Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Леона Вишневська
Я могла б розпинатись годинами.
Натомість,сумлінно мовчатиму.
За мене ж бо вірші говорять римами.
Я з покоління бажаних,з епохи мирного атому.


Інфо
* Народний рейтинг 4.849 / 5.48
* Рейтинг "Майстерень": 4.500 / 5.4
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Переглядів сторінки автора: 41120
Дата реєстрації: 2011-06-07 16:08:52
Звідки: Івано-Франківськ
Веб сторінка: http://vkontakte.ru/ leona_vushnevska
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2012.01.14 11:15
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
5 хвилин до метро.
Треба відірвати голіруч ласий шматок терпіння, мам.
У цих важких, гнітючих стін ,старого будильника,
набитих сирістю та безсонням матраців...
Треба бути надміру сміливою й сильною,
хто б чужий твою душу брудними руками не мацав.
Треба ковтати совість, мов пігулки,запиваючи її спиртним.
Непритомніти у плацкарті від їдкого смороду й безпорадності
коли так одержимо кортить бути поряд з ним,а в голові тільки:
-Мабуть,я справді його не варта.
Коли відображення у дзеркалі шалено схоже на Хелену Бонем Картер,
а в самому серці твоєї кімнати снує павутиння кубинський дим
і до паркету прилипли від сорому й поту, затерті, краплені гральні карти.
Треба навчитись давати відсіч, мам.
Тим хто так невблаганно вперто точить об тебе
лезо своїх язиків.
Забиває у груди байдужістю осиновий кіл,
а ти вкотре перероджуєшся з рештків тепла
і ніяк не можеш померти. Навіть на мить.
Треба частіше обіймати тебе, мам.
Тоді всесвіт здається не настільки пустим.
Тоді я в ньому не така вже квола й мізерна.
Якщо хочеш бути поряд з ним-відпусти.
Ця любов як кавові зерна, післясмаком у роті гірчить.