Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Юлія Радченко (1981)
"Спотвориш мене гуашшю?" - чіпляюсь до перехожих.
Вони у склянім безладді зникають. Мабуть, дарма
Зрізала волосся й шкіру. Він чимось на мене схожий.
Обох нас вже зіпсувала акваріумна зима.

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-03-22 21:40:09 ],
на сторінці твору     "***"  

Продовжую читати Ваші твори (в деяких - знаходжу відображення власних думок і поштовхів)... Довершений твір (і в контексті художньо-образно зображення, і щодо сили впливу на читача)... Дякую!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-04-18 10:16:41 ],
на сторінці твору     "***"  

Глибокозвучний змістовний вірш!Із категорії тих, які ХОЧЕТЬСЯ ПЕРЕЧИТУВАТИ. Єдине, що, на мій погляд, НЕ НА КОРИСТЬ - росіянізм "прийдеться" (можливо, краще було б "Знаєш, як доведеться..."). Також, здається, в 4-му, 5-му та 7-му рядках - порушення ритміки в контексті цілісного звучання поезії (можливо, авторське відчуття?). Дякую за враження!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-04-18 10:27:15 ],
на сторінці твору     "***"  

Надзвичайна сила впливу на читача!Сподобалося!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-09-08 22:04:02 ],
на сторінці твору     "***"  

Цікаво: у формі чого мало бути попередження? Може, не вистачає "промовистої назви"?
А якщо серйозно, то не розумію Вашої позиції, висловленої в 2-му реченні ("можна й увагу не звернути"). Невже такий злочин як вбивство (зокрема, рідних людей) нас абсолютно вже не шокує й не хвилює?
P.S. Те, про що я написала в цьому творі, - жахливі реалії одного дня і однієї людської долі (чи однієї?)... Минуло вже 8 років, а я до сих пір не можу збагнути, ЯК ТАКЕ МОЖЕ БУТИ...
Дякую за увагу!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2010-09-09 21:51:42 ],
на сторінці твору     "***"  

Як давно це було... Здається, все тоді (про самотність) придумала, до кінця навіть не усвідомлюючи, про які почуття пишу...
Коментатор Юлія Радченко, [ 2011-10-09 13:51:45 ],
на сторінці твору     "***"  

Чомусь одразу пригадала побачений уперше виступ Ксенії Симонової (анімаційна композиція, здається, мала назву "Не спізніться!"). Здавалося б, давно вже все усвідомлюєш, не раз над усім уже міркував, навіть сам пережив..., але побачене чомусь по-особливому вразило...
Так і тепер - після прочитання вірша. Саме в цьому сила справжнього мистецтва - впливати на емоції й думки людини так, щоб вона знову й знову переосмислювала й переоцінювала те, що варто переосмислювати завжди.
Щиро вдячна за емоції!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2011-10-23 12:50:42 ],
на сторінці поезії     "Перебдачувана Осінь"   Радченко Юлія

Зневажаєш-зневажить, медові-мед, зрадить-зрадиш-зраджу... Хотілося зробити акцент на смислових повторах. Можливо, не варто було. Не знаю.
Щиро вдячна за увагу та висловлену думку!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2011-11-06 18:43:28 ],
на сторінці поезії     "Зіпсовані"   Радченко Юлія

Дякую!:)
Коментатор Юлія Радченко, [ 2012-03-02 11:39:45 ],
на сторінці поезії     "Присмеркове"   Радченко Юлія

Дякую!
Коментатор Юлія Радченко, [ 2012-09-03 14:07:12 ],
на сторінці поезії     "Стороння"   Радченко Юлія

Контекстуальна "солідарність"?:) Дякую:)