Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Вячеслав Семенко (1945)

Інфо
* Народний рейтинг 4.756 / 5.47
* Рейтинг "Майстерень": 4.791 / 5.52
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Переглядів сторінки автора: 31609
Дата реєстрації: 2006-06-02 18:17:50
Звідки: Yonkers st. New York ( душею в Тернополі )
Школа та стилі: Поетика срібного періоду, постмодернізм
У кого навчаюсь: Михайль Семенко , Павло Мовчан, Поетичні майстерні
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.06.20 23:47
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Пишу тільки тоді ,коли вже не можу не писати

Найновіший твір
Таємниці лісу
Подощово ліс розкраплено,
між дерев - ярами припарки.
А у клена - на руках вино,
кольорові жовтня вигадки!

Скрип, розмови нерозбірливо,
тягарем років приглушені...
В спину дивляться докірливо
душі, гіллям розгалужені.

Вирва раною потворною
кровоточить серце осені,
у шаленстві рукотворному
відпалали ранки росяні!

Вкрите дно іржі солоністю,
час збіга рудими цівками,
незакінченою повістю
з обгорілими сторінками.

"Со святими..."- понад зрубами,
"...упокій.."- ще тліє сумом спів.
Скорострілами обрубано
цвіт нескореної юності!

Як сухотний кашель вогкістю
підземеллями жертовності
зрада б'є невідворотністю
в скроню націосвідомості.

Невідмолені, непрощені,
душі вічною спокутою,
калиновістю пророщені,
від минулих зим розкутою!

Під корою злого домислу
чистота ідей похована...
Переважило коромисло
вже останніми патронами!

"Ще не вмерла..."- обірвалося,
лісом - грім при небі чистому...
І луною обізвалося,
подолавши роки-відстані!