Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Маріанна Челецька (1979)

Інфо
* Народний рейтинг 4.359 / 5.33
* Рейтинг "Майстерень": 3.678 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Переглядів сторінки автора: 13343
Дата реєстрації: 2010-09-30 20:37:56
Звідки: Львів
Школа та стилі: модернізм і постмодернізм
У кого навчаюсь: Валерій Шевчук - у прозі, Б.І.Антонич, Гр. Чубай, О.Лишега, К. Москалець, І. Малкович - у поезії.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.02.09 14:33
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Мар’яна ЧЕЛЕЦЬКА (у заміжжі - Барабаш) народилася 30 липня 1979 р. у м. Львові. Закінчила середню школу в с. Оброшин (1996), філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (2001) та аспірантуру при Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Г. Тараса Шевченка НАН України (2004), де й працює досі від 2004 р. з перебуванням на різних посадах (від 2011 установу перейменовано на Інститут Івана Франка НАН України).
У 2012/13 і 2016/17 н.р. - доцент кафедри теоріі літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.
Авторка двох поетичних збірок: “У чарівному звукослові” (1996) та “Нiч тільки для зірок” (1997). Брала участь у конкурсах на здобуття літературної премії імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя” (1996; 1997).Колишній член юнацьких літературних студій “Галиця” і “Джерельце”.
Тепер- учасник літературних угрупувань нового формату у Фейсбучному просторі: Salve та ЛП "SPATIUM".

ПОЕТИЧНО-ПРОЗОВІ ПУБЛІКАЦІЇ ШУКАТИ в колективних збірниках та альманахах:"Salve II: збірка поезій та прози" (Львів: Ліга-Прес, 2016), "Діапозитив: альманах вільноі поезіі" (Львів: ЗУКЦ, 2016);
Літературний альманах "Антологія сучасної української літератури"(Хмельницький: Видавець Стасюк Л.С., 2015),
"Листи до Миколая" (Хмельницький: Видавець Стасюк Л.С., 2014),
Літ. часопис ННІ філології та журналістики Житомирського держ. ун-ту ім. І.Франка "Люблю+Слово (Філео+Логос). - Житомир, 2010. - №14; 2011. №1(17), № 2(18), №3(19); 2012. № 1(20), №4 (23). 2013. №1(24), №2(25).
Літ.-мист. та громадсько-публіц. часопис "Золота Пектораль". 2012. №1/2.
Часопис НСПУ "Дзвін". 2006. № 5-6.
“Літературна Пустомитівщина” (2003).

*********************

2006 р. захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності 10.01.01 - українська література на тему "Поетика заголовкового комплексу в ліриці Івана Франка". Автор наукової монографії "Номеносфера позії Івана Франка: поетика заголовків, присвят та епіграфів (Львів, 2007) та співавтор колективних монографій "Стереометрія тексту: студії над поетичними творами Івана Франка" (Львів, 2010), "Критика прози" (К.: Грані-Т, 2011).
Як літературний критик активно публікуюсь на літературних і культурних порталах "ЛітАкцент", "Збруч", а також на сайті "Видавництво Старого Лева" порталі дитячоі літератури "Барабука".

Найновіший твір
Кульбабень
яка непевна все-таки
Ота кульбаба!
В травневім надвечір’ї
світанкових марень
Немов краплина сонця
що дощем упала
і враз
Розпалась
В хмарині білій
Мов пелюстка тіні…
Такий він – травень!..
Немов яєчко –
жовточок сонця
в білім німбі
Раю
Перлина світанкова
В кульбабовім вині
й бузковім морсі
скупалась –
Мов цвітне яблуко
В дорозі, –

Не Керуак
і не Тичина
Ота кульбаба
В травневому мовчанні
попід тином
Дивна
Бо дитинна
І непевна,
як і все травневе
що літу на дорогу
Пайок готує
В клунку давнім…

Так, він – Кульбабень!


Надтрав'я голубиних тиш

бузок шалений втік на вишні
вознісся променем оптичним
впіймала -
мокрий хрущ в долоні
І теплий дух травневої дороги...
Село мов скіпка на припоні
Садок, який садили можновладці
Й колиска, що вмістилась
у шкільному ранці...
А десь за милю
хвилі підійма Дніпро
Вчорашній учень
визбирав зело й зерно
Неправди
під ногами
І крутоверхими ярами
Від скіфських городищ
(Зміїних)
Ішов пророк
на хмарах
Голубиних...
І шал бузку
І пал нарцисів
Кульбабине панно
Й тюльпани дикі, -
це все воно,
оте надтрав'я
в якому хрущ -
ще мокрий до світанку -
стає щороку
тут
Шевченком
(а чи Антоничем вечірнім!)
..чи просто дідусем
моїм
що був
Черешнею
В травневім сні невиннім
де Канів наче Кана
З вином весільним
У пащі дніпровій...
якій нема початку
ані титли
ні оборогу ні стерні...
Лише бузковий морок тиші...
Утік
З криївок сірникових міст
гірчично втомлений
Всевишній