Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Семен Санніков (1955 - 2020)
Твори більш промовисті, ніж усілякі резюме, що пишуться ледарями у пошуках грошовитих посад.


Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2013-03-04 14:14:40 ],
на сторінці поезії     "а-ля близькосхідний конфлікт"   Санніков Семен

Коментатор Валерій Хмельницький, [ 2013-03-04 14:43:47 ],
на сторінці поезії     "а-ля близькосхідний конфлікт"   Санніков Семен

Коментатор Семен Санніков, [ 2013-03-09 22:13:51 ],
на сторінці поезії     "до світлого дня"   Санніков Семен

Коментатор Семен Санніков, [ 2013-03-10 07:06:05 ],
на сторінці поезії     "до світлого дня"   Санніков Семен

А що діється під вікнами житлового фонду столиці, заселеної новоприбульцями? Оселяються на якийсь термін, бо потім непомітно (без хур, якими возять меблеві гарнітури та усілякий крам) зникають, якісь тимчасові нові городяни, з яких не всі мають уяву про людське співіснування, бо, напевне, мешкали у хоромах тих селищ або райцентрів, з яких виїхали шукать роботу. Бо жити треба. Нові робочі місця таксистів і перевізників на 'ланосах' і мікроавтобусах у столиці є. Нема їх на більш гонорових посадах, але когось з киян можна посунуть, якщо є якась 'рука' земляка (однопартійця, якщо готуваться до інтегрування масштабно) у владі. За законами якоїсь циклічности повернулось, але чомусь у спотвореному вигляді, старе. І раніше київські підприємства комплектувались новоприбульцями. Та тепер тих фабрик-заводів-пароплавів нема. Самі офіси та новобудови.
У вірші настрій життєствердний.
Війни ж нема. Ми не араби, араби - не ми.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   40