Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Роксолана Вірлан (1971)

Інфо
* Народний рейтинг 5.194 / 5.66
* Рейтинг "Майстерень": 5.287 / 5.89
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Переглядів сторінки автора: 58384
Дата реєстрації: 2011-11-11 06:03:46
Звідки: Louisville
У кого навчаюсь: В.Стус, Л.Костенко, Н.Давидовська, І. Калинець, Л. Українка і ще багато чудових поетів мають вплив на мою творчість.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2017.04.19 04:42
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
У толтетському лісі. (З доробку: «нестертими слідами»)
А ми ловили теплі згустки світла,
Іздмухували пил зірковий з листя
І ти казав, що те поніччя зблідле —
Це не світанок — річка норовиста.

І це не сонце — сон усе це — сон це.
Оце не трави — лава зельних духів.
Це не дерева — древні часоборці,
Що увірвали звичностей попругу

І ми вплили у неба синє хутро,
Розквітли еманаціями слова,
А сивий камінь — мовчазний, бо мудрий
І з нього силу пють по ночах сови.

Бо він шаманна тиша, сховок таєн.
Всіх несказань невиявлений всесвіт...
Пралісе мій, дивись як проростають
З долонь моїх твої рослинні плеса,

Із кіс моїх — пісні твої зелені,
Толтетські тіні зо зіниць овалів.
Пливеш мені по колосердній вені
В човні думок — усміхненим нагвалем...

І це не сонце — сон усе це — чуєш!
Це небо — потоймирова мембрана
І це не зірка в овиді ночує —
Мудринка солі в оці Дон Хуана.