Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Марта Гурин (1983)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу


Огляди

  1. Мушельки
    І
    Всі ми живемо, як равлики в мушельках,
    Сірих, смугастих, прямих і закручених.
    Темні й таємні у кожній є кутики,
    Страшно буває туди придивлятися.
    Кожного ранку, від сну прокидаємось,
    Лагідно, ніжно всміхаємось дзеркалу,
    Із черепашок своїх виглядаємо,
    Та від найменшого руху ховаємось.


    ІІ
    Коли ми зустрілись, забули сховатися,
    Вітер весняний в обійми підштовхував.
    Ми без запросин заглянули в мушельки,
    Впевено і задоволено хмикнули.
    Що ти розгледів у теплому присмерку?
    Щастя кавальчик блакитно-бузкового?
    Завтра зустрінемось - я посміхатимусь:
    Ти мені снився сьогодні без панциря.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  2. Ампутація пам’яті
    Ампутацію пам’яті
    від середи по п’ятницю
    Робить професор N.N. у приватній клініці.
    Він вас запевнить,
    що ви не відчуєте втрату цю,
    А навпаки все відразу на краще зміниться.

    Залишки совісті майже безболісно видалять
    Вичистять ваші думки, як загноєння давні.
    Можете впевнено балотуватись на виборах
    Чи, щонайменше, займати посади державні.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  3. Три душі
    Нехай життя в нас ниточка одна,
    Ми три душі міняєм при потребі.
    Їм трохи тісно. Все ж не як на небі,
    Де місця вільного ні крихітки нема.

    Одна душа – для друзів і родини,
    Наступна – для коханої людини,
    А третю ми беремо на роботу,
    У неї завжди клопоти й турботи.

    Одна сумує, друга завжди мріє,
    Одна прозора, інша – повна ржі.
    Котра з них справжня? Я не розумію.
    А може в нас нема таки душі?



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. тінь яблуні
    Над містом сутінь і сум’яття,
    І ненаставана теплінь.
    Тінь яблуні в снігу – розп’яття,
    І я – себе самої тінь
    Ношу над містом посірілим,
    Що з хмар шкарлупи лущить дні.
    Самотньо в місті цім мені
    І яблуні, що власній тіні
    Схиляє голову сумну,
    Бо їй до скроні прикипіло
    Червоне яблуко доспіле,
    Тож нам замолює вину.



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  5. Запах
    Цей запах мені проникає крізь шкіру,
    Здається, не можу надихатись ним.
    Я в нього, як в магію древню, вірю,
    Я в нього вростаю мозком спинним.

    І раптом звідкись беруться сили,
    І я ступаю землі на груди...
    Запах трави, яку щойно скосили,
    Звідси мене переносить в нікуди.




    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  6. Мрії маленької жабки
    Я хочу маленький п’єцик,
    Болотно-зелений, гарячий.
    Хай вогник у ньому в’ється,
    Стриба, як руденький м’ячик.

    Я хочу пухнастий коцик.
    Як ночі прийдуть осінні,
    Під ним не замерзне носик,
    І лапки не будуть зимні.

    Так мріяла жабка маленька
    У ріднім своїм болітці
    І грілась об гілку сухеньку,
    Листочком накривши колінця.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5

  7. ***
    Осінь знов натякає мені про своє повернення,
    То дощем посіче, цвіркунам розладнає скрипки,
    Згірклий дим понесе і раптово в обличчя оберне ним,
    То листком пожовтілим пожбурить прямісінько в шибку.

    Я читаю її послання поміж калюжами,
    Намагаючись кожного разу минути Post Skryptum.
    Я люблю тебе, осене, гостру, бурхливу, застуджену,
    Але дай ще два тижні потішитись бабиним літом.




    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. В аптеці
    Дайте щось від життя собачого,
    щоб не вити від самоти,
    щоби щось в цьому світі значити,
    щоби мати до кого піти,
    щоб не злитись від грошей нестачі,
    від розпуки не різати вен...
    Дайте щось від життя собачого,
    Або просто – гематоген.




    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  2. ***
    Втікаєш від світу,
    А він вже далеко попереду.
    Здивовані квіти
    Зів’януть з тобою у середу.
    І сонячні ворони,
    Білі, як ти, заридають,
    Задивлені в сторону,
    Де ще на тебе чекають.



    Коментарі (3)
    Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  3. ***
    А щось таки змінилося відтоді,
    Як йшли собі нагі дощі в полях.
    Шовкові трави їм встеляли шлях,
    Всміхалися дуби довгобороді,
    Сріблені затягнувши череси,
    І довго шепотілися ліси.
    Ще було добре чути шум води,
    І думка брунькувалася в колоді:
    А щось таки змінилося відтоді,
    Коли прийшли нагі дощі сюди...



    Коментарі (4)
    Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  4. ПІЖАМИ
    Сонце спить у піжамі з ведмедиком
    І закутане хмаркою-пледиком.
    Находившись навколо планети,
    Мусить слухатись тітки комети,
    Дуже рано вкладається спати,
    Аби день новий вчасно почати.
    Місяць спить у піжамі з ягнятком
    Поки сонечко ходить гулятки.
    А прокинувшись, світить повсюди,
    Щоб додому верталися люди,
    І ці вірші читали ночами
    Зірочкам у піжамках з серцями.



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5.13