Оце отримав електронкою від знайомого колеги, мабуть, як передноворічний подарунок, список книг, які буцімто повинен прочитати кожен українець. Як учитель мови та літератури, мушу зауважити: більшість із цього списку повинні бути прочитані ще в шкільні роки, бо входять до навчальної програми.
Однак стало цікаво, хто ж укладав цей список, хто визначив саме ці "пріоритети"? Поки що не знаю, гадаю, колега-педагог, який надіслав мені цей список, неодмінно дасть відповідь :)
А тепер звертаюся до вас, шановні колеги по перу: які ж ви книги вважаєте обов’язковими для читання?

............................
1.
Сергій Жадан
"Капітал", "Гімн демократичної молоді", "Депеш Мод", "Ворошиловград", "Цитатник" та інші збірки поезій та романи.
2.
Юрій Андрухович
"Перверзія", "Рекреації", "Книга відгуків", МУЕАЛ та інші тексти
3.
Богдан-Ігор Антонич
"Зелена Євангелія" та "Вибране"
4.
Ліна Костенко
"Маруся Чурай", "Вибрана лірика", "Річка Геракліта" та інші тексти
5.
Тарас Шевченко
"Кобзар" і "Щоденник"
6.
Іван Франко
"Мойсей", "Що таке поступ?", "Захар Беркут", "Мойсей", "Каменярі", казки та інші тексти
7.
Іван Котляревський
"Енеїда"
8.
Григорій Сковорода
"De libertate", байки та інші поезії.
9.
Володимир Винниченко
"Записки кирпатого Мефістофеля", ранні оповідання, "Щоденник" та інші тексти.
10.
Микола Гоголь
"Вечера на хуторе близ Диканьки" та інші тексти
11.
Марія Матіос
"Нація", "Солодка Даруся"
12.
Валер'ян Підмогильний
"Місто"
13.
Василь Стус
Вибрані поезії, статті та есей "Феномен доби"
14.
Леся Українка
"Одержима", "Лісова пісня", "Камінний господар", листування та інші тексти.
15
Микола Хвильовий
"Я (Романтика)", памфлети та інші тексти
16
Василь Шкляр
"Залишенець. Чорний ворон", "Ключ".
17
Микола Вінграновський
Вибрані поезії
18
Юрій Іздрик
"Острів Крк", "Воццек" і "Подвійний Леон"
19
Михайло Коцюбинський
"Тіні забутих предків", молдавські оповідання та інші тексти
20
Євген Плужник
Вибрані поезії
21
Лесь Подерв'янський
"Герой нашого часу" та інші п'єси

Оце знайшлося в нетрях Інтернету, а привернуло увагу тому, що абсолютно збігається з моєю позицією. Приємно мати однодумців, правда?
Інша справа, що не завжди вдається бути на рівні - талант не кожному дається, та й працьовитості не вистачає, однак якщо я усвідомлюю, куди слід прямувати, можливо, й не зіб’юся з дороги.
Можливо...
***
Отже, автор ОЛЬГА ЗАБИРОВА, "Размышления о поэзии"
***
"Отношения к поэзии как к богадельне не понимаю и не приемлю. Уровень «самодеятельности» в искусстве недопустим. Мы боимся, что критикой оскорбят нас, но не боимся оскорбить поэзию...
Кичиться дилетантизмом в искусстве - это в высшей степени идиотично. Тот, кто занимается творчеством, - поэтическим ли, музыкальным или живописным - просто ОБЯЗАН обладать хотя бы начатками профессиональных навыков. Профессионализм – это абсолютное владение материалом. В поэзии – это язык. Отсутствие природного чувства языка (как минимум) - это диагноз.
Слово "профессионализм" в сочетании со словом "поэт" я подразумеваю абстрагированно от финансовой парадигмы: т.е. не как способ заработка, а лишь как показатель уровня мастерства (но отнюдь не уровень отформатированности продукта творчества!) - подобно тому, как слово "бретёр"означало "профессиональный дуэлянт". Поэт-профессионал - это не профессиональный футболист. Не производитель "промышленных" шаблонов. Это - мастер. И всё.
При этом он может по профессии быть кем угодно - врачом, трубачом, кочегаром... А писать - НА ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ.
Примеров - масса.

Что же касается СОДЕРЖАНИЯ... Друзья мои! Всё давным-давно уже сказано до нас: что добро побеждает зло, что красота - это страшная сила, что помидор красный, что жизнь прекрасна и удивительна, что любовь - это тебе не хухры-мухры и т.д. Цитируя "Операцию Ы", "ВСЁ УЖЕ УКРАДЕНО ДО НАС".
Ничего нового мы не придумаем, и единственное, что мы можем - это найти для старых истин новую ФОРМУ.
Архетипы стары как мир. АРХЕТИП - ЭТО ГЕНОКОД. Это матрица.
А странная самоцель писать стихи так, "чтобы было понятно и мальчику на самокате и дедушке на скамеечке" - это значит стремиться писать откровенно примитивно.
ПОЛУЧАТЬ БЕСКОНЕЧНЫЕ "ДЕВИДЕНДЫ" С ТАКОЙ НЕНАДЁЖНОЙ ВЕЩИ КАК ЭМОЦИИ, пресловутая "ДУША" - НЕВОЗМОЖНО.
Овладевайте, друзья мои, формой, и не стыдитесь этого. СЛОВО для поэта - это ЕДИНСТВЕННЫЙ его материал, и оно же - ЕДИНСТВЕННЫЙ его инструментарий.

Рекомендую ознакомиться с философемами БАХТИНА, сформулированными в его работе "Проблемы содержания, материала и формы в словесном творчестве".
Существует понятие "эстетический объект".
По Бахтину - материал противоположен эстетическому фактору.
СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ.
К творчеству имеет отношение лишь ФОРМА.
ИСКУССТВО - это ПРОЦЕСС ФОРМООБРАЗОВАНИЯ.
Проще говоря: искусство - это НЕ "о чём?", а "КАК?"

...........
Вважаю, ці поради відомі всім.
І можливо, це багатолітня звичка педагога повчати, але дуже хотілося б, щоб молоді автори прислухалися до них.