Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юлія Радченко (1981)
"Спотвориш мене гуашшю?" - чіпляюсь до перехожих.
Вони у склянім безладді зникають. Мабуть, дарма
Зрізала волосся й шкіру. Він чимось на мене схожий.
Обох нас вже зіпсувала акваріумна зима.


Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-10-12 21:01:06 ],
на сторінці поезії     "На северной стене - иконостас..."   Радченко Юлія

Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-10-13 22:41:20 ],
на сторінці поезії     "Єднання чужих яворів"   Радченко Юлія

1. Так, йдеться саме про оргАн (хіба може бути інакше?). Навіть дивно: невже при прочитанні звучить і сприймається як Орган? Здавалося, що усе досить прозоро й однозначно...
2. Теж думала, що все просто. Адже є безліч різноманітних шоу, проектів тощо, де "відібрані" герої мають "збудувати" пару, сім'ю, кохання? Тож банальне відображення-переосмислення "сценарної" дійсності... Хіба з контексту твору це не зрозуміло?
3. Цікаві вияви читацького сприйняття! Я навіть про це не думала. Здавалося, що все зрозумо: художній образ яворів-людей передбачає повне ототожнення ліричних героїв із "узагальненим прототипом". Люди - двох статей, а значить і явори їм подібні. Чому б не припустити, що, окрім яворів, у світі також існують ,наприклад, явірниці. Адже явори - ЛЮДИ. Мається на увазі відібрати серед інших людей...
Щодо нуля аргумент наступний: спільного рітмічного дихання не вийшло... Як у тих, які по-справжньому кохають. У кого в одному ритмі також б'ються серця... Результат нульовий. Банальність...
Моє бачення, звичайно, може бути помилковим. Але... Сьогодні саме такі вияви образних переосмислень.
Ще раз дякую за аналітичне прочитання та висловлені міркування!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-10-14 21:43:52 ],
на сторінці поезії     "Єднання чужих яворів"   Радченко Юлія

Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-10-14 22:38:23 ],
на сторінці поезії     "Босоноге."   Івченко Юлія

Доброго вечора, Юлю! Я теж до Вас завітала. Сподіваюся: Ви не проти? Перечитала вірш і коментарі. Спочатку хотіла висловити своє бачення щодо композиційної довершенності та образно-метафоричної цілісності, значимості й викінченості. Але... Тут і так уже багато чого сказано, є навіть фрагментарні спроби критичного літературного аналізу. Тож висловлю свої враження виключно як ЧИТАЧ. Цікаво. Неординарно. Автор захоплює читача спробою версифікаційного й образного пошуку, неоднозначністю художніх істин-перевтілень, цікавою інтерпретацією банально-буденного й чуттєво-вишуканого. Подобається. Кожен рядок потребує ОСМИСЛЕННЯ, вдумливого пізнання суті... Не можна сказати, що хвилює до глибини душі... Але заінтриговує. Особливо сподобалися останні рядки. По-справжньому НІЖНО...
Читацьке "ЗВЕРНІТЬ УВАГУ" (виключно суб'єктивне) стосується двох "зупинок" на одному рядку.
1. Жовтнем ЗАСИПАНО тужнє ВІКНО. Чомусь не сприймається. Як можна засипати те, що є вертикальним (не паралельним) щодо землі. Якби будинок... А то лише вікно...
2. Тужнє (не зустрічала такого слова)? Якщо в значенні тужливе, має бути тужнЕ.
Дякую за враження!
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14