Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Віктор Кучерук (1958)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Про тебе...
    Д.Т...
    Минає ніч. Ясніє схід, –
  •   Калейдоскоп
    Неминучі зустрічі й розлуки
    Завжди повні радощів і мук, –
  •   У Вербна неділю
    Хоч я, до свят не шанобливий,
    Але вони вражають дивом –
  •   Запах меду
    Ще на смородині півголій
    Немає й натяку на цвіт,
  •   Як в юності
    Хоч молодість далеко, як Венера,
    І рід наш не продовжую давно, –
  •   Єдина прикмета
    Так співає сьогодні душа,
    Що аж серце вібрує щасливо, –
  •   Хмари
    Заясніло небо понад нами,
    Увільнивши землю від імли, –
  •   Між трав
    Вітрами сполохані, трави
    Тривожно шумлять на лугах, –
  •   * * *
    К. Р...
    Чи з тобою зустрінуся знову,
  •   Труждання
    Як тільки сонце навесні
    Почне городи прогрівати, –
  •   Розставання
    Прощальним холодом, зима
    До скла засмучено припала,
  •   Тінь світання
    Рожева тінь гарячого світання
    Мигоче і ясніє на воді, –
  •   Омани
    Соромливо, мов дівка, весна
    Заглядає крізь шпарки у вікна, –
  •   Моє життя
    Життя моє, струмком дзвінким,
    Крізь товщу літ біжить невпинно, –
  •   На східцях
    Мигтять в імлі безсонні ліхтарі
    Чомусь так тьмяно, що не видно східців
  •   Навесні
    Голубу далечінь виднокраю
    Не затьмарюють тіні хмарин, –
  •   Справжній Гриць
    Обіймає, наче душить, -
    Хоч біжи від нього геть,
  •   * * *
    Чи оплакують зиму дощі,
    Чи весною від радості плачуть, –
  •   Тобі на втіху
    Мов соловейко, світ наповню співом
    І піснею твій спокій обірву, –
  •   Встиг
    Пітьма, завісою своєю,
    Покрила обриси дерев, –
  •   Степ
    Переораний “градами” степ,
    Наче попіл, сухий і гарячий, –
  •   Вікова відрада
    Мов пісня зроджена з любові,
    Як сонце в далечі ясній, –
  •   Неприваблива акварель
    Коли наповнені рови
    Кругом іржавою водою, –
  •   * * *
    Без упину гонить хвилі
    Зрання вітровій.
  •   Вабливі видива
    Вабливим видивом весна,
    Як прудконога юність вчора, –
  •   Вишгород
    Вище Вишгорода – небо, –
    Небо без кінця…
  •   Прикмети березня
    Розгулялась весна молода.
    Витанцьовує всюди не марно, –
  •   Добра звістка
    Підсихають потроху доріжки
    Край осяяних сонцем узлісь, –
  •   Чудове місце
    Не зви мене на людні площі міста,
    Бо я відвик од шуму й тісноти
  •   Вишивала сину...
    Вишивала сину мати сорочину,
    Наче малювала бачену місцину, –
  •   Не втішай...
    Не втішай щодня мене,
    Як малу дитину, –
  •   Жура
    Уперше так налякано журюся,
    Уперше довго маюся без сну, –
  •   Немає матері
    Крізь сон вслухаючись в слова
    І світ не бачачи віднині, –
  •   Влада війни
    Приголомшена мати,
    В закривавленій хаті,
  •   Удосвіта
    Нерозтрачена ніжність ізнову
    нагадала з гарячих грудей
  •   Я радий...
    Я радий, що ти згадала
    Про те, що єднало раніш, –
  •   Нема надій
    Нема надій і віри вже нема
    Що згине враз війна, неначе буря, –
  •   Двоє
    Вона сама спинилась біля мене
    І дивно подивилася в мій бік, –
  •   Непримітний подорожній
    Я – непримітний подорожній, –
    Мов каплю дощику в росі
  •   Зливки весняних слідів
    Бачиться в спогадах знову,
    І розтривожує сни, –
  •   Життя ходу не зупинити...
    Коли удосвіта зникають
    Сни, наче роки золоті, –
  •   Не видно...
    День мине, як сновидіння
    Незабутня, дивна мить, –
  •   Відлуння війни
    Зашуміли зненацька вітри
    Уночі, мов непрохані гості, –
  •   Сину
    Хоч іскристі блиски сніговіїв
    Затінили сутінню блакить, –
  •   Несподівана зустріч
    У привокзальній колотнечі,
    Неначе ангел, – звіддалік, –
  •   Невтішне зізнання
    Як марень плетиво чуже,
    В думках моїх і перед зором, –
  •   Українські сліди
    Рідна мова мене не покине ніколи,
    Люба пісня не зрадить до скону мені, –
  •   Яблука
    Немов одвічне передвістя
    Невідворотних холодів, –
  •   Матерям України
    Золоті ви мої, матері України,
    Не скоряйтесь печалям болючим повік, –
  •   Болячка
    Чи, може, очі вже не ті,
    Чи світло я не там шукаю, –
  •   Благовісники
    Хоч мороз, як звір, лютує
    І вирує сніговій, –
  •   Тремтіння
    Тремтять на холоді каштани
    І сніг злітає з верховіть, –
  •   Вчуваючи омани
    Не поспішаю вірити словам,
    Які, бува, від вас почути хочу, –
  •   До побачення
    Знедавна, в зашморгу подій,
    Не можу дихать, –
  •   З Новим роком тебе, дорога Україно!
    Палахкочуть вночі зорі сяйвом незгасним,
    Відкриваючи зору ранкові світи, –
  •   Душі на догоду
    Заплющу очі – зиму бачу
    В нетанній білості снігів,
  •   Голосом недоспаних ночей
    Слухавку тримаю біля вуха,
    Очі не відвожу від дверей, –
  •   Занепокоєння
    З року в рік зростає ворожнеча
    Між людьми, як повінь весняна, –
  •   Удача
    Нехай без рук, нехай без ніг,
    Нехай приречено-незрячим,
  •   Під снігом
    З-під снігу бачиться потроху
    Пожовкле листя полину,
  •   Прощання зі снігом
    Комашнею на світло – сніг
    До вікна поривається теж, –
  •   На дорозі надій
    На дорозі надій – замети
    Несподіваних розчарувань, –
  •   Не муч мене
    Не муч мене розлукою німою,
    Виснажувати душу - припини!..
  •   Без доріг
    Занурюю ноги в нетоптаний сніг,
    Лишаючи слід на покрові хвилястім, –
  •   Сніг
    Сніг іде від рання до смеркання
    І не припиняється вночі, –
  •   Сестри
    Розлучається осінь іще
    Із зимою в імлі небовиду,
  •   Самота
    Чи стало в світі холодніше,
    Чи це уже зими межа, –
  •   Свічка пам'яті
    Запалю наполохану свічку
    Та зітру непокірну сльозу, –
  •   Марні очікування
    День шуміли лякливо сади
    І тривожно півні кукурікали,
  •   Екстремальний політ
    Мене мало цікавить
    той, хто втік од ломак,
  •   Сніжного вечора
    Стигне вечір імлистий… Сніжок
    У морознім повітрі кружляє, –
  •   Зважаючи на досвід
    Не хочу ранніх обумовлень
    Детальних обрисів розваг,
  •   Спомин про презентацію
    Затихли оплески... Ізнову
    Аплодисментів чую шквал,
  •   Спомин про розставання
    Запам'яталося відразу
    Як довго й нудно плинув час,
  •   Прикмети старості
    Лиш трембіти голосні
    Засурмлять мені в Карпатах, –
  •   Вдома
    Не розполохане нічим,
    У мить спресоване, – дитинство
  •   Не знаю звідки в мене ці думки...
    На площі Ринок – тисячі розваг
    Приваблюють спокусливо туристів, –
  •   Львівська кава
    М.З...
    У Львові кава особлива, –
  •   У Вишгороді
    Люблю світанки барвінкові,
    Коли вгорі – сама блакить, –
  •   Дитячі малюнки
    Не вимагають вдумливих рецензій
    Метелики чи квіти поміж трав,
  •   Передчуття, прозріння чи уява...
    Зненацька десь поділася утома
    І в пам’яті згубилися жалі, –
  •   Середина осені
    Середина осені собі
    Багрецем вистелює стежини
  •   Наспівуючи пісню
    “Я люблю тебе, рідний мій краю…”, –
    Незабутньої пісні мотив,
  •   Чоловіча пам'ять
    Сюркотіли коники в сокирках
    І тумани пінились в ярах, –
  •   Мигкоче золотом і воском...
    Мигкоче золотом і воском,
    Невтішно зору, листопад.
  •   Тримайся...
    І.Г...
    Очевидець уважний подій
  •   Благо
    Хоч і вересень дощиком схлипує,
    Коли в купу збирає хмарки, –
  •   Незабутнє
    Догоріло літо в полі золотому,
    Як травневі зливи – роси на стерні...
  •   Усе - так само...
    Пустіє спішно битий шлях,
    У посірілих звивах смерку, –
  •   Мандрівникам
    Маленьке місто, сховане в імлі
    Випарувань дніпрових і туманів, –
  •   Найдорожча рідня
    Продимлена, обпечена,
    Обвуглена земля, –
  •   Уже...
    Уже в повітрі запах диму
    І дух зів’ялого листка, –
  •   Падолист
    Тривожні шурхоти садів
    Печаль народжують поволі –
  •   Хочу...
    Хочу завтрашній ранок зустріти
    Без гвинтівки уже - не в бою, –
  •   * * *
    Треться вітер уперто об шибку,
    Мов прилипнути хоче до скла, –
  •   В очікуванні слова
    Плаває по присмерку кімнати,
    Протягами зріджене, тепло, –
  •   Літнє повітря
    Поривчасті порухи вітру –
    Без свіжості жодних ознак.
  •   Незамінній
    Не піддавайся радості, коли
    Всі шумно й радо відкривають двері,
  •   Під дощем
    Погриміло над рікою,
    Похитало комиші, –
  •   Вишгород прощається з Героєм...
    Пам'яті Руслана Арсієнка
  •   Творчість
    Ллється сонячне світло в кімнату,
    Вітерець неквапливо струмить, –
  •   Не обманути
    Якщо тепла в словах немає,
    Або без щирості вони, –
  •   Святковий день
    Бринить обвітрена блакить
    Пташиними піснями, –
  •   Пролог до майбутнього
    Вже на сонці киплять вмиті росами квіти,
    Потяглись аромати хмільні звідусіль, –
  •   Не говори...
    Г.К...
    Не говори, що мало світла
  •   Пенсійний вік
    Допоки шов електрозварний
    Кладу, єднаючи метал, –
  •   Місячної ночі
    Глибока ніч, але не спиться
    Мені самотньому чомусь, –
  •   Вічність
    Помирають люди і міста,
    Помирають птахи і рослини, –
  •   Дружині
    Ти знов стоїш переді мною:
    Весела, горда, молода, –
  •   Скрижалі
    Уже разів, напевно, десять,
    Чуттям обтяживши думки, –
  •   Пекуче літо
    Зарано споріднює літо
    Приємні очам кольори.
  •   На згадку...
    Перестук, передзвін, перекличка
    В іскрометному гоні коліс, –
  •   Автобіографія
    Не в душі притемнених глибинах,
    Ані на освітлених устах, –
  •   Вибачайте, мамо...
    Не були ніколи й не здавались раєм
    Ледве-ледь осяяні жданим щастям дні,
  •   Рідній школі
    Хоч бува стрічання нетривалим,
    Наче жвава музика дощу, –
  •   Обікрадена часом земля
    Переораний “градами” степ,
    Як зола, – і сухий, і гарячий.
  •   Півники
    Л. Н...
    “Посинілі півники під тином
  •   Дощові думи
    Невже дощ надовго, невже він навік
    До нашого краю, мов горе, причалив, –
  •   В очікуванні...
    Хлюпотить під дощем радо листя
    І дзюрчать стоголосо струмки, –
  •   Імпровізуючи експромтом...
    Весняний день, пташиними піснями,
    На повний голос весело бринить
  •   Відкохав
    Як закохаєшся, бува,
    Або відлюбеш мимоволі, –
  •   Без відповіді
    Співзвучно настрою, печаль
    Бринить, як жайвір, без утоми.
  •   Радониця
    На лики дивлячись і дати,
    Навколо прибраних алей, –
  •   Самотність
    Швидко множачи журини
    Головні на дріб’язкові, –
  •   Коренеплоди
    Як почне нестримано співати
    Поміж верб зелених соловей, –
  •   Дарма...
    Обсипаний, поколотий,
    Надій розбитих склом, –
  •   Живу!..
    Коли жура за радість стала
    І віри блиск в очах потух, –
  •   Веселка
    Ледве вщухла над рікою злива,
    Ще вода затоплює луги, –
  •   Весняні пахощі
    Немов тугі пориви вітру,
    Між неоглядних трав і лоз, –
  •   Радіація
    Я чую, як стогне від болю земля,
    Я бачу, як корчиться в муках людина, –
  •   Благодійнику
    Коли твої бажання щирі,
    Та честь і гідність на кону, –
  •   В Ботанічнім саду
    Охоплені сонячним світлом,
    В нерідній для них стороні, –
  •   Весна
    Звеселяє й бентежить утішено
    Розполохане серце весна, –
  •   Не залишилося нічого...
    Прощальний блискіт зір ранкових
    Печально стихнув і погас,
  •   * * *
    Мені здавалося колись,
    Що непідвладний час осмуті, –
  •   Залишаймося людьми!..
    Немов жебрак, щодня блукає
    Пес безпритульний між людьми, -
  •   * * *
    І. К...
    І не пишеться вже, і не любиться,
  •   В зимовому полоні
    Захурделило під вечір,
    Побіливши чорноту, –
  •   Протяги
    Пам'яті полеглих
  •   Перезимую...
    Перезимую журно без тепла,
    Засипаний безкрайніми снігами
  •   Пересторога
    Десь там, за обрієм, є море
    І дуже теплі вечори, –
  •   Ревнощі
    Забувши про наявність інших справ,
    Так захопився жадібно тобою,
  •   Відхід весни
    Укриває, наче ложе,
    Землю ніжно цвіт, –
  •   Пам'ятаю
    Уже пройшли десятиріччя,
    Але, рокам наперекір,
  •   Не корімся
    Старенька яблуня навпроти
    Проталих вікон день при дні
  •   Тривожно
    Лягає сніг, як пудра на обличчя,
    На лоно похололої землі, -
  •   На морозі
    Відшуміла завірюха,
    Мов засушений листок,
  •   Взаємність
    Ледь ставши на ноги, одразу пішла
    Онука до діда на руки, –
  •   Нехай збуваються!
    Уже ялинка, пишно вбрана,
    Залита сяєвом вогнів,
  •   Завірюха
    Здибились заметами дороги,
    Сніг, як пил, роздмухують вітри, –
  •   Зустрілися
    На сонці сніг вилискує ропою
    На білім тонкошерстім полотні,
  •   В передчутті снігів
    Струсивши крапельки дощу,
    Заходжу знову в прохолоду,
  •   Свавілля дощу
    Небес бездонна глибина
    До дна наповнена водою.
  •   На переправі
    Шурхоче листя під ногами
    І холодів іще нема, -
  •   Туман
    Повис завісою туман
    І враз посутеніло,
  •   Туга
    Якби ти знову снилася мені
    Так, мов колись – до головокружіння,
  •   Досвід
    Не той мені сердечний побратим,
    Хто одягає всюди вишиванку, –
  •   Війна
    Вона мене на клоччя рвала,
    Душила, різала, пекла, -
  •   В обіймах сонця
    Розбудило неньку
    Сонечко раненько.
  •   Радість
    На листя опале,
    Сніжинки упали
  •   Перекличка
    То сніг іде, то сіє мжичка,
    То землю вкутує імла, –
  •   Жур
    Багріє обрій кров’ю і димами
    Помалу задихається земля.
  •   Згадки
    Що не день – то вужчає дорога
    І мілкими робляться сліди
  •   Осінній снігопад
    Так неждано і різко він випав,
    З обважнілих зненацька небес,
  •   Світляна навала
    Відблиск місяця на скло
    Ліг відпочивати, -
  •   На дорозі
    Поволі вимерзли калюжі
    В мілких вибоїнах доріг,
  •   Похололи пестощі дівочі...
    Похололи пестощі дівочі,
    Відлунали любі голоси, –
  •   Ти така, як і я...
    Ти така, як і я, божевільна...
    Ти така, як і я до цих пір...
  •   * * *
    І стане білий день світлішим,
    І неподільний сум мине,
  •   * * *
    Поволі виплакалось небо
    І заясніла небовись, -
  •   Осінній день
    Осінній день – за літні дні світліший, –
    Розцвічує не тільки далечінь,
  •   На Покрову
    Снігу нема на Покрову,
    Як і немає тепла.
  •   Минаючи осінь
    Самотній гуляю притишеним містом
    У пошуку рим і небачених див, –
  •   Прозорість осені
    Від землі до чистої блакиті,
    Свіжістю осінньою налита,
  •   Давно було
    Любисток ріс і папороть цвіла,
    І мох пружнастий не їжачив спину,
  •   Осінні спогади
    Осінь щедро в золото прибрала
    Тишею налякані ліси,
  •   Незручність
    Надивитися не можу
    Я на очі голубі,
  •   З лікувальною метою
    Імлою надвечірньою повите,
    Осяяне ледь місяцем ясним, –
  •   Минає літо
    Згорає літо. Палахкоче
    В ясних багаттях квітників, –
  •   Перед сном
    Тихне в обійстях гучна клопотнеча,
    Наче повітрям окрадений міх.
  •   Спекота
    Певно, грозам щедрості забракло
    Чи припасів дійсно вже нема,
  •   Щось не так
    Пішло чомусь усе не так,
    Як на Майдані ми хотіли –
  •   Освенцім
    Незабутня сторінка історії,
    Мов удавлена в аркуш печать...
  •   Нехитрі уроки
    Обриси мляві дороги
    Тонуть, пливуть, виринають –
  •   Постійне правило
    Коли розсовують заслони
    Хмарин захекано вітри, –
  •   Подалі від гріха
    Ласкавий дотик губ тремтливих –
    І я блаженно розтаю,
  •   В очікуванні грози
    Засмаглих трав скорботний шурхіт
    Пливе дрімотністю садів, –
  •   Замість тоста
    Сходяться й розходяться дороги,
    Зводяться й розводяться мости –
  •   Відпустка
    Є між весною й осінню пора
    Тонка, як волосінь, коротка, наче спалах, –
  •   Зоряно
    Так місячно і зоряно над гаєм,
    Що видно все між стовбурів і віт, –
  •   Споглядання
    Знесилівши від курива й вина,
    Сиджу в сповитій тишею кімнаті,
  •   Нездогаливому
    Зливаються докупи ночі й дні
    Між стрілками двома на циферблаті –
  •   Інший жереб
    Ізнов хмільний від рою мрій
    Вбираю в очі барви травня.
  •   Мамині долоні
    В поритих зморшками долонях
    Твоїх незмінно добрих рук
  •   До завтрашнього дня
    Яскраво сонце виграє
    За шибкою вікна, –
  •   * * *
    Як за голкою нитка,
    Я сную за тобою,
  •   Зачекався
    Просто задихаюсь я уже від тління
    Сирістю покритих посинілих стін, –
  •   Напровесні
    Вслухаючись у дальній шум весни,
    Звільняю тіло хутко від недуги, –
  •   Пізньої осені
    А. Черняхівському
  •   Говори
    Не мовчи – говори скільки хочеш,
    Бо, покинутий світом, оглух,
  •   Після боїв
    Відгула, відгриміла
    Вже для нього війна.
  •   Біля мами
    Здрастуй, мамо, здрастуй невгамовна,
    Світлоносна радосте моя,–
  •   Замріявся
    Щокою гріючи щоку,
    Грудьми грудей торкаю, –
  •   * * *
    Мов запізніла Божа милість
    Чи щастя вистраждана мить, –
  •   В кого вдався
    Вслухаючись у свій неспокій,
    Напружуючи кожен м’яз, –
  •   Весняне
    Гаснуть вранішні зорі,
    Забуваються сни, -
  •   Терпеливий
    Голову звільнивши від думок,
    Намагаюсь в маренні заснути,
  •   Біля годівнички
    Допитливій онуці
  •   Чом радіє так серце моє?
    Не було ще такого ніколи
    Наяву чи в солодкому сні,
  •   По снігу
    Розходяться по видноколу
    В сніги утоплені сліди, –
  •   В негоду
    Мов похрускував лунко кістьми
    Заблукалий дідусь на порозі,
  •   Невизначеність
    Туман густіє вшир і вглибину,
    маскуючи вибоїни дороги, –
  •   Відкриття
    Багато чув, чимало бачив,
    Та не збайдужів, не змарнів, –
  •   Звістка про правду
    Занурюю погляд поволі в блакить
    Глибоку безмежного неба,
  •   Колискова для онуки
    Гойда-гойда, люлі-люлі,
    Засинай, моя красуля, –
  •   Українцям
    Умовляли, мучили, вбивали
    Нас за те, що гордими були
  •   Соромно
    Повільним став і обважнілим,
    Немов замулений струмок, –
  •   Минання
    Посивіли сумно постарілі трави
    І покірно вкрились листя тягарем
  •   Поводир
    Скував мороз хрумтливим настом
    Так добре влежані сніги,
  •   * * *
    Навшпиньки став, щоб вищим бути
    І далі бачити навколо,
  •   Ази

    Безкрайність і кінець
  •   Нехай
    Уночі, коли мертвенна тиша
    І холодна темрява густа, –
  •   Троянди цвіт на оксамиті...
    Мов почуттів яскравих ниті,
    Які навік з’єднали нас, –
  •   Нащадкам
    На безбідне майбутнє нащадкам,
    Хтось примножує статки щодня,
  •   Істина
    Хоч і ллється золото з осик
    На мою вибоїсту дорогу, –
  •   Зізнання
    Сивіють, напоєні мжичкою, трави
    І димом пропахли вологі вітри,
  •   Після спілкування з котами
    Вслухаюся невипадково
    В утішне мурчання ночами –
  •   Осінній вірш
    Зволожені туманами сади
    Притишено шурхочуть падолистом,
  •   Після відпустки
    Я вірші їй присвячував,
    між невідкладних справ, -
  •   Пролетіло літо
    Пролетіло літо чи здалося,
    Що вітри розвіяли тепло,
  •   * * *
    Так тепло, сонячно і тихо,
    Що повиходили усі
  •   2014
    Ти знаєш, друже, що таке війна
    Не та, яка мелькає на екрані,
  •   Відшукай
    Відшукаєш мене там, де осінь
    Падолистом вкриває сліди, –
  •   Клич
    Спалахнули холодні заграви
    Безголосих осінніх садів,
  •   Епізод
    Добігає літо до межі
    За яку вагається ступати, -
  •   * * *
    Звично серпень схлипує дощами
    Над принишклим плетивом доріг, –
  •   Ненажера
    Ніхто не відає, на жаль,
    Ні в Києві, ні в Будапешті, –
  •   Серпень
    Замучений спекою серпень
    Змарнів, мов зів’ялий букет,
  •   Я всім скажу...
    Очима, повними надій,
    Голубиш далеч неозору, –
  •   Невиправний
    Лежу, вслухаючись у тишу
    І в болі грішної душі,
  •   Все минеться
    С. К...
    Все минеться неодмінно
  •   Суть
    Україно, – мій чудовий краю,
    Ти мене красою полонив
  •   Уклін тобі, світанку літній...
    Уклін тобі, світанку літній,
    За тихий щебет сонних птиць,
  •   Я не можу тебе не любити
    Я не можу тебе не любити,
    Україно моя золота.
  •   Невигадане
    Примостилася тихо на воду,
    Позолочена сонцем, блакить
  •   Гірке літо
    В зеленому вихорі літа,
    Не сниться й не спиться мені, –
  •   Не про те
    Моя відрада безіменна,
    Кохання грішне і святе, –
  •   * * *
    На долю не поскаржуся ніколи,
    Пригнічено звертаючись до вас, –
  •   Жорстокість
    К.Р…
    Заховаюся від тебе
  •   Пора
    Бувало так, що ради миру
    І задля захисту від бід,
  •   Ти на світі - єдина така...
    Ти на світі єдина така
    Недосяжно-далека, мов небо, –
  •   Сумління
    Під розлогою вербою,
    На м’яких стеблинах трав, –
  •   Добрий настрій
    Пропахлі порохом і димом,
    Закіптявілі колоски
  •   Горе
    Стали нижчими гори
    І мілкішими ріки,
  •   Холодне літо
    Сяйне на мить із-поза хмари
    Зненацька сонце крадькома, –
  •   Безсилля
    Хотілось іще нещодавно
    Мені солов’їного травня,
  •   Роздум
    Я переповнить не боюсь
    Дзвінкою радістю твій келих,
  •   Прозріння
    То мене улещують словами,
    То лякають гнівно батогом, –
  •   Зустрічі, проводи...
    Покрито смутком всі дороги
    І туга вийшла з берегів,
  •   Вперед
    Що раз було - не буде двічі,
    Отож на повну і без гальм,
  •   Побажання
    А. Ш…
    За волю, за славу, за честь України,
  •   Настанова доньці
    Україна – це я із тобою
    І негаснучий вічно наш рід.
  •   Повинен
    Листок припав грудьми до скла,
    І заглядає винувато
  •   Ти і я
    В мені тебе - безмежне море,
    В тобі мене - малий ручай, -
  •   * * *
    Осяяна веселкою, блакить,
    Неначе жар, палахкотить, –
  •   Після грози
    У запахах меліси і душиці,
    Пливе за обрій грому гуркотня.
  •   Забута могила
    Відлунює тиша від журу могил,
    Між строєм хрестів і граніту, –
  •   Ось так
    Волосся, звихрене руками,
    І губ розбурхане тепло, –
  •   Вартовий розлуки
    Припала темінь до вікна
    І – тиша зазвучала,
  •   "Друзям'

    Моїм діянням свідки
  •   Біда
    Уже весна, а ще тепла немає,
    Але це, знаю, тільки півбіди, –
  •   Абрикосовий цвіт
    Пролетів неприкаяний вітер
    Над рожевим світінням садів
  •   Кіт
    Старий, гладкий, смугастий кіт
    Розлігся серед вулиці, –
  •   Вишгород мій...
    Далеч яка –
    Світла й легка,
  •   Незгасна зоря
    Не журися, матусю, до сліз,
    Не молися щораз до безтями,
  •   Земне життя
    Життя зігнуло, мов підкову,
    Давно сусідку, та стара
  •   * * *

    Дитинство пахне радощів слідами
  •   * * *
    Між сьогоденням і минулим –
    Життя спресоване в роки,
  •   Додому
    То десь в Еміратах, як сніг, розтаю,
    То мерзну в Республіці Комі, -
  •   Прощавай
    Не вмовляй, не гнівайся, не згадуй
    І без мене довго не журись,
  •   Весело
    То плутанина спогадів безладних,
    То штовханина безкінечних мрій,
  •   Досада
    Не сумую, не плачу, не кличу,
    Не шукаю в минуле доріг,
  •   Зажурена ніч
    В.А.Б...
    Заколисана тишею,
  •   Де ти, друже?
    О.Т...
    Сіються сніжинки без упину
  •   Одкровення
    Нараз мені на думку спало
    І розтривожило до сліз
  •   Біля труни
    Коли побачив що нема
    Її й не буде вже ніколи, –
  •   Священна мета
    Нас віра врятує й безсмертя надій
    Від гніву цинічної влади,
  •   Усмішка
    Упершись поглядом у шибку,
    Нараз побачила вона,
  •   Пролог до зустрічі
    Л.Д...
    В промерзлій далечі німій,
  •   Обрії
    На кінчику притишеного дня,
    Жар обрію, згасаючи, сія,
  •   * * *
    Листопад, убогий і безсилий,
    Притуливсь до мене, наче цвіль, –
  •   Я йду...
    Заради святої свободи народу,
    Я стерплю побої, неволю, брехню.
  •   Вишгород - межує з Межигір'ям...
    Вишгород межує з Межигір’ям
    Горбиками древніми могил,
  •   Загреба

    Країна невдоволена,
  •   Непрощена душа
    Настане час, настане мить
    Відвертої розмови, –
  •   Без образи
    У шибку вимиту до блиску
    Рясними краплями дощів, –
  •   Двірник
    Усе змішалося вже так,
    Що неможливо відрізнити –
  •   В майбутньому...
    Ізнов небес осінніх каламуть
    Рясним дощем шумить несамовито.
  •   Влада листопада
    Убогість німа листопада
    Відбилася сумом в очах.
  •   * * *
    Коли були гіркі й солоні
    Байдуже зціплені вуста,
  •   Помста
    То скрізь овації хвалебні,
    То всюди вигуки ганьби.
  •   Цікавість
    Вже довші ночі, глибша сутінь
    Уздовж освітлених узбіч,
  •   Голос землі
    Я свою любов не на словах
    До полів показую щороку –
  •   Cуміш
    Згадки – часом не притлумиш,
    Мрії – віком не розгониш, –
  •   Спроби
    Індикатори світять, як зорі,
    В гомінливому сяєві дня.
  •   Чекання на...
    Чи то така вже наша доля,
    Чи ми такими є самі,
  •   Порожнеча
    Час розвіяв запахи солодкі
    І помалу зблідли кольори.
  •   Ярмо байдужості
    Коли навколо ані друзів,
    Ні ворогів уже нема, –
  •   Заблукалий
    Л.Б...
    Чому ховаєшся за містом
  •   Романтик
    Г.К...
    Опадає поволі листва,
  •   15.10.13
    Щось не гріє душу, ні долоні
    Золотої осені вогонь, –
  •   Негадано-неждано
    Запнута вогкою імлою,
    Дрімлива тиша вечорів
  •   * * *
    Я так давно тебе побачив,
    (А ти ж - мого дитинства дім),
  •   Не стихає біль...
    Не стихає біль, а щем
    Точить кожний вечір -
  •   Неминучість
    Печально золото осіннє
    Бринить під подувом вітрів,
  •   Безнадія
    Сонцю не вдалося побороти
    Хмар обвислих нестійкі ряди –
  •   * * *
    Новини з лікарні невтішні –
    Згасає дочка, як свіча.
  •   Біля годинника
    Настирно тікає щоднини
    Старий годинник на стіні.
  •   Cуворий зміст
    Час розірвав єднальну нить
    Між гілкою й листком, –
  •   * * *
    Там, де улітку блукали ми
    Вдвох попід вербами впалими, –
  •   Бабине літо

    Обтрушує яблука вітер
  •   На вокзалі

    Оточує колом, снує мимо мене,
  •   Без відповіді

    Розвиднюється мляво восени –
  •   Порада

    І.Д…
  •   Невільник
    Гірким любистком пахне осінь
    У нуднім гомоні дощів,
  •   Непорозуміння
    Гнівно скаржуся дружині: –
    “Де тепер стара пила?
  •   Як не повірити знову...
    Як не повірити знову
    В те, що бувають дива?
  •   Післясвяткове
    Затінені тоном розлуки,
    Яскраві узори стрічань, -
  •   Химери
    Наснився сон, як непомітна просинь,
    Як тінь бліда погаслої зорі,
  •   Не спиться…
    Не спиться…
    Г.Д…
  •   Зоря моя вечірня...
    Зоря моя вечірня,
    Далека, недосяжна, –
  •   Скінчається історія...
    Скінчається історія
    Прозора і легка.
  •   Фраза

    Я витерпів болі, розвіяв жалі,
  •   Зачекай... Схаменися... Отямся...
    Г.К…
    Зачекай... Схаменися... Отямся...
  •   Як пахне солодко життя...
    Як пахне солодко життя,
    Коли проймає тіло осінь
  •   В дощ
    Вночі з’явившись бозна-звідки,
    Як неочікуваний гість,
  •   Вірність
    Стала мати вдосвіта в куточку
    Перед образами, як завжди,
  •   Грай, бандуро…
    Я. Ч…
    Грай, бандуро, серед літа,
  •   Довгождані дощі принесли прохолоду...
    Довгождані дощі принесли прохолоду,
    Перевтомленій сонцем безжальним, землі,
  •   В жнива
    Розхмарена вітром, ясніє блакить
    Над змореним спекою полем.
  •   Незагоєна рана
    Немає і сліду по діду,
    З тих пір, як пішов на війну,
  •   Прохолодою вітер дихне...
    Прохолодою вітер дихне –
    І спадають обійми задухи,
  •   Болить душа
    Болить душа за Україну,
    Бо не підводиться з колін,
  •   Присвята матері
    Зорі, умазані в небо, вилискують,
    Наче ослизла луска.
  •   Час розмелює дні, наче жорно зерно...
    Час розмелює дні, наче жорно зерно,
    Та не сіється в жмені ніякий набуток, –
  •   Заклик
    Нудний запах зів’ялої м’яти
    Розігнати безсилі вітри,
  •   Нехай збувається
    Україно – матінко гостинна,
    Господине вправна споконвік, –
  •   Зачаклований
    Л.Д…
    Звівши руки вгору, наче крила,
  •   Запах матіоли
    Солодкий запах матіоли
    Мене сп’янив, неначе хміль,
  •   Сліди
    Твої сліди на скошеній траві
    Росинками лякливими іскряться, –
  •   Рідня
    Іще пручаючись недугам,
    Життя цінує кожну мить.
  •   Повітря
    Збагачене сонцем, очищене вітром, –
    Вдихаю щомиті цілюще повітря.
  •   Мене розсудливість так хватко...
    Мене розсудливість так хватко
    Тримала змалечку в руці,
  •   Ідилія
    Неначе лебідку довірливу лебідь
    Від стужі дбайливо вкриває крилом, –
  •   Шурхоче, шепоче, похрускує...
    Шурхоче, шепоче, похрускує
    Солома застелена хусткою,
  •   Під Лютіжем
    Пропахлий порохом і димом,
    Вогнем обпечений, як горно, –
  •   Післявесільне
    Це все – таки, напевно, радість,
    Якщо в буденності гіркій
  •   Не сумуй

    Сестрі Олі
  •   Розмова з мамою
    Не раз уже, радіючи весні,
    Із вирію лелеки повертали,
  •   Спогади
    Львова стражденна окраїна
    Снилася знов недарма –
  •   Мамі
    Я серцю не дам відпочити ніколи
    І душу давно на тортури прирік,
  •   Древня хата
    Хата, покрита соломою,
    Вбрана в яскравий кармін, –
  •   Жінці

    І все – таки ніяк не розберу,
  •   Мамина правда
    Нездвижно вдивляюся в очі її
    І слухаю дуже уважно
  •   Час мисливця
    Кружляє яструб гостроокий,
    Щось видивляючись навкруг,
  •   Спонукання
    Хоч, наче вітер, час розвіяв
    І десь за обрії відніс
  •   Останній сніг
    Пахне сніг у лютому весною
    І поволі тане, наче час
  •   Хто ти?..
    Хто ти, така уперта,
    Ніби надії біль,
  •   Передчуття

    Хляпнула зненацька хвилею дзвінкою
  •   ***
    Вкладає спати лялечку
    В колисочку – гойдалочку
  •   Пригадалося…
    Пригадалися ночі прозорі
    І безхмарної юності дні,
  •   Зустріч

    Немов озвалась молодість луною
  •   Дружина
    Вона буває різною –
    Веселою й сумною,
  •   Мушу…

    Без подиву і клопоту,
  •   На порозі

    І перший сніг, і дощ останній,
  •   Друга мама
    Перевтомлена долею жінка,
    Нагромадивши спину мішком,
  •   Материнські настанови
    Проводжаючи доньку в дорогу,
    Мати, голосом повним журби,
  •   Потаємність безрадісна ночі...
    Потаємність безрадісна ночі
    В мерехтінні безжалісних зір
  •   Воскреслий
    Ти мене весь час не розуміла
    І тому відчути не змогла,
  •   Пристрасть
    Моє кохання безіменне,
    Бездонне озеро спокус, -
  •   Зимової ночі
    Ніч, заласкавлена тьмяними блисками,
    Стала удавана й чудна, як грим.
  •   На іменинах…
    Не заховатися ніде
    Уже від іменинниці –
  •   Довічні бажання
    Дай, Боже, в дні мої останні
    Безжурним бути і дзвінким,
  •   Україна
    Ти – доля моя незлоблива
    І віри незмінної суть.
  •   Ти
    Г.Ф…
    Ти серце очистила муками болю
  •   Мертвий грудень
    Снігурі сумують за снігами,
    Догори підводячи дзьоби.
  •   Волосся
    Вкриває очі й щоки, ніби шовк,
    Між пальцями стікає змійкувато.
  •   Очікування
    Зоріє тьмяно надвечір’я
    В мовчанні сизої пітьми.
  •   Вишня
    Стерши вночі з небосхилу
    Нишком ознаки дощів, -
  •   Листопад
    Споглядаю, як у передмісті,
    Холодком налякані сади,
  •   Омани
    Пливло життя в байдужій веремії
    Між берегів похмурих щодоби, -
  •   Признання

    Не скаржуся, не каюся, не плачу,
  •   Стеблина

    Змінилася кольором нині вона
  •   Синівська сповідь
    Милуючись тобою, Україно,
    Мов матір’ю слухняне дитинча, –
  •   Здається диво - сном життя
    Здається диво - сном життя,
    Коли літа біжать за обрій,
  •   Аргумент

    Я. П…
  •   Невтямки
    Мене чомусь, коли приходить осінь,
    П’янить сире повітря, наче хміль,
  •   Моя доля
    Довірлива, ласкава, справедлива
    І жадібна до радощів земних, -
  •   Щастя
    Поки віра в душі ще жива
    В твою славу і міць, Україно, -
  •   Зашуми непокірно, калино…
    Зашуми непокірно, калино…
  •   Новий день

    За вікном сріблясто засвітало,
  •   Надіюсь

    Тобі одній не зраджу я нізащо,
  •   Гріх
    Промайнуло літо, наче сон яскравий
    Про мого дитинства швидкоплинні дні.
  •   В батьківській хаті
    Немов у спеку серед гаю,
    Дзюрчанням радісним води,
  •   Незабутній
    Л. Д…
  •   Без слів
    Вкриваючись одним плащем,
    Удвох бродили під дощем
  •   Жартівлива пісня
    Впала в залу тиша показова,
    Щойно стих овацій дужий шквал –
  •   Незгасна свіча
    А.Ч…
    Половіючі ниви,
  •   Загадка
    Стигне далеч імлиста
    В мерехтінні зірок.
  •   Пародисту

    І. Г…
  •   Буревій
    Коли птахи зірвалися на крик
    Дзвінкий, як мідь ковка, навперебивки, -
  •   Липень
    Втомившись, певно, мандрувати світом
    Чи заблукавши в плетиві доріг,
  •   Червень

    Чарівною повінню блакиті
  •   Увечері

    Уже холоне вечір літній,
  •   Вночі
    Пропахлий цвітом літа вітер
    Вночі прикинувся, що спить
  •   Мені без тебе…
    Мені без тебе світ – не світ,
    А просто видиво буденне, -
  •   Кременчук

    Перехрестя стрічань і розлук,
  •   Самотність
    Старих дубів сумне рипіння
    Тоді звучатиме, як спів,
  •   Гра
    Від радості чи з болю
    Сльозинки поміж вій –
  •   Літо

    Зливами умите, сонечком зігріте,
  •   Де ти?..
    Іскряться під зорями росяні трави,
    Співають безтямно в садах солов’ї.
  •   Мимрення
    Не питай, де я був, що побачив, чим жив
    І навіщо до тебе вернувся ніякий
  •   Одкровення

    Запашна прохолода весняної ночі
  •   Передгроззя
    В передчутті грози та зливи,
    Змовкає в небі щебет птиць.
  •   Забарився

    Г. К...
  •   Научи мене, мамо, співати...
    Научи мене, мамо, співати
    Тих пісень, що умієш сама.
  •   Фантазія

    Дурманить травень пахощами трав
  •   Випадок

    Сонце золотило обрій на світанні,
  •   9 травня
    То серце стиснеться до болю
    І затуманить зір сльоза, -
  •   Треба йти
    Життя моє – пустеля безнадії!..
    Заплутались початки і кінці
  •   Матері
    В години радості й печалі,
    В чужій і рідній стороні, -
  •   Струна

    Оживе, забринить, залоскоче
  •   Згасли мрії, наче зорепади...
    Згасли мрії, наче зорепади,
    Висохло надії джерело.
  •   Я до тебе непомітно...
    Я до тебе непомітно
    На світанні підкрадуся
  •   Буковина
    Я тебе надовго не покинув,
    Чарівний і незабутній край, -
  •   Принада
    О. П.-Р…
  •   Заплаканий досвіт
    Нудиться вдосвіта квітень
    Тужно холодним дощем.
  •   Ясноокій
    Яка поезія, коли
    Зорею жінка ясноока
  •   Весна нестримно повнить соком...
    Весна нестримно повнить соком,
    Теплом і ніжністю землі, -
  •   Мов побував у рідному селі...
    Мов побував у рідному селі,
    Омитім сонцем, вітром і росою,
  •   Тривожним шумом верховіть...
    Тривожним шумом верховіть,
    Наляканих грозою кленів, -
  •   Едем

  •   В передчутті весни

    Ледве зникла прохолода нічки
  •   Весняні марення
    Зорі усміхаються з – за хмари,
    Ніби добрі очі з – під повік
  •   Давай пробачимо похмурі...
    Давай пробачимо похмурі
    Та прохолодні дні весні, -
  •   Наука

  •   Щука

  •   Щасливчик

  •   Без роздумів

  •   Мамина душа
    Вклонюся низько матері у ноги
    І пригорнуся ніжно до грудей.
  •   Дні

  •   * * *

  •   Невимовність
    Сонцем зім’ятий і вітром пожмаканий,
    Сніг зачаївся у затінку злякано
  •   Там, де пахне солодко аїром...
    Там, де пахне солодко аїром
    І ряскою берега укіс, -
  •   Зимова пісня
    В снігах намацуючи шлях,
    Вітри махають крилами.
  •   Чаклунка

    Л.Д…
  •   Мій світ

  •   Прохання
    Подаруй мені, доле, на згадку
    Все оте, що в житті пережив.
  •   Кохання

  •   “До Євро”

    Славетній слов’янській родині
  •   Казав дідусь
    Дідусь низенький, кволий, щуплий,
    Ліс озираючи навкіл,
  •   Згадки
    З любов’ю і шаною до мами
  •   Доріжка

  •   Суть
    Україно! Мій чудовий краю,
    Ти мене красою полонив
  •   Негостинність
    Відтісняє радість на узбіччя
    Із душі удосвіта жура.
  •   В зимовому полоні
    Ну, як мені замовкнути, коли
    Тріщить на річці полохливо крига,
  •   Закоханість
    Віддаляється сум, наче біль охололий,
    Вислизає з душі, як німа гіркота,
  •   Зачарованість
    Я так тебе ще мало знаю,
    Та, хоч мої знання малі, -
  •   Зимові роздуми
    Марніє день, як присмерк синій,
    Згасивши всі свої вогні.
  •   Материнські настанови
    Проводжаючи сина в дорогу,
    Мати, голосом повним журби,
  •   Поклик
    С.Л…
  •   В'язень
    Допитливими дотиками пальців,
    Ти жадібно вивчаєш вздовж і вглиб
  •   Уява
    Кволими зорями ледве освітлена
    В тиші купається ніч.
  •   Початок
    І. Г…
    Це не кінець, Іване, а початок,
  •   Сум

    Чи слів його погасли звуки,
  •   Іронічні рядки
    Допоки майбутнє в уяві
    Моїй неспокійно бринить, -
  •   Навчання
    Застугонів ще з ночі вітер
    Морозним пилом і затих.
  •   Радість
    Боже мій, - яка краса навколо!
    Слів замало, хисту і снаги
  •   Невиправні
    О.Т...
    Лиш романтикам сивим властиво,
  •   Анумо
    04.- 05. 02.12
  •   Не квапся
    Мерехтіли краплі на тремтливих травах
    І промоклий вітер парасольку рвав.
  •   Шарудить сніжинками зима...
    Н. К…
    Шарудить сніжинками зима
  •   Біля ялинки
    Приваблює наївних диваків
    Із року в рік залюблена картинка –
  •   Рідний край
    Я люблю тебе, рідний мій краю,
    Моя доля, відрада і спів.
  •   Молитва за Вишгород
    Пращури завзяті та могучі
    Будували храми і вали.
  •   Співанка
    Обрій підрум’янений світанком
    І хмарок ватаги в висоті, -
  •   Впевненість

    Крізь літа і відстані минуле
  •   Невже не відчуваєте між рим...
    Невже не відчуваєте між рим
    Мажору чи мінору ноти в творі?
  •   Я гадаю, що не випадково...
    Я гадаю, що не випадково
    В серце ти постукала мені
  •   Треба
    Треба жити просто і спокійно,
    А не умиватися слізьми.
  •   Ім’я

    Радію тобі, Україно моя,
  •   Обминають мене заметілі...
    Обминають мене заметілі,
    Залишають мій край снігурі.
  •   Спогад
    Як жінки неприборканої подих,
    Як відчуття нестерпної жаги, -
  •   Мовчання

    Розкаже, буває, мовчання,
  •   Прощання

    П’ять хвилин до початку розлуки
  •   Про себе

    Живу, працюю і люблю,
  •   Сльотливо, порожньо і сіро...
    Н.К…
    Сльотливо, порожньо і сіро
  •   30.11.10
    Той день на інші був не схожий
    На тлі побляклому небес, -
  •   Осінній день
    У безгомінні дивнім, загадковім,
    шукаючи од стужі, певно, схрон, -
  •   Моє покоління
    Хоч лиха пізнали чимало
    І значно порідшав наш стрій –
  •   Мамині пиріжки
    Як смачно пахнуть пиріжки
    В духовці маминій відтоді,
  •   Гріх
    Нарешті те збулося,
    Чого я забажав:
  •   Щем
    Коли я вже від осені учадів
    І жар знайти безсилий у золі, -
  •   Бринить душа
    Ледь – ледь повітря вітер колихне –
    Галузок рух і листя трепетання
  •   Осіннє
    М’якої осені згасаюче тепло
    Щодня в туманах розпливається і тане.
  •   Каяття
    Важкі гріхи й малі провини
    Із давніх пір мені болять.
  •   Осінь
    Проходить осінь поза мною,
    Згасивши всі свої вогні.
  •   Озовися...

    Хоч на вулиці ще не зима,
  •   Без відповіді
    О, Боже мій, душі скорбота
    Думок народжує рої.
  •   Мета
    З тягарем незавершених справ,
    Підкорятися долі не згодний:
  •   Пророче
    Н. К...
    Розверзнеться небо, засяють зірниці,
  •   Замерзання
    То на сонці золотисті,
    То від місяця сріблясті, -
  •   Привід
    Надвечірньою порою,
    Цвірінчанням невпопад,
  •   Вода Дзвонкової криниці
    Там, де хлипка драговина
    Простерлася понад рікою, -
  •   Острах
    Відокремивсь од гурту й крізь просинь
    Полетів до землі сторчака -
  •   В тумані самотності...
    Все минеться, забудеться – знаю,
    Що залишаться тільки рядки…
  •   Жовтнева заметіль...
    Жовтнева заметіль
    Приваблива напрочуд.
  •   Боротьба
    Невже не буде більш нагоди
    Пірнути в пахощі весни,
  •   Тобі

    Н. К…
  •   Вірші
    Буває так, коли поволі
    Дощ омиває нудно скло, -
  •   Певно, звик я до тебе, бо нині...
    Певно, звик я до тебе, бо нині
    Отієї любові нема,
  •   Передчуття
    Н.К...
    Згасає сонце... Кінчиком крила
  •   Рідна мова
    О рідна мово українська,
    Ти наче пісня материнська
  •   Долоні
    Не вереснева позолота
    Із віт скрипучих яворів, -
  •   Невагомий, жовтий, тополиний...
    Невагомий, жовтий, тополиний
    Лист кружляв над шляхом, наче птах,
  •   По сліду
    За щастям доля веде вслід
    Мене з дитинства без упину.
  •   Ми
    Знервовані, спокійні,
    Купці та продавці, -
  •   Сівач
    Донині з радістю і болем
    Мій зір приваблюють поля
  •   Увечері, осінньою порою...
    Увечері, осінньою порою,
    Осяявши далекий небосхил, -
  •   Дяка
    Свіжовмиті, рум’яні, духмяні,
    Лунко падають яблука з віт
  •   Вересень
    Вересневе сонце охололо,
    Лиш вітри вологі загули.
  •   Яка ти, доле моя, вперта...
    Яка ти, доле моя, вперта
    І нездоланна яка ти!
  •   Ранок
    Іще вовтузиться грайливо
    У травах сонний вітерець.
  •   Хіба можна цей світ не любити...
    Хіба можна цей світ не любити,
    Повний радості, суму, краси?
  •   Зустрічались крадькома...
    Зустрічались крадькома
    Світло ясне і пітьма.
  •   Перше кохання
    В туманах сутінків осінніх,
    У безгомінні вечорів, -
  •   Жовтим ластовинням обліпило...
    Жовтим ластовинням обліпило
    Тротуару щерблене лице
  •   Привіт, маленька батьківщино...
    Привіт, маленька батьківщино,
    Забута щастям сторона!
  •   * * *
    Троянди вогник, як свіча,
    То обпече, то обігріє, -
  •   Красива ти, моя любове...
    Красива ти, моя любове, -
    Весела, юна, як весна!..
  •   Не біжи…
    Не біжи… Зупинися… Вже осінь
    Розпалила холодні вогні.
  •   Любі серцю змалечку простори...
    Любі серцю змалечку простори,
    В чергуванні світла й темноти, -
  •   Неначе сни в полон взяли...
    Неначе сни в полон взяли
    Солодкі запахи навколо, -
  •   Мене всього спили до денця...
    Мене всього спили до денця
    Щоденних муз чужі уста
  •   Де віття вербове ще нижче обвисло...
    Де віття вербове ще нижче обвисло
    І стали зелені листочки - руді, -
  •   Гребу бадилля на городі...
    Гребу бадилля на городі,
    А в хаті смажать деруни.
  •   Задощило небо і земля розмокла...
    Задощило небо і земля розмокла,
    І лягли тумани берегом ріки
  •   Споглядання
    Далекий обрій, наче кратер,
    У тріпотливому вогні -
  •   Любове вічно, Україно...
    Любове вічна, Україно,
    Твого я саду кревний плід.
  •   Пальцями, устами і диханням...
    Пальцями, устами і диханням
    Обласкаю, зацілую, розбуджу.
  •   Іржаві пасма хуртовини...
    Іржаві пасма хуртовини
    Обволокли мене під тином
  •   Передчуття німого болю...
    Передчуття німого болю
    Мене пригноблює смерком,
  •   Стоїть на протягах осінніх...
    Стоїть на протягах осінніх,
    Обтяжений плодами, сад.
  •   Світлий день за даллю голубою...
    Світлий день за даллю голубою
    Сутінками ранніми поблід,
  •   Неспівзвучність і слів, і мелодій...
    Неспівзвучність і слів, і мелодій
    Весняних і осінніх ночей
  •   Чи появилось часу більше...
    Чи появилось часу більше,
    Чи стало менше з часом справ, -
  •   Якби були шляхи відкриті...
    Якби були шляхи відкриті
    Назад і стати молодим, -
  •   Хоч набігався вже досхочу...
    Хоч набігався вже досхочу
    За красунями марно по світу, -
  •   Ні шереху, ні запаху, ні блиску...
    Ні шереху, ні запаху, ні блиску
    Її волосся, тіла і очей.
  •   Коли світанок у воді...
    Коли світанок у воді
    Збирає зорі обережно, -
  •   Якщо знов оминула удача...
    О. Т…
    Якщо знов оминула удача –
  •   Ледве гілочка в шибку постука...
    К. Н…
    Ледве гілочка в шибку постука,
  •   Пережити, вижити і жити...
    Пережити, вижити і жити
    Серед глуму, злиднів і брехні,
  •   Я озвуся у тиші відлунками...
    Я озвуся у тиші відлунками,
    Заколисаних сном, громовиць.
  •   Таланту блиск не замаскує сутність...
    Таланту блиск не замаскує сутність
    Нікчемної та підлої душі.
  •   На підвіконні мальви сонні...
    На підвіконні мальви сонні
    Дзвінок не чують телефонний,
  •   Душі моєї дивний устрій...
    Душі моєї дивний устрій
    Лиш той поволі пізнає,
  •   Обличчя
    На ньому струмує напруга печалі,
    Коли поміж нами розлуки завали.
  •   Коли пішла понад рікою...
    Коли пішла понад рікою
    Гроза од Вишгорода вбік, -
  •   Чи стала довшою дорога...
    Т. О…
    Чи стала довшою дорога,
  •   Прориваючи спеки блокаду...
    Прориваючи спеки блокаду,
    Наближалась грози канонада.
  •   В шумі тихому беріз...
    В шумі тихому беріз,
    Пригадалося раптово,
  •   Курган прадавній край села...
    Курган прадавній край села
    Був висотою в сорок другім.
  •   22 червня
    Упала бомба на світанні
    Десь на городах край села.
  •   Дід Іван
    Час од часу в подвір’ї під грушею
    Дід Іван витворяє дива:
  •   Побажання
    Золотіє листя на тополі,
    Хоч вона душею молода.
  •   Погляд
    Невинний погляд із – під вій
    Її всього лиш упівока,
  •   Кохай мене душею і словами...
    Кохай мене душею і словами,
    Кохай мене у радості й журбі.
  •   Мамина душа
    Вклонюся низько матері у ноги
    І пригорнуся ніжно до грудей.
  •   Проміння сонячного стріли...
    Проміння сонячного стріли
    Пришили небо до землі.
  •   Синиця
    Я не знаю, що мені насниться,
    І чи буде ще у мене сон,
  •   Сни
    Чорно – білі сни і кольорові,
    Наче дні веселі та сумні.
  •   Коли полин од спеки охолоне
    Коли полин од спеки охолоне
    І на листках росинки заіскрять, -
  •   Людям

  •   Наслідки меліорації

    Прогірклий запах жабуриння
  •   Як дитина - беззахисний...
    Як дитина беззахисна,
    Швидко плутаю сліди.
  •   Серце до серця горнулося вчора...
    Серце до серця горнулося вчора,
    Грілося серце із серцем удвох.
  •   Батьки і діти
    Коли дорослішають діти, -
    Батьки старішими стають.
  •   Як гарно і любо у світі...
    Як гарно і любо у світі,
    Де все навкруги до ладу, -
  •   Птаха випорснула з рук...
    Птаха випорснула з рук, -
    Вирвалося слово.
  •   Ти знаєш правду про війну?..
    Ти знаєш правду про війну?
    У рік жахливий сорок перший
  •   Дружині
    Наша молодість – ні, не пройшла,
    А шумить обважнілим колоссям.
  •   Якби діди прийшли з війни...
    Якби діди прийшли з війни,
    Якби живим лишився тато, -
  •   Мені говорили…
    Мені говорила бабуся,
    Відводячи очі сумні,
  •   Я покличу тебе за собою ...
    Я покличу тебе за собою
    І у ніч весняну поведу
  •   Нерозлучні
    Неначе ніч прямує за світанком, -
    Іде отак вона за ним услід,
  •   Збиває вітер яблуневий цвіт...
    Збиває вітер яблуневий цвіт
    І пелюстки дощ топить у калюжі,
  •   До влади

  •   Українська пісня
    Співом солов’їним у калині,
    Голосом струмочків навесні, -
  •   На урядові реформи
    Що мені, веселому, робити
    Поміж вас, як сироти, сумних?
  •   Зелена мелодія лісу...
    К. М…
  •   Прокидається в серці неспокій...
    Прокидається в серці неспокій,
    Коли плач обертають у сміх.
  •   Відчуття
    Хоч ти у мене щастя не просила,
    А лиш зітхала сумно перед тим,
  •   Не всі ми істину насправді...
    Не всі ми істину насправді
    Шукати здатні до нуди.
  •   Весняний спомин
    Наче дзвін урочистий
    Із високих дзвіниць
  •   Ховались малими від рідних у стіг
    Cвітлій пам’яті
    П. Г. Дворніка
  •   Молодик

  •   Починаю свій день не з порожнього...
    Починаю свій день не з порожнього
    Споглядання в саду різних див.
  •   Не потрібно багатства, ні слави...
    В. К…
  •   Неспокійний вітер
    Неспокійний вітер
    Білим снігом цвіту
  •   Нам сумувати сьогодні незмога...
    Н. К…
    Нам сумувати сьогодні незмога,
  •   Ти мене із ніжністю не згадуй...
    Ти мене із ніжністю не згадуй,
    Як дитячі соромливі сни,
  •   Ще тільки сутінки прозорі...
    Ще тільки сутінки прозорі
    Збирає вечір у гурти, -
  •   Душа жіноча, як криниця...
    Душа жіноча, як криниця,
    Цілюща й темна аж до тла.
  •   С. К…

  •   На самоті

    Я не злякаюся повію
  •   Крізь самоту мою щоденну...
    Крізь самоту мою щоденну
    Уяви світле джерело
  •   Моє єство
    Зухвалий вітер вихриться в пилюці,
    Лякаючи веселих горобців.
  •   Ще буде довго диким поле...
    Ще буде довго диким поле,
    Поміж скоцюрблених лісів,
  •   Натура
    Як човен перевернутий вверх днищем
    На березі бурхливої ріки, -
  •   Не бажаю ліпше долі...
    Не бажаю ліпше долі,
    А щоб так було завжди:
  •   Хліборобам
    Ще туманами даль припорошена,
    А вже небо сія голубе.
  •   Дві правди
    Потемніли на узгір’ї
    Світлі ясени.
  •   Невже за те, що обминула слава...
    Невже за те, що обминула слава
    Віднині маю скаржитися право
  •   Рекомендовано до друку...
    Рекомендовано до друку
    Мого безсоння довгу муку,
  •   Побачення

    Далекий обрій, вечором погашений,
  •   Спадкоємці
    Куточок славний України,
    Перлина древньої землі.
  •   Сняться часто знову...
    Сняться часто знову
    Вечори казкові, -
  •   Уже ні з радістю, ні з болем...
    Уже ні з радістю, ні з болем
    Кохати більш не маю сил.
  •   Неначе склянка недопита...
    Неначе склянка недопита
    Хмільного зрілого вина, -
  •   Зізнання
    Я міг би тебе і не знати,
    Зустріти і мимо пройти.
  •   Наснага
    Коли стає нестерпно сумовито,
    Коли хоч вовком вий на самоті, -
  •   Самотність

    Т. Ш…
  •   Подолавши розлуки утому...
    Подолавши розлуки утому,
    Пам’ятаючи серцем дорогу
  •   Самі удома
    Немов повітря тепла хвиля
    Світ обціловує весною, -
  •   Весняне божевілля
    Чи не зіллям мене напоїла
    Несподівано ти навесні?..
  •   Жінка
    В мені тебе - безмежне море,
    В тобі мене - малий ручай.
  •   Усміхаючись сонцю і людям...
    Усміхаючись сонцю і людям,
    Я щасливим живу на землі.
  •   Весняне
    Ще тільки березня початок
    Весни наповнив течію, -
  •   За тобою, мила, за тобою...
    За тобою, мила, за тобою
    Я піду, помчуся, полечу.
  •   Зрада
    Дрімає ніч в обіймах тиші
    Серед осінніх полинів.
  •   Не так, як сусід подарунками...
    Не так, як сусід подарунками
    До свята дружину лишень.
  •   У тиші літніх вечорів...
    У тиші літніх вечорів
    Змовкають птахів гам та спів
  •   Моя душа
    Голубою водою минуле
    Промайнуло, пробігло, спливло.
  •   Причина запізнення
    Як довгоногий чорногуз
    У мул прокислого болота, -
  •   Побратиму
    Аж зайшлась собаками округа,
    Ледь на клямці дзенькнуло кільце.
  •   Чого бояться миші
    У куточку сіра мишка
    Притаїлася, принишкла.
  •   На розставанні...
    Кольори червоні світлофорів
    Непривітно в темряві мигтять
  •   Чотири кілограми
    Вийшла, чую, жінка з ванни
    І до себе кличе:
  •   Зимове побачення
    В сивій каламуті хуртовини,
    Світлий день пригнічено пригас.
  •   Коли не буде вже надії...
    Коли не буде вже надії
    Знайти хоч іскру у золі, -
  •   Невідворотності
    Доля мене сповиває
    Радістю дуже сумною.
  •   Останніх слів я поки не сказав...
    Останніх слів я поки не сказав,
    Хоч, може, вже на них чекають люди.
  •   Обпікаючи сяянням хмари...
    Обпікаючи сяянням хмари,
  •   Лагідний, трохи печальний...
    Лагідний, трохи печальний,
    Часом, веселий без меж,-
  •   Я переповнить не боюсь...
    Я переповнить не боюсь
    Своєю радістю твій келих.
  •   Дар
    Україно! Як мені мовчати,
    Коли серце голос подає,
  •   Лист
    По голубих дорогах неба
    Уже вертають журавлі.
  •   Тюльпанів келихи червоні...
    Тюльпанів келихи червоні
    Морозять руки. Наче сніг
  •   Любов
    Була тут!.. Безсумнівно, я знаю...
    Стихли кроки її за дверми.
  •   Ось і діждався я із вами...
    Ось і діждався я із вами
  •   Вона мене, здається, не впізнала...
    Вона мене, здається, не впізнала,
    Коли стояла в черзі поблизу.
  •   Дивлюся крізь проталене віконце...
    В.К...
    Дивлюся крізь проталене віконце
  •   Поміж вечором і ранком...
    Поміж вечором і ранком
    Наді мною у імлі
  •   Зорями небо засіяла густо...
    Зорями небо засіяла густо
    Мною залюблена ніч.
  •   Хай ніч розмахує плащем...
    Хай ніч розмахує плащем
    І в небі зорі в зборі, -
  •   Біля Вічного вогню
    Снігом сіється поволі
    Цвіт на стелу кам’яну,
  •   Проти ночі...
    Розказую казку дочці проти ночі
    І сон непомітно змикає їй очі, -
  •   Немов опале листя вітер...
    Немов опале листя вітер,
    Гортає час прожиті дні.
  •   Хто я?..
    Урізнобіч, шеренгою, колом
    Наближаються з різних сторін
  •   Дитина усміхнулася у сні...
    Дитина усміхнулася у сні.
    Що сниться їй? – Це загадка для мене.
  •   Покинувши сутінь верхів’я соснову...
    Покинувши сутінь верхів’я соснову,
    Спустилася вивірка хутко на сніг.
  •   Люблю її
    Люблю її. Люблю, як перший вірш,
    Як риму у поезії останній.
  •   Перший вальс
    Уже обрій вечірній погас
    І повітря п'янить матіолою.
  •   Від України відректися...
    Від України відректися,
    Якщо й захочу, то не зможу.
  •   Благословляю
    Благословляю смуток Межигір'я
    І келих із Дзвонкової води.
  •   Земля потроху задубіла...
    Земля потроху задубіла,
  •   За вікном засніжені простори...
    За вікном засніжені простори
    І холодна тиша за вікном.
  •   В новорічну ніч
    Запалю на ялині вогні
  •   З Новим роком
    Кілька раз, бувало, уже сад
    Приміряв наряди новорічні, -
  •   Листоноша

  •   Голуби
    Загубилися десь голуби,
    Поштарі сизокрилі та білі.
  •   Осінні ворожіння
    Неначе спогади яскраві,
  •   Заручник кохання
    Дорікати долі безпідставно
  •   Дарує щастя неспокою...
    Дарує щастя неспокою
  •   Хуртовина
    То вона зітхає, наче мати,
    То, як птиця, сплескує крильми.
  •   Диво
    Мов радісна сонячна злива
    Наповнила простір увесь, -
  •   ЖУРБА

    Душею молодіючи,
  •   Сніги у сутінках
    Сніги у сутінках сивіють,
    Як у печалі матері.
  •   Я уже не сумую, не плачу...
    Я уже не сумую, не плачу,
    А радію з гіркої снаги.
  •   Провина
    У дитинстві колись, спозаранку,
    Упіймав у траві кажана.
  •   Ніж
    В. Л…
  •   Земля і люди
    Не пил вона, не прах вона, -
    Опора нам усім!
  •   Ти поспішаєш додому?..
    Ти поспішаєш додому?.. Не треба
    В росяних травах лишати сліди.
  •   Зимові спогади
    Як біло, чисто скрізь і гарно,
    Мов спокій сам прийшов до рук.
  •   Неначе склянка недопита...
    Неначе склянка недопита
    Хмільного зрілого вина, -
  •   Брати
    Н. К...
  •   Душа в душі

  •   Я звідтіля...
    Я звідтіля, де сонна тиша
    Німіє в тузі вечорів, -
  •   Відлига

  •   Захмелілий пахощами м’яти...
    Захмелілий пахощами м’яти,
    По росі до саду побреду.
  •   Коли в травні щебет ластів’яний...
    Коли в травні щебет ластів’яний
  •   З глибин душі на волю рвуться...
    З глибин душі на волю рвуться
  •   Одвічне питання

  •   Зимового дня
    Сніговії і замети
    Взимку настрій не погіршать.
  •   Жура
    Радість довго я кликав,
    А почула – жура.
  •   Мій тато
    Бродять лісом хижі звірі
    Під покровом темноти.
  •   Повертайся....
    Cерце спомином краю
    У самотності знов.
  •   Зима
    Примхливою красунею,
    В мереживі завій,
  •   Перший сніг

  •   Що не доба - то ближче й ближче...
    Що не доба - то ближче й ближче
    Зими жорстока дивоглядь, -
  •   Десь тут поруч...
    В літню спеку попід сосни
    Упаду в траву м’яку,
  •   Колискова дружині

  •   Рідний край
    Я люблю тебе, рідний мій краю,
    Моя доля, відрада і спів.
  •   Молитва за Вишгород
    Пращури завзяті та могучі
    Будували храми і вали.
  •   Співанка
    Обрій підрум’янений світанком
  •   Хіба я в тому винен?
    Вересневої ночі
    Чути сміх вдалині.
  •   Осіннього ранку
    Припорошила паморозь квіти,
    Остудивши яскраві вогні.
  •   Уста

  •   Моїм читачам
    У мене вистачить ще сили
  •   Тепло
    Відшуміло, розвіялось, витекло
  •   Взаємність
    Ставить жінка в бар горілку
    Та словами хльоста:
  •   Не стихає біль, а щем...
    Не стихає біль, а щем
  •   Який же ти нещасний, друже...
    Який же ти нещасний, друже,
  •   Горлиця піснею тихою...
    Горлиця піснею тихою
    Мов заколисує ліс.
  •   Пахне ранок свіжим вітром ...
    Пахне ранок свіжим вітром
  •   Я - українець
    Пишаюся своїм козацьким родом
    І не соромлюсь імені свого.
  •   Люблю тебе, мале дівчисько...
    Люблю тебе, мале дівчисько,
    Чужий світанок голубий.
  •   Засторога
    Я тебе зустріну скоро
    Нетерплячу, гомінку
  •   Коли стихає тужний трепет...
    Коли стихає тужний трепет
    Крил журавлиних у імлі, -
  •   З дитинства

  •   Як лунко гупають у тиші...
    Як лунко гупають у тиші
    Осінній яблука в саду!
  •   У душі в куточку, в серця на краєчку...
    У душі в куточку, в серця на краєчку
    Примостився спати смуток спроквола.
  •   Що ти, осене, робиш зі мною?
    Що ти, осене, робиш зі мною
    В тьмянім світлі померклих вогнів?
  •   Залишилося...
    Залишилося тільки не звикнуть
    За зубами тримати язик, -
  •   Голубінь
    На світанні злива прошуміла,
    Та невдовзі вщухла, - в небесах
  •   Тендітна...Трепетна...Остання...
    Тендітна…Трепетна...Остання…
    Мені у рідній стороні
  •   Листопад
    Із обвислих гілок молодих берізок
  •   Осінній спогад
    Стигне далеч імлиста,
    Оповита димком.
  •   Хочу бути почутим...
    Хочу бути почутим,
    Стати всім зрозумілим.
  •   Розчарування
    Задкує рак, а щука хоче в воду,
    У небо прагне лебідь, як завжди.
  •   Твоїх очей блакитна сутінь...
    Твоїх очей блакитна сутінь,
  •   Закохані
    Чужими пересудами
    Давно уже заручені,
  •   Покинута хата
    Стара хатина на краю села,
    Зігріта сонцем і дощами вмита,
  •   Самим собою
    Солодка пам’яті неволя
    Мене в минуле понесла.
  •   За вікном буревій шаленіє...
    За вікном буревій шаленіє,
    Обриває пожовклі листки.
  •   Мій слухач
    Хмільний сусід на милицях
    Кульгає до воріт.
  •   Я
    Я живу у радощах і болях,
  •   Життя
    Відвернувся – і сад вже опалий.
    Ледь забувся - в саду зацвіло...
  •   Карусель
    Час у вічність тихо плине
    Без початку і кінця.
  •   Про себе
    Я із тих щасливих і отих нещасних,
    Хто життю радіє й плаче одночасно.
  •   У материнському лоні
    У материнському лоні
    Був я, неначе в полоні.
  •   Ми уже давно не замічали
    Ми уже давно не замічали
  •   Пустоцвіти
    Коли хтось у цвітінні-
    Не усі поруч в радості, -
  •   Дощ у неділю
    Дощ у неділю
  •   Вчорашнім, теперішнім і майбутнім
    Вчорашнім, теперішнім і майбутнім
  •   Улітку
    Улітку
  •   Улітку
    Улітку
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки