      Вибач, за все, за всі мої слова і фрази,
      за всі сказані мною образи....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Останній сонет для тебе...
      Я тобі ніколи цього не казала,
      я про це тільки в своїх віршах писала...
      а ти думав я просто так їх пишу?
      - я в них пишу те, чого ніколи в очі тобі не скажу...
      Жили ми щасливо,одне одного все життя любили,
      і навіть розлучитись через потребу, не зуміли,
      але зараз мусимо розлучитись ми,
      від тебе піду я, піду назавжди, але не спаляться мости...
      Запитаєш, як? - скоро зрозумієш все,
      бо поки що я не хочу писати про це.
      Вибач мені, вибач цю зраду,
      і за цю недописану ще сонату.
      Вибач мені, за те, що я існую,
      вибач мені, за те, що завжди за тобою сумую...
      Вибач, за те, що цей світ я назавжди покидаю,
      вибач, за те, що так сильно тебе я кохаю....
      "Кохатиму завжди.....всім серцем!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    35. Сумні очі...
      Мій любий, як я рада знову бачити очі твої,
      тільки чому вони знову такі сумні???
      чому сльози рікою, так гірко пливуть???
      чому мені нічого не скажеш, коли я хочу щось почуть???
      Коханий, я прошу, не мовчи, скажи хоч щось,
      щоб серденько моє, так сильно не треслось.
      Воно ж....йому ж боляче страждання відчувати,
      бо тяжко в твої сумні очі заглядати....
      Ти мовчиш? - Мовчи...нічого, ані слова не кажи,
      але і тікати від мене не спіши...
      Я знаю, здогадалась, що тобі більше не потрібна,
      ця версія із ста - найбільше вірогідна...
      Ну що ж...іди, іди, щоб не плакала я...
      при тобі ніколи плакати не сміла я...
      А я ж все прочитала на твоїх губах,
      я все побачила у твоїх сумних очах...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Ця любов...
      Кожен день з тобою - щасливий,
      І цей світ з тобою - мрійливий.
      І все прекрасним стає з тобою,
      і сяю я коли ти поряд зі мною.
      З тобою дрібницею все здається,
      і навіть якщо весь світ перевернеться,
      посміхнешся ти, і я нічого не побачу,
      і геть все й усім пробачу.
      ну що ж тут мені казати,
      невже зуміла так сильно покохати,
      але я знаю, ця любов взаємна,
      така ніжна, казкова, єдина....приємна....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Сьогодні
      Сьогодні хочу вовком на місяць вити,
      хочу тебе більше так сильно не любити.
      Не вірити, що знову ти прийдеш,
      не вірити, що мене з собою забереш....
      сьогодні хочу, я піти і не повертатись,
      жаль,з такими словами я не хочу гратись...
      Я хочу. просто відчувати любов,
      я хочу, щоб в жилах наших закипала кров.
      Сьогодні хочу сонцю вранішньому радіти,
      хочу тебе, як сніжинку, на лодоні розтопити,
      і зоставити слід сніжинки на своїх губах,
      і її частину на своїх ніжних руках...
      Сьогодні я про тебе не думати навіть і не сміла,
      хоча від думки такої позбавитись я хотіла.
      Я хочу, щоб ти мене дуже сильно любив,
      щоб в сильні морози мене своїм теплом зігрів...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Зів"яла троянда
      Зів"яла троянда, і сльози з очей так і пливуть,
      невже, вони мої спогади зітруть?
      Невже вони, всі болі забирають,
      невже через них, всі так щиро кохають???
      Зів"яла троянда, червона троянда на снігу лежить,
      про життя наше спільне, немає, що нам ворожить...
      Невже забув ти мене, невже забув???
      І те, як клаптик щастя мені колись повернув???
      Зів"ялі троянди, що з часом і з нами стається,
      на жаль, час назад більш не повернеться.
      Не виправити нам, наших помилок життя,
      не вилікувати троянди, і просто забути про майбуття...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Новий Рік
      Вже давно годинник дванадцяту пробив,
      вже Новий Рік прийшов, а Старий - рікою сплив...
      Та залишаться назавжди спогади про прожитий хороший час,
      як хапало в емоцій вир, а то просто на узбіччя кидало нас...
      Хороший був час,хороший,але що готує нам Новий Рік,
      адже він вже переступив домівок наших поріг???
      Списані листки, в чернетках невідправлені смс,
      в відносинах між нами проявився деякий прогрес...
      Хочеться знову прожити той рік, як нічого й не було,
      але снігом білим наші пороги замело...
      все вже пройшло...жаліти більше не потрібно,
      бо жаліючи про попереднє,ми наводимо сум, а так...не гідно...
      Як кожен попередній, так і кожен рік наступний,
      принесе вітри: один із них попутний,а інший - непопутний.
      І чи встоїмо ми, чи витримаємо ми, цю протидію? -
      -Ми витримаємо, якщо матимемо в душі віру і надію....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Я не буду сонцем...
      Ні, я не буду сонцем, я буду вічністю в руках,
      тебе ніжно обіймати, й приходити у снах.
      Я знаю, знаю, що невдовзі я тобі набридну,
      але без твоєї посмішки жити, я не звикну.
      Не буду сонцем я для тебе, а зіркою у небі стану,
      на тебе з висоти, з неба ніжно погляну...
      ...і посміхнусь, і від біди лихої, я застережу,
      тебе, немов зіницю ока, я бережу...
      не буду котиком для тебе, а буду сновидінням,
      найкращим у житті твоєму нічним видінням,
      але з настанням ранку, зникну і розтану я,
      і зійде яскрава вранішня зоря....
      і згадуватимеш ти...отой чудовий сон,
      отой нічний, повний захвату, полон...
      Але розтав..розтав у повітрі...і мене не стало,
      бо те сновидіння мене в собі всю ніч ховало....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Без тебе...
      Без тебе я не жива, без тебе -помираю,
      і як прожити ще день без тебе я незнаю.
      Все тихіше дзвонить телефон, без тебе завмирає світ,
      і припиняється рух наших відданих орбіт.
      Без тебе мене не існує, без тебе, я просто примара,
      нависла над нашим містом чорнюча хмара.
      Без тебе й сонця не видно, і холодно мені,
      хотіла б, щоб все було не на яву, а уві сні.
      Без тебе, мені до болю сумно й одиноко,
      і на душі моїй, без тебе, до гіркоти тривожно.
      Без тебе все чудове зникає безслідно,
      без тебе, мені жити на світі - не гідно.
      Без тебе кожна хвилина,вічністю безмежною здається,
      без тебе, навіть зірка вечірня не посміхнеться,
      Без тебе замовкає телефон, без тебе завмираю я,
      але я вірю, прийдеш ти, і зійде вранішня зоря!!!
      "Присвячую САМОМУ КЛАСНОМУ ХЛОПЦЮ!!!!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. А я чекала...
      Вечір. Зірки. І знову тебе немає поряд,
      отак без тебе місяць цей проходить.
      День і ніч чергуються між собою,
      а мені так хочеться бути з тобою!
      Ранок.Зірки гаснуть в небі. А тебе немає,
      а ти приїдеш лиш через місяць.
      А я чекатиму тебе, чекатиму все життя,
      а з тобою буду вічність, все світле майбуття.
      нехочеться знову вечір без тебе зустрічати.
      але я знайду на вечірнім небі...
      ...нашу зірку, і наші погляди зустрінуться там,
      тільки пообіцяй: в час вечірній бути там!!!
      Сонце піднімається,виблискує радісно сніг,
      невже закінчиться цей місяць колись???
      І я тебе побачу, і знову до тебе посміхнусь,
      і знову до тебе ніжно пригорнусь.
      Хто чекає, той щастя дочекється,
      той місяць на вічність обміняє,
      я чекала тебе, я просто чекала,
      і тебе через місяць знову побачила!!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Підійду не помітно
      Я підійду непомітно, щоб ти подиху мого не відчув,
      щоб обличчя мого непобачив і голосу мого не почув.
      Лиш дотиком руки ти відчуєш, що я до тебе підійшла,
      що серед мільйонів людей, я обрала тебе і тебе знайшла.
      Очі твої вогником невідтворним радісно засяють,
      і можливо тоді, я зрозумію, що вони дійсно кохають.
      За сотні тисяч кілометрів, я ці оченятка знайду,
      в них залишилось віддзеркалення мого обличчя, тому я їх знайду.
      Слова не сказані, тексти віршів до кінця не дописані,
      не всі ще романи про кохання - не всі ще написані.
      А наша КАЗКА, казка наша...про кохананя. про життя,
      в ній немає кінця, в ній лише чисте майбуття.
      Я підійду непомітно, ти не помітиш, як я підійшла,
      я тебе обійму, бо не хочу відпускати щастя, що знайшла.
      Кохання не хочу втрачати, воно дорожче життя,
      але любов - одна дана на все життя, а ті підробки, то є сміття!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    6. Щастя - це ТИ!
      Щастя - це коли ТИ поряд зі мною,
      тоді й найсуворіша зима здається весною.
      Це коли крига з душі рікою сплива,
      це коли треба говорити, а ти співа...
      Святом будень здається, коли слово мені скажеш,
      Коли душу свою відкриєш і мені її покажеш,
      Щастя - це просто збоку за тобою спостерігати,
      це вміти щиро, вічно тебе кохати.
      Щастя - це коли усмішка з уст твоїх не сходить,
      коли щораз вона серденько моє тривожить.
      Кожна секунда, проведена без тебе, вічністю здаєтья,
      а саме тоді серденько повільніше б"ється.
      Щастя - це коли мене ніжно обіймеш,
      коли до душі своєї просто пригорнеш.
      Коли ти мовчиш, поглядом думки читати,
      і ніколи, ні на крок тебе не відпускати!!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 3

    7. Дорослі...
      Ми ще не дорослі, але вже й не діти,
      повиростали, юні вже, квіти,
      повиростали, вже у нас недитячі проблеми,
      все більші й цікавіші наші дилеми.
      Дорослими здаємся, а в душі ще діти,
      невже кордон дитинства перетнули, невже зуміли це зробити?
      і вже чекає нас доросла стежка,
      як зроблена на білім полотні мережка.
      Для нас ще відкриті всі двері, а куди ж піти?
      щоб гідно цими стежками пройти,
      щоб гідно прожити своє життя,
      щоб пам"ять залишилась внукам на майбуття.
      доросле життя сповнене пригод,
      вражень нових і нових насолод.
      Ал як хочеться ще побути дитиною,
      щоб проблеми одразу не накрили лавиною!
      Для нас кожен фініш- це по суті старт.
      до нових перемог, до щастя - старт.
      А ми чомусь дорослішати спішимо,
      але ми ж незнаємо що ми там знайдемо!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 3

    8. Все буде добре...
      Все буде добре, по-іншому не можу бути,
      для цього зроблене все, все щоб щасливими бути.
      Щоб посмішка з уст твоїх ніколи не сходила,
      щоб радісними очима услід тебе проводжала.
      Все буде добре, в цю думку надію і віру всели,
      щоб кожен день сонцю ніжно посміхалися,
      щоб за руки одне одного вічно трималися!
      Все буде добре, я всією душею в це вірю,
      і що разом будемо, маю вічну надію.
      Все буде так, як хочемо ми,
      більше ніщо не зруйнує наші мости.
      Все буде добре, по-іншому не може бути,
      вірю, що щастя ми можемо здобути,
      додавши трохи терпіння, трохи надії,
      і нарешті збудуться всі наші мрії!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Щоб все як раніше було...
      Навіщо я тобі вчора те сказала,
      чому ж тоді я не промовчала???
      Уже сьогодні ти до мене не прийшов,
      мене серед людей незнайомих не знайшов...
      І погляд твій холодний, зустріч й та без поцілунку,
      любов наша стала ще нижчого гатунку....
      Я знаю, знаю, що лиш я в цьому винна,
      і виправити цю помилку повинна....
      Я втрачати тебе не хочу....і не хотіла,
      але нажаль втримати я не зуміла...
      і боляче тепер, і холодно в душі,
      невже мене не любиш...тепер скажи...
      Ти розлюбив, але мені цього не скажеш,
      своєї прохолоди мені ти не покажеш,
      і як же я тебе любити сміла???
      я ж таке щастя теж тримати хотіла...
      Хотіла, але невтримала, лишні слова сказала,
      чому тоді мене ти не спинив, щоб я мовчала???
      щоб все як і тоді добре було....
      все своєю течією пливло...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Юнацьке кохання
      Закінчився зошит...зламалось перо...
      але все ж почалося, щойно зацвіло.
      Єднаються два береги, міцніють мости,
      казка триває, одне одного любимо ми.
      Любити..любити все життя готові,
      і відкривати риси все нові й нові,
      нехай погані, але і за них любити
      і все життя пліч-о-пліч разом пройти...
      І в старості...юнацькими очима
      ти споглядаєш, що навпроти тебе людина
      ззовні постаріла, а в середині - дитина,
      для якої прожите життя тяжке...з тобою - малина.
      І згадується, як щосекунди разом хотіли бути,
      хотіли всі переживання разом оминути...
      І все-таки вічне юнацьке кохання,
      що несе в собі на все життя лише світання.
      І поряд тебе є завжди людина,
      хоч вже постарівша, але дитина,
      що боїться тебе загубити,
      що все життя сміла лише тебе любити!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. * * * * *
      ...Телефон не дзвонить, і не ти з"являєшся у снах,
      смс не приходить, я вже не в твоїх руках,
      нічого не повернеш, такої як я більше не знайдеш,
      зруйновані мости, і в мої сни ти більше не прийдеш...
      А як хочу тебе обійняти,
      ніжні руки твої приласкати,
      подивитись у очі ніжні твої,
      Вибач, але вони вже не мої...
      Ти більше не прийдеш, мене не обіймеш,
      Забув мене і мене більше не повернеш...
      Але ж це самообман, це сон, ми завжди разом будем,
      бо ми одне одного дуже сильно ЛЮБИМ....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Люблю...
      Люблю...слово це прекрасне,
      як сонечко на небі ясне,
      як хороше коли чуєш його,
      бажаєш кохати, нетримаючи нікого...
      Люблю...колись скажу тобі,
      для тебе ці слова зовсім не прості.
      Але скажу люблю і тебе я поцілую,
      своє кохання я навік тобі дарую...
      Люблю...це слово повне щастя,
      немає там, ні краплини нещастя,
      там лиш добро і взаємоповага,
      там панує творча наснага.
      Люблю тебе, але все ж промовчу,
      від тебе я ніколи більше не втечу.
      Боя кохаю, якби дивно не було,
      але кохання моє ще ніколи так не цвіло...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Ми приходимо, щоб любити...
      Дуже часто ми переконуємо себе
      в питанні, що для нас дуже просте.
      Чи любим ми, чи існує кохання,
      чи варте його, наше щире зізнання???
      Дуже часто в небі зірки гаснуть,
      падають вони з небес, нас тягнуть
      в нове життя, де є вічне кохання,
      де є зрада і добро, де є страждання
      дуже сильно мріємо про любов,
      де є щастя, зустрічі нові знов і знов
      Тільки кохання може врятувати нас,
      закружлявши в ніжний повільний вальс.
      Тільки любов, вічно живе в наших серцях,
      в мріях наших і наших снах,
      тільки вона зуміє наші гріхи простити,
      ну а ми ж приходимо в цей світ, щоб любити!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Серденько...
      Тікає годинник і серденько стукає,
      про нашу розмову воно все думає.
      Все швидше і швидше, та нема вже куди,
      Хочеться мені зімкнуть наші мости.
      Коли руку твою зігріть я захотіла,
      дивно, але душа моя на сьоме небо злетіла,
      і так хороше і мило стало мені,
      ніби все не на яву, а увісні.
      Коли говориш, і я поряд стою,
      відчуття ніби впала, і прокинулась в раю...
      Там, де зустріла тебе - свою долю,
      знайшла я і щастя, і для душі волю...
      Серденько все тривожиться, все стукає,
      про тебе воно весь час цей думає,
      незнає воно чи назавжди, чи на один раз,
      побачим ми, коли пройде час...
      Серденько болить, серденько страждає,
      та не вірю чомусь, що воно кохає...
      Кохає тебе....тебе одного,
      милого хорошого, але не мого...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Вічне кохання...
      Я більше не вірю в кохання,
      воно приносить одні розчарування,
      болі одні і крики юної душі,
      здається ж, не руйнуй кохання...не спіши...
      Але зруйнували, не залишилось більше почуття,
      спалені мости, а в душі сміття...
      Немає вже кохання, більше вже нема,
      більше його незнайдемо поки у душі зима...
      Ти говорив одне, зробив зовсім протилежне,
      ти думаєш, розбити душу - це віддати належне?
      А боляче...і серце вже не б"ється,
      чекає воно поки хтось інший посміхнеться...
      В кохання вічне, більше я не вірю
      і більше в житті повірити не посмію,
      зрадив ти мене, боляче зробив,
      невже ти сам розлучення хотів?
      Я більше не вірю ні тобі, ні осені нашій,
      хотілось би щось зробити, біти по-старшій,
      щоб в це кохання повірити знову,
      почути пісню тривожну, але нову...
      Зрада - це гріх, кохання - це доля,
      це обидвох людей вічна неволя.
      невже існує на світі вічне кохання,
      якщо приносить воно лиш страждання???



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Останній причал...
      Її ти любиш, її одну,
      таку красиву, таку струнку,
      Про неї ти весь час мені говориш,
      Для неї ти співаєш, а мені і не подзвониш.
      Вона для тебе та...єдина,
      вона для тебе в полі одинока калина,
      А я лиш та росинка, що вранці у полі випадає,
      яку ніхто ніколи не любив, і навіть зараз не кохає...
      Її на руках ти носиш,
      її руки і серця ти просиш,
      А я лиш стою десь там у стороні,
      як пилинка у пьянкому вині...
      Вона для тебе ідеал,
      вона- останній для тебе причал.
      А я лиш човник, що поряд пропливає,
      який тебе завжди любив і як жити без тебе незнає...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Бочка пороху
      Я тобі не ворог, але й не друг,
      Ось і закінчився дружби круг...
      Ми попрощались і закінчилась дружба,
      розсипався пил, як дерев"яна стружка...
      Ти більш не пишеш і я не пишу,
      але про те що закохалась тобі скажу...
      Хоч ти й листа цього не прочитаєш,
      хоч через років п"ять мене ти непізнаєш,
      але буде все як завжди, не зміниться нічого,
      не пам"ятатимемо ми, ні старого, ні нового,
      і без образ, і без тяжких переживань,
      не буде більше на моєму шляху зітхань...
      Я тобі не друг, я тобі не ворог,
      не взірвуться почуття, бо остивший порох,
      вже закинутий далеко десь на дно,
      там де не прокинеться більше воно...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Слова...
      Слова, що кинуті на вітер більше значення не мають,
      вони десь в голові, десь там блукають...
      Навіщо вже їх перекручувати знов і знов,
      а може то є пристрасть, а не любов...

      Слова ти кинув, а в голові вони місця собі не знаходять,
      просто між рядками цими тихо бродять,
      Вони навіюють печаль і серце більше не може розриватися,
      і плакати не можу, і навіть щиро посміхатися...

      Слова, що в собі не мають більше сили,
      Вони не оживуть, якби ми не хотіли,
      Вони зруйнували все, нічого вже немає
      щоб повернути тих хто ще кохає...

      Слова, слова, слова...а чого вони вартують,
      то їх намагаються позбутись, то без них сумують...
      А вірші, поеми, пісні без них вони не живуть,
      без них вони пусті, без них вони і не існують...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 3

    19. * * *
      День за днем, а життя минає,
      все вперед, а не просто так,
      а моя душа, десь у небі все літає,
      як вільний щирий кохання птах.
      Життя іде і все без шалених змін,
      не змінюються люди, не змінюється світ.
      Нажаль в житті, а не у спорті, немає замін,
      що від втоми, від кохання зупиниться політ.
      Ніч проходить, швидко час минає,
      а ми не сидимо на місці, а кудись біжим.
      Ти помилуйся ранком, вже світає,
      а думки пливуть, як у даль сірий дим...
      Час біжить, не стишує свого кроку широкого,
      а ми лиш крапка на прекрасній Землі.
      Що ми зробили для життя нашого довгого,
      щоб гідно пройти мізерне своє життя на Землі???
      Життя, як пташка, все летить кудись,
      а ми не зупиняючись вперед йдемо,
      не хочеш бігти, подумати зупинись,
      нехай спочинемо і знову побіжимо!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Щаслива...
      Я щаслива, що тебе кохаю,
      що тебе я кожен день посмішкою зустрічаю..
      Моя душа у стані польоту перебуває,
      але незнає вона, чи він її кохає...
      але настільки щастям заповнена вона,
      в душі весна, прошла одинока вже зима,
      і все радіє і розцвітає знов,
      бо в серце ніжна завітала любов...
      Я щаслива, що я на світі є,
      що поруч мене ще хтось є...
      Той хто мене любить і цінує
      і мені посмішку свою дарує...
      Але я щаслива, бо є на світі ти,
      моя любов пливе, а з нею і листи.
      Але я щаслива, бо я тебе люблю,
      і тебе я серед тисячі літ знайду.
      Я щаслива, просто так, без причини
      і немає кращої в світі за тебе людини.
      з якою б дійсно я хотіла б бути,
      ту яку я б хотіла кожен день чути...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Час...
      Я знов одна, а час не зупиняється,
      нажаль, назад він не повертається.
      Все біжить кудись, куди незнає,
      отак і наше життя минає...

      Життя кудись далеко все спішить,
      і не зупинити нам щастя мить!
      А щастя нам зовсім не важко піймати,
      варто нам тільки лише побажати...

      Воно саме до нас ніколи не прийде,
      якщо не ми, то його хтось інший знайде.
      Щоб щасливими бути, потрібно щось зробити,
      аголовне рідних людей просто любити...

      А час іде, він просто незупинний,
      він швидкий, як тигр, він просто неспинний.
      Я обіцяю, що щасливою буду,
      що щастя в бою я здобуду....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Розтавання
      Розталися вони...і їх кохання снігом замело,
      нічого не залишилось, що було то вже прошло...
      Холодно усім, і сніг не розтає,
      Кожному із нас ще холодеіш стає....

      Розтаватися - це тяжко, а ще тяжче разом бути,
      а ще тяжче коли любиш....тебе ж забути...
      А сніг все падає й падає на землю холодну,
      воно має свої якості, сніг має природну...

      Розталися і годі, більше мені не пиши,
      як любив...чи любиш мені не кажи...
      Я не можу бути лялькою в руках!
      і не вмію разом літати у "наших" снах!

      Розтаємся й крапка, більше я тобі не треба,
      для тебе моя душа була дуже далека...
      Ти контролював, мені ні краплі ти не довіряв,
      через те й мене незабаром невтримав...

      Я невмію бути маріонеткою в руках,
      не вмію я бути замкненою, бо я вільний птах!!!!
      А отже, розтавання - це правильний крок,
      для нас обох цінний урок!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Кімната очікування
      Чекала десять років і знашла,
      Те, що колись давно втратила я.
      І радіє юна душа і знов десь літає,
      тільки, на жаль, незнає він, як вона кохає...

      Вона намагалась більше тебе не згадувати
      і ніякими спогадами себе не радувати...
      Але одного разу підкинув їй хтось телефон
      і разом з ним з"явились переживань мільйон.

      А ти не відповів, і ще послать її хотів,
      але образити її своїми словами не зумів...
      А потім здивувавсь і пізнав її,
      а чому ж тоді пам"ятав ти її???

      Десять років прошли, як впав осінній лист,
      але дивний, без кохання був їх зміст.
      Вони далеко були...розлучила їх доля,
      але знову...знову їх з"єднати вона захотіла...

      Але чи залишаться разом...чи вдвох?
      вирішувати їм, це їхній юний урок.
      Знали б вони, що доля лише один шанс дає,
      а більше...а більше в житті не дає...

      Юні вони, нічого про життя вони не знають,
      десь у мріях щастя вони ще літають...
      А кохання і доля разом ідуть,
      разом...від них...і їх не звуть...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    24. Ангел - Біс...
      Я - ангел, а ти - біс...
      обидва настільки різні
      і не знайти нам компроміс,
      нічого не вийде і тільки...
      Життя спільного в нас не буде,
      я в небі голубім літаю
      там...де душа людська свободу здобуде,
      я її у руках тримаю...
      А ти...під землею тихо бродиш,
      щоб не порушити крики людські
      і від цього ти існувати не можеш,
      хоча якими вони не були жорстокі й прості...
      Але як ми могли одне одного полюбити?
      якщо живемо на різних полюсах,
      але чи зможемо одне одного простити,
      якщо навіть літаємо в різних снах...
      Я навіть зараз у душі маю віру і надію,
      а ти навіть вухом не ведеш
      і зруйнував єдину мрію мою,
      подивись, ти по дорозі не спокійно йдеш...
      Навіть на землі нам спокою не буде,
      і не знайти нам компроміс...
      А отже, любов свободи не здобуде,
      бо я - ангел, а ти - біс...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Образа...
      Образити можна з пів-слова...гудка,
      така наша доля, така ж нетривка.
      Але як тяжко морально втрачати людину,
      так було навіть в сиву давнину....

      Образився і слова не сказав,
      на смс, на повідомлення просто промовчав,
      а я незнала що тобі сказать,
      і як велике почуття приховать.

      Ти вже не пишеш і дзвінка не чую,
      і вже уваги твоєї я не потребую.
      Ти образився, а я незрозуміла,
      цим "подвигом" обламав ти мені крила...

      Якщо ти так мене не поважаєш,
      хоча ти мене краще за маму знаєш,
      виходить, що ти обманув мене,
      але це відчуття мине...

      Ми з тобою дуже різними виявилися,
      навіки одне від одного закрилися.
      І вже навіть звук смс нічого незмінить,
      мене тобі хтось інший, новий замінить...

      Тобі я не треба, іграшкою для тебе була,
      твій номер видалила й слізьми залила,
      Але нічого зробити я незможу,
      лише серденько своє я тривожу....

      Образити можна, але не розібравшись - не йди,
      намагайся вислухати...просте слово "Прости"...
      Але ні спроби, ні шансу не дав,
      гордий ти, а не образу ти сильну тримав....

      Дійсно, краще нам з тобою не спілкуватись,
      і за найменший шанс більш нетриматись,
      Бо була колись у відносинах потреба,
      ДЛЯ ЧОГО Ж ТИ МЕНІ, ЯКЩО Я ТОБІ НЕТРЕБА???



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Падає листя
      Ось і осінь в місто пришла,
      в двері не стукаючи просто зашла.
      І дощ все капає капає по вікнам моїм,
      та і я, сумую за образом твоїм...

      І падає листя, під ноги летить,
      і небо від страху тихо тремтить.
      Незнає чи падати, чи просто летіть,
      в руках твоє фото від сліз тремтить...

      А я сумую і настрою вже нема,
      вже у серці не осінь,а зима.
      що заморозила тіло й душу,
      це все не схоже на простуду...

