Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оксана Мазур (1976)
РУДОКОСА СХИМНИЦЯ ;)

є дві поетичні збірки: "На вістрі місяця" і "Реінкарнаційні рефлексії"
бажаючі придбати - пишіть syanya.mazur@gmail.com


Інфо
* Народний рейтинг 4.862 / 5.58
* Рейтинг "Майстерень": 4.858 / 5.68
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Переглядів сторінки автора: 34973
Дата реєстрації: 2010-07-07 00:29:44
Звідки: Львів
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2018.05.05 08:20
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
***

Де ті столочені трави, невиспані шпички сіна:
я би-м тебе присипляла
на грудях,
як змія чи сина,
так би-м тебе колихала – синіли потерті коліна.
Я ж би посміла – не знав’їс?! –
пір’їною
поверх
перини
впасти –
від подиху подивом смертного чаду смерку,
яблука плоттю з укусом незбутих чудних присяг.
Янголе білий без сміху, з чийого ребра затерпнеш?
Янголе чорний безкрилий, хто бо тобі нині птах?
Тіні важенні заходять
у біль горизонту
гостро,
гейби у любаску вперше
охітно –
як назавжди.
Серпня жарінь проміж нами – незраджений морем острів…
Серпиком місяць украяв туману хлипкі сліди,
де у недремних отавах викровлюють лона маків,
лем офірують під лезом пекучу терпку сльозу.
Я вколишу тя на грудях,
дощем заховаю
заки
пазуха зродиться сонцем,
зав’яжеться у лозу
вагости ягід липкавих. Чи зцідиш губами соки?
Серпнем розгойдане сіно тихенько зітхне в косі.
Змію мій янгольський… Ідоле!
…сину усіх пороків…
Топляться кроки повільні в ясирних плачах роси.
3.05.18