Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олена Багрянцева (1983)
запах твого імені
в жовтих шпалерах осені
в мокрій крупі інею
ходить ногами босими
холодно без шалика
в нетрях дороги синьої
чується вже здалеку
запах твого імені




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Якщо можеш тепер не мовчати, кажи що завгодно...
    Якщо можеш тепер не мовчати, кажи що завгодно.
    Я повірю словам, що гарячі, пекучі на смак.
  •   А ми з тобою ніби вже мудріші...
    А ми з тобою ніби вже мудріші.
    Ступаємо по лезу невагомо.
  •   А ти вкотре вдягни вишиванку свою кольорову...
    А ти вкотре вдягни вишиванку свою кольорову.
    Так пасує вона до квітучого міста у травні.
  •   Ти збирайся і йди. Я давно вже чатую на диво...
    Ти збирайся і йди. Я давно вже чатую на диво.
    Мій годинник старий поспішає на дюжину літ.
  •   А їм би ніколи не думати про війну...
    А їм би ніколи не думати про війну.
    Тримати в руках не снаряди, а квіти з поля.
  •   Ти ходи по стежинах і слухай весну бунтівну...
    Ти ходи по стежинах і слухай весну бунтівну.
    Бачиш, крига розтанула в серці, надворі – назовсім.
  •   Говори казна-що. Я не вірю словам...
    Говори казна-що. Я не вірю словам.
    Доведеться нам глек розбити.
  •   Ти чекаєш весни. А на дворі хурделиться сніг...
    Ти чекаєш весни.
    А на дворі хурделиться сніг.
  •   А знаєш, мамо, холодно мені...
    А знаєш, мамо, холодно мені.
    Щоночі жалять кулі та снаряди.
  •   Я на тебе не злюсь. Це весна забарилася вкотре...
    Я на тебе не злюсь. Це весна забарилася вкотре.
    Стелить місто крихке понад нами шатро крижане.
  •   Забувай про свої тривоги і слухай дощ...
    Забувай про свої тривоги і слухай дощ.
    Пароплави твої повертаються в тиху гавань.
  •   Ось тримай мою руку і просто чекай весни...
    Ось тримай мою руку і просто чекай весни.
    Розірвалось старе намисто з бусин багряних.
  •   Як тягне до тебе. Спрацьовує сила магнітна...
    Як тягне до тебе. Спрацьовує сила магнітна.
    Можливо, ти маг, що обізнаний в чакрах і чарах.
  •   А я не сердита. Це просто настали морози...
    А я не сердита. Це просто настали морози.
    Дме вітер суворо. Не клеїться наша розмова.
  •   Я зможу чекати сумлінно...
    Я зможу чекати сумлінно.
    Ламати на крихти вівторки.
  •   А все буде добре. Я знову чекаю на потяг...
    А все буде добре. Я знову чекаю на потяг.
    У жмені тримаю зажурене сонце зимове.
  •   Ти ревнуєш мене до січня...
    Ти ревнуєш мене до січня. Він стелить постіль.
    Він готує імбирну каву в горнятах сніжних.
  •   І осінь буває лагідна вечорами...
    І осінь буває лагідна вечорами.
    І кіт воркітливо поряд лякає тишу.
  •   А мені би тебе на трішки...
    А мені би тебе на трішки
    На ковток запашної кави
  •   Чудернацька моя серпантинова осінь люба...
    Чудернацька моя серпантинова осінь люба,
    Ти кидаєш мене у безпомічний вир багряний.
  •   А мені однозначно бракує тебе, мала...
    А мені однозначно бракує тебе, мала.
    Що накоїла ти і навіщо пішла у мандри?
  •   Дріб’язкові слова. І годинник занедбаний в хаті...
    Дріб’язкові слова. І годинник занедбаний в хаті.
    Знову сердиться ніч на м’які мокачінові зорі.
  •   Не відпускай. Затримайся на трішки...
    Не відпускай. Затримайся на трішки.
    Холоне кава в білому горнятку.
  •   А завтра я буду тепла...
    А завтра я буду тепла,
    Як море вечірнє Чорне.
  •   А я за тобою сумую...
    А я за тобою сумую.
    П’ю каву холодну ранкову.
  •   Помаранчева дружба почнеться сьогодні між нами...
    Помаранчева дружба почнеться сьогодні між нами.
    Кашеміровий сум огорне мої плечі тремтячі.
  •   Ти знайдешся колись...
    Ти знайдешся колись.
    Запливеш у шифоновий вечір.
  •   А ти станеш мені писати складні етюди...
    А ти станеш мені писати складні етюди.
    Говоритимеш те, що почути завжди хотіла.
  •   Уяви, що колись наші долі сплетуться вузлами...
    Уяви, що колись наші долі сплетуться вузлами.
    І замкнуться замки. І потрібні не будуть ключі.
  •   Він готується йти. Зашнуровує матові берці...
    Він готується йти. Зашнуровує матові берці...
    Не сумуйте, батьки. До весни буде мир. Буде мир?
  •   І розмова тече, і у грубці потріскують дрова...
    І розмова тече, і у грубці потріскують дрова.
    Вже зібралась сім’я за різдвяним січневим столом.
  •   Твої парфуми з нотами сандалу
    Твої парфуми
    З нотами сандалу.
  •   Ти не віриш мені. Липне липень у сукні із лілій...
    Ти не віриш мені. Липне липень у сукні із лілій.
    Ця бентежна стіна поміж нами, авжеж, упаде.
  •   Так чекають на них, далеких...
    Так чекають на них, далеких.
    На полицях складають речі.
  •   Обіцяй мені день, у якому не скупчаться хмари...
    Обіцяй мені день, у якому не скупчаться хмари.
    І без краплі вина я вже п’яна тобою дощенту.
  •   А ти знаєш, він пахне ірискою і молоком...
    А ти знаєш, він пахне ірискою і молоком,
    Ніжним затишком рідного дому, пшеничним колоссям,
  •   А на дворі пурга. Запроси мене в гості на каву...
    А на дворі пурга. Запроси мене в гості на каву.
    Я зніму чобітки, що ступали в замети січневі.
  •   Непокірна моя, що зробили із нами вітри?..
    Непокірна моя, що зробили із нами вітри?
    Увірвалися в дім, на минуле насипавши пилу.
  •   Дозволяю тобі піти, зачинивши двері...
    Дозволяю тобі піти, зачинивши двері.
    Просіваю мішок образ і колючих слів.
  •   Ти приходь просто так. Поговоримо вкотре про вічне...
    Ти приходь просто так. Поговоримо вкотре про вічне.
    Відкоркуємо ніч і в Чумацький полинемо шлях.
  •   Я тебе не любив. Тільки пестив доглянуте тіло...
    Я тебе не любив. Тільки пестив доглянуте тіло.
    І за руку тримав, якщо шлях видавався слизьким.
  •   Хочу стати для тебе я річкою. Вільною, щирою...
    Хочу стати для тебе я річкою. Вільною, щирою.
    Витікати із гір і потоком нестись гомінким.
  •   Ти не гнівайся лиш. Я боюся весняного грому...
    Ти не гнівайся лиш. Я боюся весняного грому,
    Водопілля і злив, що змивають минулого слід.
  •   А знаєш, колись я звикну до сніжних весен...
    А знаєш, колись я звикну до сніжних весен.
    До сонця, яке не здатне зігріти тіло.
  •   Збережи цю пургу. І мороз, що сховався у сінях...
    Збережи цю пургу. І мороз, що сховався у сінях.
    Тихе сяйво ночей і сріблясті дзвіночки пісень.
  •   А зима за дверима сьогодні святкова і сніжна...
    А зима за дверима сьогодні святкова і сніжна,
    З ароматом ялин і добром осяйним на устах.
  •   А ти занедужав, бо осінь затиснув у жмені...
    А ти занедужав, бо осінь затиснув у жмені.
    Стояв без пальто на старому, як туга, пероні.
  •   А колись ця війна неодмінно зійде нанівець...
    А колись ця війна неодмінно зійде нанівець.
    Стане тихо вночі і на серці не буде оскоми.
  •   Ти боїшся дощу. Ціле місто у гумових мештах...
    Ти боїшся дощу. Ціле місто у гумових мештах.
    У махрову печаль загорнулись будинки старі.
  •   А ти готувавсь до осені. Пив вино...
    А ти готувавсь до осені. Пив вино.
    Розвішував одяг в шафі з торішнім пилом.
  •   Заколисуй мене. Ось побачиш, я міцно засну...
    Заколисуй мене. Ось побачиш, я міцно засну.
    Серед шелесту хвиль загублюся до завтра, до завтра…
  •   Наша вулиця стала безлюдною. Чуєш, ні шелесту...
    Наша вулиця стала безлюдною. Чуєш, ні шелесту.
    Тільки пальці дерев засторогу несуть понад світом.
  •   Хай настане пітьма. Я не подруга сонцю веселому...
    Хай настане пітьма.
    Я не подруга
  •   А ти знаєш, вони стріляють без куль, без пороху...
    А ти знаєш, вони стріляють без куль, без пороху.
    Без кривавих атак виривають з корінням спокій.
  •   Що бажаєш тепер? Бачиш, ночі короткі, як спалах...
    Що бажаєш тепер? Бачиш, ночі короткі, як спалах.
    Ця химерна весна пахне теплим парним молоком.
  •   Вдосталь віри і сил. Чуєш, мамо, я їхати мушу...
    Вдосталь віри і сил. Чуєш, мамо, я їхати мушу.
    Полотняна печаль непоборним лягла тягарем.
  •   В тебе чорна сорочка і потяг о шостій сорок...
    В тебе чорна сорочка і потяг о шостій сорок.
    І єдиний квиток на засніжений лютим рейс.
  •   Зігріває кожух і світанки з малиновим смаком...
    Зігріває кожух і світанки з малиновим смаком.
    І бардове панно, що над містом зависло приречено.
  •   Як живеться тобі? Дошкуляють морози і кава?..
    Як живеться тобі? Дошкуляють морози і кава?
    І розбитий ліхтар, що на розі в заметах завмер.
  •   Вже стоять за парканом до свята запряжені коні...
    Вже стоять за парканом до свята запряжені коні.
    І годинник старий припиняє сполоханий хід.
  •   Вечір на двох
    Мати б вечір на двох
    І годинник без довгих стрілок.
  •   Я не скоро прийду
    Всі краватки твої в листопаді, як листя, багряні.
    Я не скоро прийду, бо складаю у кошики сум.
  •   Чую, вітер стихає і дощ не періщить без тями...
    Чую, вітер стихає і дощ не періщить без тями.
    І на кухні кипить цей старий, ніби світ, самовар.
  •   Не тримаєш мене. Відриваєш уривками час...
    Не тримаєш мене. Відриваєш уривками час.
    І нервуєш, атож, бо розмова не клеїться зовсім.
  •   Коли закінчуються в домі сірники...
    Коли закінчуються в домі сірники
    І всі рядки знай пишуться з абзаців.
  •   А в тебе доросла донька. І пахне на кухні кмином...
    А в тебе доросла донька.
    І пахне на кухні кмином.
  •   Повертайся скоріше. У мене під ковдрою вітер...
    Повертайся скоріше. У мене під ковдрою вітер.
    І на дворі дощить. На столі розсипається сіль.
  •   Буде досить кількох необачно розірваних фраз...
    Буде досить кількох необачно розірваних фраз.
    І шматка бірюзи, що з вікна визиратиме мляво.
  •   Кажуть, в серпні нагряне коралова осінь – завчасно...
    Кажуть, в серпні нагряне коралова осінь – завчасно.
    Фотоспалахом снів стане все на колишні місця.
  •   Залишитися там, де дощі і тумани безтямні...
    Залишитися там, де дощі і тумани безтямні.
    Без образ і мети крізь ряди гомінких парасоль.
  •   Ти тільки не сердься. У мене багато справ...
    Ти тільки не сердься. У мене багато справ.
    Сьогодні до тебе усі відмінили потяги.
  •   Він щоранку виходив за двері у травні в суботу...
    Він щоранку виходив за двері у травні в суботу.
    В капелюсі із вітру в погоду, примхливо мінливу.
  •   Кажуть, відьми збираються рівно на день тринадцятий...
    Кажуть, відьми збираються рівно на день тринадцятий.
    Кожен вибрик весни – ніби змова усіх стихій.
  •   І світло погасло вчасно. І ти не зник...
    І світло погасло вчасно. І ти не зник.
    Руками – до срібних струн. І губами – в шкіру.
  •   Всі будильники сплять. Циферблатам не вірять у квітні...
    Всі будильники сплять. Циферблатам не вірять у квітні.
    Буде кава і дощ. І Бетховена звуки стрункі.
  •   Інколи можна зробити все навпаки...
    Інколи можна зробити все навпаки.
    Вниз головою писати сюїти
  •   Не засуджуй мене. Бачиш, рано темніє надворі...
    Не засуджуй мене. Бачиш, рано темніє надворі.
    Ця глибока, як діжка, розмова дійде до кінця.
  •   Спекла пиріг. Хай думають, що свято...
    Спекла пиріг. Хай думають, що свято.
    Цей понеділок зовсім не важкий.
  •   Все почнеться з вагань. Ліхтарі вимикають о п’ятій...
    Все почнеться з вагань. Ліхтарі вимикають о п’ятій.
    Проведи до порогу і випусти в сіру пітьму.
  •   Як чудово удвох. До опівночі гратиме флейта...
    Як чудово удвох.
    До опівночі гратиме флейта.
  •   Розкажи новорічну історію – вигадай диво...
    Розкажи новорічну історію – вигадай диво.
    Я повірю, авжеж. Вже санчата стоять у дворі.
  •   Я хвилююсь. Бо кажуть, зима наближається стрімко...
    Я хвилююсь. Бо кажуть, зима наближається стрімко.
    Бо у шафі моїй лиш спідниці і сукні з фатину.
  •   Тільки б не чути щоранку нерідну мову...
    Тільки б не чути щоранку нерідну мову.
    Навіть в газетах друкують суцільні слова нещирі.
  •   Знаєш, інколи ранок ранить...
    Знаєш, інколи ранок ранить.
    Якщо вікна виходять на північ.
  •   Зіграти роль осінньої негоди...
    Зіграти роль осінньої негоди.
    Хай капелюх не випаде з руки.
  •   Ти жалій не мене, а майдани, наповнені листям...
    Ти жалій не мене,
    А майдани, наповнені листям.
  •   Запроси не на каву, а просто побути удвох...
    Запроси не на каву, а просто побути удвох.
    Часом тиша лякає ще більше, ніж гостра відмова.
  •   Ти змінилась, кохана. Ти повернулася іншою...
    Ти змінилась, кохана. Ти повернулася іншою
    З того місця, в якому крізь двері не ходять протяги.
  •   Не стискати між пальцями простір...
    Не стискати між пальцями простір.
    Хай горить горизонт і бруківка.
  •   Ти з’явись не до речі. Раптово...
    Ти з’явись не до речі. Раптово.
    Ніби примха зненацька прозора.
  •   Я знатиму. Навіть якщо ти не скажеш ні слова...
    Я знатиму. Навіть якщо ти не скажеш ні слова
    Про повні валізи і море, що схоже на вальс.
  •   Після літа спекотного осінь не стане розрадою...
    Після літа спекотного осінь не стане розрадою.
    Всі розмови про дощ і вже вікна не навстіж вночі.
  •   Загрібали в рядно мокре листя торішнє зів’яле...
    Загрібали в рядно мокре листя торішнє зів’яле.
    Ця весна тимчасова, як дим відчайдушних пожеж.
  •   Ти ревнуєш мене до іншого...
    Ти ревнуєш мене до іншого
    В тиші вуличній, понеділковій.
  •   Ти чув, як співає знайомою мовою море безкрає...
    Ти чув, як співає знайомою мовою
    море безкрає.
  •   Допиши два рядки. Хай затихнуть останні трамваї...
    Допиши два рядки.
    Хай затихнуть останні трамваї.
  •   Це в потилицю дихає день, що настане лиш завтра...
    Це в потилицю дихає день,
    Що настане лиш завтра.
  •   Це останнє вікно, за яким вже не буде тебе...
    Це останнє вікно,
    За яким вже не буде тебе.
  •   Не стояти на протязі. В синьому одязі тісно...
    Не стояти
    На протязі.
  •   Все буде так, як ти наворожила...
    Все буде так, як ти наворожила.
    Впаде на щастя з рук стара підкова.
  •   На світанку ти пахнеш медом...
    На світанку ти пахнеш медом
    І мускатом, країно омріяна.
  •   Ти обіцяв не танути весною...
    Ти обіцяв не танути весною.
    У мінус двадцять крига, як із криці.
  •   Ти не дякуєш сонцю, бо в січні замерзла ріка...
    Ти не дякуєш сонцю,
    Бо в січні замерзла ріка.
  •   Зійти на п’єдестал за п’яту спробу...
    Зійти на п’єдестал за п’яту спробу.
    У п’ятницю палатиме не свічка,
  •   Твій друг не знайомить з батьками кохану...
    Твій друг не знайомить
    З батьками кохану.
  •   Ти доживеш до сивого серпанку...
    Ти доживеш
    До сивого серпанку
  •   Кілька добрих новин до свята...
    Кілька добрих новин до свята
    У червоній торбині січня
  •   Не зрікаються вчинків. І правда...
    Не зрікаються вчинків. І правда,
    Як молитва. Вустами дитини
  •   Сказали, що завтра посилиться вітер...
    Сказали, що завтра посилиться вітер.
    І витиме вовком сполохана пічка.
  •   Вони не відходять. Бо тиша обрамлена словом...
    Вони не відходять.
    Бо тиша обрамлена словом.
  •   Введи в оману. Буде листопад...
    Введи в оману. Буде листопад,
    Як мокрий слід на сходах від підошви.
  •   Ти приходь не раніше вівторка...
    Ти приходь не раніше вівторка
    У спресовані стіни. Незмінно
  •   Не глузуй із приходу жовтня...
    Не глузуй із приходу жовтня.
    Незворотна ця жовта туга.
  •   В’язала шарф. Бо сонце в листопаді...
    В’язала шарф. Бо сонце в листопаді,
    Як жовтий сніп. У чоботах із криги
  •   Не обіцяй… Обузою осіла осіння даль...
    Не обіцяй…
    Обузою осіла
  •   Перетерпи цей холод. Не судилось...
    Перетерпи цей холод
    Не судилось
  •   Торішнє листя бурими мазками...
    Торішнє листя
    Бурими мазками
  •   Не повертайся. Вересень на сходах...
    Не повертайся.
    Вересень на сходах
  •   Відведи цю біду від дверей...
    Відведи цю біду від дверей.
    Від людей, що надіями повні.
  •   Тіні ходять у капцях зношених...
    Тіні ходять у капцях зношених.
    Там, за шибками, небо з бісеру.
  •   Після теплих слідів штилю...
    Після теплих слідів штилю
    Буде шторм. Не засне море.
  •   Хай буде дим. Це вогнище доречне...
    Хай буде дим.
    Це вогнище доречне.
  •   Ці квіти ваблять. Майже бездоганні...
    Ці квіти ваблять. Майже бездоганні
    Твої долоні. Злива і знемога.
  •   Не виправдовуй. Темрява не бреше...
    Не виправдовуй.
    Темрява не бреше.
  •   Мені на користь цей лискучий листопад...
    Мені на користь
    Цей лискучий листопад.
  •   Я повернусь. Чекай мене сумлінно...
    Я повернусь.
    Чекай мене сумлінно.
  •   Коли мовчать володарі державні...
    Коли мовчать
    Володарі державні,
  •   Снідає червень пилом...
    Снідає червень пилом.
    Знову жує без міри.
  •   Мовчати не повинні ці вуста...
    Мовчати не повинні ці вуста.
    Скажи бодай півслова наостанок.
  •   Спинити рух трамваїв і вокзалів...
    Спинити рух трамваїв і вокзалів
    На півжиття. І пішки – поза світ.
  •   Ти прийдеш
    Ти прийдеш у краватці літа.
    Ненадовго. Цей теплий ранок.
  •   Перемісти на сходинку мій сумнів...
    Перемісти на сходинку
    Мій сумнів.
  •   Вдягни манто. Так холодно і сніжно...
    Вдягни манто. Так холодно і сніжно.
    Не застудись. На вулиці пурга.
  •   Ще стільки слів. А ранок лиже шибку...
    Ще стільки слів. А ранок лиже шибку.
    Цей циферблат без стрілок. Мимохіть.
  •   Я не вірю. Мовчіть, прикмети...
    Я не вірю. Мовчіть, прикмети.
    Ген за обрієм спить світило.
  •   Почни з абзацу. Поїздом у квітень...
    Почни з абзацу. Поїздом у квітень.
    Сумлінний рейс. Вже придбано квитки.
  •   На пероні стоїш у капцях...
    На пероні стоїш у капцях.
    Смужка диму і мій потяг.
  •   Зім’ятий шарф. Як тихо ниє рана...
    Зім’ятий шарф.
    Як тихо ниє рана.
  •   Збираю сни в незграбний оберемок...
    Збираю сни
    В незграбний оберемок.
  •   Ковток жаги в твоєму надвечір’ї...
    Ковток жаги
    В твоєму надвечір’ї.
  •   Можна стати на мить небом...
    Можна стати на мить небом
    З необачно м’яким тілом
  •   -Де ти зараз, моя невірна?..
    -Де ти зараз, моя невірна?
    Ходять потяги в край забутий.
  •   Я не чую зітхань осінніх...
    Я не чую зітхань осінніх
    Тисне груди грудневий біль
  •   Наші фарби густі сьогодні...
    Наші фарби густі сьогодні.
    Віртуозно скрипить підлога.
  •   В цьому домі дверей немає...
    В цьому домі дверей немає.
    Через дах, щоб до неба ближче,
  •   Я не змінюю темп жовтня...
    Я не змінюю темп жовтня.
    Жодних ігор, інтриг, рамок.
  •   Через серпень іду в сутінки...
    Через серпень іду в сутінки
    Я злякала тебе правдою
  •   Знову час витікає крізь пальці...
    Знову час витікає крізь пальці.
    Не лякайся. Це просто вимога.
  •   Барбарисовий смак правди...
    Барбарисовий смак правди
    Я заснула в руках липня
  •   Якби ми опинилися вдвох...
    Якби ми опинилися вдвох
    У кімнаті з надійним замком,
  •   Ти мене розбуди рано...
    Ти мене розбуди рано
    Ще тремтять ліхтарі сонні
  •   Ти невчасно пірнув у травень...
    Ти невчасно пірнув у травень
    Поміж білих дерев вітер
  •   Знову небо лягло в сумку...
    Знову небо лягло в сумку
    Сумно в білому йти в холод
  •   Ти чекав? Я прийшла у квітень...
    Ти чекав? Я прийшла у квітень.
    На високих підборах вечір.
  •   Знали стіни мою історію...
    Знали стіни мою історію.
    В синіх килимах холод плив.
  •   Відшліфовані грані спогадів...
    Відшліфовані грані спогадів.
    А на дротиках часу – голуби
  •   Паперовий літак
    В матіолову ніч – паперовий літак
    Це тендітний рубіж між нами
  •   Божевільний клубок
    В божевільний клубок
    За плечима розмов
  •   Випити світ із трубочки...
    Випити світ із трубочки
    Змучене соло вересня
  •   Матове світло на панцирях вулиці...
    Матове світло
    На панцирях вулиці
  •   Заховались від шалу в простинь...
    Заховались від шалу в простинь
    Запізнілі зізнання в прозі
  •   Ти навмисне закрив вікна...
    Ти навмисне закрив вікна
    Не віддати мене вітру
  •   У прокурених зморшках гардин...
    У прокурених зморшках гардин
    Нас немає. Ми тіні на ліжку.
  •   Травнем вриваєшся в ранок поранений...
    Травнем вриваєшся
    В ранок поранений
  •   Без галасу
    Зникну без галасу
    Без передбачення
  •   Шлях передчасної осені
    Шлях передчасної осені
    В’ється шовковими нитками.
  •   Дивитись, як ти ідеш...
    Дивитись, як ти ідеш
    Збиваючи кеглі мештами
  •   За Київським часом
    Заштопана осінь
    За Київським часом.
  •   Море випило літр пива...
    Море випило літр пива.
    Я без одягу в п’яну піну
  •   Крізь порцелянові двері...
    Крізь порцелянові двері
    Ходять у капцях протяги.
  •   Ані слова. Сповиті в тиші...
    Ані слова.
    Сповиті в тиші
  •   У кишені несеш листопад...
    У кишені несеш листопад.
    Двадцять дев’ять осінніх запахів,
  •   Не боїться застуди вітер...
    Не боїться застуди вітер.
    Несвідомо ти палиш вечір.
  •   Ти обираєш втечу...
    Ти обираєш втечу.
    Ліктями просто в квітень.
  •   Подавай мені знаки...
    Подавай мені знаки
    Інколи
  •   Залишайся зі мною. Ніч...
    Залишайся зі мною. Ніч.
    Барельєфи твоїх гардин.
  •   Зима танцювала в балетках...
    Зима танцювала в балетках.
    Кружляла у вихорі-грудні,
  •   Головою в туман, я далеко не йду...
    Головою в туман,
    Я далеко не йду.
  •   Пригощаєш мене бісквітом...
    Пригощаєш мене бісквітом,
    Все до крихти,
  •   Бабине літо
    Місяць, вагітний мріями,
    Б’ється чолом у шибку.
  •   Небо в твоїх джинсах...
    Небо в твоїх джинсах
    Хоче мене звабити.
  •   Місто засмагло в солярії...
    Місто
    Засмагло
  •   Прокрадаєшся впевнено нижче...
    Прокрадаєшся
    Впевнено
  •   Приземлено просто...
    Приземлено
    Просто
  •   Твоя неприсутність не діє на нерви...
    Твоя неприсутність
    Не діє на нерви.
  •   Робиш послугу – не без спротиву...
    Робиш послугу –
    Не без спротиву.
  •   В найдовшому слові сховала свій сором...
    В найдовшому слові
    Сховала свій сором.
  •   Ти не бачив мене такою
    Ти не бачив мене такою:
    Зі спітнілих шматочків хмари
  •   Вмиваюсь водою з крану...
    Вмиваюсь водою з крану.
    Холодне, як лід, безсилля.
  •   Врівноважена добрим вчинком...
    Врівноважена добрим вчинком,
    П’ю кефір із пакета на ніч.
  •   В калюжах чужого міста...
    В калюжах чужого міста
    Я бачила дивне “вчора”.
  •   Ти дзвониш...
    Ти дзвониш
    Старому другу.
  •   Сіло літо на крайку суконьки...
    Сіло літо на крайку суконьки.
    У тюльпанів голівки з бархату.
  •   Мобільне мовчання
    Заплющені очі.
    Мобільне мовчання.
  •   Крихтами хліба чорного...
    Крихтами хліба чорного,
    Так, щоб цього не помітили,
  •   Занадто холодні пальчики...
    Занадто холодні пальчики.
    Достатньо глибокі погляди.
  •   Хмарочос
    Хмарочос
    Загубився
  •   Надобраніч
    Надобраніч,
    Хвилини-стрілочки.
  •   Іще сутеніють сумніви...
    Іще сутеніють сумніви,
    Ще ллється вагання зливою.
  •   Сьогодні ти будеш відданим...
    Сьогодні ти будеш відданим
    Як друг у хвилини відчаю
  •   Влетіла віхола в прочинене вікно...
    Влетіла віхола в прочинене вікно.
    Ти не допив своє вино
  •   Зима
    На вулиці міста сонного
    Спускалась зима напудрена
  •   Ілюзія свята
    Ілюзія свята
    Втомилась від танцю
  •   Фатальна ніч
    Не ворожи.
    Не лий міцної кави.
  •   Відкрила дверцята авто...
    Відкрила дверцята авто –
    На мене не схожа, несправжня.
  •   Стеля, стіна і скло
    Біла, без жодних домішок,
    Стеля в твоїй кімнаті.
  •   Стриптиз
    Цитуй мені Фрейда і Ніцше,
    Ламай непіддатні замки.
  •   Фантазії дивні наївні сумлінні...
    Фантазії дивні
    наївні
  •   Стукав дощ монотонно спонтанно...
    Стукав дощ
    Монотонно
  •   Перекреслила ніч павутинкою...
    Перекреслила ніч павутинкою.
    Хай вона залишається згадкою.
  •   Моя віолончель втомилась грати...
    Моя віолончель втомилась грати.
    Я просто знемагаю.
  •   Моїми вустами ти втягуєш грубі сигари...
    Моїми вустами ти втягуєш грубі сигари.
    Кружляє над нами в білизні із диму інтим.
  •   Любов осіння
    Вітерець провійнув, як спогад
    Як знесилений слід безсоння
  •   Ти мені необхідний сьогодні...
    Ти мені необхідний сьогодні,
    Як повітря, як тала вода.
  •   Вже не важливо, що ти скажеш на прощання...
    Вже не важливо, що ти скажеш на прощання
    І як подивишся сполохано услід
  •   Ріжуть очі тумани осінні...
    Ріжуть очі тумани осінні.
    Замість бруку - потрощене скло.
  •   Творча мить
    Ллються цівкою фарби каштанові.
    Як пожежа, горить полотно.
  •   А ночі стеляться шовковим колоском...
    А ночі стеляться шовковим колоском,
    Муркоче киця на розстеленому ліжку.
  •   Горіла яскраво зірниця...
    Горіла яскраво зірниця
    Ти щось говорив таємниче
  •   Не замовкай - скажи іще півслова...
    Не замовкай – скажи іще півслова.
    Скупа розмова,
  •   Я зголодніла на поезії, на звуки...
    Я зголодніла на поезії, на звуки.
    Мені бракує знавіснілих маскарадів.
  •   Зустрівся випадково у юрбі...
    Зустрівся випадково у юрбі.
    Хапливий поцілунок, пляшка коли.
  •   Ти не забудь
    Зірвала клаптик серпантину із плечей.
    Задула свічку незігрітими губами.
  •   ***
    -Ти не проти, якщо я підсяду?
    Це звичайна кав’ярня у Львові.
  •   Перейшла недоступну межу...
    Перейшла недоступну межу
    Крізь туман нафарбованих вій.
  •   Дитячої відвертості ковток
    У тебе на вустах молочний запах.
    Ти знову цілував мою дочку́.
  •   Ти не спиш?Так хотілось почути...
    Ти не спиш?
    Так хотілось почути
  •   Моя країна
    Манжети вічності вдягла моя країна.
    Її могутності ніхто не подолає.
  •   І знову ти мовчиш
    І знову ти мовчиш,
    Ледь тріскають крижини,
  •   Ти, вітер і Любов
    Ти скажеш: "Я любив її. Авжеж."
    Напружуючи пам'ять, пригадаєш...
  •   За грати
    За грати не приходить навіть сон.
    Відреченість від світу капітальна.
  •   ***
    Відлітаючи, душу нанизуєш
    На тонесеньку ниточку снів.
  •   В осінній колисці
    (вальс)
  •   Паростки вільного часу
    Я крапельки часу посіяла в буднях холодних.
    Шукала спочинку, на тишу чекала.
  •   Осінній блюз
    Я пожовклим листком опущуся тривозі на плечі.
    У осінній ріці розіллюся краплинами сліз.
  •   Холодний час
    Весняний день чомусь такий холодний.
    Солодкий торт нестримано гіркий.
  •   Розлука
    Привідкрились вуста, щоб промовити слово,
    Але тут же застигли в німому жалю.
  •   ГРА
    Грайся,
    Грай
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки