Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ксенія Озерна

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    А літо облітає…
    Пелюстки, неначе дні,
  •   ***
    надвечірніх молінь вітрила
    напинає зустрічний вітер
  •   ***
    Осінь у віршах, осінь в житті,
    Дні, заосінені віршами,
  •   ***
    На бездоріжжі і осінь дорогою стане -
    Вільною без обмежень, рвійною наче війни,
  •   Спомин
    Згадую серпанок того літа,
    Вітром переплетені слова.
  •   Гроза
    Вітер позривав сливки-сережки,
    Дощ - і ні туди ані сюди.
  •   ***
    Весна засіває розгублений цвіт…
    У безчассі леткому нелегко зростити сльозою.
  •   народжена в січні
    Вона рахувала сніжинки,
    вона рахувала січні,
  •   Білíй!
    Нова сторінка – перший білий голуб
    злетів у вись. Немов причастя
  •   2015-ому на прощання – іди із миром
    невже цей рік мине і з ним усі важкі хвилини
    багато різних днів й одне-єдине миро
  •   Не спиться...
    Півчверті за північ, а ніч від землі аж до третього сьомого неба.
    Сайти, картинки, відео, світло червоне, вибрики доктора Веба.
  •   Симфонія смутку
    Річка не спить. Ніч мерехтлива надворі.
    Сиве волосся вербне тихо гойдає зорі.
  •   ***
    Ніч. Місяць у небі струною .
    Клепсидро осіння, ти стала сьогодні хисткою.
  •   непрозорість
    чи можливо забути себе призабути і час і місце
    магістраллю іти вперед не торкнувшись розлитого місяця
  •   ***
    Війна закінчиться,
    Цвістиме калина край поля,
  •   ***
    відболіли слова
    віддзвеніли камінні дороги
  •   За нашу і вашу свободу!
    Україно, вставай!
    По периметру серця - вогні!
  •   ***
    -На коня!- запрошує сісти аномально прихильний січень.
    А кінь дерев'яний... Хитливо тупцює на місці.
  •   ***
    така розніжено-зманіжена зима
    метільний вальс танцює осінь
  •   Палімпсест
    Розгортаю сувій.
    На передньому плані - теплó.
  •   Тільки вальс або Віднесені віршами
    Можна тебе запросити на вальс,
    мій тільки в мріях існуючий друже,
  •   Вірші
    Незахищені крила Ікара.
    Невід'ємні від болю і часу.
  •   Понадосіннє
    Осінні квіти. Спалахи осінні.
    Усе, як сталося. Усе, як мало бути.
  •   ***
    Ти думаєш...
    легко
  •   Там, де ти...
    Там немає доріг. Тільки відстані в зоряних милях.
    Там немає дверей - зачинятись не треба від Бога.
  •   ***
    У руці молоток, аритмічне стакато у серці,
    і безумство в очах - добити без промаху. Все
  •   ***
    міжсезоння рядків
    незачаті думки
  •   Не
    Не виспівуй моєї пісні. Ти – чугайстер, отож, шугай
    поміж віт і годуйся вітром. Не віддам тобі днів своїх.
  •   ***
    відлуння ти просто відлуння і так я тебе наречу
    ти будеш останній до серця пригублений звук
  •   ***
    Черствіє вітер – душить смак лугів…
    Непереборне біситься в пустому.
  •   Ніч
    Трійкар водицю віз, гриміли відра,
    смутніла тиша ще не зорана дощем.
  •   ***
    Так боязко мені в тенетах мрій
    без видимої точки доторкання.
  •   ***
    На переході доріг і прощ, в еклектиці словоблуддя
    шукаю сліди вогненності, завислі у слові: «Забу-у-удь…».
  •   ***
    Я знаю, що ти небесна
    земле, надією скресла,
  •   ***
    стікають фарбою картин
    твої озимлені рамена
  •   ***
    В тобі весна, ти знову плачеш -
    Тонке надріззя тіло пропече -
  •   ***
    Ти мене не забув – дикі коні станцьовують холод.
    І підсніжна трава прозирає незримо на схід.
  •   ***
    У півпросторі неба золота павутинка, на котру упіймається ніч.
    У півпростір води зазирають і сонце, і зорі – зазираю упіймана я
  •   Різдвяна трепета
    Перекотисніжок родився на дорогах,
    пора різдвяній зірці зацвісти.
  •   З Новим роком!!!
    2013-ий
    шаленокруг
  •   ***
    Намарилося…Небо, виповнене вщент, -
    ось-ось осиплеться, йому забракне сили
  •   ***
    Листопадовий крик.
    Лише тінь так уміє мовчати.
  •   Осіннє
    Я прочитаю всі твої зітхання,
    тремтіння зір, опалих наяву,
  •   Навіяне...
    Шукали вирію
    і ми, і чорні крýки,
  •   музико_осінь
    де ти, розвійнице
    із жовтосмутку,
  •   ***
    в чорториях душі надто п’янко
    а листя злітає і осінь іде під укіс
  •   ***
    Їй підкорилось все –
    стежки, дороги і шляхи далекі.
  •   ***
    осінь - весняна повінь
    прочерк напроти змісту
  •   У трьох малюнках - літо...
    Зависла тиша у передгроззі понад покосів благальні очі,
    За мить до скрипу воріт міжхмарних рятують душі усі, хто може.
  •   ***
    простір між часом за вогнищем світла
    та чи врятує м'ятний льодяник
  •   ***
    Опівнічна згуба,
    китичка полинна,
  •   Не ті слова, не та молитва...
    І знову слововитвір, знову ти, у кожній гілочці_рядочку невід’ємний,
    в анфас і профіль схожість «на лице» - мені тебе таким намалювала
  •   ***
    Годинник старої ратуші колошматить ранковий час,
    спішить_поспішає вулиця - у справах, а, може, і просто так,
  •   ***
    залицяється травень...
    то до вишні, а то до бузку
  •   ***
    Долонька у мами, долонька у тата,
    а ніжки у мене, мені ж крокувати!
  •   ***
    цей слід заростає травою, бо падає дощ,
    а трава поглинає стежину і ти не прийдéш
  •   ***
    на дві половинки розкроєно небо
    летіли лелеки для тебе й для мене
  •   ***
    Вона - поза дзеркалом, матриця всесвіту.
    Та чи збагне його погляд це, зрештою,
  •   ***
    Тріщать у руці горішки...
    Тричі проклята, тричі свята.
  •   ***
    крок привідкритий - до неба, землі і до голосу
    оберт за обертом - погляд у погляді - ключ
  •   ***
    о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
    весь у глазурі - шукав_то за здобою
  •   а весна іде за весною
    скажи мені неправду - я повірю
    що квіти у гаю лише для мене
  •   ще тільки березень...
    Залюлюкає вітер сльози -
    зими березневі метіння
  •   ***
    не дивись на кору - шершава
    не веди лік рокам - повір
  •   світлому лицарю світлого слова
    мій годиннику часу із слів
    тих, що можу комусь ще сказати
  •   пиріг із вишнями
    завірюха прийшла із вітром
    вже у парі вони давно
  •   ***
    в'юнка ваніль твоїх рук проростає у звуки
    розбиває повітря і вітром стає карусель
  •   І таке буває...
    Люби не весну, не казку,
    і не цвіт, що лише п'янкий.
  •   ***
    Ірій снігів чолом тобі, зéлене хлібно_озима.
    Метена стежка - рук свіжоскладений вірш
  •   ***
    ні болю, ні щирості, ні каяття
    просто дорога, тільки іти, тінь невідкупна
  •   хризантемна весна
    ти мені дарував не троянди - життя
    пелюстково_розквітлі хвилини
  •   ***
    сонце надвечірнє
    день згорає плаєм неба призахІдним
  •   букетик спогадів
    русалка* забавлялася у житі
    де літо синьо_води розлило
  •   у такий іронічний день...
    мій добрий бісику,
    вже крона літ рясна
  •   *****
    цей рік піднебесся... призвідець огню
    огненними водами змиє кордони
  •   ***
    у фотелях снігів рік вчорашній заснув
    невагомістю дня ніжно танула ніч
  •   ***
    ці вікна поміж справами і ти,
    як планово прочитаний роман
  •   ***
    сторінок стихія
    доля перелатана
  •   тобі...
    ти - моя алебастрово-біла скульптура,
    у повен зріст і без права на хід,
  •   СІМ'я
    полонено вечір мліє у
    твоїх руках
  •   ***
    із галузок у віття
    у плетиво щемно-тремтливе
  •   ***
    хто ти?... привід невідв'язний,
    стиглості невідгомоння,
  •   ***
    - п'ю тебе, не уп'юсь, утоплюсь у тобі, Листопаде,
    - що ти, Осене, кажеш, не думай, не смій і ніколи не буде між нами ніякої зради,
  •   ти...я...ми...
    твої крила вітрила
    бажаний хаос
  •   ***
    поки проби зніме із трибун ювелірно-довершений час
    з невловимим кінцем оселилася казка в серцях
  •   ***
    твоя щедрість у сонця назичила те що не гріє
    і під шум бутафорний іде твоя слава увись

  • Огляди

    1. ***
      А літо облітає…
      Пелюстки, неначе дні,
      кудись летять у вирій.
      А я тебе не знаю,
      світе мій,
      і ти мене не знаєш…
      Хто є щирий?
      У тій молитві,
      що іде до Бога
      і в тих словах,
      котрі мечем у груди.
      Спинімось.
      Роззирнімось.
      Ті, хто - люди.
      Навколо світ –
      Незвіданий такий
      І ми такі незвідані у ньому…
      А літо облетить!
      І що колись?
      Що зацвіте потому?
      07.07.2017



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. ***
      надвечірніх молінь вітрила
      напинає зустрічний вітер
      я немовби себе спинила
      в тім краю, де немає літер
      де не можна слова і вчинки
      поділити на «за» і «проти»
      де за кожну півмить зупинки
      відкидаєш усі марноти
      безкінечно ідуть по колу
      несуєтні думки безвинні
      і марніє душа спрокволу
      заховавшись в леткій причині
      доки десь у далекім світі
      не озветься луною-віршем
      ..а словам у простім лахмітті
      і до того жилось незгірше



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. ***
      Осінь у віршах, осінь в житті,
      Дні, заосінені віршами,
      Скільки ще кроків потрібно пройти,
      Доки останній не згіршає?
      Мідь листопаду гасне в снігах,
      Сонце зтліває щовечора.
      Скільки думок перепалить душа,
      Доки діткнеться святвечора?
      Знову укотре в серці зима,
      Порожньо в світі білому.
      Скільки сподіванок змеркне в очах,
      Доки слова проростуть на зітлілому?
      25.11.2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. ***
      На бездоріжжі і осінь дорогою стане -
      Вільною без обмежень, рвійною наче війни,
      Зайве усе згорає, вітер бере в обійми,
      Суміш нірвани й неба, вниз не дивлюсь, не треба.

      Отак тріумфально летіти б увись у вирій…
      Леле, а я ж не птаха, хто ж би узяв на крила?
      Мовчки тамую подих, далі іти несила..
      Осінь як лезо бритви, ледве шепчу молитву.

      Вся у роздумах так, ні про що, чи про щось таке…
      Наскрізь в сліпих ремарках, німа, як і ті, двохсоті,
      Як би себе зібрати з кожного дня по ноті,
      Жити всупереч горю, бідам й лихій погоді,
      Жити, немовби серце не вмерло отам на сході?



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Спомин
      Згадую серпанок того літа,
      Вітром переплетені слова.
      Все, що не втекло від нас рікою,
      Осінь листопадом замела.

      Ні, не повернутися в те літо,
      Віршем не торкнутися грози,
      Що тоді гриміла понад нами,
      Серце зачиняла назавжди.

      В очі зазирає сивий вечір,
      Все минуло, все перецвіло.
      ..Спогад, наче спалах блискавиці,
      Раптом зупинив моє перо.

      05.07.2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Гроза
      Вітер позривав сливки-сережки,
      Дощ - і ні туди ані сюди.
      Сипле липа квіти медосійні,
      Плаче липа - в серці омела.

      Світ увесь розчахнуто-двоїстий.
      Сміх і сльози. Радість і війна.
      Поле битви.. Світла пам'ять зорям -
      Тим, що не сховалися в житах.

      04.07.2016



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. ***
      Весна засіває розгублений цвіт…
      У безчассі леткому нелегко зростити сльозою.
      Павутинка долонь прихиляє до щастя печаль.
      Я хотіла б зібрати слова порозсипані мною.

      Іду, що не крок солонішає біль…
      Пам’ятливі етюди зринають росою на квітах.
      До денця торкаюсь душею пригублених вин.
      Я тебе відпускаю, мелодіє дивного літа.

      Лети.. Понад вигоном вранішніх трав,
      над отавами днів, над сльотою міжзоряних воєн.
      Я тебе загадаю в одне із наступних життів,
      А у цьому – пробач. Не зумієм злетіти обоє…


      15.05.2016



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. народжена в січні
      Вона рахувала сніжинки,
      вона рахувала січні,
      А потім уперто й довго
      дивилася їм у спини.
      Зима рубцювала рани -
      насічки на серці щорічні.
      Ніхто не казав ні слова,
      ніхто не спиняв неcпинне.

      Ніколи не йшла їм назустріч,
      проходила завше мимо,
      ті дні були зайві наскрізь
      її польовим дорогам.
      Всміхалась чужому щастю,
      любила цей світ очима,
      Вона не боялась жити...
      вона розмовляла з Богом.



      січень 2016



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Білíй!
      Нова сторінка – перший білий голуб
      злетів у вись. Немов причастя
      діткнулося руки наперстком щастя.
      Як перша купіль немовляти, перший проруб
      у світ, котрий однаково відкритий для усіх.

      Земля, як обрус білий. Біле жито
      легка завія розсіває,
      прийдешнє ще нічого геть не знає.
      Маля! Життя пройти – не зиму пережити,
      найперший сніг і перший лід – найперша дрібка солі.

      Сьогодні ти феєрія-відрада,
      новий виток. Така основа -
      народжуватись треба знов і знову.
      Початок, як лоза, життя – то виноградар,
      доокруг біло. Білій, мій Новорічню, і радій!

      01.01.2016



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    10. 2015-ому на прощання – іди із миром
      невже цей рік мине і з ним усі важкі хвилини
      багато різних днів й одне-єдине миро
      а на останок проща сліз як визнання провини
      чомусь не вірю я у те що грудень плаче щиро

      у ніч закутався немов отак сховатись можна
      про що він думає про що жалкує дуже
      у відповідь лише сльота німотна і тривожна
      напевне й сам в пунктирні лінії не віриш друже

      тобі найважче скажеш бо у грудях груддя тисне
      я хочу вірити у те що плачеш нині щиро
      пробачу все і що без помислу й зумисно
      ти пропускаєш через себе час отож іди із миром

      20.12.2015




      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Не спиться...
      Півчверті за північ, а ніч від землі аж до третього сьомого неба.
      Сайти, картинки, відео, світло червоне, вибрики доктора Веба.
      Щoсь пишу, а обабіч дороги битої бредуть мандрівні трубадури,
      Скачуть, стрибають виблиски по темному личку старої клавіатури.

      Шукаю слова, то дороги збавляюсь, то рішаюся розуму.
      Об скелю своїх ілюзій розбиваю буденність банально-прозову.
      Попіл слідів... А поруч шаліє скерцо на всіх вітражах часоверті,
      Серцю потрібна легкість, а вчинки мої такі непідйомно-уперті.

      Півмилі за північ. До ранку, можливо, зітханнями вигою ранки.
      Зависає комп’ютер, місяць і, навіть, зорі... Гра у мовчанку.
      Холодне каміння чорної ночі точить стрімка ріка,
      Човен без весел пливе без мене. Сонцю, напевне, потрібна я.






      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Симфонія смутку
      Річка не спить. Ніч мерехтлива надворі.
      Сиве волосся вербне тихо гойдає зорі.
      Не спиться мені і млину старому.
      Ледь чутно як понад нами скрипку скрипаль втішає.
      Може, він знає щастя, може, журу без краю.

      Я і вітер отерпли на мить обоє.
      Серце іде назустріч хвилі струни тремкої.
      Безвітря, а звуки такі бентежні.
      Он і старезний явір струшує зорі у воду.
      Хто б отрусив минуле, корінь омив зі споду...

      Спогади...
      Спогади. Спогади - крила лелечі.
      Місяць легку намітку кинув вербі на плечі.
      Нічна меланхолія. Скрипка плаче.
      Скільки смичків потрібно, щоби залатати рани?
      Симфонія смутку... Перша весна без мами.

      08-15.05.15.



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. ***
      Ніч. Місяць у небі струною .
      Клепсидро осіння, ти стала сьогодні хисткою.
      Осінь беззахисно в листя опале втікає.
      Жінко осіння, ти віриш у небо безкрає?

      Час. Він перехрещує звуки.
      Мелодія давня. Вона в перемовинах згуків.
      Ноти, як зорі, назавжди піймались в сузір’я.
      Зорі, як ноти. А тиша тривожно-вечірня.

      Скарб. То відбиток у слові.
      Слід. Майже утрачений. Майже незнаний в основі.
      Бабине літо на всіх вертикалях юдолі.
      Жінко осіння, ти осінь із присмаком волі…

      18.10.2014.



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    14. непрозорість
      чи можливо забути себе призабути і час і місце
      магістраллю іти вперед не торкнувшись розлитого місяця
      там у небі сакральний пил а тут на земній дорозі ми майже справжні
      я і мої слова і ніч у чотири сажні

      чи можливо навстріч снігам стрепенутися від утоми
      роздробити себе теплом навмання залишившись у споминах
      ото як у віршах шукають слова вирію віск виливає осінь
      щоб не згубились щоб забули страхи назовсім

      неупіймано-вільно йшли зазираючи вглиб озерам
      скільки треба складали казки ув'язнивши журбу химерами
      що не крок то окраєць люстерка збитого й така невимовна невідь
      чи то сім літ отак іти чи то усі дев'ять

      03.09.2014



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. ***


      Війна закінчиться,
      Цвістиме калина край поля,
      Левам дістанеться левова частка –
      Воля!
      06/06/2014



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. ***
      відболіли слова
      віддзвеніли камінні дороги
      за порогом тяжби
      на розпутті повінчаних днів
      де затаєні звуки
      притомно ведуть у нікуди
      де життя - не життя
      а хрест-навхрест змотужені груди

      завіконна метіль
      із розгойданих квітів і звуків
      із натягнених струн
      із одчинених небу лекал
      вогняною печаллю
      викроює крила лелечі
      од воріт до край світу
      од небес до дзеркал порожнечі

      усередині тінь
      а доокруг напнуті вітрила
      як розхристаний сон
      як молитва на вістрі стріли
      у холодній росі
      піврозмиті сліди півхоробрі
      половинка недолі*
      закотилася сонцем за обрій

      17.05.2014





      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. За нашу і вашу свободу!
      Україно, вставай!
      По периметру серця - вогні!
      Ми не зійдем з Майдану!
      Ми готові за волю умерти!
      Нас готові вбивати...
      Лиш за те, що читаєм Шевченка!

      Ми прості сівачі.
      Не бажаємо сіяти зло.
      Ми такі ж, як і ти,
      Рідний брате на сході країни!
      Ми такі ж, як і ти...
      Вороги нарекли нас - "бандери"!

      Приїжджайте у Львів,
      Рідні браття зі сходу та півдня!
      Приїжджайте у Львів
      До простих безпартійних львів'ян.
      Ми такі ж, як і ви,
      Рідні браття зі сходу та півдня!
      Ми такі ж, як і ви,
      Тільки перші втомились терпіти!

      Україна єдина!
      Українці ставайте Майданом!
      Проти всіх ворогів,
      Проти партій, супроти диктату.
      Ми ідемо на смерть,
      Ми такі ж, як і ви,
      Рідні браття зі сходу та півдня!
      Ми такі ж, як і ви,
      Тільки нас прозивають - "фашисти"!

      Світла пам'ять героям!
      З нами Бог і Небесная сотня!
      Піднімайтесь з колін,
      Рідні браття зі сходу та півдня!
      Ми такі ж, як і ви,
      Нас так само учили мовчати.
      Ми такі ж, як і ви...
      Україно, вставай!
      Саме час нас усіх об'єднати!


      17.03.2014





      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. ***
      -На коня!- запрошує сісти аномально прихильний січень.
      А кінь дерев'яний... Хитливо тупцює на місці.
      Слова, як погоничі мрій, то прямі, то облудні.
      Хтось ітиме вперед, хтось залишиться в грудні.

      Промо-акція березня - з-під ялинки Різдво і підсніжники.
      Синьооке дитинство... На конику скаче і вйокає.
      А у тебе завжди прохолодні думки, мій Січню.
      -На коня! І забудь, що на місці стоїш одвічно.

      В новорічному кошику - і тепло, і дорога, "добром" забрьохана.
      Укотре чекаємо снігу... А приходять дощі похмурі.
      Мій Березню-Січню, наші долі від нас затаєно.
      -На коня! Нам обом по дорозі, але ми ще про це не знаємо.


      2014




      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    19. ***
      така розніжено-зманіжена зима
      метільний вальс танцює осінь
      вона у нас гостює й досі
      як увертюра до щасливого Різдва

      пітніє час і прилипає до вікна
      заусміхалося дитятко
      усе по-іншому спочатку
      навколо друзі і попереду весна

      життя як вірш - у кожній римі два крила
      ми грішні, ми - спасенні жити
      і світ як пуп'янок розкритий
      благословляє нас промінчиком тепла


      2014



      Коментарі (23)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Палімпсест
      Розгортаю сувій.
      На передньому плані - теплó.
      А на задньому - знову зима.
      Несумісні площини ліній.
      Імена, як розсічені хвилі вітрів.
      Заречуся вертати сюди.
      Заречуся писати слова.
      Заречуся шукати себе.
      Доторкнуся стопами землі.

      Нульовий кілометр.
      Крайня точка падіння.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Тільки вальс або Віднесені віршами
      Можна тебе запросити на вальс,
      мій тільки в мріях існуючий друже,
      ми - дві непарні сторінки, а, може,
      ми - тимчасово віднесений віршами час.

      Осінь кружляє потрібними фразами,
      ми - дві сходинки і жодного сліду,
      ми, як примари невидимо білого снігу,
      ми - одне óдного стрілами холоду вразимо.

      Очі задивлені в очі, як небо у небо,
      майже реальний, кожним рядочком пульсуючий друже,
      вальс, тільки вальс наc обох заримує, а потім затужить,
      вальс, тільки вальс, а більшого нам і не треба!

      2013

      "http://www.youtube.com/watch?v=0mSHQgpeCbQ"

      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Вірші
      Незахищені крила Ікара.
      Невід'ємні від болю і часу.
      Нерозмінні монети.
      Моя резистентна ймовірність.
      Оминаю себе.
      І прошкую од сенсу до слова.
      Розбиваю мости.
      В повноводді шукаю означень.
      І не знаю навіщо.
      І не видно тунелю до світла.
      Зайвина переходів.
      Кожен берег стає тугішим.
      Йду наосліп.
      Вигадую знаки.
      Замість рим прилітають птáхи.
      І на зміну оголеній тиші
      крізь папір проростають вірші.



      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Понадосіннє
      Осінні квіти. Спалахи осінні.
      Усе, як сталося. Усе, як мало бути.
      І над дорогу схилений горіх.
      І над могилу висаджені квіти.
      Хрести і хрестики на полотні доріг.

      Учуся жити. Вчитися не пізно.
      А небо - поручні. І все далеке - поруч.
      У безбережжі знайдений маяк
      Сльотою інкрустовано у осінь.
      Вірші, як верші для прогірклих днів, відтак.

      Прогноз на завтра. Погляд понад осінь.
      Там журавлі летять і повертаються веселики.
      І березнево квітне листопадова алея.
      І соняхи закохані у небо.
      І небо розквітає над ріллею.

      2013




      Коментарі (22)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. ***
      Ти думаєш...
      легко
      стояти лише біля кросен
      і станси нічийні ткати,
      і відпускати назовсім,

      зривати за словом слово,
      губити, губитися знову
      стовідсотково,

      шляхи перебутні
      ділити на вирій і стужу,
      сивіти, як осінь,
      як осінь, губити душу
      таку бентежну, таку байдужу,
      а, може, просто зів’ялу дуже,

      мінливі думки
      проганяти за обрій
      і танцювати останнє па
      допоки коси розвіює вітер,
      допоки серце не виїсть зима.

      2013



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Там, де ти...
      Там немає доріг. Тільки відстані в зоряних милях.
      Там немає дверей - зачинятись не треба від Бога.
      Ти сьогодні, як завше, мовчиш. Ти холодний, як місяць.
      Ти малюєш тепло і завислі між небом і сонцем чертоги.

      Ти у товщі думок. Навкруги захололі санскрити.
      Ані грудки землі - невигубні борги під ногами.
      У долонях розплавлений віск. Прочитаєш молитву?
      Навздогін ворогам. Хай оглухнуть облудні тамтами!

      У повітрі яса – ненавмисна така, упокірна.
      Ти ідеш по воді, ти тепер менестрель яснолиций.
      Ти озвучив любов і зіткав запашний фіміам. Ти ідеш
      у сузір’я дажбога і несеш втаємниченість райської птиці.

      2013



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. ***
      У руці молоток, аритмічне стакато у серці,
      і безумство в очах - добити без промаху. Все
      хай летить шкереберть: і життя, і добробут примарного раю.
      Прошепочуть уста: "Вільнодуха. І в цьому не каюсь".

      За ударом удар в непіддатливе тіло бунтарське,
      іскрослов'я навзаєм і вигин зміїно-лункий.
      В полинах заворожена жінка себе заганяє у мушлю
      і за ласку і гріш умлівати її не примусиш.

      Перелатана доля, дивна жінка і Бог їй у поміч.
      Пришпилює волю - не жони, не коханки - журба.
      Припорошений згубою цвіт. Доокруж заплітковані очі.

      - Чи то горда така, чи то жити інакше не хоче?

      2013



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. ***
      міжсезоння рядків
      незачаті думки
      і прописані
      у леткому човні
      свічечки посередині річища
      потойберег покоси легкі
      а по інший трава убережена
      як свіча прогорілі слова
      залишають на денці одежину


      2013



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Не
      Не виспівуй моєї пісні. Ти – чугайстер, отож, шугай
      поміж віт і годуйся вітром. Не віддам тобі днів своїх.
      І ночей не віддам. Не для того на Купала плела вінок.
      Не зрідніє твоя чугáїна. Не торкайся мене. Не руш.
      Не тобі цілувати листя заговорених диких руж.

      Не вигукуй мене у лісі. І до танцю мене не клич.
      Не зігрієш мою застуду і не зманюй своїм теплом.
      Я впізнаю твоє багаття. Перестрибну у купальську ніч.
      Не кажи мені ані слова. Не росте із вогню трава.
      У розплетену ватру кину всі манливі твої слова.

      Не вишукуй мої дороги. Це отрута – мої сліди.
      Не загадуй бажань сьогодні, бо згориш у воді до тла.
      То не річка вінок сховала, то чиясь стрімка течія.
      Ти не міряй до мене відстань. Бо до мене снігів сувій.
      Як розгорнеш - загубиш душу і мене не знайдеш.
      Не мрій…

      2013



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. ***
      відлуння ти просто відлуння і так я тебе наречу
      ти будеш останній до серця пригублений звук
      як зірваний камінь приречений вже на льоту

      ніколи ти чуєш ніколи тобі не знайти таїни
      ти просто уривок обривок півслова фінал
      і годі звірятися ночі що згукує сни

      тобі....хто без імені хто ніби правда і начебто гра
      минулі світлини - космічно окрилений пил
      не вартий приземлень не варто осмислень

      сьогодні у нас нічия



      2013



      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. ***
      Черствіє вітер – душить смак лугів…
      Непереборне біситься в пустому.
      Куди тобі, Борвію, до чеснот,
      ти мінотавр, що став усім в оскому.

      На пагорбах безвітряні млини
      молитву перешіптують у зерна.
      Не кожен вітер справді свіжовій,
      як і не кожна гладь води озерна.

      Світлини неба рвуться вочевидь,
      чернець-пастух зібрав овець в отару
      та неминуче сяятиме гріх -
      руїнний присмак паленого чару.

      Містерія невпійманої миті,
      елегія убивчої цеглини
      від імені повітря і води
      гармонію патетики поглине.

      2013



      Коментарі (56)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Ніч
      Трійкар водицю віз, гриміли відра,
      смутніла тиша ще не зорана дощем.
      Півподихи вогню і подихи провалля -
      зникає вишня за вікном, і сни пощезли.

      Грімнице, ти на захід чи на схід?
      Кому твої рудоголові жезли?

      Повір мені, я бачила цей гнів…
      Затуплений до болю, притомлений до сну.
      Погаслі зорі він визбирує в отавах.

      Сміється літо ще не спеченим теплом:
      "Ось відгримить – і буде ранок, буде кава".


      2013



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    32. ***
      Так боязко мені в тенетах мрій
      без видимої точки доторкання.
      Ти – верхньоптах, ти – обрій, ти – не мій,
      та все ж мене підтримай немовчанням.

      Криничні води випито до дна.
      Де ти живеш – там я живу тобою.
      Ми разом – ти один і я одна,
      тоді, коли ми порізно, нас двоє.

      Пишу, немає слів, а у рядках
      мелодія життєвої утоми.
      Тобі услід жбурляю власний шлях,
      як лист, що не повернеться додому.

      2013



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. ***
      На переході доріг і прощ, в еклектиці словоблуддя
      шукаю сліди вогненності, завислі у слові: «Забу-у-удь…».
      Ти – інший, ти – можеш виснути, у просторі жити нулем.
      Я - не така… Ми по-різному в режимі «онлайн» живем.

      Непереможені клаптики, котрі не складають ціле.
      Ти будеш моїм неспокоєм, зерном у плодах незрілих.
      Навіщо – сама не знатиму... Було недостатньо пожеж?
      Знеможена… А безсилою вогонь хіба віднайдеш?

      У передзвонах ліричних струн – з минулого у майбутнє
      Стежинно розшиті лінії стирають твою присутність.
      За крок до наступної миті – пробачу, забуду, зітру.
      Вогненність у мить повернення прийму як наступну гру.

      2013



      Коментарі (46)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. ***
      Я знаю, що ти небесна
      земле, надією скресла,
      віками на шмаття рвана -
      сама заживляєш рани.

      Я знаю, що ти небесна,
      любове, нині воскресла,
      весни світанкове днище,
      ти - праведна, ти - найвища.
      Тобою готова стати
      жінка на ймення МАТИ.

      Я знаю - вона небесна
      дитям, що у світ принесла,
      сльозою на тілі фрески,
      хрестом, що нелегко нести.
      Небесність її пречиста
      в пасхальнім зеленолисті,
      під звуки душевної ліри
      зростає корінням. Увіруй!

      2013



      Коментарі (36)
      Народний рейтинг: 5.83 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. ***
      стікають фарбою картин
      твої озимлені рамена
      у невідь кинуті ключі
      птахами гріються об небо

      усі дороги під укіс
      і веслярі в човнах без весел
      сумбурні погляди беріз
      весна в твоїх долонях, зимо

      а невід сонця у струмках
      вигоює квітневе лоно
      останнім бриликом снігів
      гайне зима із видноколу

      2013



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. ***
      В тобі весна, ти знову плачеш -
      Тонке надріззя тіло пропече -
      Ідуть неспраглі із мечем до водопою,
      Якби ж - за вічністю, якби ж то - за красою,
      Що заховалася в преамбулі амброзій.
      Та ні, їм байдуже про це, їх не хвилює -
      Увійдеш в літо чи закам’янієш
      Отут, на березневому порозі.
      Ідуть за соковиливом твоїм, одвічна мавко.
      А в небесах жене овець, напоєних, отару
      Старезний вітер…

      2013



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. ***
      Ти мене не забув – дикі коні станцьовують холод.
      І підсніжна трава прозирає незримо на схід.
      Незабудки_слова, не прикуті до часу,
      Я тобі в апельсиновий сік долила.

      Кілька ввічливих фраз і букетик зігрітих фіалок
      У січневу югу замаїли промерзлу блакить.
      Прилетіли птахи, білоніжні, до білої хати
      І сюжет дописався теплом від руки.

      Кінострічка зими – мить від сонця до скреслого льоду,
      А у власному гроті далекі незнані шляхи.
      Просльозиться весна - без води і ріка не тече -
      І у літо втече, божевільно-чудна!

      11.01.2013




      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. ***
      У півпросторі неба золота павутинка, на котру упіймається ніч.
      У півпростір води зазирають і сонце, і зорі – зазираю упіймана я
      у блакитноокреслений простір. А очі твої голубіють мене, голубіють…

      Віч-на віч із морозом, на аркуші льоду розцвітає ментоловий сніг.
      Не сягнути рукою руки у знеболеній тиші, де сльоза не плекає весну
      у загублену первісну душу. Тільки серце твоє лебедіє мені, лебедіє…

      У тенета зими ми потрапили разом – вивільняється вірш на папір.
      Зі шкоринкою льоду розтануть і звуки, і біль недомовлених слів.
      Сам на сам із собою… Розгубила тебе і себе розгубила сльозою…

      2013



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 6 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Різдвяна трепета
      Перекотисніжок родився на дорогах,
      пора різдвяній зірці зацвісти.
      Малий Ісусику, рукою перехожих,
      убережи хлопчину-прохача...

      На все життя одна вертепна маска.
      О, Господи, батьків його прости!
      Усі страхи дитини-міхоноші
      перекоти у поле, до ярка...

      Яке обличчя в тебе, снігова трепето?
      Не мамине. Я знаю. Та проте,
      хоч і холодна, кожушком усе вкриваєш,
      як мати своїм лоном дитинча.

      Несуть дари томý, хто у яскині.
      Проходять мимо того, хто в біді.
      Немов зима на крихітні сніжинки,
      на милостині рветься доброта.

      2013



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. З Новим роком!!!
      2013-ий
      шаленокруг
      новий виток
      шаленорух
      усесвіт у зміїнім оці
      тринадцятий пеем_портал
      хай процвітає у Новому році!!!



      Коментарі (39)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    41. ***
      Намарилося…Небо, виповнене вщент, -
      ось-ось осиплеться, йому забракне сили
      від розпачу думок благальнокрилих…
      Летіли янголи і падали сніги
      у всі туманності земної андромеди.

      Намріялось... Із небодзвонами снігів
      от-от з’яріє у серцях найперша хвиля
      і знову все почнеться із розкрилля…
      Сміялись янголи, і грілася земля,
      і ти, і я. І небеса. І цвіт невинний .

      Надія... Земля і небо - двоєдині.
      І вихор-сніговій летить неспинний.
      Ми вільні. Та хіба ж у тому винні?
      Прощались янголи і сипали зірки
      на ті шляхи, котрі ведуть до Бога.

      2012



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. ***
      Листопадовий крик.
      Лише тінь так уміє мовчати.
      Телефонні гудки. Безотвітні.
      Тільки ти так умієш
      мовчанням розрізати вени
      і кричати безумством зі скронь.
      По білому тілі чорнильний вогонь
      запалю.
      Та зими не зігрію,
      зігрію.
      Грію
      до відлуння тепла,
      до роси на морозяних скерцо.
      Ртутно-білі листи. Непомітні.
      Ти у відповідь пишеш.
      І по білому білі сліди,
      як по чорному чорні вітри,
      уявляю.
      А тебе не пробачу,
      пробачу.
      Бачу
      кольорові нитки,
      кольорові...

      2012



      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: 5.75 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Осіннє
      Я прочитаю всі твої зітхання,
      тремтіння зір, опалих наяву,
      і перші, найніжніші, і останні,
      ранкову тишу і вечірнє ню.

      Зітхай, не зупиняй магічне коло,
      шипшиною вростає в серце ніч,
      твої листи горять дощем відколи,
      і ти, і я йдемо собі навстріч.

      Торкнися тіла і душі діткнися,
      і не шкодуй ні часу, ні краси,
      зірви, як маску, сей вогонь із себе,
      повір, що ти горітимеш завжди.

      Не бійся відкриватися словами,
      не бійся повертатись од воріт,
      життя - не тільки мить, отут і з нами.
      Пиши і відсилай листи у світ.

      2012-2015



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Навіяне...
      Шукали вирію
      і ми, і чорні крýки,
      а небо музику шукало -
      отам, де попіл бурштину
      і там, де крила,
      котрим
      ця суголось тепла
      німотно римами ятрила.

      І дощ, як клавіші
      вогню, слова, як струни.
      Згорало соло, ти і я,
      на повні груди...

      А падолист
      у сни укутує негоду.

      Твоя рука, фортепіано...
      Так необачно все було
      і так мінливо.
      Проте,
      без тебе й осінь
      не була б така красива...
      2012




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    1. музико_осінь
      де ти, розвійнице
      із жовтосмутку,
      очі не бачать
      фальшують вітри
      гілка розчахнута
      вічністю марень
      вільна як осінь
      і перше "курли"

      мила безтямнице
      без сорочини,
      можеш зігріти
      і мимо пройти
      глибо зворушна
      розхитана небом
      бийся об мене
      мене зворуши
      ***
      ждана уявнице,
      вкотре_усоте
      граєшся подихом
      крихітки ноти
      2012




      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. ***
      в чорториях душі надто п’янко
      а листя злітає і осінь іде під укіс
      ще нічого не значить
      це гаряче вино у скронях
      і нічого не важить це золото
      золото сліз

      у серцевих розверстках бої
      бій за осінь за тебе за мене за нас
      тим не менше болить
      тим не більше засвідчує приязнь
      ця інерція гри із облудою
      гра без прикрас

      а на запонках осені сніг
      білі крила лежать
      як без крил білий ангел злетить
      надто легко ущент
      надто важко в уламках
      тим не менше болить
      тим не більше виходить за рамки

      2012



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. ***
      Їй підкорилось все –
      стежки, дороги і шляхи далекі.
      На службі в неї – творчість і натхнення.
      Перо жар-птиці у руці, а з під-пера –
      вирує, б’ється джерельце,
      словами повнить потічки і ріки,
      верстає сторінки життя.
      Сторінка кожна – сонячний кружечок,
      вона – у центрі, промінцями – діти.
      Малі, великі, і уже дорослі.
      Усі – її, і всім – вона,
      найкраща подруга, порадниця,
      у будень і у свято,
      і без канікул, вихідних,
      і слів немає кинутих на вітер.
      Щодень – весна, вона – сівач натхненний,
      і зерно сиплеться в серця,
      і врожаями славиться світлиця.
      Ота світлиця – прихисток для сотень душ,
      як скарбівниця, де найбільшим скарбом – доля,
      така, якою наділив Господь, щоб розділити з ним Голгофу.
      Там – небо ближче і не холодні зорі,
      там херувимів хор виспівує: «Осанна!»,
      а небеса відлунюють: «Оксааана!!!»
      24.09.2012



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. ***
      осінь - весняна повінь
      прочерк напроти змісту
      сенсу нема тонути
      я тут лише проїздом

      осінь - отавна панна
      роси купають тіло
      йди до вогню не бійся
      ти ж бо цього хотіла

      осінь - прадавня змова
      наскрізь пройду сміливо
      знаю мене зустрінеш
      в першім рядочку снива

      2012




      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. У трьох малюнках - літо...
      Зависла тиша у передгроззі понад покосів благальні очі,
      За мить до скрипу воріт міжхмарних рятують душі усі, хто може.
      Художник - Небо, графіт у руки і вже малює на повні груди.
      Картина перша – «В стеблинку Вітер», такий несмілий, як ти уперше,
      мій слово_верше.

      Мужніють руки, картина друга – «В сорочці жита» - сто тисяч терцій,
      Упівдороги розверзлось поле, волошка вголос волає - «жити»,
      Торкання зрілі вгинають колос, небес грімниця влучає – стогін.
      У кожне зерня вливає серце гроза_живиця, життя хлібина -
      стожарне скерцо.

      Картина третя - «Колиска сонця», у-ааа, - до Бога відкриті дверці,
      Звершилось диво і манна буде - не всім по праці, не так правдиво…
      Згори видніше, угору важче – графіт буває і гірший_кращий,
      Картин без ліку, без віку – небо, у фарбах руки, без фарб не треба -
      неба…

      2012



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. ***
      простір між часом за вогнищем світла
      та чи врятує м'ятний льодяник
      вигляд безглуздий поруч із тілом
      на манекені землі все змарніле

      у кілограмах енергія_пута
      ноша тяжіє нанизує справи
      сміх поміж стропами сонця темніє
      всі відступили всі окрім неї

      доля_утома штовхає рікою
      руки її наболіли речами
      інший безвихідь розв'язує вузол
      сон вибухає на зло і на захист

      знову елегія явлена світом
      те що забути не можна згасає
      може усе заподіяне ніччю
      помилка сну аномалія росту

      іграшка падає долі із сорому
      опісля вироку осуду боязно
      чи у в'язницю захоче свобода?
      ранок як іспит новий...
      почалося

      2012





      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. ***
      Опівнічна згуба,
      китичка полинна,
      доранкова гава,
      не цілуй,
      невинна...

      Рокітливе серце,
      миготливі зорі,
      окуляри ночі -
      вогники
      історій.

      Одяганка лісу,
      Зорова приправа,
      Заховаюсь, любий,
      у холодних
      травах.

      Незагасна свічка,
      Неуловна хвиля,
      я – твоя утома,
      я - твоє
      безсилля.

      Опівнічна згуба,
      китичка полинна,
      доранкова гава,
      не шукай,
      невинна...
      2012



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Не ті слова, не та молитва...
      І знову слововитвір, знову ти, у кожній гілочці_рядочку невід’ємний,
      в анфас і профіль схожість «на лице» - мені тебе таким намалювала
      художниця_самітниця_зима, а потім через весни у літа, не цвітом білим,
      не плодами, до осені, до рваного листка усе вела чомусь лише снігами.

      Сьогодні знову літо і зима, і плач тополі - за білим пухом, як за пеленою,
      окреслю коло, в колі – ти і я, а сніг летить, летить, летить. Оо...саааннна...
      Вслухаюся – молитва поруч з нами, і грішне відкидаю враз... Наш обідочок
      сипким пісочком сиплеться крізь нас, і ми такі леткі за мить до щастя.

      Думки пожухли, світ причастям вмитий, так біло на душі, так білосніжно,
      несу тобі назустріч у долоні шматочок хліба й білий пух від херувима,
      вся у замрії, у тобі, у цій завії , тополя тішиться, слова не викинеш із вірша -
      так мало надихають ті, хто поряд і так багато ті, хто ще не з нами...
      2012



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. ***
      Годинник старої ратуші колошматить ранковий час,
      спішить_поспішає вулиця - у справах, а, може, і просто так,
      запхинькав малюк у натовпі (щасливий, мама поруч іде),
      зелень весна розкинула, липучу до рук...I am a student.
      Знову сесія, знову жнива...

      Циферблат підганяє, як завше; цифр_блат, як отруйний гриб,
      маскується, а то й відкрито живе серед зелені very good,
      стережись! світлофор триокий зупиняє упевнений хід,
      а в уяві жонглюють цифри – трійка, четвірка, п’ять.
      Більша сума – то більше знань.

      Правда глузує - у поспіху спіткнулась нога об кювет,
      малюк язика показує (сміється, потішний такий),
      нарешті дороги розходяться, baby – направо, наліво – student,
      небо ранкове чисте, сміттєвозка збирає розібране.
      Секонд хенд , бомжі...

      2012



      Коментарі (44)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. ***
      залицяється травень...
      то до вишні, а то до бузку
      то обніме черемху, то у травах шепоче "люблю"

      небезпечний який же ж
      милий травню, мене не забудь
      тільки глянеш - розквітну, а торкнешся - не втишусь, мабуть,

      вигинатимуть гілля
      стиглі вишні у нашім садку
      ти залишишся дивним. милий травню, тобою живу

      за рікою світання
      а у чаші сріблиста печаль
      все жужукаєш в вушко, дивний хрущику, травня деталь

      ...залицяється травень
      то до вишні, а то до бузку
      то обніме черемху, то у травах шепоче "люблю"

      2012






      Коментарі (37)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. ***
      Долонька у мами, долонька у тата,
      а ніжки у мене, мені ж крокувати!
      Бо я, як те сонечко, в будень і в свято,
      А сонечко більше, ніж гори Карпати!

      Півзатишок - мама, півзатишок - тато,
      А разом нас троє, учись рахувати.
      Один - це мій носик, два - оченята,
      Як в мами і тата, і у кошеняти.

      Сім'я - це багато, це мама і тато.
      Промінчики - діти, ану ж танцювати
      Для тата і мами, для мами і тата,
      Ці ніжки, як в кізки, усе б їм стрибати!

      2012






      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. ***
      цей слід заростає травою, бо падає дощ,
      а трава поглинає стежину і ти не прийдéш
      барабанять дощі у короткі гудки без гордині
      ти не бачиш, не чуєш, не прúйдеш, ти зайнятий дуже, авжеж

      а небо ховається в хмари, як падає дощ
      на бантúні легка павутинка - вода проникає углиб
      на вустах, як молитва, ім'я - до людини, до бога, до сина
      навіть дощ зупинився, а сил залишúлось всього лиш на схлип

      не вигріє сонце, весна не відновить родину
      старенька, як світ, а така беззахúсна хатина
      мама_земля_Україна, а дітоньки_діти - горóшини сліз
      віє вітер, скриплять ясени, край села не засне тополина

      2012



      Коментарі (38)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. ***
      на дві половинки розкроєно небо
      летіли лелеки для тебе й для мене
      і чорне і біле на крилах лелечих
      у двох половинках тепло й порожнеча

      по білому чорне збивалось у зграї
      по чорному біле писалось за нами
      без тебе обоє ми пусткою стали
      у крилах лелечих свій біль заховали

      на дві половинки розкроєно небо
      на дві половинки для тебе й для мене
      стомилося чорне по білім писати
      лелеки лелеки над гребенем хати

      2012




      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. ***
      Вона - поза дзеркалом, матриця всесвіту.
      Та чи збагне його погляд це, зрештою,
      в'язне у тілі дріб'язку жертвою
      і розбирає на пазли для просвіту,
      солоду мить на губах не тамуючи.
      Трішки_забавні лише втаємничені -
      міс(іс) Інкогніто, міс(іс) Возвишена.
      Стоп.Смуга_бар'єр.І повний вперед, што(у)рмуючи...






      Коментарі (28)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. ***
      Тріщать у руці горішки...
      Тричі проклята, тричі свята.
      Не торкайся - бажання грішні -
      хвиля тоне, горить вода.

      Сухостійна човен_рибина
      (тільки ночі і дні - гребці)
      та у вільному леті бризу
      по оголеному хребті
      пише сіллю про море повість -
      розсилає у два кінці.

      ...а на березі знову двоє -
      три горішки пливуть водою

      2012



      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. ***
      крок привідкритий - до неба, землі і до голосу
      оберт за обертом - погляд у погляді - ключ
      вже обертається, ірій вихлюпує...
      бризки під хмарами
      легіт на крилах несуть

      панні неприбраній - ранок_зимою_бо_приспаний
      снилися далі, принци заморськії,
      ні, не віддалася їм...
      ніжним курли_поцілунком прокинулась -
      умбру із пóстелі - геть!

      змиє водицею - грім з блискавицею -
      панна царівною вступить в права

      2012



      Коментарі (18)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. ***
      о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
      весь у глазурі - шукав_то за здобою
      здобиччю став, біля жінки оздобою
      скільки таких, як і ти, вже загублено
      будь ти хуаном, жуаном чи містером
      жінка вправніше орудує міксером
      вмить і окрутить, і спінить, й зіб'є
      (в міру, та все ж уважай, бо це боляче)
      о, ще шепочеш про марність призначення???...
      ЖІНКА І МАТИ - "я" - це лиш і знáчиме!




      Коментарі (31)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. а весна іде за весною
      скажи мені неправду - я повірю
      що квіти у гаю лише для мене
      і ранок із каструльками впереміш
      для тебе діло звичне і буденне

      скажи мені неправду ніжно-ніжно
      згубив вчорашній вечір у роботі
      а тиждень семиструнний - ми з тобою -
      симфонія весни на стані нотнім

      скажи мені неправду гірко-гірко
      пробач, кохана, за сльозу із сіллю
      пробач, кохана, за сльозу із сіллю.

      а правду не кажи - я їй не вірю

      кажи мені неправду - вірю, вірю...

      2012



      Коментарі (48)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. ще тільки березень...
      Залюлюкає вітер сльози -
      зими березневі метіння
      і мінливі весняні облатки
      прихистять тепле літо тінню.

      ...А сьогодні зітхає тужно
      зледеніла в саду альтанка
      і безтямно залюблений ясень
      у... криниці струнку осанку.

      Огинає гінка ялиня
      обіч сАду кущі бузкові,
      улюлюкує вітер сльози -
      кличе сонечко до розмови.
      2012



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. ***
      не дивись на кору - шершава
      не веди лік рокам - повір
      не у доторках сутність - правда

      весною губú невтішність
      життя - це підсніжник
      ніжність

      2012














      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. світлому лицарю світлого слова
      мій годиннику часу із слів
      тих, що можу комусь ще сказати
      не спіши, дай напитись води
      цій веселці рядочків строкатих

      не біжи, вабна взору земля
      і птахів піднебесне розкрилля
      не втамовуй цю спрагу очей
      доки в серце б'є теплості хвиля

      як шукає пір'їнка крило
      і багрянець зоря світанкова
      серед рим видивляю тебе -
      світлий лицарю світлого слова

      чарівничосте пінних садів
      ніжна чуйносте літної ночі
      я осіннім листочком впаду
      на плече твоє - і затріпочу
      2012



      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. пиріг із вишнями
      завірюха прийшла із вітром
      вже у парі вони давно
      снігом сипали - разом дихали
      і, вальсуючи, йшли селом

      шепотіли тихо під вікнами
      потім чути було слова
      раптом сніжками стали кидати
      розбудили вночі півсела

      вишень руки ламали стужами
      "красномовство" жбурляли на шлях,
      де недавно ішли, вальсуючи,
      все тепер розбивали в прах

      та на ранок усе вляглося
      біло-біло - із ласк всевишнього

      лиш тарілок нема на миснику -
      у духовці пиріг із вишнями
      2012



      Коментарі (46)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. ***
      в'юнка ваніль твоїх рук проростає у звуки
      розбиває повітря і вітром стає карусель
      переплетених нот, спілих ягід на дотик -
      із лози і грози - на горі Керем-Ель

      мов по лезу ножа витанцьовують води
      і, невпіймані в сітях, мелодію пишуть із хвиль
      сіль змиває гріхи, перелітні птахи
      відпочити сідають у штиль

      попеліє стріла, обважніла тернами,
      і на зустріч доріг поспішають слова
      фатум світла і крил - не згоріти на пил
      ...в'ється стежка_лоза звукова
      2012



      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. І таке буває...
      Люби не весну, не казку,
      і не цвіт, що лише п'янкий.
      Подивись, ти ж у мене, сину,
      на весь світ лиш один такий.

      І про літо забудь, не зігріє,
      як вода у ріці втече.
      Відвернись, не дивись, бо сонце
      все гуляє вночі одне.

      Скоро осінь, не вір їй, сину,
      хоч багата, але в росі.
      Навесні знову буде боса,
      чоловік - він завжди в ціні.

      Не біда, що зима настала -
      добре видно чужі сліди.
      Не спіши, придивися, сину,-
      не одного жінки звели...

      Знову лихо весну збудило.
      Сину, де ти ідеш, спинись!
      Я ж в літах уже, повільніше,
      серце коле. З косою, брись!

      Ой хвилююсь я все сильніше
      (ти у мене такий простак).
      Я не здамся, кістлявій, сину,
      і тебе не віддам за "так".
      14.02.2012.





      Коментарі (33)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. ***
      Ірій снігів чолом тобі, зéлене хлібно_озима.
      Метена стежка - рук свіжоскладений вірш
      проситься в хату - стопами долівка розписана.
      Хліб на столі, як серцем прочитаний твір.

      ТЕпло очам до очей - не вогонь зігріває у грубі,
      розвеселяє морозу надуманий страх.
      Руку зігріє рука, жито з-під снігу теплим підсніжником
      прийде у прийми - літо зимі сестра.

      Писанка шиб на вітрі - укутався інеєм сад за вікном.
      Притча про митаря - сиплеться зéрно в ріллю.
      Вечір.Сніп на покутті на дітей із надією зориться,
      зчитує повість життя із вогню...
      2012



      Коментарі (15)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. ***
      ні болю, ні щирості, ні каяття
      просто дорога, тільки іти, тінь невідкупна
      по білому снігу пише похмурі листи

      може, жорстокість - віддати останнє
      і так безслізно далі іти,
      думка знесилена, погляд упалий
      як не згубити себе, віднайти

      холод рятує остиглі сліди
      крок від біди, ... у біду, як в зорю
      тихо порипує сніг під ногами
      і не оскаржує долю свою

      біль відболілий, зневірена щирість,
      а каяття оминає зорю.
      може, молитва - назустрічне слово,
      може, ітиму, може... знайду



















      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. хризантемна весна
      ти мені дарував не троянди - життя
      пелюстково_розквітлі хвилини
      у трояндах горів, у трояндах погас
      а душа перейшла у картини

      ти мене малював - ще палітра жива
      тільки роси з троянд облетіли
      а від мене узяв навзамін за життя
      лиш букет хризантем сніжно_білий

      замережена мить недомовлених слів
      як заплетена пам'ять у коси
      поміж нами на склі ніжно_різьблена даль
      у печаль срібно_вилиті сльози

      це не сніг, не зима і не вистиглий біль
      це вітання з потОйбіч острожне
      на вікні_полотні хризантемна весна
      знов кохання малює художник


      height="560" vspace=0 border="0" align=center alt="Я Саландяк.
      Хризантема.">


      "http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9987"

      Коментарі (34)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. ***
      сонце надвечірнє
      день згорає плаєм неба призахІдним
      потопає світло виринає нічка
      розсипає ватра небозорі вічка
      щеплені коханням
      хай цвітуть незлічно понад краєм рідним

      п'ють небес водицю
      осідають в роси ранком_оберегом
      де коріння діти не зітнуть Вкраїні
      а дороги щасно перейдуть руїнні -
      діткнені любов'ю
      не впадуть у полі ріднім із Олегом...

      небо призахІдне
      вигорає світло - не спалить надію
      у долонях_чайках долі застороги
      клич лунає звідти де шумлять пороги -
      не татари_турки
      .....................чужі_чужаниці
      споглядають очі -
      .............................СВОЇ ж лиходіють



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. букетик спогадів
      русалка* забавлялася у житі
      де літо синьо_води розлило
      плелися замовлянням ніжно квіти
      ...чур, роки пройшли. оте зело

      хоч розум відкидає, серце кличе
      засохлі - не зітлілі пелюстки
      і легіня в сорочці волошковій -
      із небо_квіту, грому і води.

      а пам'ять шарудить поміж сторінок
      не змили сльози, не розсипав час
      отой букетик спогадів із жита
      без зайвих слів, обітниць і прикрас


      *є народні повір'я про русалок, жито,
      волошки і гарних легінів
      *волошки - рос. васильки



      Коментарі (29)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. у такий іронічний день...
      мій добрий бісику,
      вже крона літ рясна
      і стиглістю років тяжіє тіло,
      а ти усе біжиш набосякА
      і дивишся на світ отак звітрІло

      не грайся з іскрами
      і не спали колибу,
      і кинь вже батіжок, не підганяй,
      бо я і так непевна у ногах,
      а ти мені у торбу кинув глибу

      спинися, бісенятко, не пустуй
      ну ти ж не чуркало, що б'ється без угаву,
      а я тобі крисаню снів сплету.
      удень "ні-ні", вночі...
      хоча... ти іноді усе ж прийди на каву


      чуркало - діал. джерело



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. *****
      цей рік піднебесся... призвідець огню
      огненними водами змиє кордони
      і небо і землю окреслить в одно...
      а світ поміж ними такий вільнозмогий
      як сокола крила як оленя ноги

      зітерто прокляття провІдні до болю
      не попіл розвіює вітер - облуди
      і серце і розум тепер заодно
      а Ядерця мрій самолущаться в цебра
      доступні корали так легко й Говерла

      але за вогнем на душі лише дим
      і в Драко_очах полонений усесвіт...
      не в магії сила, в надмірності - дно.
      є крила безкрилі. в очах - небеса.
      ...а фентезі змиє маленька сльоза



      Коментарі (24)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    32. ***
      у фотелях снігів рік вчорашній заснув
      невагомістю дня ніжно танула ніч
      ми знеможено йшли в перший ранок життя
      тіло_я сон_це_ти тіні_мрій з усебіч
      наче ті береги розшнурованих зваб
      перші літери слів і дрімотливий лет
      огортали життя переможцю услід
      ми ступали крізь ніч першу ніч естафет
      01.01 не 2012



      Коментарі (32)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. ***
      ці вікна поміж справами і ти,
      як планово прочитаний роман
      у сторінках з малюнками, ціною і фіналом,
      де хміль і почуття, і так, і ні -
      усе задекларовано в любов,
      як в дзеркало, де правда вже не є оригіналом.
      та день у ворохобну рине ніч
      і ми неадекватні за кермом,
      такі собі, без доступу у світ, вигнанці раю,
      наполовину грішні і святі,
      ярлик зірвавши осуду_хули,
      утікачі в ілюзію оманного розмаю
      25.12.2011



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    34. ***
      сторінок стихія
      доля перелатана
      списана порізана
      зім'ята оплакана
      у піщинках дотику
      ностальгія пошуку
      уціліла пам'яттю
      під крилом у матері
      час переполонено
      на усяк і всякого
      та за поворотами
      зрізаними нотами
      виходами входами
      в перелюбах огинах
      обертами ошуком
      повстає історія
      2011



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. тобі...
      ти - моя алебастрово-біла скульптура,
      у повен зріст і без права на хід,
      я смакую твою стовідсоткову крихкість
      і свою стовідсоткову хіть.
      може,
      подих вдихну із вином із гранатових зерен
      чи зоставлю сліди розпашілих долонь.
      може, ні, розмалюю, розпишу
      чи зітру і розвію, як пил.
      або,
      у храмі душі залишу чистотою на спомин,
      як зразок,
      як початок,
      як перший твій вихід у світ...
      чоловік, ненаповнений, мною -
      чистий келих...
      прокидаюсь і йду, як завжди, обеззброєно йду за тобою
      2011



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. СІМ'я
      полонено вечір мліє у
      твоїх руках
      і пливуть морями зорі
      з місяцем - навзнак
      ніч овіяла, оснила,
      ти і я - роки
      веремія оминула -
      вже у дітях ми
      урожайно-ревне жниво -
      трепетні сліди
      день у день мета на варті -
      кріпить береги
      і удалечінь простує
      множене "СІМ_'я" -
      переллється -
      ллється,
      ллється
      у крилате "я"
      01.12.2011



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    37. ***
      із галузок у віття
      у плетиво щемно-тремтливе
      із містечок і сіл і
      вдорожених пам'яттю місць
      переходиш у рід, я -
      зернятко твоє, Україно,
      кожен день у тобі
      і тобою наповнена днина,
      а на відстані сну я
      черпаю тебе вечорову
      кожним подихом, порухом.
      Ні!!!... не мана, не омана, облуда,
      не вина, не провина гірка,
      тільки ніч, тимчасово примхлива,
      до світанку твого мене вкрила
      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. ***
      хто ти?... привід невідв'язний,
      стиглості невідгомоння,
      архітрав у лоні часу
      чи диванна ніжна соня?
      півмужчина, півомана,
      сутність у гріху причинна,
      в пирозі життя для жінки
      ти не пуп землі - мачина,
      взята спрагою на висів.
      ... а були ж часи мужчинні!
      ...та плече, і руки, погляд -
      півпорожні вмістом нині.
      2011



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    39. ***
      ***
      - п'ю тебе, не уп'юсь, утоплюсь у тобі, Листопаде,
      - що ти, Осене, кажеш, не думай, не смій і ніколи не буде між нами ніякої зради,
      - це любов. у тобі закричу і злечу днем останнім
      - на плаву, на льоту я тебе крізь біду збережу на руках пронесу крізь зиму у весну, ти засяй в ній...
      - я згасаю, змерзаю, злітаю в тобі лист опаде
      - в дубі-нелині ми у переймах зими іскру викрешем знов і останнім листком перейдем в веснолітні лампади
      - значить, я не згорю, не умру, не втоплюсь у тобі, Листопаде?
      - це любов. не горить, не вмирає, не тоне. і є осінь в весні і у літньому дні,
      кожен день у вогні,
      ми живемо любові заради
      18.11.2011



      Коментарі (16)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    40. ти...я...ми...
      твої крила вітрила
      бажаний хаос
      першосходи доріг
      і розкопки неміряних сліз
      моя сила несила
      зоряний лотос
      у жертовності літ
      і від роду до роду одвіт
      наші зорі прозорі
      вітряні ночі
      у чеснотах утіх...
      наше "ми"
      тільки день переміг...
      2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    41. ***
      поки проби зніме із трибун ювелірно-довершений час
      з невловимим кінцем оселилася казка в серцях
      а у морі життя де манливою ниткою в'яжуть ярмо
      видається і вітер попутній плечем на шляхах
      і на фоні розбитого глека амбіції тішать згори
      і огненно записує ноти в майбутнє зоря
      як до дна доторкнутися легко в графі застигає рука
      і така заслабка на супротив облуд течія...
      знову сірість осінніх тайнописів никне зникає в гербах
      і у запране небо сльоза заглядає тихцем
      а як стане мандат на дорозі у владні круги
      знову нас розпинатиме пальмове гілля дилем...
      2011



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. ***
      твоя щедрість у сонця назичила те що не гріє
      і під шум бутафорний іде твоя слава увись
      та на сцені життя ти недопалок втоптаний в землю
      реквізит у театрі ляльок хоч на мить озирнись
      у той біль що своїми руками тебе возвеличив
      у надірваний м'яз із коріння котрого ти зріс
      і осліп поза шкірою власної ситної долі
      призабувши що тіло не звільниш з-під часу коліс
      що тобі сирота що тобі у світах чужих мати
      і не глянеш на старість у дранті не твій це наділ
      та повстане коса що заточена в битвах нерівних
      і новий проросте на межі всіх терпінь чистотіл
      2011



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5