Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Марта Славківна (1992)




Огляди

  1. ...
    Якби можна було із долонь позбирати всі лінії
    І зібрати в косу. Чи в букет. Чи розвіяти з вітром
    Щоби десь там далеко-далеко у Лівії
    Під покровом війни загубились і
    згинули.
    Якби можна було щоб від дотику падали стіни
    Чи від сонячних зайчиків чи землетрусів
    Не важливо мені як лишатись спокійною
    Лиш навколо щоб було як досі.
    Якби можна було щоби чай залишався гарячим
    А серце невпинно вкривалося кригою
    Знаю я, це наївно, дитячо
    Але що ж , я не можу помріяти?


    2011



    Коментарі (11)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. ***
    Так невпинно і впевнено чигає ніченька ніч
    Вся торбами обвішана мов та перекупка бідна
    Зморшкувата стара із проблемами на сто сторіч
    Що вона так старанно у торби складала завидна.
    Показує сива вміст цих бездонних мішків
    І купити вмовляє за безцінь а хоч би й задарма.
    Та навіщо ми’ пані такого багатства? Залиште собі
    Я сон досипаю і хочу прокинутись завтра.
    Ні, вона захопила весь простір
    І нові полотна зіткані з чорних ниток
    Перестелила на постіль
    І взялась в'язати мотузки, засівши в куток.
    І все примовляє, бурмоче під ніс катастрофи
    І бодай би їй добре було, вона ще свистить
    Із пустого в порожнє переливаючи воду
    Перевертом пускає весь світ.

    2011



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. ***
    Від втоми дерева
    спирались на мене
    Дороги звивалися мляво
    Біленькі сніжинки
    звисали із неба
    В повітрі заснули й не впали.
    Блукали дахами бродяги коти
    Дрімоту у вікна пускали
    І сповнені смутку і самоти
    У нічку зникали.
    І я би воліла хоча б на хвилину
    Згубитись в кристаликах снігу
    Поринути в сон прокинутись літом
    Між сонця і квітів.

    2010



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. ~~~
    Павуки розповзалися тишею
    Поміж сотень питань і меж нами
    Всі слова що для мене залишив
    ти
    Не важать і грама
    Пустоцвіт поростав пустоцвітом
    Рік за роком
    Ти прийшов разом з вітром
    І пішов з ним за руку.
    Зник туманом ранковим
    І златом багряним
    Я тебе не п(р)обачу ніколи
    Зима ж бо настала.

    2010



    Коментарі (4)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  5. ...................
    Дивилась в люстерко.. і ніби там бачила море
    Той внутрішній світ що неждано розкрився як книга
    Який не завжди і не в кожну хвилину дозволить
    Побачити те, що побачила я як не дивно
    Тоді, от тоді я задумалась власне
    Людина – це слово чи втілення згадок про вічне?
    Людина по суті як довга заплутана казка
    Де добре й погане й на пальцях не злічиш
    Давно вже покинуті наші інстинкти
    Або як запас припадають пилюкою в серці
    Ми терном оброслі криві лабіринти
    В яких все ж розгадка можливо найдеться……..

    2009



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  6. ::::::::*::::::::
    На рахунок чотири
    (цікаво, чому не на п’ять)?
    Ти зібрав свої речі і став second – handом
    Ти пішов із квартири
    Яку нам в оренду
    Здавали. І ми на процесі зачать
    Ембріонів кохання застигли в німому мовчанні…
    А потім настала пора
    Чи то осінь прийшла чи банальне безсоння
    Я на стелі дивилась солоні романи
    І дарма
    Думки в голову били як змії проворні
    Усе навскоси і все не по плану…
    Надягнувши кораблик з вчорашніх газет
    Я стелю покрила справжнісіньким небом
    Додала ще сонця і трохи солодкої вати
    І тепер я на те
    Що тобі не мене цілувати
    Реагую із тінню іронії.. ще би!
    Вона не така божевільна дурепа

    2010



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. (*)(*)(*)
    Важко собі й уявити наскільки багато маленьких світів
    ..У цілому світі.
    Кімната. Моя. Нічим непримітна кімната.
    Там сонце і місяць і зорі й хмари
    ..Зі стелі звисають
    В комодах і шафах маніжаться стоси історій
    ..Їх ціле-цілісіньке море
    Танцюють пилинки на світлі затертої лампи
    Закутана в плед стараюсь збагнути їх танець
    Не самба не вальс мабуть зачароване танго
    А світло погасне і рухи їх згаснуть..
    А вранці крізь штори і так безпардонно
    Вривається сонця промінчик
    Десь моститься поруч. І зовсім ще сонно
    Лягає доспати на ліжку
    І так кожен день в моєму маленькому світі
    Із ниток сріблястих сплітається казка : )

    літо 2010



    Коментарі (3)
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  2. ||||||||
    Хтось на балконі з цигарки поволі
    Струшує долю
    А під балконом, на двері австрійського дому
    Хтось відливає втому
    А десь там за рогом хтось ненароком
    Розбив об бетон спільні роки
    Десь недалеко чути як в небо
    Летять феєрверки
    Зовсім десь поруч від мене ліворуч
    Ти втупив у небо очі
    Я лиш легенько за сонцем в кишеню
    А ти вже за руку із нею
    І я на балконі з цигарки поволі
    Витягую долю.

    літо 2010



    Коментарі (5)
    Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5.13

  3. """""
    Небо у дірах
    мов те решето
    Стікають дахами спомини
    Сонце бешкетне
    сховалося знов
    за тим он стареньким комином.
    Брязкіт думок,
    Хлюпіт питань
    І все в голові перевертом
    А у калюжі
    подали сигнал
    про штормову небезпеку.




    Коментарі (3)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --