Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Андрій Яремко (1986)
Поет – це той, хто пробиває мури
Та вміє словом душу прокричать.


Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Лиш друзі…
    Лиш друзі, а хотілось трішки більше
    Та доля залишилася така,
  •   Милий Кошуля
    Такий хороший наш свободівець сьогодні,
    Готовий йти із силою на біс,
  •   Усмішка жінки
    І тільки усмішка, бо посмішка не личить жінці -
    Лиш тільки в ній зростає благодать.
  •   Ранковий ритм ще заспаного міста…
    Ранковий ритм ще заспаного міста
    І гул трамваю з-під бетонних плит,
  •   Подарую щастя
    Подарую я щастя в чарівності дня,
    І накрию тебе гарячим зізнанням,
  •   Іди від мене пекло у стоклят…
    Іди від мене пекло у стоклят,
    Іди, не смій ніколи повертатись,
  •   Лиш вічність відродить шалене кохання…
    Не нам відродити зім'яті листи,
    Не нам залишити цей світ без зізнання,
  •   Останні дні, роки…секунди
    Напевно кінець нарешті настане,
    Впокоїться дух на смертельнім одрі
  •   Життя між смертю і життям
    Життя веде постійно до одного
    І скільки б ти на світі не робив,
  •   Зійшлися наші погляди в екстазі…
    Твій погляд вшився вже давно у серце,
    Душа в неспокої постійно десь біжить,
  •   Вічно закохані душі
    Наші душі зрослися між гілками потрясінь,
    Усе, здається, нам під силу подолати,
  •   Александрія. Вірш №3
    Александрія вас століттями лякала,
    Минали чудеса, минали ті шакали,
  •   Пристрасті за стіною
    Постійні "ахи", крики з-за стіни,
    Постійний поклик грубого екстазу,
  •   Сонет №17. Л. Б.
    Напевно розчарована таки в мені
    За те, що не приїхав вчасно розважати,
  •   Сонет №16. Природа і Бог
    Бринить навколо нас жива земля,
    Повсюди тут природа майоріє,
  •   Сонет №15. Ранок в горах
    Новенький ранок кинувся на ґанку,
    Роса сріблиться щедро на траві
  •   Сонет №14. Зранені надії
    Подвійна зрада щойно зранених надій
    Навіює думки в підступності величній,
  •   Сонет №13. Поклик сучасності
    Усе в нас битва ласих територій,
    Бурлеск повсюди й клоунада на шляху,
  •   Розважання поета
    Мої думки вже списані віршами,
    Крізь них прокладено мій довгий путь,
  •   Сонет №12. Ідилія Карпат
    Птахи до хати знову прилітають,
    Дзвенить від співу зморена земля,
  •   Сонет №11. Життя без братків
    Постійний біль при різних перепонах,
    Щоденний щем знеболених чуток,
  •   Сонет № 10. Гірські краєвиди
    Останній місяць літа суне уперед,
    А гори в непорушності собі куняють,
  •   Сонет №9. Зелемянка
    Дзюрчать струмки стрімкі собі велично,
    Летить у височінь красивий птах,
  •   Александрія. Вірш №2
    Тільки тут людина варта відпочинку,
    Лиш тут спиняється година і хвилинка.
  •   Александрія. Вірш №1
    Щоденна зрадонька і злісні перепони,
    Бардак шматує нас на клятих перегонах.
  •   Сонет №8. Роздум
    Постійно сновигаєш у дорозі,
    Живеш за нормами, в нові ідеш жнива,
  •   Сонет №7. Думи про пихатість
    Не раз шукаєш доленьки собі,
    Не раз ковтаєш згірчені образи,
  •   Сонет №6. Роздуми мислячого
    Вечірній час захоплює усіх
    Та надає життю новітні крила,
  •   Сонет №5. Філософія існування
    Ми долі й волі все шукаємо в житті...
    Не так є легко повсякчас латати -
  •   Сонет №4. Незбагненна річ
    Життєвий шлях не надто є важкий,
    Однак потрібно трішки попотіти
  •   Сонет №3. Наскрізь розкутись
    Неволя нас брехнею завжди судить,
    Усе готує нам підступності прихід,
  •   Сонет №2
    Якби усе так легко удавалось,
    То щастя б буднями здавалося усім,
  •   Сонет №1
    Життя постійно утікає, мов пісок,
    Продажністю в щоденності іскриться
  •   Вечірня прогулянка
    Люблю з тобою я гуляти по центрах
    І лазити по Львову, на Високий Замок,
  •   Така краса у неї неземна
    Її краса божественним іскриться,
    Їй заздрить навіть срібний зорепад,
  •   Симфонія вечірньої стихії
    Стихія розгулялася навколо,
    Повсюди блиска страшно і гримить
  •   Поученіє дітям
    Щоденна справа - невблаганна річ,
    Життя при ній тут можна розірвати
  •   Весняно-осіннє літо
    На жаль, не бачили сьогодні того літа
    І осінь свище тихо у моїх вухах
  •   Ейфоричне очікування
    Очікуєш постійно кращого життя
    І мов дибіл ганяєшся за щастям -
  •   Щоденні апетити
    Щоденні апетити хтивого буття
    Із спересердя крутяться в своїм екстазі,
  •   Абсолютна відносність
    Як банально - абсолютна відносність...
    Чи ж відносна постійна лялькова трусня?
  •   Життя - квиток в один кінець
    Життя проходить тихо без любові,
    Красиві німфи йдуть кудись вперед,
  •   По течії ріки
    Бурлить ріка і всюди завертає,
    За гілкою новий іде поріг
  •   Глибина слова
    Сказати слово можна нині вже будь-як,
    Часами глибина їх є така двояка,
  •   Усе мінливе…
    Одне життя чаклує завжди нам,
    Ламає мізки безперервного прозріння
  •   Гра з чесністю
    Життя для честі, чесності і волі,
    Життя із грою з долею в руках,
  •   Серце закипа в любові
    Постійно серце закипа в любові -
    Усе таке рожеве, дике і п'янке
  •   Навіяне
    Навіяне віршем: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272096
  •   А Вона, а Вона…
    У неї погляд, наче в тої квітки,
    А шия лебедина кличе цілувать.
  •   Поетичні століття
    І не одне століття прошмигнуло так,
    Не раз в безсмертя ці поети завертали...
  •   Коли вірші мовчать
    Страшні слова, коли вони мовчать,
    Коли вони зненацька причаїлись,
  •   Голодний дух наш без вірша
    Голодний дух наш завжди без вірша,
    Без нього вічно пересічно млієм -
  •   Надпивши з кубку УЄФА
    В нас Євро буде, люди, незабаром
    І Кубок тут красується, мов в сні,
  •   Небачена врода
    Така красива, ніжна та розкішна
    Граційно коридорами собі ідеш
  •   Туман над Високим Замком
    Мереживом укрилась Замкова гора,
    Повсюди дим залишеного сонця
  •   Спокусниця
    Ти поглядом своїм постійно спокушаєш,
    Пускаєш бісики уперто навкруги,
  •   Чоловіча відповідальність
    Навіяне спостереженнями КК ВКонтактє
  •   Її краса
    Волосся кучеряве дівчини в дощі
    Таке божественне, таке прекрасне.
  •   Божественний голос молодої співачки
    Родині І.Л.
  •   Божественний голос молодої співачки
    Родині І.Л.
  •   Кохання в чотирнадцять
    Кохання в чотирнадцять
  •   Залежність від моєї ніжності
    Проглянув в телефоні есемески -
    така журба спустилась на лице,
  •   Моя незнайомка
    Загадкою сьогодні ти була,
    Осяйні очі запалили крила,
  •   Дотик твоїх губ
    Приснився гарний сон, немов переді мною
    Лежиш спокуслива і пристрасна така,
  •   Горю тобою
    Горю тобою, пристрасно кохаю,
    Живу тобою і твоїм життям
  •   Третій Фатімський секрет
    Життя те мчиться тихо під укіс
    І пекло наближається звершитись.
  •   Дорожній бомбодром
    Важкезна турбуленція в дорозі -
    Немов тут скинули потужний бомбодром
  •   Веселковий бум
    Стихія і неонний сплеск енергій,
    Шалений грім роздався, мов орган,
  •   В шаленості нічній
    Шалений погляд зречених зіниць,
    Спрагненна усмішка у серці...
  •   Крадуть до божевілля
    Життя сьогодні - пекло на землі,
    Шматок л...на полізе перед батька...
  •   Дощі із поцілунків малинових
    Люблю дощі із поцілунків малинових,
    Люблю обійми ніжні навесні,
  •   Життя між нами
    Життя проходить вперто поміж нас,
    А ми у метушні не бачимо природи,
  •   Розпливтись у ніжності кохання
    У ніжності тут можна розпливтись,
    Життя в коханні є таке солодке,
  •   Всі застібки порвати на твоєму тілі…
    Всі застібки порвати на твоєму тілі,
    Пробратись крізь спокуси перепон
  •   Стань втіхою моєю
    Стань вітру поцілунком на моїх вустах,
    Стань втіхою подальшого натхнення,
  •   У боязні люблю
    Боюсь хронічно втратити тебе,
    Боюсь розбитися байдужим серцем.
  •   Мелодія чорного місяця
    Заходять диски з скрипом в піднебессі,
    Дрижить земля, у каменях - розлам,
  •   Боюсь своїх віршів
    Боюся інколи своїх віршів -
    Вони сердиті, злісні, іронічні,
  •   Прощання з Вікторією Трач на poetryclub
    Прощаюсь та читатиму вірші ще довго,
    Лишатимеш на сайті не один ти слід.
  •   Беркутятка
    Наїхало фурашок й беркутяток
    І Раду заселили. Наш підвал
  •   Перший львівський сніг
    Вечірній сніг вже пада мимохідь
    І срібна пелена встеляє землю...
  •   Світ - це сон
    Постійний щем, постійні поривання
    І сум щоденний серце поїда.
  •   Істинно в терпінні
    Життя крокує в вічній круговерті,
    Лиш листя пада в нашому садку,
  •   Смерть - це тільки старт
    Лиш смерть по-суті тільки старт -
    Без неї сенсу в нас немає жити.
  •   Час потойбічний
    Життя таке коротке. В ідеалі
    Воно коротше сонячного дня...
  •   Страх
    Ми всі живемо в вічному страху,
    Який думками мимоволі володіє.
  •   Ілюзія
    Не в нас останній залишився час
    Й не нам його лишилося прожити.
  •   Суперечні антиподи
    Життя буває гарне і страшне,
    Усі шукають добрих слів і щастя.
  •   Життя-постійна жертва
    Тактично вечір на обійстя наступив,
    Літак парирує навколо мого дому,
  •   Екзистенція поета
    Не кожному судилося поетом бути,
    Не кожен може в вічності творить.
  •   Найкращому другу
    Тарасові присвячується (З Д.Н)
  •   Незнаний світ
    Минає час незнаного прозріння
    І кличе силу цей незнаний світ.
  •   Млин почуттів
    Буття несе в постійному польоті
    Всі наші дії в дике майбуття,
  •   Висновки життя
    Ми вічно йдем до висновків в житті,
    Однак усе минає навіть не почавшись
  •   Гроза
    (Із циклу "Карпатські вечорниці")
  •   Водоспад
    (Із циклу "Карпатські вечорниці")
  •   Ранок у горах
    (Із циклу "Карпатські вечорниці")
  •   Осідлати річку
    (Із циклу "Карпатські вечорниці")
  •   Карпати
    (Із циклу "Карпатські вечорниці")
  •   Ігорю
    Вважаю, він чимало нам зробив
    Для волі у особі дисидента.
  •   ДЕНЬ
    Минув цей день, а я усе шукаю
    Заради чого нині щось робив
  •   Неспокійне сьогодення
    Неспокійно є усім сьогодні
    І дух ще бою в серці не загас
  •   Тенета смерті
    Іде життя, а ми нічо не знаєм,
    Лиш либимся в новітній постмодерн,
  •   Егоїст
    Коли живеш - не думаєш про світ;
    Тоді вагу лиш мають гроші
  •   Життя - це сон...
    Життя люблю аж до знемоги
    (Та хто його любити не зумів) -
  •   Незавершений інтеграл
    Невже любов не хоче ідеалу?
    Невже вона така сліпа?
  •   Поет
    Поет – не той, хто тільки кличе музу
    І думає як щось там написать.
  •   По лезу (маніфест)
    Піду по лезу дикого життя -
    Воно тоді пожежою озветься...

  • Огляди

    1. Лиш друзі…
      Лиш друзі, а хотілось трішки більше
      Та доля залишилася така,
      Усе йде шкереберть, щоразу гірше
      І смерть напевно близиться моя.

      Лиш друзі... А цього мені достатньо?
      Чи осінь чорну я переживу?
      А може закопають у могилу братню -
      Та що це я в віршах своїх верзу.

      Мені прикольно - я завжди веселий
      У мене друзів безліч у кутку
      Я все танцюю і сміюсь в готелі,
      Катаюсь світом і гуляю на містку...

      Лиш друзі, а хотілось трішки більше
      Та доля залишилася така,
      Усе йде шкереберть, щоразу гірше
      І смерть напевно близиться моя...

      30.09.2012 року Львів



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Милий Кошуля
      Такий хороший наш свободівець сьогодні,
      Готовий йти із силою на біс,
      А люди залишаються весь час голодні -
      Такий його навічно компроміс.

      Йому лиш влади трішки, грошей цілі гори.
      Життя - це просто ніжний мармелад.
      Усе у Кошулинського нормальне, гоже -
      Народ отримує дурний відпад.

      Начальника у транспорті готовий вбити
      І плюнути у душу добрим чувакам,
      Себе ретельно треба в доблесті відмити -
      Невігласи! Родився знову хам!

      08.03.2012 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    3. Усмішка жінки
      І тільки усмішка, бо посмішка не личить жінці -
      Лиш тільки в ній зростає благодать.
      Життя у спокої коханій половинці
      Дає надію в щасті спочивать.

      Лиш тільки усмішка до усмішки в єдино
      Серця гарячі у коханні пригорне,
      Слова рікою віковічною полинуть
      І божевільний трепіт дико промайне...

      06.03.2012 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    4. Ранковий ритм ще заспаного міста…
      Ранковий ритм ще заспаного міста
      І гул трамваю з-під бетонних плит,
      Лиш снігу талого нам чутно хрусти -
      Не подолати на одвірках моноліт.

      Життя тут прокидається скрізь жваво,
      Машини на дорогах гомонять,
      Годинник Ратуші співає браво,
      А люди прокидаються ... не сплять.

      І враз заполонили всі зупинки
      (Хтось на роботі з впертістю сидить),
      Нікого ти не спиниш на хвилинку -
      Буденність в нас на груди всі бринить...

      Ранковий ритм ще заспаного міста
      З невпинністю на оберти пішов,
      Ні відпочити, трішечки присісти -
      Життєвий цикл на повні розійшовсь...

      24.01.2012 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    5. Подарую щастя
      Подарую я щастя в чарівності дня,
      І накрию тебе гарячим зізнанням,
      Нехай оминає нас повсюди біда,
      А доля залишить навіки кохання.

      Я ж буду постійно вберігати тебе
      І грітись від ніжності погляду твого,
      Хай згода в домівку нашу ввійде
      А сміх цей дитячий хай буде розлогий!

      20.11.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Іди від мене пекло у стоклят…
      Іди від мене пекло у стоклят,
      Іди, не смій ніколи повертатись,
      І не прикинься вовком між ягнят,
      Бо потім будеш вічно шкодувати!

      Іди від мене пекло у яри,
      Шукай же прихистку в сухій пустелі,
      Дери себе, на шмаття подери
      Посеред сірості терпких пастелей!

      Шукай себе в обочинах життя,
      Не смій же людям в очі появлятись,
      Тобі нема на світі майбуття,
      Нема чого же людство убивати!

      Іди же пекло тихо у стоклят,
      Іди, не смій ніколи повертатись,
      І не прикинься вовком між ягнят,
      Бо потім будеш вічно шкодувати!

      21.11.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Лиш вічність відродить шалене кохання…
      Не нам відродити зім'яті листи,
      Не нам залишити цей світ без зізнання,
      Не нам до Аіда щоденно брести -
      Лиш вічність відродить шалене кохання.

      Тепер нам вже час у майбутнє плисти,
      Засвідчити вірність своєму змаганню...
      Сьогодні попробуй дорогу знайти,
      Ніколи не не будь на світі останнім!

      22.11.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Останні дні, роки…секунди
      Напевно кінець нарешті настане,
      Впокоїться дух на смертельнім одрі
      І мрії навіки сиві розтануть,
      Щось тенькне на спомин нарешті мені.

      Недовго ще жити. Останні хвилини
      Ще буду я з вами на цій Колимі.
      Я хочу вже Там Його похвалити -
      Прощайте, іду. Простіть же мені!

      24.11.2011 Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Життя між смертю і життям
      Життя веде постійно до одного
      І скільки б ти на світі не робив,
      Дорога стелиться Туди угору,
      А там й до низу є стрімкий обрив.

      Усе ж кінчається. Не маємо повтору,
      Не маєм права ми на помилки,
      Потрібно грамотно долати гори,
      Та обережно оминати всі голки.

      Потрібно йти потроху до прозріння,
      Просити Бога правильних стежок,
      Робити добрі справи аж до тління -
      Тоді прийдем на Райський поріжок.

      27.11.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Зійшлися наші погляди в екстазі…
      Твій погляд вшився вже давно у серце,
      Душа в неспокої постійно десь біжить,
      А рухи манять так мене відверто -
      Я хочу поряд із тобою вічно жить.

      Ця ніжність пробивається крізь холод,
      Життя із кольором вітається здаля,
      Долається тепер духовний голод
      І намальовується світлість майбуття....

      А погляди зійшлися у екстазі,
      Готовий вибухнуть щодня сердечний бунт...
      Кохана! Будь моєю в цій оазі -
      Твоїм навіки я готовий щиро буть!

      11.12.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Вічно закохані душі
      Наші душі зрослися між гілками потрясінь,
      Усе, здається, нам під силу подолати,
      Серця готуються пригнати теплу провесінь,
      В шаленому коханні дико потопати.

      Наші душі зрослися в вічності всього життя
      І не потрібно нам всебічних звинувачень,
      Бо ми в безсмертності поборем темне майбуття
      Та не відмовимось від пристрасних побачень.

      11.12.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    12. Александрія. Вірш №3
      Александрія вас століттями лякала,
      Минали чудеса, минали ті шакали,
      Життя шукало світ, який не озивався,
      Який без пам'яті одвічно продавався.
      Знайшли бескиди, гори, вічні полонини
      Із вас скульптур ліпили вороги щоднини.
      Усе в казковості робилось щогодини,
      Мистецтво розвивалось і росла людина...
      Лиш раптом налетіли звідусюди греки,
      Убили і погнали, мов рабів далеко.
      Ураз не стало тут живої нині Трої,
      А мури залишились бідні, мов ізгої.

      25.08.2011 с. Гребенів, Львівська обл.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    13. Пристрасті за стіною
      Постійні "ахи", крики з-за стіни,
      Постійний поклик грубого екстазу,
      Поскрипування ліжка скрізь бринить
      І зойки, зойки сунуться щоразу.

      Шалений тупіт, стукіт у вікно,
      А стогін тут сильніше дичавіє...
      Несила слухати... Кохаються давно...
      Невже не соромно? - Інстинкти ж гріють...

      24.08.2011 року



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 3

    14. Сонет №17. Л. Б.
      Напевно розчарована таки в мені
      За те, що не приїхав вчасно розважати,
      Зболіле серденько в походах звеселяти
      Пробач за муку щойно завдану тобі.

      Пробач, кохана, за примарства неземні,
      За те, що не умів палкіш тебе кохати,
      За те, що не запрошував ніяк до хати:
      Пробач, пробач, пробач о, сонечко, мені!

      Я буду вічно цю красу твою любити,
      Щоденно дарувати квіти чарівні,
      Не буде з уст моїх навіки вже брехні -
      Я хочу із душі твоєї завжди пити,

      Твою красу сильніше, квіточко, хвалити
      І обнімать закохано в житті відкрито!

      25.08.2011 року с. Гребенів, Львівської обл.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    15. Сонет №16. Природа і Бог
      Бринить навколо нас жива земля,
      Повсюди тут природа майоріє,
      А сенс життя ніколи не зітліє
      І не просочиться у серденько брехня,

      Бо хочеться із Богом розмовлять...
      Хай навіть вже дощі постійно лиють
      Та люди злісні навкруги хай ниють,
      Однак зрадію, як побачу тут кроля,

      Який в селі не буде нервувати
      Та тільки в господарстві помагати.
      Буття ж бо на пригоди є багате

      І світлий в того простелився путь,
      Хто кріпиться та визволяє з пут
      Людей і світ в життєвості рогатій.

      25.08.2011 року с. Гребенів, Львівська обл.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    16. Сонет №15. Ранок в горах
      Новенький ранок кинувся на ґанку,
      Роса сріблиться щедро на траві
      Сім'я знайшлася чемно за сніданком
      Й розказує про подвиги свої

      І гори гомонять собі щоранку,
      Десь річка простелила свій живіт,
      Каміння прихилилось до коханки,
      Ліси нам подають палкий привіт.

      Усе тут майоріє і співає,
      Птахи тріпочуть синіми крильми,
      Життя дзюркоче, а пісні лунають

      Трембіти звук почуєш між людьми...
      Знаходить той, хто сам себе шукає -
      Природа ж помагає сенс знайти.

      25.08.2011 року с. Гребенів Львівської обл.

      ID: 278115



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    17. Сонет №14. Зранені надії
      Подвійна зрада щойно зранених надій
      Навіює думки в підступності величній,
      Буття нагадує продажність цих повій,
      Які не раз тобі колись в житті набриднуть.

      І як би не кохався між рожевих мрій,
      Весна пройде навколо нас настільки звично,
      Западе сивизна з роками поміж брів,
      А Сила в небеса одного дня покличе.

      Потрібно змусити знайти колись себе
      І вірити у вірнії шляхи шукання,
      Можливо в філософії прийде кохання,

      Наука Генія нового віднайде.
      Шукай же далі, друже, долі - все шукай,
      В брехні та в похотях ніколи не блукай!

      24.08.2011 року с. Гребенів, Львівської обл.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    18. Сонет №13. Поклик сучасності
      Усе в нас битва ласих територій,
      Бурлеск повсюди й клоунада на шляху,
      Щоденний вплив всевладних префекторій
      Несе новісіньку в оце життя брехню.

      Ми віримо у правду тої Тори -
      Одна ж дорога простелилася в гріху,
      Одні і ті ж закручені контори
      Шукають скрізь Фортуну не таку глуху,

      А ту, що б дала дико процвітати
      І горя, скреготні повік не мати.

      Проте не завжди можна відшукати
      Навічне щастя щире й дикую любов,
      Бо люблять люди пропускати завжди кров
      В підступних діях вічність зневажати.

      24.08.2011 року с. Гребенів, Львівської області



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    19. Розважання поета
      Мої думки вже списані віршами,
      Крізь них прокладено мій довгий путь,
      На серці вже залишилися шрами,
      Які лиш зарубцює сіра ртуть.

      Усе проґавлено, усе чомусь забуто -
      Пустир лишився зранених сердець,
      А душу у кайдани зморено закуто...
      З-за спини виглядає сива смерть...

      23.08.2011 року с. Гребенів, Львівська обл.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    20. Сонет №12. Ідилія Карпат
      Птахи до хати знову прилітають,
      Дзвенить від співу зморена земля,
      Життя тут легко й світло походжає -
      Все ж краще, як в самого короля.

      І гори сивину все вихваляють
      Річки чепурно поєдналися в життя,
      Природа в зелені людину привітає:
      Ліси, плаї та зрошені поля.

      Навколо гамірно в красі пташиній,
      Вирує світ в щоденності віка
      На нашій Батьківщині солов'їній

      Іще не рік пісні зуміють линуть,
      Бо здатися не можна ворогам -
      Вони змиритися повинні або ж згинуть.

      24.08.2011 року с. Гребенів, Львівської обл.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    21. Сонет №11. Життя без братків
      Постійний біль при різних перепонах,
      Щоденний щем знеболених чуток,
      Десь чутно, як пульсує цей висок
      В азартному єднанні перегонів.

      І не потрібна честь на знак погонів,
      Не треба вбивства нового, браток:
      А ти б пускав незгодних під каток -
      Нехай було б людей нові мільйони.

      Вже вдосталь вбивств на тому Альбіоні -
      Потрібно встати у новий похід,
      А то нас пустять тихо на бульйони
      І знищать непоборності чудовий рід.

      Потрібно стати і нарешті вийти,
      Щоби на Соловках повік не гнити.

      24.08.2011 року с. Гребенів, Львівська обл.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    22. Сонет № 10. Гірські краєвиди
      Останній місяць літа суне уперед,
      А гори в непорушності собі куняють,
      Бо горя вже століттями не знають
      І як не знають виглядає очерет.

      І линуть комарі, мов бджоли ті на мед,
      Притулку, їжі навкруги шукають...
      Цей вітер трави, ліс усе хитає -
      Такий навколо залунав концерт,

      Що годі щось всередині розчути,
      Собі у душу тихо зазирнути,
      Шукати істину свою, єдину,

      Знайти правдивий й неповторний путь
      Й від нього вже ніколи не звернуть -
      Ти тільки тут відчуєш у собі людину!

      23.08.2011 року с. Гребенів Львівської області



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    23. Сонет №9. Зелемянка
      Дзюрчать струмки стрімкі собі велично,
      Летить у височінь красивий птах,
      Шумить трава у горах цих незвично
      І чути метушню закоханих комах.

      Усе дзвенить, у гаморі хтось кличе,
      Легенький вітер душу обійма,
      Єдиний журавель собі курличе -
      На південь прокладає довгий шлях.

      Лиш сиві гори в задумі схилились,
      Ялини піднялися в синю височінь -
      Одна лишилась пересічна тінь,

      Яка з навколишнім тихенько злилась.
      Співа природа літнії пісні:
      Трива ідилія, немов в найкращім сні.

      23.08.2011 року с. Гребенів, Львівська область



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    24. Александрія. Вірш №2
      Тільки тут людина варта відпочинку,
      Лиш тут спиняється година і хвилинка.
      Знаходиться святковий присмак целюлози
      Посеред пишних гір, похилих верболозів.
      Нема брехні, борні, зловісної загрози,
      Скрізь стишились страшні гучні підступні грози.
      Погода пречудова і святкова нині,
      Що довго хочеться лишатися родині
      Посеред цих хребтів високих і величних,
      Архітектоніки, дібров старих, незвичних.
      І я всім щиро раджу їхати в Гребенів
      Поніжити себе й пустити ще зелених.

      23.08.2011 року с. Гребенів Львівської області



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    25. Александрія. Вірш №1
      Щоденна зрадонька і злісні перепони,
      Бардак шматує нас на клятих перегонах.
      Життя потрібно ще напевно осідлати
      Аби проблем отих ніколи ніколи вже не мати
      І йдуть буденно дні в підступності неначе,
      Лиш світ навколо нас постійно скиглить, плаче.
      А нам лиш рватись в бій, у світлість перемоги
      Допоки стане сил, допоки стане змоги
      Творити, нищити, шукати в рідній хаті,
      Щоб вибратись вперед, угору вперто гнатись.
      Потрібна завжди ціль, яка веде до бою,
      Яка ніколи не дає думкам спокою.

      23.08.2011 року с. Гребенів, Львівської області



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    26. Сонет №8. Роздум
      Постійно сновигаєш у дорозі,
      Живеш за нормами, в нові ідеш жнива,
      А правда часто залишається крива -
      Нічого тут змінити ти не в змозі.

      Стоїш криваво на старім порозі
      І мучишся допоки доля ще жива,
      Допоки в пекло ти забратися знова
      Не годен - лиш валятись на підлозі.

      А час у безвісті собі біжить,
      Лиш тільки вічно німець узлуватий
      Працює зранечку до ночі клято
      Аби буття хороше нині звить.

      Та ми готові у багні лежати,
      Щоби не мучити людей багатих.

      20.08.2011 року Сокаль-Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    27. Сонет №7. Думи про пихатість
      Не раз шукаєш доленьки собі,
      Не раз ковтаєш згірчені образи,
      Шукаєш вкраденої вчора вази,
      Себе обстоюєш усе в суді.

      Та не знаходять втрачене собі,
      Лише синіються утім щоразу,
      Тебе обходять тихо, мов проказу,
      Спиваються в щоденності брехні.

      Немов вампіри перебірні і криваві
      Закохані в собі і завжди величаві...
      А світ у буфонаді бурно йде

      На бійню у байдужості веде.
      Та ти оцим ніяк не переймайся -
      В безвольності своїй повік кохайся!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    28. Сонет №6. Роздуми мислячого
      Вечірній час захоплює усіх
      Та надає життю новітні крила,
      Розбійникам - прегострі чорні вила,
      Щоб ще не раз вчинити десь розбій.

      Постійне споглядання - це не гріх:
      Не заборонено шукати скрізь бацилу,
      А ввечері тут заливати р...ло,
      Хвалитись, що одягнешся, мов мніх*

      І до пригод готовий наш мастак -
      Потрібно скрізь собі підзаробити,
      Когось побити чи, можливо, вбити

      Та швидко під шумок зробить бардак,
      Щоб кожен чухавсь, завжди гірко плакав,
      А хтось по телевізору балакав.

      19.08.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    29. Сонет №5. Філософія існування
      Ми долі й волі все шукаємо в житті...
      Не так є легко повсякчас латати -
      В душі пробиті наскрізь грізні лати,
      Які не раз були в гарячому литті.

      Потрібно думати про світлість майбуття
      Й радіти тому, що зуміли мати,
      Без бою розібрати рідні вади
      Аби не плюхатись без бою у багні.

      Весь день не п'ялитись безбожно в телевізор,
      Із пузом не травить п'янкий коктейль,
      Навколо не розводити новий бордель

      Та не шукати вічності підлизи,
      Яка із легкістю потягне нас донизу -
      Ще нижче від убивства снів, людей.

      18.08.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    30. Сонет №4. Незбагненна річ
      Життєвий шлях не надто є важкий,
      Однак потрібно трішки попотіти
      Й даремно з жиру гучно не нагліти
      Та добре вже напружити мізки,

      Щоб не почути звинувачень у брехні.
      І над прибутком легко не злетіти
      Аби у пеклі десь собі не тліти
      У вічнонеприступнім сивім каятті...

      Життя ж бо незбагненна в світі річ,
      Яке потрібно неабияк вберігати,
      Щоби на місці тім не тупцювати
      В осяянні щоденних протиріч,

      Які нас пестять вільно крок за кроком
      Годуючи новим й новим уроком.

      18.08.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    31. Сонет №3. Наскрізь розкутись
      Неволя нас брехнею завжди судить,
      Усе готує нам підступності прихід,
      Однак потрібно розтопити лід,
      Щоб потім сорому ніколи не здобути.

      Потрібно встати і наскрізь розкутись,
      Піти до правди впевнено в похід,
      Розбити неприступності жахливу хіть,
      Бо треба в справедливості вмивати руки.

      І не дивитись, як вбиває зло -
      Лиш йти вперед до тої перемоги...
      Тут тільки варто розпізнати тло,

      Щоби у виборі повіки повезло
      Щасливо оминати ці пороги
      Й підняти гордо зранене чоло.

      17.08.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    32. Сонет №2
      Якби усе так легко удавалось,
      То щастя б буднями здавалося усім,
      А так дозовано його шукають
      Посеред пересічної брехні.

      Колись життя ще святом нам здавалось
      І фартом розпускалось навесні...
      Одної миті доля обірвалась -
      Залишились лиш кості на землі.

      Усе колись проходить і минає,
      Сивіє серце в невгамовності щодня,
      В душі постійно дика маячня

      Хвороб і сварок впевнено шукає,
      Лиш точиться навколо нас брехня,
      Яка не проти нового л..на.

      17.08.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    33. Сонет №1
      Життя постійно утікає, мов пісок,
      Продажністю в щоденності іскриться
      Та холодом проймається висок,
      А постріл в душу угризається велично.

      І все проходить, наче клятий сон,
      Лишаються мазки гріхів розкритих,
      Лиш хочеться згорнутися в клубок
      Та в немочі, мов сіромаха, вити.

      Однак проходить тихо день за днем,
      Шукають щастя люди у коханні
      І дякувати Богу, що іще живем.

      Що ще щось виграємо у змаганні -
      Колись Фортуна нас таки знайде,
      Щоб світлим оком на буття поглянуть.

      16.08.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    34. Вечірня прогулянка
      Люблю з тобою я гуляти по центрах
      І лазити по Львову, на Високий Замок,
      Підзамче оглядати у його казках,
      Розказувать історії новий уламок.

      Гуляти тихо у осяянні вогнів,
      Шукати прихистку вечірньої маршрутки -
      Раніше цього я не розумів,
      Бо серце роз'їдала всебайдужа трутка...

      13.08.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Така краса у неї неземна
      Її краса божественним іскриться,
      Їй заздрить навіть срібний зорепад,
      Її життя в бурхливості десь мчиться,
      А рими цілять в душу наугад.

      Ці очі... Ці такі шалені очі,
      Волосся величаво вітер розвіва,
      Слова твої здивовано-пророчі
      Ховають музику таємних хвилювань.

      Така чудова, ніжна, наче квітка,
      Краса відверта, навіть неземна,
      А голос піднебесні сили кличе -
      Такий щасливий, що тебе пізнав!..

      13.08.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Симфонія вечірньої стихії
      Стихія розгулялася навколо,
      Повсюди блиска страшно і гримить
      Та вітер все шматує тут навколо,
      Щоб не насмілились його хвалить.

      Ще й дощ періщить і стоїть стіною,
      Іониться повітря тихо у рядках...
      Не видно ніц - заперло пеленою
      Та тільки смаленим потягує з кутка...

      І враз засяяло та черкнуло в будинок...
      Волосся від напруги піднялось...
      Шалений зойк природи скрізь розкинувсь...
      Від смерті ухилитись удалось...

      Та враз все стихло дивно в канонаді,
      Лиш світить в темряві тоненький дріт...
      Життя продовжує в судинах гнати,
      Хоча від смерті закипає лід.

      08.08.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Поученіє дітям
      Щоденна справа - невблаганна річ,
      Життя при ній тут можна розірвати
      Або стихію швидко загнуздати
      У міжзаконні тихих протиріч.

      Загнати може піднебесний бич,
      Якщо постійно славоньки чекати,
      Надію у думках своїх плекати,
      Обдумувати бойовий красивий клич.

      Не треба так, повірте, нам робить,
      Бо слава може швидко придавити
      Та й воля з ніг швиденько годна збити,
      Якщо без досвіду постійно хтось сидить

      І курить люльку стиха кайфувато,
      Бо думає, що він і так багатий...

      07.08.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Весняно-осіннє літо
      На жаль, не бачили сьогодні того літа
      І осінь свище тихо у моїх вухах
      Вже ранки прохолодні у польоти линуть
      Та жовтий килим вже встеляє рідний дах.

      Два місяці пройшло в дощах і грізних грозах -
      Знедолена природа плаче вже не рік.
      Від людства тихо все одна луна погроза -
      Підступно закувати у бетон і гріх.

      Покараним природа все пороги миє,
      Щоб не піднялася на більше ця рука,
      Щоби не лити нечистоти і помиї,
      Щоб ще хоч вік прожити без плювка.

      07.08.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Ейфоричне очікування
      Очікуєш постійно кращого життя
      І мов дибіл ганяєшся за щастям -
      Воно ж таке відносне. Якби не чекав
      Та ухилявся від дурних напастей.

      І ейфорія не пропишеться навік,
      Вона в болото кинута десь буде,
      Тому тут зловить кайф премудрий чоловік -
      Тоді напевно він себе здобуде.

      І як би ти від долі стрімко не втікав -
      Вона тебе із легкістю обляже.
      Шукав ти волі? Що ж, безумцю, відкопав?
      Не завжди шлях між перлами проляже.

      06.08.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Щоденні апетити
      Щоденні апетити хтивого буття
      Із спересердя крутяться в своїм екстазі,
      Заполонила світ солодкая брехня -
      Тошнить усе від пересічної зарази.

      Суспільство - зомбі всіх переконань,
      Заручник є життя в відносності нещастя
      І затупилась людськості наступна грань
      Втопившись в морі наджорстких напастей...

      04.08.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Абсолютна відносність
      Як банально - абсолютна відносність...
      Чи ж відносна постійна лялькова трусня?
      Повсюди літа страшна чужоложність
      І дико регоче п'яна тусня.

      Навколо борделі людських знемагань,
      Постійні плювки загиблого щастя,
      Щоденні бійки машинних змагань,
      Цілунки біди, веселих напастей.

      Усе це відносність і міфи життя
      Та бути немає коли на сім світі,
      Бредеш десь вперед в нове майбуття,
      Однак не із бронзи людина є лита.

      02.08.2011 року Львів




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Життя - квиток в один кінець
      Життя проходить тихо без любові,
      Красиві німфи йдуть кудись вперед,
      Усе криваве тягнеться до крові,
      Не нам шукать новий велосипед.

      Жорстокість всюди, розпинання, кпини,
      Жевріє існування надарма
      І ти думками у казки полинеш,
      Щоб пригасить щоденне каяття.

      Та все проходить - йде кудись до біса,
      Життя - квиток лише в один кінець,
      Нехай всміхаються підступні лиси -
      Колись і їм прийде уже капець...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. По течії ріки
      Бурлить ріка і всюди завертає,
      За гілкою новий іде поріг
      І втоми Стрий ніколи вже не знає
      Й несе катамаран новий потік.

      Дбайливо маневруєш між камінням,
      Гребеш веслом щосили уперед,
      Повсюди пречудові краєвиди
      Та комарі летять, немов на мед...

      Легенько повернеш в бурхливе русло,
      До берега причалиш абияк
      Із сумом попрощаєшся із другом
      Та знову Львів вітатимеш й невдах.

      31.07.2011 року с. Верхнє Синьовидне-с. Гірне-Львів




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Глибина слова
      Сказати слово можна нині вже будь-як,
      Часами глибина їх є така двояка,
      Вони поповнили ряди брудних бурлак -
      І їх озвучують підступно і ледачо.

      Вони є непотрібні, наче те сміття,
      Ніхто не поважає істинного слова,
      Яке ж нам буде, люди, світле майбуття,
      Коли ми глибини не розуміємо убогі?

      30.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    45. Усе мінливе…
      Одне життя чаклує завжди нам,
      Ламає мізки безперервного прозріння
      І доля часто вже трапляється чужа,
      А сміх у безвість пересічно лине.

      Усе минається, а пустка не мина
      І щастя не завжди тобі озветься,
      Та не посиплеться із неба ця мана -
      Потрібно в праці доленьки шукати.

      30.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Гра з чесністю
      Життя для честі, чесності і волі,
      Життя із грою з долею в руках,
      Постійно хочеться чужої крові -
      Свою є вп...дло дати просто так.

      Бомжів готові вбити за копійку,
      Свою рідню продати на базар,
      Готові з братом зав'язатись в бійку
      І зуби скалити, лизати зад.

      Такі хороші, милі і привітні,
      Однак готові штрикнути ножем,
      Неначе гарні, щирі і тендітні
      Та можем катувати без проблем.

      Життя для честі, чесності і волі
      Не є прикметою сучасників й бурлак,
      Не всі живуть в правдивості, любові -
      Та й нащо жити: хай живеться так!

      28.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Серце закипа в любові
      Постійно серце закипа в любові -
      Усе таке рожеве, дике і п'янке
      Іще не зустрічав красивої такої,
      Життя в усіх коротке, тихе і терпке.

      Лиш я закоханий у тебе до безтями
      І сили додаються йти в новий похід,
      Усе вдається впевнено ривками -
      З тобою розламаю надпотужний лід.

      Я вічно житиму в думках лише тобою
      І хай які пройдуться люті Соловки,
      Життя з коханим хмелем й добре слово
      Знайдуть відродженню нові шляхи.

      27.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Навіяне
      Навіяне віршем: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272096

      Складні стосунки і складні бувають ролі,
      Життя всіх меле на муку відносних правд,
      Неправда ж витанцьовує в новеньких долях,
      Шматує дико щастя змучений гепард.

      Усе відносне... Радість і тривка неволя
      Шукають виходу в заляпане життя.
      Людина гіршою буває в сивім полі -
      Усе відносне, мабуть, в світлих відчуттях...

      26.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. А Вона, а Вона…
      У неї погляд, наче в тої квітки,
      А шия лебедина кличе цілувать.
      Люблю її вуста такі тендітні,
      Цей запах неповторний всюди відчувать.

      Її усмішка скрізь розтопить гори
      Та кине душу в танець навмання.
      За цю красу пройти готовий бори -
      Такі потужні є до тебе відчуття!

      25.07.2011 року Львів




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Поетичні століття
      І не одне століття прошмигнуло так,
      Не раз в безсмертя ці поети завертали...
      Колись придумали в спонтанності літак,
      Проте не знаєм правди як й тоді не знали.

      Усе відносне, прокляте у тім житті,
      Когось цікавить переборність виживання,
      Хтось інших у багно кидає і в л...ні
      Готовий душу забруднити в невпізнанні.

      Життя відносне... Каверзність повсюди їсть
      І не дає людині часто розвиватись
      Й неначе на Землі ти тимчасовий гість -
      Тебе ж всі хочуть на частини розламати.

      І не одне століття прошмигнуло так...
      Поети покладались на жертовник волі,
      А війни не змінили істинних бурлак -
      Такі були в нас пересічно-дикі долі...

      24.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Коли вірші мовчать
      Страшні слова, коли вони мовчать,
      Коли вони зненацька причаїлись,
      Коли не знаєш, з чого їх почать,
      Бо всі слова уже були чиїмись...
      Ліна Костенко

      Біда, коли вірші в тобі мовчать,
      Біда, коли вони у серці причаїлись,
      Лиш сльози в дикості своїй кричать -
      Душа німа, а серце у висоти лине.

      Невже так важко вимовить слівце,
      Невже це серце швидко заскорузло?..
      Життя у далечі байдужості несе
      Та все у інше повертає русло.

      Біда, коли збагачуєш життя -
      Багатство знищить може ненароком,
      А ти ідеш, вбиваючи дитя
      І не засвоюєш чужі уроки...

      Біда, коли вірші в тобі мовчать,
      Біда, коли вони у серці причаїлись,
      Лиш сльози в дикості своїй кричать -
      Душа німа, а серце у висоти лине.

      24.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Голодний дух наш без вірша
      Голодний дух наш завжди без вірша,
      Без нього вічно пересічно млієм -
      Його списавши ми кайфуєм неспроста,
      Слова для досконалості у вічність лиєм.

      Життя без вірша - смерть, немов в вогні
      Та й з ним частіш в наївності страждаєм,
      Неначе все впирається в вині,
      Яку так часто й вперто відчуваєм.

      Голодний дух наш завжди без вірша -
      У нім розраду ми знаходимо велику...
      Але чому цю тяжкість нам лиша
      Холодний світ такий невдячно дикий?

      23.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Надпивши з кубку УЄФА
      В нас Євро буде, люди, незабаром
      І Кубок тут красується, мов в сні,
      Зелені відтінки, немов смарагди
      Пускають бісики закоханим собі.

      Навколо журналісти фоткають красаво
      І Carlsberg розглаголився про світ,
      Усюди вулик, спалахи яскраві,
      Пускають речників в новий політ.

      В нас Євро буде, люди, незабаром,
      Дороги, кубок і готельний раціон,
      Приїдуть привітать туристи із загаром
      Та місту не один внесуть мільйон.

      19.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Небачена врода
      Така красива, ніжна та розкішна
      Граційно коридорами собі ідеш
      Ці очі, мов озерця, далечі все кличуть -
      Лиш блиск життя у світ новий несеш.

      У тебе закохався щиро до безтями,
      Ці губи спокушають випити з них шал,
      В коханні хочеться усю розцілувати
      Й пустити серце у суцільний карнавал.

      19.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Туман над Високим Замком
      Мереживом укрилась Замкова гора,
      Повсюди дим залишеного сонця
      І хмар торкається задумливо вона,
      Які готуються в хурделиці роздерти.

      Мереживо танцює, то спокусливо лежить,
      Співа мольфар забутую вже пісню,
      Негода понад Львовом вже летить,
      Щоб дим рознести та зірвати листя...

      19.07.2011 року Львів




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Спокусниця
      Ти поглядом своїм постійно спокушаєш,
      Пускаєш бісики уперто навкруги,
      Амурів лиш по собі залишаєш
      Й розряд смертельної електрики-дуги.

      Тобою захворів навіки мила,
      Мене несе до тебе у похід,
      Моє назавжди серце полонила
      І розтопила у мені відвертий лід.

      Тебе, спокуснице, кохатиму уперто,
      Нікому в руки серця не віддам.
      Я можу світ надвоє враз роздерти,
      Якщо захочеш, мила - лиш кохай.

      17.07.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Чоловіча відповідальність
      Навіяне спостереженнями КК ВКонтактє

      Хтось хоче волі з нас, проте живеться трутнем,
      Хтось жить наповну прагне над усе,
      Себе вважає мачо всемогутнім
      І жінці навіть часу не знайде.

      Та мало тих, хто порівну все ділить
      І мало істинних у світі цім мужчин,
      А треба з розумом життя розкинуть,
      Щоб жінці легко жилось без причин.

      13.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Її краса
      Волосся кучеряве дівчини в дощі
      Таке божественне, таке прекрасне.
      Я заздрю вітру до ненависти завжди -
      Він може те, чого не кожен може.

      Така красива і невинна водночас,
      Заразом змучена проїздом у маршрутці
      І інколи час зближує у доторку не нас
      У цій бляшаній ненаситній душогубці.

      Таки чудова. Щирість у очах
      Мов з джерела потужно струменіє.
      Я хочу, щоб цей погляд не зачах -
      При ньому серце в насолоді мліє.

      11.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Божественний голос молодої співачки
      Родині І.Л.

      Цей голос ніжний, щирий, солов'їний,
      Пісні чудові линуть, наче сни
      І закохатися по вуха можна нині
      Та спокій у душі є легко віднайти.

      І серце тьохкає в пісенному екстазі,
      Вбирає барви, різні кольори,
      Повільно забуваються усі образи,
      Привітність огортає рідні береги.

      Життя без пісні не лунає довго,
      Скоріш ламається під нервами струна,
      Мелодія повинна зустрічати вдома -
      Таку магічну силу здобула.

      11.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Божественний голос молодої співачки
      Родині І.Л.

      Цей голос ніжний, щирий, солов'їний,
      Пісні чудові линуть, наче сни
      І закохатися по вуха можна нині
      Та спокій у душі є легко віднайти.

      І серце тьохкає в пісенному екстазі,
      Вбирає барви, різні кольори,
      Повільно забуваються усі образи,
      Привітність огортає рідні береги.

      Життя без пісні не лунає довго,
      Скоріш ламається під нервами струна,
      Мелодія повинна зустрічати вдома -
      Таку магічну силу здобула.

      11.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Кохання в чотирнадцять
      Кохання в чотирнадцять

      Вони кохають щиро і правдиво,
      З дитячим запалом злітає шалу грім,
      Їх пристрасть в дикості шукає дива -
      Іскрить повсюди, сиплеться скрізь дим.

      Вони зрослися у п'янкому поцілунку,
      Шаленість їх не має нині меж,
      Ніхто не украде цього дарунку -
      І далі їде цих закоханих кортеж.

      11.07.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Залежність від моєї ніжності
      Проглянув в телефоні есемески -
      така журба спустилась на лице,
      Ніхто уже не пише в вирі сплеску,
      Ніхто, ніхто не видавить слівце.

      Колись писала, що мене ти любиш,
      Що в тебе є залежність від пекучих слів,
      Що ввечері гуляти ти зі мною будеш,
      Коли приїдеш у прекрасний Львів.

      Минулося... Лиш друзями лишились
      та ніжні есемески плавають в душі.
      Життя страшенно вже на мене розізлилoсь -
      Занадто швидко все пізнати я спішивсь.

      26.06.2011 року Сокаль



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Моя незнайомка
      Загадкою сьогодні ти була,
      Осяйні очі запалили крила,
      Блаженство усмішки мені дала,
      Огнем свого волосся спопелила.

      Цей стан забуть старався я дарма,
      Шукав так прихистку в чужому серці...
      А ти шукала шлях в Червоноград -
      Така спокуслива, така відверта.

      І враз все зникло у підступності пітьми...
      Ти вийшла тихо у шахтарськім місті.
      Тепер я мучусь тяжко, мов в тюрмі
      Та хочу вже до тебе, милої поплисти...

      25-27.06.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Дотик твоїх губ
      Приснився гарний сон, немов переді мною
      Лежиш спокуслива і пристрасна така,
      Що я за тебе всі стихії молю,
      Щоби навік не зникла із мого життя.

      Така привітна, щира і ласкава,
      Чудова в ніжнім поцілунку чарівнім
      І вірна подруга, щодень кохана -
      Тебе б я в вічності таку любив...

      Та сон розтанув, мов з дощу веселка,
      Життя буденне зранечку прийшло,
      Щоб ще принести нам проблем відерко,
      Проте з думок цей дотик не зійшов...

      27.06.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Горю тобою
      Горю тобою, пристрасно кохаю,
      Живу тобою і твоїм життям
      І ніби знаю - начебто не знаю...
      Розплистись прагну в тобі почуттям.

      Та далі лину в водоспад кохання,
      Шукати прихистку в твоїй душі,
      Єдиним цілим бути у єднанні,
      Щоб завжди поцілунком спопелять сліди.

      Щоб гучно в унісон серденька грали
      І пісня лилась щиро від грудей,
      Щоб нас природа щиро привітала -
      Понесла далі від страшних людей.

      Кохаю,люба! Вічно і невтомно
      Слова лунатимуть із моїх уст.
      Я буду щирим, диким, безсоромним,
      Щоб ти щасливою лишалася - клянусь!

      27.06.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Третій Фатімський секрет
      Життя те мчиться тихо під укіс
      І пекло наближається звершитись.
      Спасеться тільки праведник живий -
      Його лиш темнота із атому не зможе вбити...

      Холодною лиш стане ця остання ніч,
      Вітри скажені будуть завивати
      Три дні у темряві й на дикий клич,
      Земля почне потужно розриватись.

      Лиш той врятується, хто в Господі завжди,
      Хто вірить Матері, її пророчім слову.
      Фатіма кличе людство все спастись,
      Вернутись в лоно Церкви пресвятої знову.

      28.06.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Дорожній бомбодром
      Важкезна турбуленція в дорозі -
      Немов тут скинули потужний бомбодром
      І ямочку на ямочці латають верболозом:
      За дві годити повний тут дурдом.

      Дороги Львівщини - у камені за камінь,
      Життя в ремонтах спалюєш машин,
      Усе розвалюєш, доїздившись на амен
      Та мало для авто залишилось хвилин.

      Вже ліпше пішки пертись з міста в місто,
      Щоб Цьомбалюк не парився дарма.
      До Євро "всьо" збудує гарно з тіста,
      А завтра шлях заїздиться на прах.

      25.06.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Веселковий бум
      Стихія і неонний сплеск енергій,
      Шалений грім роздався, мов орган,
      Навпіл роздерлось небо привілеїв:
      Тут сонце сяє, там - пречорний пан.

      Закохана веселка вийшла подивитись
      Чи не приїхав лицар на стрункім коні...
      Нема... Лиш сонце світить білолице
      Та більш нічого не побачила в вікні.

      Ображена сховалась в чорні хмари,
      Подув лиш вітер вперто в лобове...
      Ми їдем далі не включивши фари -
      Коли ж негода ця нарешті вже пройде?

      25.06.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. В шаленості нічній
      Шалений погляд зречених зіниць,
      Спрагненна усмішка у серці...
      Твоє найкраще із усіх облич -
      Воно, мов сонце, світить так відверто.

      Твої уста готуються в похід
      Шукати щастя в місячнім блаженстві
      І я в полоні зачекався на політ,
      Щоб зринуть до зірок і піднебесся...

      Торкнулися вустами ніжно до небес
      Злилися у обіймах дикого безсмертя,
      Буремність пристрасно дарує нам бенкет
      І закружляла між тілами в круговерті.

      Та час майнув в шаленості нічній,
      Світанок пробудився у вітаннях...
      Тебе забути я навіки не зумів -
      Напевно почуття оце ... кохання.

      18.06.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Крадуть до божевілля
      Життя сьогодні - пекло на землі,
      Шматок л...на полізе перед батька...
      Картопля - чотирнадцять коштує в борні -
      Усе розкрали хлопці дуже хвацько.

      Немає правди, святості нема,
      Крадуть бабло до того божевілля,
      Ресурсів в нас залишилось катма
      Та рвуть частинами з людини сухожилля.

      Усе пройде, запалиться скрізь гнів,
      Хтось виступить з протестом і напевно
      Не спиниться в потопі як би не просив -
      Зруйнується село під хвилями буремно.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Дощі із поцілунків малинових
      Люблю дощі із поцілунків малинових,
      Люблю обійми ніжні навесні,
      Гуляти із тобою до світаночків ранкових
      І мріяти з тобою навіть увісні.

      Люблю гарячий подих біля серця,
      Шалений погляд бачити завжди
      І щоб розмова лилася відверта
      Та мучусь як лишаєш хоч на мить.

      Кохаю голос мелодійний в телефоні
      І щирий сміх обожнюю. Повік
      Я буду тільки твій. Ніякі перепони
      Не зможуть роз'єднати цей з кохання моноліт.

      08.06.2011 року



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Життя між нами
      Життя проходить вперто поміж нас,
      А ми у метушні не бачимо природи,
      Для нас немає істини, погоди -
      Лиш та кар'єра точить нутрощі не раз.

      І ми проходимо повз щастя та роки,
      Кохання осипається безслівно,
      А ми йдемо вперед провокативно,
      Шукаючи грошей, багатої руки...

      10.06.2011 року



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Розпливтись у ніжності кохання
      У ніжності тут можна розпливтись,
      Життя в коханні є таке солодке,
      Неспокою без нього, прошу, бережись,
      Усе проходить швидко - все коротке.

      В коханні варто мріяти, співать -
      Воно таке нестримне, невблаганне,
      Його нещастя є в не змозі подолать -
      Лише воно є унікальне, бездоганне...
      10.06.2011 року




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Всі застібки порвати на твоєму тілі…
      Всі застібки порвати на твоєму тілі,
      Пробратись крізь спокуси перепон
      І пестити тебе напрочуд вміло,
      Забути про наївність заборон.

      Віддатись почуттям, зірвати щастя
      І розтектись тобою ніжно навмання,
      Дійти до апогею й куштувати ласо
      Загострені коханням відчуття...

      Тебе кохати довго до нестями
      І вірити звабливості чудових губ -
      Я прагну бути поруч, щоб тілами
      Проходив незабутній рідний струм.

      11.06.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Стань втіхою моєю
      Стань вітру поцілунком на моїх вустах,
      Стань втіхою подальшого натхнення,
      Стань музою мені навіки у віршах,
      Стань прикладом яскравого щодення.

      Стань зіркою, що вказує нові шляхи
      І провідницею биття мойого серця,
      Дай сили, щоб боротись до снаги
      Було з незгодами земного пекла.

      Стань поглядом, кохана, у моїх думках,
      Стань пристрастю навік живого слова.
      Люблю тебе - із вірністю в очах
      Готовий це казати у промовах.

      12.06.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. У боязні люблю
      Боюсь хронічно втратити тебе,
      Боюсь розбитися байдужим серцем.
      Життя з тобою - казкою тепер
      Мені надалі ще чомусь здається.

      Твій подих, погляд - наче ті струмки,
      Що споюють мене своєю благодаттю.
      Люблю слова твої такі стрімкі
      Палкими поцілунками щоденно приправляти.

      Люблю цю ніжність милої руки
      І дотик вітру на твоїм волоссі.
      До тебе линуть річечки прудкі,
      Від співу проростає золоте колосся.

      Ти вічний є для мене проводир -
      Обожнюю красу твою відверту...
      Кохання - це одвічно мирний вир,
      Який ніколи не здолати, не подерти!

      13.06.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Мелодія чорного місяця
      Заходять диски з скрипом в піднебессі,
      Дрижить земля, у каменях - розлам,
      Булькочуть хвилі на гарячім плесі
      І Змієносець кличе поєднати нас.

      Три фази в герці, два старі світила,
      Зустрінулись в борні щоденного життя
      І в спокої на сто хвилин лишились
      Згадати біль недолі і страждань...

      Та мирно знов розходитись почали,
      Іскра чкурнула здійснувать підпал...
      Лиш зорі все в чеканні споглядали,
      А на землі лунав кохання шал...

      15.06.2011 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Боюсь своїх віршів
      Боюся інколи своїх віршів -
      Вони сердиті, злісні, іронічні,
      Сатира сиплеться з усіх боків
      Приперчена, впакована у вічність.

      Життя у байці, гострому слівці,
      Життя у правді є невідворотнім.
      Якщо ви йтимете, немов сліпці -
      Сатира непотрібна для безодні.

      Боюся інколи своїх віршів,
      Бо правда - зброя від насилля,
      Вона подалі кличе від гріхів
      Та надає змаганню знову сили.

      Боюся інколи своїх віршів -
      Життя від них поробиться нестерпне,
      Проте із ними легше і тепліш -
      Така поезія навіки є безсмертна!

      11.06.2011 року Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Прощання з Вікторією Трач на poetryclub
      Прощаюсь та читатиму вірші ще довго,
      Лишатимеш на сайті не один ти слід.
      Вірші твої прекрасні і чудові -
      Без них - серця заковані у лід.

      Твої слова вкладають на папері
      Глибокі думи про гірке життя:
      У них смієшся, плачеш. В нові ери
      Пливеш повільно десь у майбуття.

      Ти завжди пишеш про чуття. Ця правда
      На біле лиється так щиро з небуття,
      Лишається, немов сліди заграви,
      А зорі шлях показують в нове буття.

      Тому твори і не шукай шухляди
      І погляд свій на волю підведи,
      А я підтримаю у кожній хвилі радо -
      Ти тільки впевнено до світла нас веди!

      01.12.2010 року Місце не має значення



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Беркутятка
      Наїхало фурашок й беркутяток
      І Раду заселили. Наш підвал
      Обкурений, повсюди стос горняток -
      Такий сценарій з виборчих навал.

      У Львові біля Ратуші багато
      Й всередині подвійний батальйон,
      Неначе бій ведеться той завзятий...
      Лиш ТВК готує знов бульйон.

      Повсюди шухєр розпустили на сметані,
      Міліція замкнула знову ТВК...
      Міське життя загострене й жадане
      Спокуса піниться - вона ж така

      Лиш місто тихо спаяє в нірвані,
      Райони дерибанити готові повсякчас -
      Ми вічно биті, кусані та рвані,
      А беркутята знову запускають газ...

      04.11.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Перший львівський сніг
      Вечірній сніг вже пада мимохідь
      І срібна пелена встеляє землю...
      Уже зима шукає свій прихід -
      Вікно крижинами укрилось чемно.

      І видно в ліхтарях німіє пух,
      Спустошує собою все зелене...
      Вже чутно зимоньки присутній дух
      Та біла постіль є навколо мене.

      Усе сповилось... Тихо в сон пішли,
      Думки мої про сонце й синє море...
      Прощай же осене! Тобі пора іти,
      А я ж зустріну зиму у покорі...

      24.11.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Світ - це сон
      Постійний щем, постійні поривання
      І сум щоденний серце поїда.
      Навіщо жити? Дикі коливання
      Засмоктують людину аж до дна.

      Цей світ лиш сон. Щоденні голосіння
      І дикий рев це людство сушить знов.
      Життя - етап, який веде до тління -
      Воно вичмоктує з людини кров...

      16.10.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Істинно в терпінні
      Життя крокує в вічній круговерті,
      Лиш листя пада в нашому садку,
      А місто небувалістю керує вперто -
      Мені б забитися в далекому кутку.

      І все іде у марші до прозріння,
      Дивує світ новими фаберже,
      А люди наближаються до тління...
      Десь гопник на всю вулицю ірже...

      Й дарує час нам нові покоління,
      Танцює танго нашого буття
      Та не зловживаєте істинним терпінням!
      Крокуй, людино, дико в майбуття!

      22.10.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Смерть - це тільки старт
      Лиш смерть по-суті тільки старт -
      Без неї сенсу в нас немає жити.
      Хтось у вітрах літає, хтось в азарт
      Постійно намагається життя втопити...

      Літак, авто і клятий вертоліт:
      Машини смерті навкруги нависли,
      Усюди нас вбиває дикий світ
      І ми один одного б вічно гризли.

      Життя - це смерть, від смерті до життя:
      Усе зависло в ланцюжку кривавім.
      Ідемо методично в чисте майбуття
      Та руки спухли від смертей жилавих.

      23.10.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Час потойбічний
      Життя таке коротке. В ідеалі
      Воно коротше сонячного дня...
      Лиш хтось собі залишить на скрижалях
      Не завжди добре й світлеє буття.

      Хтось вб'є, затягнеться смертельно,
      Від неуважності уб'ється на очах,
      А хтось до чортиків нап'ється і ретельно
      Вкоротить віку, а комусь поїде дах.

      Таке буття й не дітися від смерті,
      Конвеєр кличе стрічку і свічки,
      Однак ніхто не хоче раптом вмерти -
      Ти тільки час людині підкажи!

      01.11.2010 року м. Сокаль



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Страх
      Ми всі живемо в вічному страху,
      Який думками мимоволі володіє.
      Хтось за родину з радістю уб'є блоху,
      А хтось від дула чесно мліє.

      Хтось бачить ніж майбутнього життя,
      Хтось так боїться свого безталантства.
      Комусь не хочеться народжувать дитя,
      Бо бідність не потерпить критикантства.

      Усі бояться вічного страху -
      Він, наче смерть, яка повсюди діє,
      А я його заб'ю, немов блоху -
      Нехай в землі навіки мліє!

      03.11.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Ілюзія
      Не в нас останній залишився час
      Й не нам його лишилося прожити.
      Життя - це класика... Це просто клас,
      Коли тебе жадають всі любити.

      Ми всі ілюзія, незнаний феномен...
      Задихані вперед мчимось до пекла
      І думаєм, що завжди знайде супермен,
      Що завше знайдеш нОвого Геракла...

      Ми всі - ілюзія, що зникне на росі,
      Немов міраж незнаного терпіння.
      І чути голос: "Дурню же, постій!
      Тебе і так несе уже до тління!"...

      Останній час, останні намагання,
      Міраж надій, незнаних сподівань...
      Лиш ти подумай перше на прощання
      Навіщо гроші у заснулу рань?..



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Суперечні антиподи
      Життя буває гарне і страшне,
      Усі шукають добрих слів і щастя.
      Десь пахощі липкі і запашні
      Нас віддаляють від буденності й напастей.

      Вчимося ми постійно. Щось нове
      Вискакує недбало серед лісу...
      Хтось каже, що це дзеркало криве
      Спотворює буття і творить бісів.

      Життя - це низка суперечних антипод,
      Що переслідують людину із роками...
      Подеколи здається, що зірвешся ти от-от,
      Проте міцнішає основа під ногами...

      06.11.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Життя-постійна жертва
      Тактично вечір на обійстя наступив,
      Літак парирує навколо мого дому,
      За п'ять кілометрів є смуги ліхтарів,
      Які приймають все гостей з Верони.

      Лиш дощ періщить тихо з сивих хмар,
      Десь навігація сховалася над ними...
      Життя - це жертва і новий вівтар -
      Ножем же виступають наші рими...

      І далі ці вогні мигають вслід
      Прощаються з потужними птахами,
      А у душі лишається холодний лід,
      Який не сміє танути з роками...

      08.11.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Екзистенція поета
      Не кожному судилося поетом бути,
      Не кожен може в вічності творить.
      Ця риса вроджена, а не набута -
      Не кожен відчуття всі може відтворИть.

      Життя поета - вічний цикл творіння,
      Який лиш смерть у змозі зупинИть.
      Цей шлях доводить до прозріння,
      Яке тихетько треба пережИть.

      Поет - не той, хто може в риму
      Рядки змістовно загнуздать.
      Поет - це вічний дух незримий,
      Що словом накликає благодать.
      04.08.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    36. Найкращому другу
      Тарасові присвячується (З Д.Н)

      Вітаю, друже, з рідним святом,
      Бажаю гарних літ життя
      І друзів вірних ще багато,
      Кохання щирого щодня!

      Бажаю вічно не хворіти,
      Прославити себе на много літ,
      Побільше вірити, радіти і творити,
      Здійснити в небо не один політ!!!
      04.09.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    37. Незнаний світ
      Минає час незнаного прозріння
      І кличе силу цей незнаний світ.
      Прийшов збирати час уже каміння
      Та починати формувати заповіт.

      А світ нам тихо дихає у спину
      Десь закликає нас продовжити похід
      І не спинятися... Шукати без упину
      Нові шляхи, новий пізнати плід...
      01.09.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Млин почуттів

      Буття несе в постійному польоті
      Всі наші дії в дике майбуття,
      А ми не знаєм й рідного болота,
      Щоб далі планувати щось в нове життя.

      І світ надалі крутиться в екстазі,
      Шукає жертв для млину почуттів,
      Літає в пошуках нових фантазій,
      Щоб в нас убити низку відчуттів...
      04.09.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    39. Висновки життя
      Ми вічно йдем до висновків в житті,
      Однак усе минає навіть не почавшись
      Й безсилля нас чіпає в каятті
      Безвільно у безчассі десь подавшись.

      А світ надалі крутиться без нас
      Ковтаючи безсилля, сон і вдачу,
      Діваються ті вчинки все кудись
      Та забирають всіх в Країни Плачу.
      28.08.2010 року с. Либохора, Львівської області



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    40. Гроза
      (Із циклу "Карпатські вечорниці")

      Розрізують простори блискавиці
      І грім гуркоче наче віддаля,
      А хмари затиснули сонце в рукавиці,
      Стукоче в камінь бурная вода.

      Повсюди світло розрізає небо,
      Луна розходиться від сивих гір...
      А ми собі чаюємо удома...
      Хитається навколо синій бір.

      І все хвилює мою душу,
      Несе натхнення в молоді серця,
      Всі нерви імпульси ворушать -
      Воїстину тут знайдеш вірний шлях!
      28.08.2010 року с. Либохора, Львівської області



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Водоспад
      (Із циклу "Карпатські вечорниці")

      Вода бурлить і пада водоспадом,
      Скрізь краплі розкидаються. А ми
      Дивуємося дивному серпанку
      Посеред білосніжної імли.

      І далі все спадає по камінню,
      Піною розпадається в бурштин -
      Такі творіння житимуть нетлінно
      Та відвертатимуть від різної журби.

      Такі творіння житимуть постійно,
      Щоб розпадатися у вічності в бурштин
      І хочеться, щоб та вода нестримна
      Не раз нас відвертала від журби...
      28.08.2010 року с. Либохора, Львівської області



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    42. Ранок у горах
      (Із циклу "Карпатські вечорниці")

      Вже треті півні вдосталь наспівались
      І сонце показалося на світ,
      Трембіти не один раз трембітали -
      Лиш вітер не допестив віт.

      Птахи напитись з річки ще не встигли,
      Корови сплять в сараях по кутках,
      А квіти всім на радість вже розкрились -
      Тут дійсно завітала благодать!
      28.08.2010 року с. Либохора, Львівської області



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    43. Осідлати річку
      (Із циклу "Карпатські вечорниці")

      Я річку осідлаю гомінку
      Та з гуркотом спущуся із вершини.
      Я так місцевість цю люблю -
      Ці ріки, сосни, гори, полонини.

      Карпати - це найкраще надбання
      Моєї нездоланної країни.
      Люблю я роси срібні із рання,
      Це сонце неповторне у зеніті!
      27.08.2010 року с. Либохора Львівської області



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    44. Карпати
      (Із циклу "Карпатські вечорниці")

      Навколо оточили нас Карпати
      Та кличе сонце у могучу даль,
      Щоби пригод нам різних пошукати
      Й розвіяти незносную печаль.

      А вітер розвіває всюди віти,
      Дерева все хитаються в танку
      І трави починають шарудіти
      Прекрасну пісеньку свою.

      Струмки навколо нас дзюркочуть,
      Річки б'ючись об камінь десь біжать...
      Лиш той годинник впевнено стукоче -
      Тут дійсно завітала благодать.

      Не хочеться так їхати до Львова
      Де все навколо галопує час -
      В Карпатах істинно чудово,
      Тому сюди запрошую я Вас!
      27.08.2010 року с. Либохора, Львівської області

      ID: 208326
      Рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
      дата надходження 29.08.2010 13:28:18
      автор: jaryj



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 5

    45. Ігорю
      Вважаю, він чимало нам зробив
      Для волі у особі дисидента.
      Пером озброївшись у війни він ходив
      І не боявся різних президентів.

      Він правду у неволі говорив,
      Страждав за незалежність України,
      До берега належного доплив,
      Щоб показати нам прекрасну Батьківщину.
      25.08.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. ДЕНЬ
      Минув цей день, а я усе шукаю
      Заради чого нині щось робив
      І інколи себе чомусь лякаюсь -
      Буває, не туди я з впевненістю брів...

      А кожен день шукає майбуття
      У риску замальовує буденність.
      Шукаєм щастя... Може надарма
      Прийдеться днину забивать до смерті?
      25.08.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Неспокійне сьогодення
      Неспокійно є усім сьогодні
      І дух ще бою в серці не загас
      Та ніби там напередодні
      Зірвав будівлю громіздкий фугас.

      Ще кулі в тілі не застигли
      І бомба не закінчила страшний політ
      Та рани ще не встигнули зажити
      Парад ще не відбувся у Кремлі.

      Ще ми не встигли народити
      Народну гідність і нову брехню,
      Культуру не зуміли відродити
      Й натішитися новому життю.

      Ми ще не встигли, але вмієм жити
      І все попереду простелиться колись -
      Нам вірити, лиш мури всі пробити,
      Бо сили ми зуміли зберегти!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Тенета смерті
      Іде життя, а ми нічо не знаєм,
      Лиш либимся в новітній постмодерн,
      Постійно кайфу уночі шукаєм,
      Хтось світло на шматки подер.

      І ми деремо все на ті шматки,
      Жеремо щастя друзів і померлих
      Та робимо у часі скрізь стрибки,
      Щоб обдурити всі тенета смерті...
      23.08.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Егоїст
      Коли живеш - не думаєш про світ;
      Тоді вагу лиш мають гроші
      І пхаєш всячину у свій живіт -
      Такий для себе гарний і хороший

      Коли живеш - для себе ти герой,
      Ростеш і киснеш у житті зчорнілий.
      Для тебе всі - суцільний геморой...
      Не любиш бути недогрітим.

      Життя для тебе - це лиш вічна гра,
      Яка триває в безконечності літами
      Й розваги лізуть серед гарних мрій -
      Тобі би трафіку - лиш бути жвавим!

      17.08.2010 Львів ЛМР



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Життя - це сон...
      Життя люблю аж до знемоги
      (Та хто його любити не зумів) -
      Воно постійно хоче перемоги
      І я усе робити щось хотів.

      Життя - це сон, кохання, відчуття, -
      Це дикі помисли й щасливі ранки,
      Це світлі мрії, щедре майбуття
      І зустріч сонця на сільському ганку...
      22.08.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Незавершений інтеграл
      Невже любов не хоче ідеалу?
      Невже вона така сліпа?
      Невже постійно випускає жало?
      Невже страждання надарма?

      Однак життя нас кличе на жертовність,
      Яку й в коханні треба проявить.
      Пора кохати, підточить готовність
      І годі скрізь інтриги вить!


      Тоді щасливим будеш на сім світі,
      Міцною вічно буде ця рідня -
      Без вірності так важко в світі жити,
      А з нею зрушаться усі моря.

      Сім'ю є важко людям збудувати,
      Проте це скарб - це вічний діамант...
      Не можна завжди рвати й руйнувати,
      Бо так залишишся навіки сам...
      11.07.2010 року Сокаль Ярий



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Поет
      Поет – не той, хто тільки кличе музу
      І думає як щось там написать.
      Поет – це той, хто пробиває мури
      Та вміє словом душу прокричать.

      Він вміє думку в риму загнуздати,
      Без зайвих труднощів співати в небесах,
      З птахами на деревах щебетати,
      Із словом засинати на вустах.

      Він вміє все робити ідеально
      І щиро вірить в ніжні почуття.
      Він вистоїть у труднощах морально
      Та вистелить для себе майбуття!
      22.08.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. По лезу (маніфест)
      Піду по лезу дикого життя -
      Воно тоді пожежою озветься...
      А не піду - попаду в забуття
      Й без творчості загинути прийдеться.

      Я думав, все на світі тім пройде,
      Але повсюди дико помилявся -
      Усе проходить швидко, а проте
      Вернулась муза, бо вже нагулялась.

      І це моє...У дике майбуття
      Натхнення кличе із ногами -
      Я вічно жити хочу! Відчуття
      Сильнішають постійно із роками...

      А я піду по лезу дикого життя,
      Нехай повсюди битви, зойки, муки -
      Лиш творчість глушить смерть і небуття -
      Ви ще не скоро зможете мене забути!
      22.08.2010 року Львів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --