Муз.гр. SMOKIE “Living_next_door_to_Alice”


В этот час уходит Старый Год,
Пусть у нас он беды заберёт,
Ну а мы
Ему
Простим
Свои обиды.
Вспомни лето, цветущий май,
О плохом забудь, не вспоминай,
Старый Друг –
Прощай, –
За всё
Тебе спасибо!

Припев:
Пускай мороз на улице,
А, может, гололед,
Но мы не будем хмуриться,
Ведь скоро НОВЫЙ ГОД,
А соберемся за столом
И весело, как друга, встретим!
Вместе:
« Встретим НОВЫЙ ГОД!»
Народ шумит, волнуется,
Ликует детвора.
К столу подали курицу
И наливать пора.
Давай проводим Старый год,
А Новый тут же встретим!

Время, знай, летит себе вперед.
Не гадай, что нам оно несет:
Поживем
Чуть-чуть
И сами
Все узнаем.
Ты подругу напрасно не ревнуй,
Обними и нежно поцелуй –
Расцветет
Она
Тогда,
Как вишня в мае.

Не печалься, проблемы позабудь.
Время вспять, увы, не повернуть.
Новый год
Несет
Тебе
Благие вести.
Видишь сколько друзей твоих вокруг,
Добрых лиц, улыбок, крепких рук:
Все мы здесь,
Чтоб быть
Всегда
С тобою вместе!
25/10-06г.
Христенко А.Д.

Сегодня проснулся –
Ни свет, ни заря –
И сам удивился:
На небе – усталые
Звёзды горят,
Какая-то сила
Заставила встать
Из постели меня
И выйти из дома,
И ветру навстречу
Бежать семеня,
Тропинкой знакомой.

Припев 1:

Тихо солнце взошло,
На душе рассветло,
Говорю ему: «Здравствуй!»
А оно мне в ответ,
Отвечает: «Привет!
Я несу тебе счастье!»
Не пойму, почему
Я поверил ему,
Что живу не напрасно.
По траве босиком
Мне бежалось легко –
Жить – безумно прекрасно!

Бежал я по лугу
Легко и упруго,
Как в детстве когда-то.
Мне ветер насвистывал
Песню, как другу,
А может, как брату.
Цветы-недотроги
Ласкали мне ноги
Приятной прохладой.
Вернуться с дороги
К родному порогу –
Вот то, что мне надо!

Припев 2:

Оглянулся вокруг:
Дремлет речка и луг
Под пушистым туманом,
В небе птицы поют,
Дразнят душу мою
И в полёт её тянут:
Над землёй пролететь,
Отражаясь в воде
С ослепительным небом,
Шире грудь распахнуть
И поглубже вдохнуть
Запах сена и хлеба.
5.03.08г.

Рідна ненько, Україно – шана тобі й слава!
Ти - квітуча, щира й вільна слов’янська держава.
І куди б не мандрували по білому світу,
У серцях ти завжди з нами, бо ми - твої діти.

Проросла, як зерно в полі, прадідів звитяга,
Що вела до перемоги під славетним стягом.
Кров козацька – не водиця, в ній могутня сила,
Дух незламний, наче криця, що дає нам крила.

Українського народу сестри ми і браття,
Горді за свою свободу – нас не подолати!
До снаги нам працювати, щоб онуки й діти
Вдячно нас могли згадати і щасливо жити.

25.02.08р.

Я останню втрачаю надію,
Хоч вона помирати не хоче.
Хтось від цього, напевно, радіє,
Що сльозами туманяться очі...
У любовних розвагах і зливах
Не зі мною лягатимеш в ліжко,
Не зі мною ти будеш щаслива,
Не мене цілуватимеш ніжно.

Приспів:

Вибачатися, люба, не варто:
Ти не винна, хіба, може трохи,
Просто доля моя вузлувата,
На твою повернула дорогу...
Не судилося, іншого разу.
Мрії линуть, як хмари пухнасті.
Вибачаймо взаємні образи,
Щоб і нам посміхнулося щастя.

Ми, напевно, не станем сім’єю
І у нас не народяться діти.
Ти ніколи не станеш моєю.
Я ще довго не зможу радіти.
Розціпити не сила правицю,
Щоб на волю тебе відпустити:
Ти вже вільна, кохана Жар-Птице
І дорогу для тебе відкрито.

Я неначе потрапив за грати:
Світ навколо – суцільна темниця.
Лиш для тебе я мушу програти,
Від кохання свого відступитись.
Щиро вдячний за чесну розмову,
За відвертість, надію і муку.
Ти розумна і просто чудова,
Неповторна і зовсім не ......