      Осінь все дощами душу обливає,
      а серце вже що робить без тебе незнає...
      Все плаче, плаче і кудись біжить,
      тебе вона все-таки не може простить....

      Ось осінь в сумне місто наше пришла,
      просто...без стуку непомітно зашла....
      з дощами, з грозами, з тугою,
      так хотіла вона посміятися наді мною.....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    27. "Привіт" і "Прощай"
      Як тихо просто ніжно остиває чай,
      які безмежні ці слова "Привіт" і "Прощай"....
      Скільки в них жорстокості й турботи,
      як на нотному листі зів"ялі ноти....

      "Привіт" - це ласка, це тривога,
      це знову в житті нова насторога.
      Це тільки здається нам, що привітання,
      а можливо вияв підлості, страшне бажання...

      Але з іншої сторони, це вияв доброти,
      це перший крок до поставленої мети.
      це щось постійне і звжди нове,
      це те що почнеться і знов мине...

      "Прощай" - це для нас не тільки прощання,
      це в останній раз тяжкі зітхання.
      Це щось нечуване й незнане,
      це щось останнє, але рідне і кохане....

      Але з іншої сторони, це сварка, бій,
      це більш немає криків "Постій"...
      Це щось лихе, це не для нас,
      але не ми вирішуємо, а час...

      Як швидко вже остинув чорний чай,
      які незнані слова "Привіт" й "Прощай"
      і як не хочеться казати тобі їх,
      але я мушу, мушу вимовити їх.....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 3

    28. Счастье...
      Найти счастье - проблема,
      еще труднее удержать...
      Ето все одна большая теорема,
      какую трудно подобрать...

      Когда поймает ето чудо человек,
      так сразу голову теряет...
      Ты не гляди счастье не на век,
      и как пришло так и убегает...

      Ты не старайся его поймать,
      оно придет к тебе само,
      но ты старайся удержать,
      ведь счастье в мире лиш одно....

      Счастье - это соединение,
      любви, искренней доброти...
      Такое чистое затьменье,
      такие свежие черты...

      Найти его желаю всем,
      и взрослим и маленьким.
      и плохим, и даже тем,
      кто считает себя стареньким!!!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 3

    29. Дзвіночок
      Перепишу пару рядочків....вже всерівно...
      мій подих до тебе анітрішки йде нерівно...
      і поцілунок той, зробити мені важко було,
      але все минуло...і швидко загуло...

      Але лиш правда зараз душу мені тішить,
      і фраза та зараз мене смішить....
      та так до сліз, до сильної болі,
      більше для тебе в моєму житті немає ролі...

      Вже з цим покінчено, і закриті всі мрії,
      розсипались вщент всі мої надії....
      і перший поцілунок лиш болі нам приніс,
      якби я душею хотіла б повторити все на біс...

      Давай хоч друзями зостанемось навік,
      нехай не кохання, а лиш дружби буде політ.
      Але дружить з коханим тяжко буде,
      але нехай...у дружбі любов свободу здобуде...

      Можливо сталося все швидко,
      і розталися ми з тобою дуже митко....
      Але закінчилась зустрічей мить,
      і у серці дзвіночок кохання дзвенить....



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Прости....
      Ти сказав над цим потрібно подумать,
      а на наступний день "ні" сказав ти
      і на останок слів добавив ти "Прости"...
      хотіла я тоді інакше бажання задумать....

      На душу камінь кинув ти жорстоко,
      і сказав мені, що чесно все було....
      скажу лише - що було то вже прошло,
      і обернулось все мені тривогою....

      Ти не бійся, я забуду свої почутття,
      і не залишиться нічого, ти повір,
      мені ти душу не довірив, то хоч думку довір,
      і ось знову перевернулося моє життя....

      Але я справлюся і буду знову гарно жить,
      без тебе....без думок ніколи не тужить....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. А як хотілося....
      Тримаючись за руки ідем по парку містом,
      а серце завмирає і тихенько мовчить.....
      і тим прекрасним теплим літом,
      душа моя ще трошки із грудей полетить....

      А ти непомітив таких дрібниць юної душі,
      і боляче зробив, і просто відвернувся....
      а я хотіла сказати: " Себе ти опиши."
      але в собі ти назавжди для мене замкнувся....

      А я більш неписала і не намагалась говорить,
      і більше знати тебе я нехотіла....
      повір мені ти поглядом зумів душу розбить,
      але нажаль забути тебе я не зуміла....

      Я не розумію, як брехать мені ти посмів,
      і ще за це щиріше вибачатись.....
      Можливо, обмануть мене хотів,
      цікаво, чи зміг би ти мені зізнатись....

      Мені б не зміг, замало в тебе духу,
      та й обняти ніжно ти не вмієш....
      і навіть ти мистецького немаєш слуху,
      і сказать, що любиш мене, ти не зумієш....

      А як хотілося б мені тебе поцілувати,
      та так щоб ти у мене закохався....
      а ще хотіла б я те кохання у руках тримати,
      і щоб мені в очі ти зізнався....

      Вже не тримаючись за руки ми йдемо,
      понадягали ми з тобою фарфорові маски
      і просто не думаючи, ми мовчимо.....
      а як хотілося б мені від тебе трішки ласки....



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Тебе люблю...
      Тебе люблю і знов страждаю,
      тебе ніколи я не розгадаю.
      А сльози з очей самі ідуть,
      думки шалені в голову пливуть.

      Я вже не плачу, я ридаю,
      себе в душі я зневажаю.
      Я до кінця заплуталась у почутті,
      ще досі не розібралася у тому смітті.

      Я вже не та, та й такою ніколи не була,
      я просто по річці життя плила.
      Та тут, я зупинилася і потонула,
      я про своє життя тоді забула.

      Та не хотілось тоді мені випливати,
      не хотіла я тебе не бачити, не знати...
      І зупинилось уже моє серцебиття,
      і разом із душею потонуло і оте сміття...

      Мене немає, а я люблю й страждаю,
      хотіла написати, що тебе кохаю...
      Але не в змозі, бо не жива,
      ні тіло, ні моя ранима душа...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Думки-каліки...
      Твій погляд - мені покарання,
      коли нарешті стане явним моє кохання.
      Твій подих, мені гірш страшнішої кари,
      в житті своєму незустрічала такої примари.

      Якщо ти звернеш на мене увагу,
      одразу я відчуваю невідану повагу,
      якщо ти підійдеш до мене зовсім непомітно,
      стараюсь я тримаись гідно...

      Твій ніжний голос зрозуму мене зведе,
      у темний перевулок заведе...
      і я залишусь там навіки,
      я одна і мої думки-каліки...

      Я вже не та. Хоча й такою не була,
      я гордою ніколи не була, а стала.
      Чесною, щирою мене ти пам"ятаєш,
      але зараз, нажаль, мене ти непізнаєш.

      У пітьму летять думки-каліки,
      зостанусь я одна навіки.
      Без твого погляду і голосу, без тебе,
      не бачу у цім житті більше себе...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Сповідь Маргарити
      Послухай...у тім раю для нас - звучить мелодія,
      Послухай...у тім небеснім раю панує лиш гармонія.
      Не говори, не намагайся більше говорить,
      ти постарайся мовчки ворогам простить.

      ти заслужив не рай, не пекло, а лише спокій,
      а я тебе й за це люблю, добродій.
      Послухай...а там лунає музика дзвінка,
      жаль, що вона така проста, така тривка...

      Тобі потрібно слухати й любити,
      всі конфлікти суперечки упростити.
      І насолоджуватися спокоєм душі,
      не намагайся й не спіши...

      Полухай...а там щебече соловей
      і голос маленьких ще дітей...
      А жаль, що опинилися на цій межі з тобою,
      але душа у нас завжди була весною.

      А цього досить щоб сидіти разом тут,
      для нас життя було вічний батут,-
      то відчували вільне падіння,
      то просто бачили приємні видіння.

      Послухай...не все погано завжди буде,
      колись і наше кохання свободу здобуде.
      Але коли, непросте питання часу,
      і цього з тобою маємо достатню масу...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 3

    35. Кохання-Зітхання
      Чому людина, невміючи літати,
      Чому людина, хоче так кохати.
      Кохати й все, і вже нічого не треба,
      нажаль ця версія для нас далека.

      А щоб людині сильно покохати
      для того потрібно ще щось знати.
      Знати, коли воно до тебе прийде,
      Знати, коли воно тебе знайде.

      Кохати - це не тільки брати,
      кохати - це не тільки віддавати.
      Ще є багато тез і переконань,
      в душі твоїй багато запитань...

      Кохати - означає дарувати,
      Кохати - означає обіймати.
      І дарувати лиш тепло й усмішку,
      і вилиту золотом доріжку...

      Кохати треба ще учиться,
      щоб кохати треба молиться.
      Хто любить, проживає життя за двох,
      той в два рази більше переживає тривог.

      Але щоб чисто, віддано кохати,
      треба вміти легко, плавно літати.
      Усі уміють, та не всі як треба,
      і це друга версія і та далека...

      Чому людина, невміючи літати,
      чому людина, хоче так кохати.
      Запам"ятай, вона прийде сама!
      Запам"ятай, вона ніколи немина!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --