Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Меланія Квапка (1986)




Огляди

  1. ***
    Сумний світанок і сумний зеніт,
    Сіріє будень сіризною неба,
    І сизий голуб здійснює політ -
    В січневий день це теж потреба.
    Скрипить від вітру стовбур престарий,
    Сніжить…слизький асфальт…
    Чекаю сонця, сонячних надій і мрій,
    Світання і весняних пальт.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. ***
    Чарівна зимонька прийшла
    І білий килимок з собою принесла.
    Кружляють ніжнії сніжинки,
    Танцюють вальс під музику вітрів,
    Спадають з лèгкої хмаринки,
    Підморгують з казкових снів.
    Шепчуть на вушко чудо-казку,
    Усім кругом – великим і малим, вдягають
    По-веселому зимову маску.
    Гуртують всіх разом в танок,
    Милують око чудним видноколом,
    Сріблястим блиском манять в світ казок,
    В далекі гори, вкриті сніжно-білим снігом...



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. ***
    Мерзнуть вуха, пальці, ніс,
    хто нам холод цей приніс,
    і невже така змерзлючка,
    що не пише жодна ручка.
    Хоч люблю я сніг лапатий
    і зимові люблю свята,
    та не знаю, як зігрітись,
    щоб думками поділитись.
    І висять бурульки з стелі,
    тепло в руки лиш в кишені,
    в розмальоване віконце
    загляда промінчик сонця.
    Скрізь сніжинки паперові,
    пахне кава в коридорі,
    се ля ві - таке життя,
    бо ж весняне я дитя.


    2010



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. ***
    І знову літній дощ,
    Та хмурить брови небо,
    Й хоч мокрий ти як хлющ,
    Додому ще не треба.
    Під звуки крапельóк
    Тупцюють босі ніжки,
    Акордний спів пташок
    Й веселку видно трішки.
    І парасольку мрій
    Підносиш у долонці,
    Обтрусиш краплі з вій -
    Час грітися на сонці.



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  5. Березень

    Пробудившися зі сну,
    змивши з себе всю росу,
    пан з веснянками на вусі,
    йде стрічати сонце в лузі.
    Одягнув зелений фрак,
    збоку почепив будяк,
    на краваточці ромашка,
    в шляпі новій диво-пташка.
    Свище вітер у кишеньці,
    трішки неба є у жменьці,
    заквітчав шпарину в стрісі,
    анемони скрізь у лісі.
    А букетик й спів двох галок
    для панянки із фіалок,
    стелить теплий гобелен
    березневий джентельмен.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  6. Nina rEchi

    Мабуть, кожен тут бував,
    Гардероб свій обновляв.
    Хтось шукав тут ексклюзив,
    Хтось, бо босий вже ходив.
    Хтось шукає тут себе,
    і знайшовши, знов прийде.
    Є тут шорти, сумки,блюзи,
    Туфлі нові й стрейч-райтузи,
    Знайде кожен на свій смак
    Те, що треба, й просто так.
    В кого більший гаманець -
    Йдеш й купуєш навпростець,
    Хто скромнішого шукає,
    На вагу завжди хапає.
    Колір, якість й вибір є
    І дарма, що не твоє,
    Ну носив хтось був до тебе,
    Переправ і все, як треба.
    Нових шмоток тут є досить
    І під краківський не косить.
    Ось такий вам євростік,
    Модерновий ля-бутік.
    Ось так манять в світі речі,
    Завжди велкам Nina rEchi



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. ***
    Летить журавлик в піднебесся,
    Ніжна хмаринка міниться й пливе,
    Журбу навіює і сум
    Таких знайомих потаємних струн.
    Ще так недавно зовсім незнайома,
    А вже тепер глибоко в серці леліє ту любов
    Хмаринка в чистім піднебессі.
    Любов тужливу, любов глибоку, вірну,
    Любов на крилах пісні – чисту і безмірну.
    Летить журавлик над ріднею землею,
    Востаннє глянув
    І полетів із піснею своєю.
    І пісня ллється небокраєм
    З теплом і радістю в чужі серця.
    Несе вона з собою крихту раю
    З землі до неба, ввись до журавля.




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. ***
    Зашарудить, запахне ліс сосновий,
    вузька стежина йде за небокрай,
    зеленкувато-сині барви й пень кедровий,
    під пензлем Майстра чудний водограй.

    Вдихають очі аромати квітів,
    а серце слухає відлуння тихих гір,
    і впавши на траву, відчуєш радість миті -
    малюють хмари чудернацький взір.

    А на спині тягар сьогоднішньої днини,
    а за плечима вже прийдешній старт,
    і навіть бомки не беруть на кпини,
    вода джерельна не змива весь гарт.

    Іскринки ватри сипляться на тисячі зірок,
    Вкриває тишу зоряна завіса часу.
    Мала Ведмедиця кидає дивний черпачок,
    перетворилась гречка в казанкову масу.

    Химерні дні - над головою небо привідкрите,
    На світ дивлюся, мов в калейдоскоп,
    Думки, пропахлі димом, вже чекають літа,
    Наплечник у шухляді й непримхливий гардероб.



    Коментарі (6)
    Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": --

  3. ***
    Дощик капає з дахів,
    стало менше білих днів,
    надягає сонцесплюх
    свій крислатий капелюх.

    З-за хмаринки виглядає,
    сонцекльошом штані має
    і моднячі окуляри,
    що виблискують, мов фари.

    У калюжці чепуриться,
    співом пташки звеселиться.
    Подає долоньки чисті,
    зустріча весну в намисті.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --