Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юрій Сидорів (1960 - 2020)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-08 22:41:30 ],
на сторінці твору     "***"  

Я сам іноді дивуюсь. Пишу правду - сприймається. Вигадую-фантазую - теж. Бо фантазії настільки приземлені, що вони є тією самою правдою, яка відбувається якшо не на моєму подвір'ї (обійсті), то на сусідньому. Бо нікуди від правди не дітись, у яких би фантазіях ти не літав.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-08 22:42:16 ],
на сторінці твору     "***"  

Тихенько собі радію :)
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-08 22:43:23 ],
на сторінці твору     "***"  

Чув, але не бачив.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-08 23:16:42 ],
на сторінці твору     "***"  

Бо обертається Земля (якщо не фантазують космонавти і не помиляється наука), ми (щоправда, ми більше крутимось, аніж обертаємось), обертаються перед очима, на які рясно навертались сльози, події одного дня.
Умова ронделя з кодою така, щоб ця кода вплинула вірш так, щоб все обернулось востаннє.
Було важко на серці. Ми були коханцями. Небіжчиця - не бабуся.
У рондо (і у ронделі) рядки обертаються...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-09 08:22:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Та нічого. Якось воно буде. Минеться.

З повагою і подякою,
Г.С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-14 12:34:05 ],
на сторінці твору     "***"  

Ми усі свідки, от у чім справа. Одні обминають, наче не бачать, як котику холодно або собачці до того ж і голодно. Почнеш щось робити - люди дивуються. Мабуть, питають мовчки: "А воно тобі треба"?
Або ти про щось пишеш. Дружина з подружкою по телефону ля-ля-ба-ля, потім до свого компутера підсіла. А ти пишеш. А вона замовляє сукні в Інтернет-магазині або фільми на свій смартфон накачує. Бо у електричці вранці треба щось дивитись. Те, що за вікном, нецікаве та урбаністичне, у кращому випадку. Бо можна побачити щось інше.
Потім вже лягаєте.
Спочатку якесь невдоволення, потім воно відступає.
Дружина питає: "А тобі дійсно той Інтернет настільки цікавий, як мені зайвий?". І ти відповідаєш, що ні, і що цей ПМ ти бачиш востаннє, а компутер хай стоїть для гостей і для меблів.
Ви нарешті засинаєте. Так, щасливими попри оту щоденну буденність на роботі, в дорозі, в магазинах, базарах.
А надходить вечір. І ти питаєш себе: "А воно тобі треба - оте торжество балачок у мережі"? І сідаєш знову. Бо кращого торжества поки що не винайшли.
А те нічне нікуди не дінеться. Бо все одно всі замирюються, як би не сварились через якісь дрібниці.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-14 12:52:49 ],
на сторінці твору     "***"  

А я ось вірш Вашої тезки Гончаренки читав. І теж асоціативний ряд не забарився. Я там багато написав. Тому з радістю сприймаю Ваше одкровення.
Це, НМСД, нормально.
І мені ця стара група подобається. Нагадує протестантський ансамбль у нашому клубі.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-14 12:54:11 ],
на сторінці твору     "***"  

Передивлюсь, Костянтине.
А вже зараз можу сказати, що "як" використовується замість (у якості) "коли".
Бувай. Тиск нормальний.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-14 13:24:52 ],
на сторінці твору     "***"  

Так. Це словосполучення можна було б причепурити. Мені хотілось якомога міцніше поєднати заключні рядки між собою, щоб речення було якщо не субпідрядним, то сурядним. А тепер я їх розмежував.
І хотілось ще написати не "чекайте", а "читайте". Та вірш розміщується на сайті.
Учора я писав про свіжину, колись згадував ю-туби.
Можливо, і щось інше. А воно може подобатись комусь з нас. А людина сприйматиме на свою адресу.
Ото і крутись у цих правдах...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-14 13:31:34 ],
на сторінці твору     "***"  

То він мене у такий спосіб заводить.
Якби мене хто-небудь запитав, на чиї твори я написав би відгук - і такий, щоб я не дуже переймався питанням сприйняття того автора, на твори якого я написав би цей відгук чи вступне слово (як читач, а не якийсь самоназваний упорядник чи експерт з Васюківки чи Княжичів), то я написав би на твори Костянтина. Це нелегка і відповідальна робота, але Костянтин стійкий боєць поетичного фронту (це такий штамп) і цікавий автор його новин і чиїхсь маневрів. На таких стійких бійців, НМСД, він сам орієнтується. Я випадковий, але тримаюсь. І бажаю такого усім - особливо відсутнім і плаксіям.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-14 22:02:40 ],
на сторінці твору     "***"  

А куди нам усім подітись, як не чекати? Це той стан, до якого мусимо звикати.
Дякую за компліман :)
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-11-25 20:40:16 ],
на сторінці твору     "***"  

Вже ніхто не злякається :)
Мої творчі плани зазнали деяких змін.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-12-08 13:43:59 ],
на сторінці поезії     "Бачиш - золотаві куполи..."   Івченко Юлія

Мене приємно вражають Ваші поезії (а в них - робота зі Словом).
Та у другій строфі з цим "колидень" треба, НМСД, щось робити-коїти.
Можна було б налаштуватись на анапест, але мені це не вдалось.
Четвертий рядок третьої строфи вимагає Вашої декламації - і все буде гаразд. А я і читач, і слухач.
А тепер я повернусь до витоків мого коментаря.
"Мене приємно вражають Ваші поезії".

З повагою,
Г.С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-12-11 13:11:46 ],
на сторінці твору     "***"  

І я можу тільки мріяти або фантазувати, а от як воно буде насправді - мабуть, знає тільки ми знаємо, ХТО.
Держава не має коштів для гарантування соціальних гарантій, а ми, в свою чергу, не дуже готові до важкої роботи во славу підвищення економічної і соціальної (у т.ч. платіжної) спроможності нашої держави. Будь-який розподіл соціальних благ, на думку чи не кожного отримувача, повинен бути на користь останнього. І щоб тих благ було якнайбільше. Така природа. Нову людину радянській владі виховати не вдалось. Вдалась якась частка - і, НМСД, не сама найкраща з тими чи іншими балансами. Така собі середина.
Влада затягує зашморг на шиї пролетаріату - пручається пролетаріат, пенсіонерів - пручаються пенсіонери і т.д. Хтось мітингує. Міліція вихоплює з юрби активістів. Вона вміє це робити + допомогу вічного карального органу держави.
Та батько вірить у колгоспи так само як і вірив у комунізм. Ми ж його частково збудували. Може, виникнуть якісь колгоспи у частковому вигляді. Будуть трудодні, мішки з мукою, радіоточка на стінці, дрібна свійська тварина та пташиння.
Будуть і потужні металургійні комплекси.
Проситиму, щоб батько розповів і про майбутню індустріалізацію.
А сам віритиму просто у ЗАВТРА. Це така країна - часова, уявна, неочікувана і очікувана, підступна і відступна etc.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-12-11 19:56:58 ],
на сторінці твору     "***"  

Хай буде оксюморон. "Гідра безголова".
Справа в тому, що мати світлу голову і тупу силу - це дві різні речі.
Світла голова, як казав мені батько, була одна.
Всі інші - це підробки і усілякі а-ля.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-12-11 19:58:02 ],
на сторінці твору     "***"  

А нам цих батьків шанувати.
Ото і слухаємо.
То чи прислуховуємося?
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-12-11 20:02:50 ],
на сторінці твору     "***"  

Така країна.
І не буде, НМСДД (На Мою Скромну Дилетантську Думку) іншої, допоки не зникне ця. Ні, не фізично. А у світобаченні і в усвідомленні свого маленького "я" у всій системі світоутворення.
Дякую за непідробно щирий відгук.
Про жидо-монголо-татарське масонство не хотілось би писати.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-12-18 21:27:22 ],
на сторінці твору     "***"  

Та немає чого сумувати, бо є земля, а на ній люди. То будуть і колгоспи.
(так казав не тільки батько).
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-12-18 21:34:23 ],
на сторінці твору     "***"  

Панщина - то панщина, а вільна праця могла бути тільки за умов кологоспного господарювання.
Я вірю батьковим словам, та і сам з задоволенням ходив до батька МТС. Вони грали в доміно, а коли була робота в полі, то грали в доміно там у чеканні запчастин чи головного механіка.
Ми підводами їздили за горохом.
О, його запах...
А горох зібрати увесь було практично неможливо.
Щедрішими за наші землі та лани можуть бути небесні землі та лани. І народної влади, кращої за минулу, не було і не може бути.
(цитую батьківські слова).
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2011-12-22 18:36:31 ],
на сторінці твору     "***"  

Якщо не вносити коректив у побудову, а строфи наповнювати поезією, то можуть виникнути дійсно знаменні і незабутні твори.

Дякую за теплі слова підтримки.
З повагою,
Г.С.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   34