Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Кузан (1963)
Член НСПУ. Автор 21 книг та понад 150 пісень, які виконують: Іван Попович, Микола Свидюк, Степан Гіга, Валентина Степова, Петро Матій, Тетяна Кузан, Ярослав Музика, та інші.


Інфо
* Народний рейтинг 5.136 / 5.54
* Рейтинг "Майстерень": 5.212 / 5.69
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Переглядів сторінки автора: 138156
Дата реєстрації: 2010-02-06 12:12:10
Звідки: Закарпаття
Веб сторінка: http://poezia.org/ua/personnels/212/
Школа та стилі: неокласицизм, романтизм
У кого навчаюсь: Вчуся завжди і в усіх
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.04.17 13:17
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився 25 лютого 1963 року в селі Довге Іршавського району на Закарпатті, де і проживаю. Закінчив Ужгородський університет. У 1993 році став дипломантом міжнародного конкурсу "Гранослов". Двічі ставав лауреатом літературної премії імені Федора Потушняка: за поезію та літературознавство, лауреат премій Юрія Яновського, Пантелеймона Куліша, Ярослава Дорошенка. Маю сина та доньку, двох онуків. Люблю дивувати і дарувати хороший настрій.

Найновіший твір
Ми по крові брати – наші вени шліфують ножі
***
Ми по крові брати – наші вени шліфують ножі.
Наші предки крізь камінь бентежать ментальну свідомість.
Місце сили – це дім. Трохи скраю, на самій межі.
Наша хата – форпост, наша зброя – це правда у домі.

Ми по хаті брати. По туману, що виїв нам зір,
По жінках, що ночами шукали у римах молитви.
Ми сумління своє відгризали, як лапу поранений звір,
Щоб вернути його – повертались із миру у битву.

Ми брати по війні. Наші скроні вже сиві від куль,
Що словами стають та іконами лізуть у храми.
Наша сутність – брехня, що її не поділиш на нуль.
Тільки в місячну ніч розфасуєш безликих у ями.

Ми брати по словах, що у книгах лежать, як намул,
Каламутячи воду, дозволяють триматись за хвостик
Не життя, лиш ілюзій. Співаємо пісню сумну,
Бо напились уже із ефірів і пляшок гидоти.

Наші пальці фільтрують любов. Ми брати по дротах,
Саме ними вже стали розхитані, втомлені нерви.
Ми брати по братах, що лежать під ногами в полях,
Поки пам'ять про пам'ять до tabula rasa не стерли.

17.04.18 © Василь Кузан