Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Світлана Мельничук (1973)
Пишу життя правдиву повість,
Із невідомим ще кінцем.
Сторінка кожна - щира сповідь
Перед собою і Творцем...



Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    За втаєне і недомовлене
    Щось цінне летить шкереберть.
  •   ***
    Тривожних снів заплутаний клубок
    І днів пекельних непомірні втрати.
  •   ***
    Усе в тебе є:
    і синиця у жмені,
  •   ***
    В руїнах летовищ,
    На воєн підмостках
  •   ***
    І є вже на що озирнутись.
    Горнутись до кого – ще є.
  •   ***
    Ти мене усе-таки знайшов,
    Ніжний, милий, добрий, нелукавий.
  •   Це я...
    Це я.
    Не помилка
  •   ***
    Любов не потребує зайвих слів,
    Її розмова - порухи душі.
  •   ***
    Біль минає не з роками.
    Біль проходить разом з нами,
  •   ***
    Хай залишить дощ
    Пару ніжних строф
  •   Літнє
    Червневий день покоси сушить.
    У неба - сонячне чоло.
  •   ***
    Слова любові
    падали в траву,-
  •   ***
    Я небо для тебе.
    Чи то так здалося?
  •   ***
    Обминув. Чи таки не побачив?
    Янгол очі крилом затулив,
  •   ***
    Срібні пальці дощу
    обнімають за плечі
  •   ***
    Я боюсь, коли в нас не складеться
    І ти гордо назавжди підеш,
  •   Диптих
    Знов душа тягарем придушена.
    Так силкуюсь, а – не лечу.
  •   ***
    Сум в долоні падає, як сніг.
    З вуст холодні звуки - недієві.
  •   ***
    Іноді мені так солодко.
    Іноді за себе соромно.
  •   ***
    Ну от і все. Я далі йду сама.
    Жорстокий сніг шмагає по обличчю.
  •   ***
    У закутку таємнім серця,
    Де лиш для тебе – стільки місця,
  •   ***
    Привіт, маленька дівчинко зі снів.
    Попереду життя звабливі мандри
  •   ***
    Липнути - справа невдячна у липня.
    З липнем, укотре вже, я зав'язала.
  •   ***
    В графі надія - поставлю прочерк.
    І там де віра - т.д., т.п.
  •   ***
    В тобі, я певна, музика жила:
    Як говорив, співало моє серце.
  •   ***
    Стоїш в окопі
    (не на колінах)
  •   ***
    Прийшла пора збирати камені,
    Якось будинок укріпити.
  •   ***
    Про тебе нагадав дощ пообідній,
    Легенький дощ із вкрапленням сльози.
  •   ***
    Весняна повінь на дворі.
    У серці - сніжно.
  •   ***
    Ще вчора ганяли м'яча.
    Сьогодні - бійці на кордоні.
  •   Воїн небесної сотні
    До неба здіймаються руки вогню
    І кулі – неначе розлючені оси.
  •   Тарасові Шевченку
    Ожив у дереві Тарас
    На велелюдній площі.
  •   ***
    Моє життя - це низка білих віршів.
    Чіткий-бо ритм, а рим - катма.
  •   ***
    Знаходять вірші в капусті
    Чи все ж їх приносять лелеки?
  •   Міраж
    Вигорає душа, як пустеля.
    Для оази - не місце й не час.
  •   До Дня незалежності
    В пошані нині псевдогероїзм,
    Подоба квола на життя й людину.
  •   +++
    Серпень літу тепло завдає.
    Чути в небі птахів голосіння.
  •   ***
    Укотре я не маю рації.
    Любов моя - в реанімації.
  •   ***
    В якімсь житті ти був моїм.
    Я пам'ятаю.
  •   ***
    Я цілувала Юду,
    і він мене не видав.
  •   ***
    А завтра знову буде серпень,-
    немов стернею, серце сколе.
  •   ****
    Скількох людей намарне пам'ятаєм.
    Скількох ховає пам'яті пісок.
  •   +++
    Кивни, і я знов дочекаюсь весни.
    Якось перейду заметілі.
  •   ***
    Одного разу я помру...
    І ти залишишся один.
  •   +++
    Не хочу накопичувати зла.
    Мене такі відсотки не порадують.
  •   ***
    Дуже тонко, та ще не рветься.
    Дужче смикну - й прости-прощай.
  •   ***
    І що в мені не так?
    Все просто - я не та,
  •   Кажу...
    Беру тебе собі за чоловіка
    і обіцяю шанувать довіку.
  •   ***
    Ми за життя до власних справ приперті,
    вони для нас не скінчаться ніколи.
  •   ***
    Давай говорити про що-небудь інше.
    Наприклад, погода яка.
  •   ***
    І ти, котрий за мною йшов,
    у що ти вірив?
  •   ***
    Літо - перед очима.
    І літа - за плечима.
  •   ***
    Бігли по небу коні,
    білі мов сніг, прудкі.
  •   ***
    Підсолоджу брехню, щоб легше проковтнути.
    І вже критична - кількість цукру в крові.
  •   ***
    В ліричного героя
    давно життя своє.
  •   ***
    У сни мої ти більше не приходь,
    Бо й там - нам наодинці не побути.
  •   Шлях
    Себе я не відношу до невдах.
    Стирчить у черевику долі цвях,
  •   ***
    Пахнуть трави незаймані.
    Травнем пахне земля.
  •   ***
    Ми вже посадили картоплю,
    поволі докопуєм грядку.
  •   ***
    Я на цей день не озирнусь.
    У нього очі, як за шорами.
  •   ***
    Я не зарікалась. Тепер - зі сумою.
    Сумлінню - спокути "приперло".
  •   ***
    Ми віримо в правду
    чи в те, що на правду подібне.
  •   ***
    Який недолугий вірш,
    який недоладний день...
  •   ***
    А до весни -- усього тиждень,
    І зійдуть проліски бажань.
  •   Дітям дощу*
    Неповно_та_цінна.
    Цінніша, мабуть,
  •   ***
    Магічна сила криється у слові.
    Лікуй, як можеш, та не квапся вбити.
  •   ***
    Гіркне в часу на вустах
    поцілунок на прощання.
  •   ***
    Я приручила журавля.
    Я так хотіла.
  •   ***
    У Вашій долі я стороння.
    І почуттям ладу не дам.
  •   ***
    Забудь мене, як забувають дощ,
    коли земля вкривається снігами.
  •   ***
    Зимі ворота листопад,
    немов сестрі, відкрив.
  •   ***
    Поезію видно із перших рядків,
    людину - із перших кроків.
  •   ***
    ...І чим тепер заповнити
    цю паузу? -
  •   ***
    Шевченка мово й Лесі Українки,
    яких знущань ти тільки не зазанала!
  •   У Клубі літньої людини
    Легенький іній на волоссі,
    А очі - мудрості глибини...
  •   ***
    Як важко почуттів не виявляти!
    Жахливі в цім спектаклі декорації.
  •   ***
    - Ця жінка сильна! - кажуть їй услід. -
    І долю випробовує так часто,
  •   ***
    А я до Тебе, Господи,
    горнусь,
  •   ***
    Напевно споконвіку "оцінюють" поета
    хто просто від нудьги, а хто - зі "співчуття".
  •   ***
    Останнє листя обриває вітер.
    Раніше пестив, а тепер - сміється.
  •   ***
    Хай до зими лише два кроки -
    осінній спокій на душі.
  •   ***
    Вартніш сотень спроб
    один вдалий експромт.
  •   ***
    Мерзне стежка в стерні серед поля,
    у край сонця водила колись.
  •   ***
    Так важко, як у серці порожнеча,
    і нікуди піти, бо всюди - ніч
  •   ***
    Не відігріть душі
    теплом багаття
  •   ***
    Небо сіре
    і земля брудна.
  •   ***
    Застигла ніч густим сливовим джемом.
    Закарбувалась вічність у зірках.
  •   ***
    Хто ж знав, що дострибаюся?
    Високі цілі ставила.
  •   ***
    Спинився серпень зрання на стерні,
    востаннє роззираючись довкола.
  •   ***
    Як легко перекреслювати те,
    чому не надаємо зовсім значення.
  •   ***
    Щось я роблю не там, не так, не те...
    Балакаю частіш сама з собою...
  •   ***
    Не маю з ким ділити радість,
    либонь, тому і множу сум.
  •   Відверто
    Чому пишу невесело,
    рядками не сміюсь?
  •   ***
    У вечір липневий чи в сутінках серпня,
    у краплях дощу чи в ряхтінні небес
  •   ***
    Запахнеш медом і житами,
    зрадливий літній вітерець.
  •   ***
    Любов, безсумнівно, -
    коштовна прикраса.
  •   ***
    Це ні для кого не секрет,
    що час - найкращий лікар...
  •   ***
    Удосталь я попрацювала.
    І з урожаєм, бач, сиджу.
  •   ***
    Образи, обрАзи, образИ...
    виникають у чіткім порядку.
  •   ***
    Не приносьте мені співчуттів.
    Визнаю, що життя не склалось.
  •   ***
    Не все в житті стається, як могло б.
    І добре, й зле в нім треба пережити.
  •   ***
    Не виділяюсь вродою,
    але не в тому суть.
  •   ***
    Невдачі переслідують
    чи зирить світ з погордою, -
  •   ***
    Я на себе беру,
    скільки можу донЕсти.
  •   ***
    Молодіє сонце
    у ранкових травах,
  •   Разом
    Літо-літечко збігло удалеч.
    Парасолю цілує сльота.
  •   ***
    Обережна. Але - зриваюсь.
    І не клею чашок розбитих.
  •   ***
    Панує літо над ланами
    і засмагА зелений лист.
  •   ***
    У Прип'яті весни розіп'яті ждуть
    лелек, вже чверть віку, додому...
  •   ***
    І Його розпинали, як всіх.
    Хоча, ні - в Нього "важча" провина,
  •   ***
    Ми знов удвох. Про се й про те
    Ведем розмову обережно.
  •   ***
    Глузують відверто
    осінні дощі.
  •   ***
    Все шукаю оту середину.
    Золоту. Чи хай буде срібна.
  •   ***
    Які були б без тебе мої вірші?
    Їм бракувало б, мабуть, висоти.
  •   ***
    Не схожа на щасливу власницю,
    покірна бранка у полоні муз.
  •   ***
    Минає все. Мене ти проминеш,
    так, ніби ми з тобою не знайомі.
  •   ***
    Я стільки часу на одній зупинці...
    І не рушаю, і не йду додому.
  •   ***
    Читаю віршІ досконаліші
    (Як вправно хтось точить перо!)
  •   ***
    Ну, ось. І ми прощаємось
    у тихих вулиць мороці.
  •   ***
    Життя-листоношу
    стрічаєм, вітаєм.
  •   ***
    Ти мене усе-таки знайшов,
    ніжний, милий, добрий, нелукавий.
  •   ***
    Торованою стежкою
    з тобою б досі йшла,
  •   Лесі Українці
    Народжена у люті сніговії,
    не пестувана доленьки рукою
  •   ***
    А світ - це я.
    Маленьке я плюс ти.
  •   ***
    ...А по дощі -
    зелених трав розмай.
  •   Диптих
    Ця жінка, що над гробом, - твоя мати.
    Прости її, ріднесенька, прости.
  •   Вибір
    Так хочеться бути першим
    (бо "перших" життя не б'є),
  •   ***
    Хай до зими лише два кроки -
    осінній спокій на душі.
  •   ***
    Земля одягла вишиванку,
    намисто із горобинИ.
  •   ***
    Від часу і не жовкнуть, і не в'януть
    написані любов'ю сторінки.
  •   ***
    І сніг іде. І ти - пішов.
    Не озирайся - ще дивлюся.
  •   ***
    І нічого вже втрачати,
    лиш тінь самотності сіру.
  •   ***
    Пахло суницею
    так незабутньо.
  •   ***
    Життя - не завжди бездоріжжя.
    Десь помиливсь,
  •   ***
    Весна як світанок,
    а літо - полУдень.
  •   ***
    Ти в двері мої не входиш,
    і я "випадаю" з теми:
  •   ***
    Багато зараз, як в часи Христові,
    месій-пророків з префіксами "лже".
  •   ***
    Той, хто з тобою поруч -
    не завжди половинка.
  •   ***
    Якась м'якотіла зима.
    То плаче, то сльози втирає.
  •   ***
    Я знаю, що біда таки навчає.
    Я вірю тому, хто усіх прощав.
  •   ***
    Гіркне в часу на вустах
    Поцілунок на прощання.
  •   ***
    Короткі дні зимові.
    І довгий-довгий сніг,
  •   Україні
    Чи ми народжені під знаком понеділка?
    Ніщо нас не чіпляє за живе.
  •   ***
    Доволі сумнівів. Навіщо
    Вчорашнім днем вкривати плечі?
  •   ***
    Знов падав сніг.
    Укотре в цім столітті
  •   ***
    Зима розвісила намиста
    На крони саду поріділі.
  •   ***
    Я, напевно, дійшла до відчаю,
    Коли вірити можу в те,
  •   ***
    Опадають листки.
    Дощ осінній нудний
  •   ***
    У полі пророста зернина.
    І вибухає цвітом сад.
  •   ***
    Частина душі - обручкою
    Закріплена там, де треба.
  •   ***
    Озветься спогад, прикрий, мов комар,
    І ще поп'є усмак моєї крові.
  •   ***
    А ти мене по-своєму любив.
    І я повірити в це здатна навіть.
  •   ***
    Задивились на мене
    Очі кольору неба
  •   ***
    Була ця спроба - надто квола -
    Підтримати стосунки теплі.
  •   ***
    Я дійсність прикрашала.
    А ти - мов з кручі, стрімко:
  •   ***
    Це мрії бігли за тобою.
    А я - стояла під дощем,
  •   ***
    Минувся день - зів'яла велич світу.
    Нахабність дум я присмерку прощу,
  •   Роздивись мою душу
    Я мовчання порушу
    Криком серця - без слів.
  •   ***
    Проблемам-негараздам - посміхнуся.
    Всерйоз таки задумаюсь над вчинками.
  •   ***
    Навпроти в дзеркалі - не я.
    Та жінка - сильна духом й владна.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки