Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Ляшенко (1987)




Огляди

  1. (лема іто)
    гачкувата яга за вікном розгорта сувій
    і нема як співати тут до небесних брам
    злого дзеркала сколок залишив відбиток свій
    але з тим люстром змагатися вже не нам

    невідомий гравець і за ним небезпечний хід
    не втекти від долі корінням вросла як клен
    ти правий харукі коли боляче то болить
    навіть атомам вже не вийти зі звичних схем

    грудень 2013



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. часом в опалі одиніння...
    часом в опалі одиніння
    липи струшуються собачо
    в голі вікна. струмками скніння
    проливається, мутним плачем

    одиніння-огніння млисте
    одягає години нині
    і не сіпатись мовить листю
    мовчки водячи по руїні

    розібратого ліжка. бранка
    чи відвертіше – так, рабиня…
    розсипається на світанки
    почекання. поголосіння



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

  3. півобертом! руки зсудомило ніжністю...
    півобертом! руки зсудомило ніжністю –
    і годі втиснути в терпкі вечори!
    зволожених поглядів віхоли злилися,
    стривожених вуст полонені човни,

    мій місяцю – річкою! ладонько – річкою!
    сухе і безжальне – уламок в степу:
    вдихнути – несила. і мур би не вистояв:
    твій шепіт звільнив єрихонську трубу.

    я – зваблена скрипка... лабети прочинено.
    тремтливого дерева лагідна лють…
    гаїв здичавілих приблуди причинні
    закохані суть...


    2012



    Коментарі (4)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. тільки ліжко, і стеля, і в прірву вікно...
    тільки ліжко, і стеля, і в прірву вікно,
    і знання як захриписто дихає час
    літо загране й сите – солодке вино
    не зважає на осінь. не зважає на нас

    не спадають зірки і горять, ніби сплять
    а надія конає остання таки
    і лишається тільки начищений лад
    хоча й хочеться звити: до мене, зірки!

    і я (все!) – не чекаю. і я (все!) – не тужу!
    я зручна і порожня і тиха сама
    плавить лампа печальна тугий абажур
    і надходить, надходить, надходить зима...



    Коментарі (8)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

  1. понад нами куняє роззутий соняшник...
    понад нами куняє роззутий соняшник
    і великий же, Боже, Твій білий світ
    рушниками шляхи розійшлись під зорями
    що за зорі! – важкий калиновий цвіт

    де б не йшла – тільки мазаною долівкою
    коси й серце купані в чебреці
    навіть манго в Раджкоті цвітуть петриківкою
    а над Ріо - місяць, запечений в молоці*


    червень 2013
    ___
    *Запікання в молоці - давня техніка обробки кераміки.




    Коментарі (6)
    Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": 5.25