Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Валентин Ліпчинський
А дивишся на вигин губ

Співачки Джемми в "Ля мінорі",
Що таємнича й загадкова
І красивенна дуже й дуже -
Не каже тільки, чи одружена,

Хоч ти по вуха закохався -


Рубрики / Поетичні переклади віршів для дітей Яна Бжехви (з польської мови)


Огляди

  1. Ян Бжехва. Песикові прикрості (переклад з польської)
    На схилі блакитної річечки
    Живуть невеличкі прикрості.

    Найперша велика прикрість -
    Малий ланцюжок у песика,
    Друга - вода не суха,
    Третя – муха якась,
    Четверта - в кота кігті гострі,
    П'ята - курку зловити не просто,
    Сусіда за ногу не вкусиш,
    Із неба ковбаси не впустять,
    Найбільша ж прикрість у тому,
    Що люди їздять, а песики ходять.

    Наллємо песику молочка,
    Щоб прикрості ті наче змила ріка.


    14.07.2015

    "Brzechwa Jan Psie smutki"

    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Ян Бжехва. Пожежа! (переклад з польської)
    Муха летіла із Лодзя до Зг’єжа,
    Дивиться - вежа пожежна, пожежа.
    - Як розбудити пожежника-пана? -
    Там, унизу галасують міщани.

    Муха пожежника як укусила,
    Той аж підскочив – терпіти несила,
    Глянув – під вежею натовп людський,
    Він озирається – лишенько мій!

    Видно пожежу, як на долоні!
    Він за шнурок і телепає в дзвоник:

    - Панство, пожежа! Вставайте, панове!
    На Юліана горить установа! -

    З ліжка пожежники прудко зірвалися.
    Десь загорілось! Палає! Палає десь!

    Мер як побачив заграву здалека:
    - Що там горить? Де горить? Не аптека?
    То на Сенкевича? На Koлонтая?
    Чи на Алеї Першого Травня?
    Мо’, і пекарня кооперативна? -

    А вже заграва півнеба закрила.

    Встали пожежники, швидко зібралися.
    Десь загорілось! Палає! Палає десь!
    Вийшов суддя на балкон із дружиною.
    Лікар, що міцно заснув під периною,
    Визирнув, сонний, з серйозною міною.

    З вікон хтось висунув голову ближче,
    Чує, професор десь голосно кличе:

    - Гей, громадяни! Відра хапайте!
    Швидше на ринок! Та прокидайтесь!
    Гляньте, будинок горить-осипається!
    Десь загорілось! Палає! Палає десь! -

    Хутко побігли з великою швидкістю:
    Вчитель зі школи, за ним і учителька,
    Телеграфіст, секретар, перукарка
    І поліцейський з собакою шпарко.

    Через хвилину пожежники взуті.
    Лиш до коня – але кінь не підкутий!
    Треба скоріше знайти коваля,
    Поки ще видно заграву здаля!

    Швидше, ковалю! Бо дійде до бійки!
    Шланг подавайте! А де з нього лійка?
    Ой, і насос той працює так мляво.
    Воду до бочки! Бочка дірява!
    Дірку у бочці зліва чи справа.
    Бондаря швидше гукайте, роззяви!

    Гаки беріть, мотузки і бардини!
    В місті палає десь цілу годину!
    Десь загорілось! Палає! Палає десь!

    Врешті, пожежники швидко зібралися.
    Чопиком бочку дубову заткнули
    І через місто помчали алюром.
    Через Сенкевича і Koлонтая
    Аж до Алеї Першого Травня -
    Врешті приїхали і зупиняються:
    Десь загорілось!
    Палає!
    Палає десь!

    - Що то горить? Де, скажіть, то палає? -
    Дивляться всюди, людей запитали,
    І, галопуючи, далі помчали.

    - Де то палає? Може, це там? -
    Їдуть, сигналять: трам-тра-та-там!

    По Поворотному, Рибним проворно,
    А на Броварнім від диму аж чорно,
    Люди чекають пожежну колону.
    І на Броварнім таки зупинились:
    - Де тут пожежа?
    - Тут, ваша милість!

    З цілої вулиці люди зібралися.
    Десь загорілось! Палає! Палає десь!

    Швидко пожежники гаки на спину,
    Тягнуть на стіни пожежні драбини.

    Лізуть угору і пнуться на мури,
    Луплять сокирами, аж з мурів курить!

    Стали з них четверо біля насосу -
    зараз водою дадуть вогню джосу.

    Ой, непереливки полум’ю стане!
    Глянь, зашипіло воно востаннє,
    Струмінь води заливає несхитно,
    Б'є що є сили у двері і вікна,

    Знизу до комина тягнуть драбину,
    Падає з вікон на землю перина,
    Шафа, подушки, за ними комоди,
    Кожна шухляда залита до споду.

    Кіт на даху у тривозі нявкоче,
    Треба кота рятувати, й охоче
    Лізуть пожежники, пнуться на мури,
    Луплять сокирами, аж з мурів курить,
    На діл попадали кошики, скалки,
    Столика скинули, крісло, мангала,
    З ними два ліжка, з ними дві лавки,
    Все заливає струмінь зі шланга.

    Так ті пожежники діяли скопом,
    Аж струменіло із кожного потом;
    Правда, з драбини звалився один,
    Другий чуприну собі обсмалив,

    Третій пошкодив штани на даху,
    Бо зачепився за цвях у страху,
    Ті, що внизу, в жалюгідному стані
    Тільки зітхали: "Святий Флоріане!"

    Так працювали, що майже за хвилю
    Полум’я сильне геть загасили.

    Все, що димілось хоч трішечки й далі,
    Позаливали у всьому кварталі,
    Ще перевірили комини всюди
    І познімали драбини і труби
    І, щоб поставити зрештою точку,
    Швидко насос завантажили й бочку,

    Проголосили коротку промову,
    Крикнули всім:
    - Виїжджаймо! Готово!
    І розвернулися з гуркотом-громом,
    Їдуть Броварною, Рибним додому,
    Їдуть, сигналять: трам-тра-та-там!

    Люди на них позирають із брам,
    З усміхом глянуть дівчата із вікон,
    Як не пишатись таким чоловіком:

    - Мало буває пожежників гарних,
    Що б загасили будинок й пекарню,
    Саме такі і потрібні всім нам!

    Трам-тра-та-там!
    Трам-тра-та-там!

    Муха верталася, власне, із Лодзя;
    Чхали на вежі. Ну, це не шкодить.
    Інші пожежники після роботи
    Ваксою чистили бруд на чобо́тях.
    Кінь бив у стайні новою підковою,
    Бочка блищала чопиком новим.
    Глянула муха і полетіла -
    Так і скінчилась історія ціла.


    01.04.2013

    " Jan Brzechwa Pali się!"

    Коментарі (4)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --