Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ірина Шувалова (1986)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-01-04 12:49:37 ],
на сторінці поезії     "цикл до W (завершення)"   Шувалова Ірина

Хіба може плисти жінка руслом Андеграунду? Чи в такому випадку він стає тим самим Оверграундом? Можливо. Зрештою, тексти дуже непогані за поглядами, думками, руйнованими стереотипами. До "5", себто анатомічного "файно", недостає природної згармонізованості тонкощів, так? І взагалі життя йде повз? "І пливуть поза мною автобуси, люди і янголи..." Негативізм сприйняття навколишнього. Але не відраза, ащось інше. І під час роздумів над ніби "відкинутими" тонкощами постійно натикаєшся на це інше - на ідею болі. Від чого біль - напевно не найголовніше, але сам факт присутності болі є, на мою думку, найголовнішим фактором, що або припинить творчі процеси, або виведе їх на більш високі рівні? Так чи інакше - маємо справу з цікавим динамічним періодом у творчості пані Ірини, - і така творча картина рідкість на наших літературних сторінках, а рідкість - вже є цінністю за визначенням?
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-01-04 12:50:34 ],
на сторінці поезії     "цикл до W (частина перша)"   Шувалова Ірина

Хіба може плисти жінка руслом Андеграунду? Чи в такому випадку він стає тим самим Оверграундом? Можливо. Зрештою, тексти дуже непогані за поглядами, думками, руйнованими стереотипами. До "5", себто анатомічного "файно", недостає природної згармонізованості тонкощів, так? І взагалі життя йде повз? "І пливуть поза мною автобуси, люди і янголи..." Негативізм сприйняття навколишнього. Але не відраза, ащось інше. І під час роздумів над ніби "відкинутими" тонкощами постійно натикаєшся на це інше - на ідею болі. Від чого біль - напевно не найголовніше, але сам факт присутності болі є, на мою думку, найголовнішим фактором, що або припинить творчі процеси, або виведе їх на більш високі рівні? Так чи інакше - маємо справу з цікавим динамічним періодом у творчості пані Ірини, - і така творча картина рідкість на наших літературних сторінках, а рідкість - вже є цінністю за визначенням?
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-01-08 23:58:17 ],
на сторінці поезії     "но нейм"   Шувалова Ірина

Коментатор Тетяна Рибар, [ 2006-01-11 22:36:57 ],
на сторінці поезії     "Хрести і мушлі"   Шувалова Ірина

Коментатор Ірина Шувалова, [ 2006-01-12 19:07:09 ],
на сторінці поезії     "Хрести і мушлі"   Шувалова Ірина

Коментатор Максим Колиба, [ 2006-01-22 13:00:17 ],
на сторінці поезії     "ВК3"   Шувалова Ірина

Коментатор Володимир Вакуленко, [ 2006-02-28 21:25:06 ],
на сторінці поезії     "цикл до W (завершення)"   Шувалова Ірина

Коментатор Сергій Татчин, [ 2006-03-11 11:48:50 ],
на сторінці поезії     "но нейм"   Шувалова Ірина

За декілька разів прочитання і з плином часу цей вірш втягнуло вже в зону тяжіння моєї власної планети. От як. Це коли невловимі ознаки перетворюються в чинники, які - щоб не трапилось - чітко характеризують певні речі. Тобто: цей вірш підсвідомо пам"ятається і впливає на всі інші сприймаємі мною тексти автора. Можливо - це тільки моє. Але певні зауваження читачів наштовхують на думку про загальний вплив. Особливо - підкреслюю - з плином часу. А звідси - можна дійти певного висновоку про його особливе місце в творчості пані Ірини: він є ((або стає (або може стати)) занковим, "програмним" для автора.
Я про що: в кожного поета є ряд віршів, які (не зважаючи на весь доробок, його розвиток і зміну вражень від нього) ідентифікують його у всесвіті читача як творчу одиницю. І цей вплив загалом - сталий. І саме завдяки таким віршам ці два світи - читача і автора - самоналаштовуються для взаємосприйняття кожен раз.
Така от народилась думка до цього вірша.

А відносно останнього рядка, якщо вже всі звертають на нього увагу (хоча Ірина і сама добре знає - що і як написати), я б замінив слово "страшно" на "незвично".
Незвично - більш багатопланове і відкрите для міркувань. Більш витончене, чи що, для закінчення.
І ще: рядок "Не бояться упасти, вбитися." можна записати "Не бояться впасти і вбитися". Чому - у Вас тут бездоганний карбований ритм, а кома - вперше за весь вірш - примушує зупинитись, спіткнутись.
Я перкрасно розумію: давати поради авторові - діло невдячне. Вам і самій видніше.
Це просто думки вголос випадкового перехожого.

Вибачайте за втручання і - як Ви кажете - за довгий коментар.
Був вільний час.





1   2   3   4   5   ...   8