Вірші - Мирослав Дердюк - Поетичні майстерні

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори /

Мирослав Дердюк (1988)

Я - останній незачеплений рубіж!

Рубрики / Тобі вклоняюся країно

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

• Герої не вмирають

Герої не вмирають, свіча не згасла їх,
І рани їхні в грудях, зовсім не болючі.

• Не може російська бути

Не чекала земля на Рим,*
На огидні його легіони,

• Межи холодом і схвильованим відчаєм...

Межи холодом і схвильованим відчаєм,
За падіннями та перельотами

• Нас ділили багато сторіч...

Нас ділили багато сторіч,
Розтягали на дві частини

• Борець

Де дух козацький, де невтомна сила,
Де відголос про подвиги борців!?

• Чи чуєш?

Чи чуєш тупіт? Чоботом Росії
Крокує смерть під гаслами спокою,

• Ще чути плач батьків, дружин і сиріт

Ще пам'ять не забула рани
І спогад мозок проліта навиліт,

• Марення майбутнього

Ти йдеш, і несучи в собі жалобу
Ти плачеш. Розірвавши грудь,

• Ганьба тобі

Ти була знищена, розтерзана, побита,
Ти на коліна кинута була!

• Хто ти?

Хто ти, націє голодних босяків?
Ти вмієш демократію творити?

Переглянути всі твори з цієї сторінки