Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юхим Семеняко (1960 - 2025)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Сонце Місяць, [ 2025-07-19 18:52:13 ],
на сторінці поезії     "Нове – це забуте старе"   Семеняко Юхим



ох уже ця Валенсія із Гамерикою, але чому би ні, врешті-решт?
Коментатор С М, [ 2025-07-19 20:27:17 ],
на сторінці поезії     "Нове – це забуте старе"   Семеняко Юхим




мандрували діди із валенсії
по причалах усіх у флоренції
і в гамериці теж
хоч-не-хоч, а сягнеш
тих дідів із самої валенсії
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2025-07-19 21:13:29 ],
на сторінці поезії     "Нове – це забуте старе"   Семеняко Юхим

Тихо радію теплій зустрічі.
Дякую за все,
Ю.С.
Коментатор Володимир Бойко, [ 2025-07-20 01:36:59 ],
на сторінці поезії     "Нове – це забуте старе"   Семеняко Юхим

Полюбляють віддавна в московії
Безборонно впиватися кровію.
Як на зле не крути
Ми таки не брати
Як собі уявляють в московії.
Коментатор С М, [ 2025-07-20 12:41:02 ],
на сторінці поезії     "Нове – це забуте старе"   Семеняко Юхим




вошивий кіт знайшовся-от
із власними ото вошами
зайшов & танцював фокстрот
без тями
Коментатор Сонце Місяць, [ 2025-07-22 14:31:14 ],
на сторінці поезії     "Самонавіювання"   Семеняко Юхим




о, моя улюблена тема про харчі)


Говорили мені, у Гаазі
Пироги особливі й ковбаси
А іще є сири
Як не їв, то умри
Бо чого ще робить у Гаазі
Коментатор С М, [ 2025-07-22 14:40:14 ],
на сторінці поезії     "Самонавіювання"   Семеняко Юхим




Продає тут смаколики з Хайфи
Персонаж із локальної кнайпи
Покуштуєш – летиш
В Лісабон, там, Париж
Або навіть до самої Хайфи
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2025-07-23 20:34:38 ],
на сторінці поезії     "Самонавіювання"   Семеняко Юхим

Дуже вдячний за співучасть.

Подаються гурманам Суматри
Фаршировані м'ясом ондатри.
І з яєчних консерв
Дієтичний резерв –
Все лежить в ресторанах Суматри.
Коментатор Сонце Місяць, [ 2025-09-16 16:58:32 ],
на сторінці поезії     "Минулось"   Семеняко Юхим



чомусь згадалася жовта собачка Вл. Фаворського
щодо рядка "Янгол у сльозах – йому цятрата,"

зграя вороння, авжеж нагадує іншу картину,
Каспара Давида Фрідріха, німецький романтизм . . .

узагалі, вірші, які починаються із рядка, де згадується
музика Шопена, несуть на собі виблиск романтизму
Вам не здається?

тобто, романтизм тут не є синонімом слова туберкульоз
або ж "сухоти"
і чого О. Забужко так вчепилася в Лесю Українку?
тому що туберкульоз & романтизм, о є . . . . .

однак, вірш про щось вище
про щось таке, що нас, мабуть, преживе
хай би

сам я вже котрий рік все намагаюся подужати Поля Верлена
а він не зовсім романтик, він антиромантик по суті
або декадент, може й щось протилежне діалектично

але все гине, все вмирає, все трансформується
все це поезійне, сухотно трансценденційне, або ж анти —
тло
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2025-09-16 19:29:17 ],
на сторінці поезії     "Минулось"   Семеняко Юхим

Може бути, може бути, особливо про жовту собачку. Пробігала вона, пробігала.
І стосовно романтизму Ви праві.
І з П.Верленом – я щойно переглянув збірку "Романси без слів". Гра образів сприйнятна і навіть знайома природністю.

Завтра (я замовив рецензію "Асорті Пиріжкарень"), може, опублікую. Там кворуму немає, а днями буде. І я теж на ньому без права голосу, але секретарем.
Це ж непогано. Зайве приберу, потрібне додам. Стенографістка звільнилась, бо пішла на курси перукарок.

Дякую за Вашу увагу з усіма фаховими асоціаціями. Я набуваю поверхневих і на перший час дилетантських знань.

З повагом,
Ю. С.
Коментатор Сонце Місяць, [ 2025-09-16 19:52:04 ],
на сторінці поезії     "Минулось"   Семеняко Юхим




"Романси без слів", це безперечно, Шопен
хоч я останні 10 років радше вивчав його збірку "Amour"
(Верлена, н Шопена)

але "Романси" явно еталонніш, усяка естетика мандрів там
чимало англійської мови, жвавіші кольори

нема релігійної пропаганди
Коментатор Сонце Місяць, [ 2025-09-16 19:54:09 ],
на сторінці поезії     "Минулось"   Семеняко Юхим




"Il pleure dans mon coeur", якби головний хіт його
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2025-09-16 20:44:40 ],
на сторінці поезії     "Минулось"   Семеняко Юхим

Цікаво вийшло!
Можливо, якби не згадувався Шопен, то й гарний текст під важкий рок теж годився би. А так все ширше. Хоча алюзії цілком рокові і з Шопеном. )
Коментатор Юхим Семеняко, [ 2025-09-16 21:10:07 ],
на сторінці поезії     "Минулось"   Семеняко Юхим

Радий візитації та всьому сказаному і зробленому :)
На музичний трек до мого вірша, а в підсумку і цілісної композиції, не розраховував. Ви тонко зауважили можливість такої.

З повагом,
Ю.С.
Коментатор Пиріжкарня Асорті, [ 2025-09-17 18:54:05 ],
на сторінці поезії     "Минулось"   Семеняко Юхим



Засідання у відповідності з оновленим графіком обіцянок і гарантій відбулось.

Колективні висновки наступні:

– тематика смерті та потойбіччя подана з легким гумором.
На хвилі трагічного пафосу (Шопен, геєна, вогонь, казани) виникла своєрідна звітність побутового характеру про те, чого не відбулось, і це наближає "високу" тему до земного рівня, від чого й виникає іронічний ефект;

– контраст високого та низького.
Звучить музика Шопена (символ духовної величі, а за стереотипом – похоронний марш), і далі — зграя вороння, буденні погода та "осінь, як і літо, теж ніяка". Це поєднання підносить іронічність і створює відчуття приземленої реальності всередині вірша;

– янгол і ворони як персонажі «малого театру».
Перший поданий не як всемогутня істота, а як розгублений і безсилий "охоронець", який навіть плаче. Ворони ж — ніби посланці практичнішої "житейської мудрості" у фразі "досить, не стенай, не так тобі й зле". Ця деміфологізація додає віршу реалістичності й гумору;

– ліричний герой іронізує над самим собою.
Його реакція на воронння або і не тільки на вороння, бо "свиснув їм", і це множина, є такою от жартівливою подякою. У ній відчувається і зв'язок, і дистанція між особистими стражданнями з готовністю підсміятися навіть над власною "сумною долею";

– мова проста, майже розмовна.
Є просторічні відтінки ("пропадом гори", "петрає в погоді"), що знімає будь-яку врочистість і наближає текст до реальності, навіть побутової.

Отже, цей вірш — суміш серйозних тем (смерть, втрата, потойбіччя) з буденними та іронічними відтінками, що створює ефект іронічного реалізму: показати трагічне без трагічного надриву, навіть із гумором.

Дата. Підписи.


Вперше протокол засідання вівся лише секретарем за причини відсутності машиністки-стенографістки.

Документ переданий до відділу архівації в один з його підрозділів (цього разу за результатами жеребкування це був "rar").
Коментатор Сонце Місяць, [ 2025-09-17 19:37:15 ],
на сторінці поезії     "Минулось"   Семеняко Юхим




сусідка зве, занемогла
пішов на поміч, а за хвилю
пестливих дотиків суцільна
імла