Людина, не варта уваги
Він дістає із рюкзака теплі шкарпетки. Старенькі вже, на правій залатана п’ятка. Ще мама в’язала… Покійна мама. Згадав, як вона сиділа в кріслі з дерев’яними бильцями, радянського зразка, трохи сутулячись і підносячи своє в’язання близько до очей, бо зір уже був не той, що в молодості.. Давно це було…
Холодно зараз. А що буде взимку? Подумати страшно… Але.. якось воно буде. В нього ж завжди є термос із чаєм і ось ці теплі шкарпетки. Справжній скарб, як для людини без житла.
У кутку сьомого корпуса на сьомому поверсі, у правому крилі (ну там, де автомат з кавою) він собі налаштував м’якеньке ліжко зі старих ганчірок, які йому позичила милосердна прибиральниця ( у неї ж син такого ж віку. Та й очі трохи схожі).
Ліхтарик! Світло уже вимкнули (10-а година, як не як; остання пара закінчилася ще о восьмій). А йому треба ще креслити. На завтра аж два замовлення. От уже й 80 гривень. Купить хліба, сиру і… так і бути, влаштує собі маленьке свято, купить кави.. ммм… і сидітиме з книгою отут у зручному м’яко намощеному куточку з чашкою кави, ну справжній тобі аристократ. Отже, креслити.
А вчора, до речі, навіть була можливість застосувати свої знання з англійської мови. Почув, як якась викладачка (Надею звати) вела пару англійською. Він і вирішив попросити у неї три гривні на каву з банкомата.. ну так уже хотілося, хоч вий.. то він і попросив англійською, так був більший шанс, що не відмовить. Він обов’язково віддасть, ось тільки завтра студенти повернуть гроші за замовлення..
Люди тут хороші, вже звикли до нього. Складно було лише коли почав працювати у них новий охоронець. Якийсь він надто принциповий.. все намагався вигнати його надвір.. ех… важко було.. а зараз наче вже й той звик.
Він іноді розмовляє з собою. Він не спеціально, якось само собою так виходить.. хто чув, то кажуть, що розумні речі розказує – щось про Ніцше і Канта…
Мало хто знає, що в нього дві вищі освіти. Одна технічна, а друга якась гуманітарна, заочно закінчував. Подейкують, що він був викладачем на факультеті електроніки.. хтозна.. точно відомо лише те, що креслення його дійсно якісні і користуються попитом.
Можна було б ще довго говорити про його життєву драму, яка викинула його на вулицю і змусила жити в університеті.. але для чого? Все одно ним цікавляться лише щоб замовити креслення, і забувають наступного ж дня. Він не вартий уваги.
2010
Прокоментувати
Народний рейтинг
-- | Рейтинг "Майстерень"
-- | Самооцінка
-