Усі коментарі - Оля Лахоцька - Поетичні майстерні

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-21 11:44:49 ],
на сторінці твору "***"

Ох, біда мені з тими наголосами... досі я була впевнена, що можна казати "всьомУ", а зараз - вже ні. Дякую, що підказав, спробую вияснити у філологів :)

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-21 11:46:27 ],
на сторінці твору "***"

Привіт-привіт! Не уявляєш, як я рада тебе тут бачити! Гарний початок, гарні вірші. Молодець

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-21 20:16:04 ],
на сторінці твору "***"

Щиро дякую, що ви назвали мою писанину віршем :).
Я знаю, що на цьому сайті російська "не сприймається", але я наважуюся публікувати і російські свої твори тільки тому, що вони теж заслуговують на життя - в мене є друзі, які, прочитавши мої російські вірші, зацікавилися і українськими - і я думаю, що це непоганий спосіб знаходити спільну мову з людьми, які говорять і думають інакше, ніж ми.
Про недосконале римування – знаю. Чесно кажучи, мені російською писати дуже важко - я погано знаю цю мову. І вірші російською з'являються сама не знаю звідки, просто пишуться і все...
:)
Щиро ваша – О.Л.

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-23 10:21:16 ],
на сторінці твору "***"

Дякую, Оксано (і Рудокосій Схимниці теж) :))
то я так, намагаюся іронізувати... щоб не плакати над віршами, відправляючи їх на світ...

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-24 12:51:58 ],
на сторінці твору "***"

Дякую Вам, Олександре, що відгукнулися! то справді розповідь про тривожне очікування: як казала Юля Шешуряк, "коли тебе нема, то мені здається, що ти помер" – і спроба знайти вихід зі своєї тривоги. :)

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-24 12:53:40 ],
на сторінці твору "***"

справді так! дякую Вам за розуміння, і особливо за те, що відгукнулися на мій вірш.

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-24 12:57:01 ],
на сторінці твору "***"

Не повірите, пані Любо, але цей вірш - справді містика: я написала, його, довго чекаючи і намагаючись позбутися тривоги. І дивовижно, що та людина прийшла рівно о дванадцятій... :)) Дякую Вам, що відгукнулися!

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-24 12:58:13 ],
на сторінці твору "***"

Щиро дякую! дуже люблю казки. :)) а міфи – й не сказати... :))

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-24 12:59:58 ],
на сторінці твору "***"

Дякую, Оксано! я й сама намагаюся розгадати те, що пишеться, і мені не завжди це вдається. :))

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-24 13:14:12 ],
на сторінці твору "***"

Спасибо вам за такой развернутый комментарий! Действительно, вы совершенно правы - общие понятия и поэзия несовместимы. Я утешаю себя только тем, что никто до конца не знает, что такое поэзия, а современна - особенно... но нет! Боже упаси,– я не претендую на создание собственного убогого стиля - я даже статуэтки пока рисовать не умею :), но я учусь... и я буду учиться еще многому.
И если бы не ваши комментарии - я так и не увидела бы своих слабых сторон - вот что главное.
А теперь о главном: о пепле. Сразу видно, что вы не курите... он тогда часто летает... а если серьезно - то я не знала, как иначе описать что-то сгоревшее дотла.
Я почитала ваши стихи - и сразу ощущаю то существенное, что нас различает в стихотворении: для меня стих - это скорее попытка передать какой-то момент собственного прозрения, а не настроение, состояние... я очень радуюсь, когда под то, что нужно сказать, мне удается ощутить в образах.
И я понимаю, что мне нужно еще много работать, чтобы делать это мастерски.
Спасибо вам! Надеюсь, что удач-дач-дач...а мне улыбнется! :))

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-24 13:28:05 ],
на сторінці твору "***"

Самый запоминающийся образ - это человечище в фуфайке, точно-точно, - давно помню... :)) а тот удивительно звеняще-ритмичный "приходи, любовь" будет? давайте, показывайте сокровище людям :))

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-28 12:55:00 ],
на сторінці твору "***"

Дякую, Юлю!

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-28 12:56:32 ],
на сторінці твору "***"

хоч продовження як в анекдоті: чим далі, тим страшніше... :)) Дякую, Ларисо!

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-28 13:08:20 ],
на сторінці твору "***"

Да, действительно, — только что написанное, свежее, очень трудно улучшать: нелегко вырваться из эмоциональной воронки. Но я удивляюсь тому, что даже самое болезненное становится со временем как водная гладь — вот это, наверное, и есть время посмотреть на свое творение трезво.
Буду шлифовать, несомненно. Но мне сейчас более-менее спокойно даются правки стихов где-то двух-трехмесячной давности.
Другой вопрос: стоит ли публиковать неотшлифованное... Думаю, что с осторожностью — можно. Даже у Пастерна есть несколько разных вариантов его известного "Вот я весь, я вышел на подмостки..." и более позднее, зрелое "Гул затих, я вышел на подмостки..."

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-28 13:11:59 ],
на сторінці твору "***"

дякую, Ларисо!
то в мене останнім часом така манія — завершити вірш на тій темі, з якої починала. Дуже хочеться залишити це останнє "увійшовши в дощ". Ця фраза ніби замикає твір в цикл, пояснює все - для чого воно говорилося.

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-28 13:12:27 ],
на сторінці твору "***"

дякую, Ларисо!
то в мене останнім часом така манія — завершити вірш на тій темі, з якої починала. Дуже хочеться залишити це останнє "увійшовши в дощ". Ця фраза ніби замикає твір в цикл, пояснює все - для чого воно говорилося.

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-29 21:10:50 ],
на сторінці твору "***"

Ох, дякую, Оксано!
"І вистояти: гордо, легко, радо." - саме це. І "милість возлюбити ворогів" - теж це. Бо раптом побачила, що нема поділу на біле і чорне, і ворогів я собі роблю часто з тих, кого люблю...

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-29 21:22:34 ],
на сторінці твору "***"

Зрозуміла Вас, дякую, Юрію! ви дуже точно назвали те, що я й сама відчуваю як найслабше своє місце – мені часто бракує обдуманості, заглиблення в образ. Найчастіше як мені пишеться - зловила вільну годину, огледілася і – швидко про те, що вдалося усвідомити за останні дні. Ніяк не навчуся знаходити час для тривалої роботи.
Постійно встає дилема - якщо я не напишу, то втрачу ідею (й так вже повно недописаних віршів і просто тез), бо завтра все вже буде зовсім інакшим. То я зважуюся на менше зло - пишу, щоб не втратити.
То все я так Вам написала, то просто роздуми. Не знаю, не знаю, чи може в цьому хтось дати пораду. Але "набравши повітрям бажання й снаги, поринь глибше" - буду старатися.
Дякую вам щиро!

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-29 21:27:45 ],
на сторінці твору "***"

Дякую, Ігоре! Але то не я придумала цей образ - він був давно. Він лиш допомагає мені трохи легше ставитися до життя. Особливо в той момент, коли я зрозуміла, як необачним словом можу зруйнувати людині життя. І весь цей вірш - спроба знайти іншу точку зору, щоб подібні ситуації не повторювалися в майбутньому.

Коментатор Оля Лахоцька, [ 2010-11-30 22:35:59 ],
на сторінці твору "***"

Гарна у вас муза! :)) Натхнення!

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?