Опис: Ще осінь вітра наслуха,
дерева гомонять, немов отерплі...
Сезон дощів - то холодно, то тепло,
то з неба мокра сіється труха.
Кущі по самі груди в молоці
туману сивого - і тим вони схоронні.
Знялися з криком вОрони й ворОни,
згасивши день, як промінь на щоці.
Листопад п'є з остуджених річок,
згорнувши тінь небес на сині плеса.
Пливе печаль, і відправляє месу...
Затисла осінь серце в кулачок.