Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Іван Низовий (1942 - 2011)
Я - Низовий!
І цим я все сказав.
Стою внизу,
В низах свого народу.
З козацького,
Із низового роду
Я викотивсь -
Кровинка і сльоза!




Рубрики / "Народжуються квіти" (1964)

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    Трішки сумую.
    А втім – ненадовго,
  •   * * *
    Я стаю молодим кленом.
    Його корінням вростаю в землю,
  •   Диптих
    Сни по казармі навшпиньки ходять,
    І ходики ходять вночі обережно...
  •   * * *
    Ти чекаєш від мене листів,
    А я знову в далекій дорозі.
  •   * * *
    Сади нудьгують заосінені,
    безвільно опустивши руки...
  •   Батько
    Я ніколи не бачив його.
    Але в смерть безглузду – не вірю:
  •   * * *
    Немов зійшла з картини Тіціана
    пробуджена неспокоєм Венера,
  •   * * *
    Ти весела така,
    ти лагідна,
  •   * * *
    Липень, чудовий липень!
    Пахнуть медами липи,
  •   * * *
    Сонце із моря виринуло.
    Рибалки напнули вітрило
  •   * * *
    Не пережите,
    а просто прожите
  •   * * *
    При дорозі подорожник
    Кучерявий килим стеле
  •   * * *
    Зарубцювались окопи –
    Рани на тілі землі.
  •   * * *
    Моє маленьке юнацьке серце
    Вмістило в себе високе небо,
  •   * * *
    Ми блукаємо довго по світу,
    Доганяючи в вибалках літо,
  •   * * *
    Голубіють за Карагандою
    Згорблені, прибиті вітром сопки.
  •   Море
    Споконвіку ніким не зборене,
    хвиль рубцями
  •   * * *
    Хто знає, як народжуються квіти?
    Вони народжуються так, як діти,
  •   * * *
    Пробігає вітер комишами,
    каламутить дзеркало ставка…
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки